Доповідь на тему: "Найвідоміші українські письменники"

 

 

 

 

Найвідоміші

українські

письменники

 

 

 

 

 

 

 

 

Тарас Григорович Шевченко

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.       Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.            Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці.           У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.        Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".          Для маленьких читачів здебільшого укладаються окремі ілюстровані видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи. Це, наприклад,  «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Мені тринадцятий минало», «Сон» «На панщині пшеницю жала», «Якби ви знали, паничі», «І золотої й дорогої», «Заповіт», «І виріс я на чужині», «Сонце заходить, гори чорніють».         Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

Леся Українка

Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913) Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.

Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом.

У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.

Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві.

Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902) Інші твори: перший вірш «Надія» (1880) вірші «Конвалія» і «Сафо» поезія «Contra spem spero!» (1890) драма «Блакитна троянда» (1896) драматичну поему «Одержима» (1901) драматична поемі «Кассандра» (1907) драма «Руфін і Прісцілла» драматична поема «Бояриня» поема «Оргія» драма «Камінний господар» драма «Лісова пісня» оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» казки «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті «Жаль» і «Приязнь» передсмертна повість «Екбаль Ганем»

Маловідомі факти про Лесю Українку

     Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу.

     З дитинства була допитливою. Читати навчилася в 4 роки, у 5 почала писати драматичні твори, в шість – майстерно вишивала. У 9 років написала перший вірш «Надія».

     Псевдо «Українка» запозичила від рідного дядька, Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Вперше так підписала свої вірші у тринадцять років у львівському часописі «Зоря», а в чотирнадцять опублікувала першу поему «Русалка».

     Могла стати першою в Україні жінкою-композитором, мала абсолютний слух і надзвичайний хист до музики. У 5 років почала грати на роялі і написала власну музичну п’єсу. Але хрест на кар’єрі поставила хвороба – після чергового загострення у Лесі було видалено частину вражених хворобою кісток і дівчинка кілька місяців провела в гіпсі.

     Також Леся прекрасно малювала, зокрема й морські пейзажі, деякий час брала уроки у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка. Її називали першою жінкою-мариністкою в українському мистецтві. На жаль, збереглася лише одна картина Л.У.

     Родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською.  

     Леся Українка була надзвичайно працездатною. Свою «Лісову пісню» вона написала за 12 днів. А поему «Одержима» – за одну ніч.

     Пам’ятники Лесі Українці є в Києві, Луцьку, Ковелі, Новограді-Волинському, а також в Торонто, Клівленді, Батумі, Саскатуні, Телаві та багатьох інших містах світу. За значний внесок Лесі Українки в українську літературу, її ім’ям у 1970 році назвали астероїд — «2616 Леся».

 

 

 

 

 

Іван Франко (1856-1916)

Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.

Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг».

Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади.

У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».

 В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана.

У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.

З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.

Збірки: – «В поті чола» (1890) – «Зів’яле листя» (1896) – «Мій Ізмарагд» (1897) – «Галицькі образки» (1897) – «Смерть Каїна» (1889) – «Іван Вишенський» (1900) – «Із днів журби» (1900) – «Semper tiro» (1906) – «Давнє і нове» (1911) Твори: – поема «Мойсей» (1905) – повість «Boa constrictor» (1878) – соціальний роман «Борислав сміється» (1882) – історичну повість «Захар Беркут» (1882) – дитячий твір «Лис Микита» (1890) – роман «Для домашнього вогнища» (1892) – соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893) – дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895) – роман «Основи суспільности» (1895) – роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.) – та інші.

 Розважально-дидактичні казки з’явилися у творчості І.Франка переважно у 90-ті роки – саме тоді, коли письменник став батьком. Однак, писані первісно для власних дітей (Андрія (1887 р.н.), Тараса (1889 р.н.), Петра (1890 р.н.), Ганни (1892 р.н.), а згодом надруковані у дитячому журналі “Дзвінок” чи окремими виданнями, ці твори стали скарбом для усієї тогочасної галицької дітвори.

Великою популярністю користуються Франкові казки і в сучасних малих читачів.

 До розважально-дидактичних казок І.Франка зараховуємо твори “Ріпка” (1891), “Киця”(1891), “Суд святого Николая” (1895) та казки зі збірки “Коли ще звірі говорили” – “Осел і Лев”, “Старе добро забувається”, “Лисичка і Журавель”, “Лисичка і Рак”, “Лис і Дрозд”, “Заєць і Їжак”, “Королик і Медвідь”, “Вовк війтом” (усі 1896), “Заєць і Медвідь”, “Ворона і Гадюка” (обидві 1897), “Три міхи хитрощів”, “Вовк, Лисиця і Осел”, “Лисичка-черничка”, “Мурко й Бурко”, “Лисичка кума”, “Війна між Псом і Вовком”, “Фарбований Лис”, “Ворони і сови”, “Байка про байку” (усі 1898), “Як звірі правувалися з людьми” (1903).

Ліна Костенко

Народилась 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років.

У 1957 році світ побачила перша книжка «Проміння землі».

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії.

Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку.

Після 16 років мовчання вийшла збірка «Над берегами вічної ріки» (1977).

У 1979 році було опубліковано роман у віршах «Маруся Чурай» та «Неповторність».

Перу Л. Костенко також належать збірки «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

У 1987 році за роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. За книгу “Інкрустації” отримала премію Франчески Петрарки. 1998 року в Торонто Світовий конгрес українців нагородив письменницю медаллю Святого Володимира.

Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії.

У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.

У 1999 році було опубліковано другий історичний роман Л.Костенко «Берестечко».

Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.

2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

У 2012 році була опублікована поетична збірка «Триста поезій. Вибране».

Живе і працює Ліна Костенко в Києві. Її твори перекладено багатьма мовами світу.

 

Найкращі дитячі автори – класики та сучасники, твори яких дійсно заслуговують на увагу!

1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської.

2. Білоус Дмитро. "Диво калинове". Поезія

3. Васильченко Степан. "Приблуда".

4. Винниченко Володимир. "Федько-халамидник", "Кумедія з Костем".

5. Вінграновський Микола. "Сіроманець".

6. Гуцало Євген. "Лелеченя".

7. Калинець Ігор. "Вертеп маленького хлопчика".

8. Королів-Старий Василь. "Нечиста сила", "Хуха-Моховинка", "Потерчата".

9. Костенко Ліна. "Бузиновий цар".

10. Коцюбинський Михайло. "Ялинка", "Харитя", "Маленький грішник".

11. Лариса Письменна. "Павлик-Равлик", "Як Петрик на дні моря жив", "Богатир Жовте Око", "Тисяча вікон і один журавель", "Чарівник на тонких ніжках", "Чап-Чалап".

12. Лепкий Богдан. "Казка мойого життя".

13. Леся Українка. "Біда навчить".

14. Марія Познанська. "Про чудо-ліс, що на полі зріс", "Любій малечі про цікаві речі", "Чим пахне коровай", "Про золоті руки", "Про білий халат і наших малят".

15. Микола Трублаїні. "Крила рожевої чайки", "Мандри Закомарика", "Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку".

16. Наталія Забіла. Цикл віршів "Про дівчинку Маринку", "Катруся вже велика", "Телефон", "Подорож до казкового лісу", "Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда". Поезія.

17. Нестайко Всеволод. "Незвичайні пригоди в Лісовій школі", "В країні Сонячних зайчиків", "Тореадори з Васюківки".

18. Павличко Дмитро. "Золоторогий олень".

19. Пчілка Олена. "Сосонка", "Рафаелеві янголята".

20. Симоненко Василь. "Цар Плаксiй i Лоскотун", "Подорож в краïну Навпаки".

21. Франко Іван. "Коли ще звірі говорили", "Лис Микита", "Малий Мирон", "Красне писання", "Олівець".

22. Шевчук Валерій. "Панна квітів: Казки".

 

 

 

10 найкращих сучасних українських дитячих письменників

Сьогодні в Україні видається величезна кількість прекрасних дитячих книжок. Старі добрі казки, нові історії про улюблених героїв, яскраві перевидання дитячої класики з сучасними ілюстраціями - безліч українських дитячих книг тільки й чекає свого часу, щоб порадувати свого юного читача. Як вибрати цікаве чтиво для дитини правильною українською мовою, добре, захоплююче та/або смішне? На яких сучасних дитячих українських письменників-казкарів варто звернути свою увагу? Тож знайомтесь!

1. Татуся Бо (Тетяна Комлик) - письменник-блогер-гуморист з Полтави Вона мріє на чистій літературній мові, а нотатки в своєму блозі пише полтавським суржиком. Її книги для дітей - зворушливі і незмінно популярні. Для найменьших читачів рекомендую прекрасний збірник віршів і казок Татусі Бо - "Засіналочкі"

2. Андрій Кокотюха

Дитячі детективи - тема не менш серйозна, ніж детективи дорослі. Про це прекрасно знає Андрій Кокотюха - титулований автор великої кількості книг для дорослих, який подарував нас також і прекрасні дитячі книги. Андрій спеціалізується на детективних сюжетах, і в інших жанрах. Його книг "Таємниця козацького скарбу", "Таємниця зміїної голови" і "Таємниця підводного човни" заслужили любов і незмінний інтерес з боку юних українських читачів.

3.Тарас і Мар'яна Прохасько

Сучасний український прозаїк, автор серйозних літературних творів, на рахунку якого безліч номінацій і премій, велика купа книг про Україну і українців, переведених на безліч мов. Але й дитячі книги Тараса користуються не меншим попитом. Найцікавіші книги "Хто Зроби сніг", "Життя і сніг"Мар'яна також подарувала малюкам улюблену серію без слів про пригоди "Кучерявих"."Кучеряві повертаються у місто"та інші.

5.Сашко_Лірник
Сашко - казкар-лірик, актор, телеведучий, автор телепрограм і постановок. Його багата біографія і неординарний життєвий шлях привертають увагу безлічі шанувальників. Його казки, вірші та повісті для дітей та дорослих давно відомі і популярні у власному авторському виконанні автора, а видаватися почали зовсім недавно.

У казках Сашка Лірника - все багатство душі і історії українського народу. Тож рекомендую чудову книгу українських казок, яка так і називається "Казки Лірніка Сашка"

6. Бачинський Андрій. 

Покликання дитячого письменника взяло верх над пристрастю інженера-конструктора та подарувало нам чудового оригінального автора дитячої літератури. Його дилогія про пригоди детективів в Артеку не залежується на полицях, а підліткова історія "140 децібелів тиші" взяла премію Дитяча Книга Року за версією BBC в 2015 році.

 

 

7. Сашко Дерманський. 

Творчість Сашка Дерманського насамперед орієнтована на дітей молодшого та шкільного віку. Творам письменника властиві яскраві і привабливі персонажі, веселі історії і захоплюючі пригоди, завдяки чому діти читають їх на одному диханні. Багато книжок автора відзначені популярними українськими та міжнародними літературними преміями. Крім прози, Сашко також пише й вірші. Найпоплярніші його книги "Чудове Чудовисько","Король буків, або таємниця Смарагдової книги", "Вужік Онисько" " Казки дракона Омелька"

8. Іван Антонович Малкович. 

Досвідчений український письменник, поет і видавець, власник і директор першого приватного видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Найпопулярніші книги "Українська абетка". "Улюблені вірші", "100 казок"

9.Василь Федієнко. 

Федієнко - відомий дитячий письменник. Його авторська методика навчання втілилася в серію книг, яку знають і цінують турботливі батьки. Дітям самого різного віку припали до смаку цікаві букварі та посібники з математики, розвитку мовлення та інших предметів.

Директор видавництва "Школа", чудові книги якого пропоную для розвитку і дозвілля.

10. Наталія Чуб - українська дитяча письменниця, дитячий психолог,автор численних книг для дітей і батьків, дитячих енциклопедій. Найпопулярніші її видання "Азбука хоробрості", "Азбука доброти", "Азбука ввічливості", "Азбука дружби" - ці книги знають і люблять вже кілька поколінь читачів."100 батьківськіх" чому "- книга для батьків, яка допомагає знайти відповіді на найчастіші запитання малюка.

Звичайно, цим десятком неможливо обмежити коло цікавих сучасних популярних українських дитячих письменників. Більш того - безсумнівно неможливо охопити в одній статті всіх сучасних дитячих авторів, які пишуть українською мовою. Тож, будьте у тренді, читайте українське