Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів на уроках історії та правознавства

Семенюк В.Г.

вчитель історії

Липецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені П.В.Щепкіна Харківської районної ради Харківської області

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів

на уроках історії та правознавства

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.

А. Дістервег

Глобальні зміни у системі загальної середньої освіти України на сучасному етапі вимагають нових підходів до організації освітнього процесу. Сучасні  вимоги до школи потребують високої професійної компетентності всіх учасників, а особливо – вчителів. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в даній галузі чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.

На доцільності й важливості використання ІТ технологій наголошено у низці державних документів: Концепція «Нова українська школа», Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років та ін. У всіх цих документах особливий наголос зроблено на тому, що формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів має відбуватися під час вивчення всіх предметів навчального плану. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного предмета у формуванні зазначеної компетентності.

В методиці викладання історії та правознавства все більшої популярності набуває модель навчання, побудована на широкому й дидактично осмисленому використанні інформаційно-комунікаційних технологій.

На мою думку, використання інформаційно-комунікаційної технології на уроках історії чи правознавства, забезпечує:

 Психологічний комфорт для учнів - отримання учасниками освітнього процесу задоволення від навчання,  злагоджуючи розбіжність інтересів, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій, дієво-практичній сферах кожного. 

 Підвищення інтересу учнів до предмету.

 Забезпечення постійної активної позиції учнів на уроках історії.

Формування у здобувачів освіти уміння здобувати та аналізувати інформацію, набуту з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення, тобто навчатись впродовж життя.

Найпоширенішою формою організації навчання, із застосуванням комп’ютерної технології, яку слід використовувати на уроках історії та правознавства - це мультимедійні презентації, які слугують своєрідним наочним посібником. Адже у нинішніх  підлітків інше мислення, кліпове,  в основі якого лежать яскраві образи. Наша задача, як вчителів, максимально використовувати особливості цього кліпового мислення для засвоєння учнями інформації.  Також слід практикувати використання персональних комп’ютерів для перегляду фільмів, аналізу схем, історичних карт, джерел тощо. Особливо подобаються учням елементи відео уроків. Звичайно, вчитель завжди повинен заздалегідь упевнитись у змісті матеріалу відеокліпу, заздалегідь перевірити його, перше ніж демонструвати перед класом, але фрагменти відеоуроків є  розумним способом активного залучення учнів у навчальний процес.

На мою думку на уроках з комп’ютерною підтримкою доцільно використовувати електронні версії підручників.  Мова йде про підручники, які не в pdf форматі, а  е – підручники з інтерактивним контентом. Також електронні атласи з  історії та електронні посібники з історії, правознавства, особливо для старшокласників.

Під час освітнього процесу слід використовувати заздалегідь підготовлені учнями різного виду завдання: схеми чи тести, кросворди, філворди, кроссенси (картки-головоломки) тощо.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів слід здійснювати також під час підготовки домашніх завдань.  Так, учням 6-7 класів доцільно пропонувати створення презентацій з представленням кінцевого продукту і обов’язковою рефлексією. Також можна запропонувати підготувати ілюстративний матеріал до уроку в електронному вигляді, вказуючи при цьому алгоритм їхньої роботи. Для старших учнів можна запропонувати створення анімованих презентацій, з тригерами та гіперпосиланнями, колажів тощо.

Покращити якість освітнього процесу можна через використання сервісів  Google (вони є безкоштовними і їх  можна  використовувати  як учням так і вчителям):

Google ArtProject - інтерактивно-представлені популярні музеї світу,

Google Maps - набір карт,

Google Документи і календар,

Ютуб (відеоуроки з історії, підготовка до ЗНО, топШкола – цікаві факти з різних дисциплін та уроки).

Практичне завдання для учнів 6-7 класів

        1. Створити власну систему персонального пошуку.

Підготовчий етап – інструкція щодо виконання завдання.

Крок 1. Придумайте та запишіть на папері назву власної пошукової системи (наприклад: 7 клас «Руська правда», «Видатні постаті Русі-України», «Трипільська культура»; 6 клас - «Китайська стіна», «Варни і касти Індії» тощо). 
Крок 2. Запишіть кілька (5-6) ключових слів для своєї системи пошуку.
Крок 3. Використовуючи пошукову систему Google, знайдіть кілька (3-4) сайтів за тематикою пошукової системи. Результати пошуку розмістіть у таблиці з наступною структурою:

Метод віртуальної екскурсїї

Метод віртуальної екскурсії допомагає вивчати історію особливо, коли немає можливості відвідати музей. Крім того, це можливість дати учням право висловлювати свою думку, прцюючи екскурсоводами на уроці.

Використовувати цей метод доцільно при вивченні деяких тем з історії, що стосуються культурного життя. Наприклад:

• "Епоха Відрождения" - віртуальна екскурсія "Художники Відродження" (8 клас);

Отже, ефективність організації освітнього процесу на уроках значною мірою визначається професійною кваліфікацією, культурою та ІТ (інформаційно-технологічною) компетентністю вчителя, що дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається зробити урок більш насиченим та цікавим, донести більше інформації до кожного учня.

Література:

1.     Державний стандарт базової та повної загальної освіти [Електронний ресурс] // Режимдоступу:http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards    

2. Черненко В. О., Романець Ю. В. Сучасний стан використання мережевих інформаційно-комунікаційних технологій у світовій педагогічній практиці / В. О. Черненко, Ю. В. Романець // Режим доступу до статті:http://lib.iitta.gov.ua

3. Нетьосов С.І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. – Х.: Вид. Группа «Основа», 2010.

Режим доступу до статті:https://journal.iitta.gov.ua