Манявський ліцей
Доповідь
на тему:
«Педагогічна інноватика. Критерії, показники, рівні сформованості компетентності особистості учня.»
Підготувала
вчитель англійської мови
Харитонова О.С.
2020 р.
Відповідно до змісту й структури поняття «компетентність особистості учня» виокремлено критерії, показники сформованості даної якості, що позиціонується як метакомпетентність стосовно різних видів ключових.
Така теоретико-методична інтерпретація обумовлена потребою, з одного боку, технологізації процесу формування ключових компетентностей, з іншого – його інструментального забезпечення засобами відповідного діагностичного інструментарію.
Технологічна логіка розроблення діагностичного інструментарію полягає в тому, що виявом здатності як системного показника компетентності є практична вмілість учня. В освітньому процесі вона опредмечена конкретним змістом, що репрезентує результати навчання.
Результати навчання «є твердженнями конкретних ознак, які можна перевірити, та які свідчать/завіряють, як заплановані компетентності, включаючи необхідні рівні знань, розвинуті або здобуті».
Результати навчання – це «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів».
Відповідно до змісту й структури поняття «компетентність особистості учня» виокремлено такі критерії та показники сформованості даної якості.
Критерій ціннісно-смисловий репрезентують показники: здатність самовизначення, виявом якої слугує вміння/ вміти визначити цілі як особистісно й суспільно значимі; здатність співпраці – вміти узгодити власні цілі та інтереси з іншими задля досягнення успіху; здатність цінування – вміти виявити своє емоційно-ціннісне ставлення до діяльності; здатність позитивного мислення – вміти втілити позитивну життєстверджувальну позицію у стосунках з іншими. Інтегрована ознака – суб’єктність.
Критерій когнітивний: здатність аналізу знань – вміти працювати з інформацією, виокремити головне й другорядне; здатність синтезу знань – вміти вибудувати зв’язки між групами знань на міжпредметній основі; здатність цілісності знань – вміти самостійно здобути фонові/додаткові знання для досягнення власних цілей; здатність системності знань – вміти класифікувати, узагальнити й систематизувати набуті знання. Інтегрована ознака – технологізовані знання.
Критерій діяльнісний: здатність конструктивної дії – вміти діяти конструктивно у непередбачуваних ситуаціях; здатність креативної дії – вміти діяти креативно, генеруючи й реалізуючи нові ідеї; здатність гнучкої дії – вміти діяти гнучко ( інтелектуально, емоційно, поведінково); здатність відповідальної дії – вміти діяти відповідально, виявляючи лідерські якості у співпраці з іншими. Інтегрована ознака – суб’єктний досвід.
Критерій результативний: здатність корисної дії – вміти вирішити навчальні та практичні задачі; здатність рефлексивної дії – вміти рефлексивно оцінити результати навчання; здатність самостійної дії – вміти самостійно прийняти обгрунтовані рішення; здатність прогностичної дії – вміти прогнозувати шляхи самореалізації засобами навчання. Інтегрована ознака – практична вмілість.
Критерій інтеграційний: здатність до миследіяльності й застосування набутих знань на практиці задля вирішення навчальних та практичних задач. Інтегрована ознака – практична досвідченість.
Еталонна модель сформованості метакомпетентності учня
Ціннісно-смисловий критерій |
Когнітивний критерій |
Діяльнісний критерій |
Результативний критерій |
Здатність самовизначення, виявом якої є вміння визначити цілі як особистісно й суспільно значимі |
Здатність аналізу знань, виявом якої є вміння працювати з інформацією, виокремити головне й другорядне |
Здатність конструктивної дії, виявом якої є вміння діяти конструктивно у непередбачуваних ситуаціях |
Здатність корисної дії, виявом якої є вміння вирішити навчальні та практичні задачі |
Здатність співпраці, виявом якої є вміння узгодити власні цілі та інтереси з іншими задля досягнення успіху |
Здатність синтезу знань, виявом якої є вміння вибудувати зв’язки між групами знань на міжпредметній основі |
Здатність креативної дії, виявом якої є вміння діяти креативно, генеруючи й реалізуючи нові ідеї |
Здатність рефлексивної дії, виявом якої є вміння рефлексивно оцінити результати навчання |
Здатність цінування, виявом якої є вміння виявити своє емоційно-ціннісне ставлення до діяльності |
Здатність цілісності знань, виявом якої є вміння самостійно здобути фонові/додаткові знання для досягнення власних цілей |
Здатність гнучкої дії, виявом якої є вміння діяти гнучко(інтелектуально, емоційно, поведінково) |
Здатність самостійної дії, виявом якої є вміння самостійно прийняти обгрунтовані рішення |
Здатність позитивного мислення, виявом якої є вміння втілити позитивну життєстверджувальну позицію у стосунках з іншими |
Здатність системності знань, виявом якої є вміння класифікувати, узагальнити й систематизувати набуті знання |
Здатність відповідальної дії, виявом якої є вміння діяти відповідально, виявляючи лідерські якості у співпраці з іншими |
Здатність прогностичної дії, виявом якої є вміння прогнозувати шляхи самореалізації засобами навчання |
Рівні сформованості компетентності учня
Початковий (репродуктивний) рівень – навчально-пізнавальна діяльність учнів носить репродуктивний характер, здійснюється без опори на їх суб’єктний досвід. Домінувальними є репродуктивні операції. Спостерігається нейтрально-відчужене ставлення до навчання. Недостатньо сформована мотивація до учіння, пізнавальний інтерес. Учень знає, але не вміє застосувати набуті знання на практиці. Здатність до миследіяльності не сформована, як і вміння співпрацювати з ішими , рефлексивно оцінювати результати навчання тощо. Практична досвідченість недостатньо сформована.
Достатній (конструктивний) рівень – навчально-пізнавальна діяльність здійснюється не завжди з опорою на суб’єктний досвід учнів. Домінувальними є продуктивні операції. Учень вміє застосовувати набуті знання на практиці для вирішення конкретних навчальних та практичних задач, однак він не завжди може це робити у нетипових ситуаціях, бо не вистачає впевненості, навички. Сформованість емоційно-ціннісного ставлення, мотивації залежить від елементів змісту навчального матеріалу та способів його засвоєння, що не завжди є особистісно значимими для учня. Здатність до миследіяльності частково сформована. Учень намагається співпрацювати з іншими, рефлексивно оцінювати результати навчання тощо. Практична досвідченість достатньо сформована.
Високий (продуктивний) рівень – навчально-пізнавальна діяльність носить продуктивний характер. Домінувальними є навчальні й практико зорієнтовані ситуації, що вирішуються учнем з опорою на суб’єктний досвід. Учень знає, вміє і може застосовувати набуті знання на практиці, має сформовані навички. Він впевнено підходить до розв’язання навчальних та практичних задач зокрема, складних ситуацій, проблем. Сформовано позитивне емоційно-ціннісне ставлення. Розвинуто пізнавальний інтерес. Здатність до миследіяльності сформована, як і вміння співпрацювати з іншими, рефлексивно оцінювати результати навчання тощо. Практична досвідченість добре сформована.
Творчий (креативний) рівень – навчально-пізнавальна діяльність носить креативний характер. Домінувальними є навчальні й практико зорієнтовані ситуації, що творчо вирішуються учнем з опорою на суб’єктний досвід. Учень знає, вміє і може креативно застосовувати набуті знання на практиці. Від творчо підходить до розв’язання навчальних та практичних задач, зокрема, вирішення нетипових ситуацій , складних проблем, бо сформовано здатність до миследіяльності, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до навчання. Учень виявляє лідерські якості у співпраці з іншими, завжди рефлексивно оцінює результати навчання. Практична досвідченість дуже добре сформована.