Доповідь на тему "Визначні вчені-натуралісти - Дмитро Менделєєв"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЗОШ №105

Визначні вчені-натуралісти

Дмитро Менделєєв

Виконав: Мацокін Іван

Перевірив: Суворова О.В.

Харків 2017

відправився у Петербург і захистив магістерську дисертацію за темою «Про питомі об'єми», після чого на початку1857 року був прийнятий приват-доцентом на кафедру хімії Петербурзького університету.

З 1859 по 1861 рік він перебував у Німеччині, де удосконалив свої наукові знання. Повернувшись на батьківщину, видав перший підручник з органічної хімії, за що був удостоєний Демидівської премії. Через кілька років вчений захистив докторську дисертацію про вивчення розчинів.

Найбільше відкриття в історії хімії відбулося в 1869 році, коли Менделєєв вивів періодичний закон хімічних елементів. Написавши на окремих картках назви елементів з позначенням їхньої атомної ваги і корінних властивостей, Менделєєв став розкладати їх у різноманітних комбінаціях, переставляючи і змінюючи місцями. Справа ускладнювалася тим, що багато елементів тоді ще не були відкриті, а атомна вага уже відомих визначена з великими похибками. Однак Дмитро Іванович незабаром виявив закономірність. Свої знання про улюблену науку він узагальнив у книзі «Основи хімії» (1871). Він залишив у таблиці чотири незаповнені клітинки, але спрогнозував їхню атомну вагу і хімічну подібність. Він також виправив неточно визначені атомні маси елементів. Однак, ніхто з відомих європейських хіміків не оцінив важливості зробленого Менделєєвим відкриття. Існує думка, що одного разу уві сні Менделєєв побачив періодичну таблицю хімічних елементів, після чого він її винайшов. Однак учений спростував цю легенду, відповівши наступне: «Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом … готово».

Ставлення до періодичного закону змінилося тільки в 1875 році, коли був відкритий елемент галій, властивості якого збігалися з прогнозами Менделєєва. Новим тріумфом Менделєєва стало відкриття в 1879 році скандію, а в 1886 — германію, властивості яких також відповідали описам Менделєєва. Іменем Менделєєва названий 101-й хімічний елемент — менделевій. У 1860 році він відкрив «температуру абсолютного кипіння рідин», або критичну температуру.

У 1859 році він сконструював пікнометр — прилад для визначення густини рідини.

Досліджуючи гази, Менделєєв знайшов у 1874 році загальне рівняння стану ідеального газу, що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлену у 1834 році фізиком Б. П. Е. Клапейроном (рівняння Клапейрона-Менделєєва).

Незабаром він покинув університет через утиск студентства. На початку 1890-х років Менделєєв став консультантом науково-технічної лабораторії при Морському міністерстві. Там він налагодив виробництво бездимного пороху, який сам і винайшов. Пішовши в 1890 році у відставку, Менделєєв брав активну участь у виданні Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона, був консультантом у пороховій лабораторії при Морському міністерстві. Провівши необхідні дослідження, усього за три роки він розробив ефективний склад бездимного пороху. З 1892 Менделєєв був призначений хранителем (керівником) Головної палати мір і ваги. Свого часу інтереси Менделєєва були близькі до мінералогії, його колекція мінералів дбайливо зберігається і зараз у Музеї кафедри мінералогії Санкт-Петербурзького університету.

Хобі Менделєєва: Менделєєв любив переплітати книги, клеїти рамки для портретів, а також виготовляти валізи. У Петербурзі і в Москві його знали як кращого в Росії «чемоданних справ майстра». «Від самого Менделєєва», — говорили купці. Його вироби були добротними і якісними. Вчений вивчив усі відомі на той час рецепти приготування клею і придумав свою особливу клейову суміш. Спосіб її приготування Менделєєв тримав у секреті.

Дмитро Менделєєв працював також над конструкцією літальних апаратів, за допомогою яких він планував досліджувати температуру, тиск і вологість у верхніх шарах атмосфери. У 1875 році він запропонував проект стратостата об’ємом 3 600 м³. Ним же був розроблений проект керованого аеростата з двигунами. У 1878 році вчений здійснив політ на прив’язному аеростаті Анрі Жиффара на Всесвітній виставці в Парижі.

Дмитро Менделєєв номінувався на Нобелівську премію тричі — в 1905, 1906 і 1907 роках. Однак номінували його тільки іноземці. Члени Імператорської академії наук при таємному голосуванні неодноразово відкидали його кандидатуру. Менделєєв був членом багатьох зарубіжних академій і вчених товариств, але так і не став членом Російської академії.

Помер Д. І. Менделєєв 2 лютого 1907 в Санкт-Петербурзі від запалення легень.

Дмитро Іванович Менделєєв — автор фундаментальних досліджень з хімії, фізики, метрології, метеорології, економіки, автор основних праць з повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології. Науковий авторитет Дмитра Менделєєва був величезний. Список титулів і звань його включає більше ста найменувань. Практично всіма російськими і більшістю найшанованіших зарубіжних академій наук, університетів і наукових товариств він був обраний своїм почесним членом. Тим не менш, свої праці, приватні та офіційні звернення він підписував без вказівки причетності до них: «Д. Менделєєв» або «професор Менделєєв», вкрай рідко згадуючи якісь присвоєні йому почесні звання. На його честь названо астероїд 2769 Менделеєв.