Доповідь на тему :"Я навчаю та виховую учнів на національних традиціях українського народу".

ДНЗ “Чортківське ВПУ” Шамрило Ю. І. – викладач

Національне виховання базується на національних традиціях – факт цілісного формування особистості, що відображає систему поглядів , переконань, ідеї, ідеалів,традицій, звичаїв, покликаних формувати свідомість і цілісність орієнтації молоді. Найголовніше завдання – це формування в учнів національної гідності і гордості за свою землю, народ, батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, зберігати традиції народу - людина не може бути повноцінним громадянином. Традиції це не тільки святкування державних, релігійних свят, збереження звичаїв народу, але і: формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід; вивчення історії рідного краю і збереження його традицій; ознайомлення з явищами суспільного життя; формування знань про історію держави, державні символи.

Оскільки національна школа відіграє неабияку роль у вихованні патріотів України, збереженні традицій народу, землі, на якій жили їхні предки, на якій живуть вони, на якій житимуть їхні діти і онуки, своїм завданням бачу виховання учнів на історичних, бойових, трудових та релігійних традиціях українського народу. Намагаюся виховувати чесність і громадянську гідність й мужність в обстоюванні істини, прав і свобод громадянина України. У процесі виховання розвиваю в учнів почуття громадянської відповідальності за свої вчинки і позиції, за долю рідного краю, народу, захист і розвиток, його духовної культури, зміцнення миру і дружби між людьми.

Під час навчання формується в учнів розуміння важливої ролі української мови у відродженні України, розуміння того, що лише завдяки їй можна глибше пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців, подолати національний нігілізм, яничарство, які культивувалися в Україні протягом століть, розвиваю мовну культуру учнів, вміння і навички спілкуватися, логічно висловлювати думки українською мовою, говорити правильно, вишукано і виразно. Вивчаючи, утверджуючи та примножуючи традиції і святині українського народу ми прагнемо жити в мирі та дружбі з іншими народами пам'ятаючи, що Україна – наш спільний дім. Починати зберігати традиції потрібно з сім`ї – міцна сім`я. міцна держава.

Вважаю, що учні мають чітко усвідомлювати себе частиною своєї сім’ї., родини. Цьому сприяє проведення свята «Бути гідним сином (дочкою) своєї землі», на якому діти розповідають історію свого родоводу, про цікаві події, факти,вивчають самобутність українських родин, збирають старовинні речі, вивчають їх призначення, історію розвитку рідного краю. Також знайомлю дітей із народною творчістю про родинні стосунки, розширюю знання про народний одяг, його символічні елементи, з’ясовую наявність у сім’ях переданого у спадок старовинного одягу. На виховних годинах ознайомлюю учнів з легендами про рідний край, його героїв, героїчними піснями і думами, продовжую знайомити їх з традиційними святами українського народу: національними, обрядовими, релігійними.

Працюю за такими напрямками: Історія рідної землі. 2. Рідний край. 3. Символи держави. 4. Національні та державні свята. 5. Релігійні свята.

«Традиції в Україні цікаві й самобутні, але при всьому дуже різноманітні і поширені! І що цікаво – ваша молодь із задоволенням їх дотримується», – із захопленням діляться з нами туристи. Це дійсно так. І цей факт є доказом існування душі народної, вдячності своїм предкам, глибинної пам’яті (яку вчені називають архетипічною) та усвідомлення зв’язку поколінь. Українські традиції, жива та вельми цікава народна спадщина, формувалися багато століть. Тому ж, незважаючи на нашу культурологічну «європейськість» і відносну молодість держави, ми вміємо берегти духовну наступність і добре знаємось на рідних неписаних законах, українських звичаях і традиціях.

На мою думку, успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів. Спрямованість національного виховання на загальний особистісний розвиток учня, його неперервність у педагогічному процесі, багатоманітність напрямів і методів вимагає високопрофесійної та моральної культури вчителя, гуманістичної спрямованості його педагогічної діяльності, вміння розуміти учня і діяти спільно з ним. Результатом такої роботи може стати вищий рівень виховання національної самосвідомості, здатність учнів до морального самовдосконалення. Вважаю, що саме на уроках потрібно прививати дітям любов і повагу до ближнього, а також щирість, привітність, співпереживання, бажання допомагати тим, хто потребує допомоги.

Отже, на мою думку, виховання національної самосвідомості на уроках і в позаурочних заходах формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Новий рік Одне з головних та найулюбленіших свят не лише українців, а й багатьох інших народів. 1 січня. офіційне і народне свято початку нового року, перший день року.

 У давніх слов'ян, як у багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства початком церковного громадського року стало 1 вересня.

 В країнах європейської культури Новий рік святкується 1 січня. На території України святкування Нового року було введене російським царем Петром I в 1699 році.

Згідно з Євангелієм Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету в його нареченої Марії (Богородиці й Пріснодіви), які прибули до Віфлеєму для участі в перепису населення. Через відсутність місця в готелі родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди. Під час народження Христа над печерою зійшла Віфлеємська зірка, яка вказала про цю подію трьом волхвам (мудрецям). Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу дарунки — золото, ладан .

Різдво Христове — велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

Святкування Різдва в Україні. Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою», тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватага супроводжували «циган», «лікар», «смерть з косою», тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг.

8 березня – Міжнародний жіночий день Його було встановлено в 1910 році на другій міжнародній конференції соціалістів за пропозицією Клари Цеткін, як день міжнародної солідарності трудящих жінок в боротьбі за рівноправність з чоловіками. У 1913 році міжнародний жіночий день 8-го березня вперше відзначили в Росії. Сталось це в Петербурзі під гаслом боротьби за економічну й політичну рівноправність жінок з чоловіками.

Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі - вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища.

У слов’ян вкоренилась інша традиція - святкувати День матері

Матінко моя єдина! Ти для мене цілий світ! І хоч я мала дитина, Хоч мені лиш кілька літ, Та тебе, матусю мила, Я кохаю над життя І бажаю: будь щаслива, Наче квітка весняна! І. Савицька

МАМИН ДЕНЬ В мене клопоту багато — Я готуюся до свята. Хочу встати на світанні, Щоб зробить дарунок мамі. Промінь зазирнув в віконце: «Зачекай, будь ласка, сонце! Треба ж ще букет зібрати, Квіточок в садку нарвати. Хай спочине люба ненька». Я зібралася хутенько Та босоніж вийшла з хати, Чебрецю зібрала й м'яти. Я побігла край доріжки (Росять роси босі ніжки). Маків вирвала барвистих, Наче сонце, променистих. Ось уже і сонце встало. Я матусю привітала. Каже мама: «От так квіти, Це, мабуть, найкращі в світі!» Т. Корольова

ВЕЛИКДЕНЬ

Вели́кдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю та вічним забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб покрити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Відстоявши у церкві всеношну службу і освятивши заздалегідь зібрані продукти, люди сідали за святковий стіл. Великодню передував найсуворіший піст (пам'ять про страждання Христа), тому пасхальній трапезі надавалося особливого значення. Чим багатшим буде стіл, тим ряснішим - урожай. Важливе місце на столі займали, як правило, паски і писанки. У різних регіонах України існували звичаї, пов'язані з фарбованими яйцями. Після відвідування церкви, перед розговінням всі вмивалися з миски, в якій були крашанки і дрібні монети. Це забезпечувало здоров'я красу.

Трійця На “Зелені свята” (так в народі називається християнське свято Трійці) хатину і двір прикрашали зеленими гілками верби, липи, клену. Підлогу застеляли гілочками м'яти, любистку, чебрецю. До цього свята належить цікавий обряд “завивання берези” або “водіння куща”. Дівчинку або молоду дівчину прикрашали квітами, зеленню і водили по селу. Цим обрядом і спеціальними піснями хотіли вимолити у природи багатий урожай.

Цей день — русалчин Великдень. Господині роблять жовті крашанки та роздають їх дітлахам. Ніхто не повинен працювати, оскільки русалки можуть розгніватися, що їх не вшановують, і наробити шкоди господарству, наприклад, зіпсувати посіви. Щоб задобрити русалок, дівчата замішують тісто на свяченій воді, печуть хліб і відносять його на поле — пригощають мавок і русалок. За народними віруваннями, якщо сплести вінок для русалки й залишити його в лісі, то русалка на знак подяки пошле дівчині багатого нареченого.

Зелені свята нерозривно пов'язані з піснями. По-перше, це маївки. Маївки — твори календарної обрядовості, назва яких, можливо, походить від «маяти» (прикрашати зеленню) або «мавки» (духи лісу та поля). Ними супроводжувались усі обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов'язані з нею ігрища молоді. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, подвір'їв.

1 травня - День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих відзначають уже понад 100 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці.

В Україні нині 1 травня люди відмічають як День праці і миру.

8-9 травня День пам'яті та примирення в Другій Світовій війні

Україні 25 років

Пізно ввечері 8 травня 1945 року у передмісті Берліна акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини підписав генерал-фельдмаршал Кейтель

Не забудь привітати ветеранів

Конституція України — Основний Закон нашої держави

Конституція є таким законом, що встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов’язки громадян. Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на її п’ятій сесії 28 червня 1996 р. Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює ланки всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України. Конституція України —

День Конституції України — єдине державне свято, що встановлено власне Конституцією: Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом - Днем Конституції України.

Конституція , з тобою Ми йдемо в нове життя! Будь великим Правом і Законом, Щоб примножувать щасливе майбуття.

День Незалежності України

24 серпня 1991 року був прийнятий Акт проголошення незалежності України

23 серпня країна відмічає День Державного прапора України

Україно, соборна державо, Сонценосна колиска моя, Ще не вмерла й не вмре твоя слава, Завойована в чесних боях! Живи та міцній, Українська державо! Вмирали у битвах мільйони борців, Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво Й над Києвом стольним віки майорів! Україна — край мій рідний, Від Кавказу до Карпат, І веселий, і свобідний, І великий, і багатий. Де є в світі кращі ріки, Як Дністер, Дніпро-Славутич? Хто покине їх навіки, Тому в серці вічна смута.

Що таке Україна? За віконцем калина, Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі, Дужі руки у тата, Під тополями хата, Під вербою криниця, В чистім полі пшениця, Серед лугу лелека І діброва далека.

14 жовтня День захисника України