Особливості організації освітнього процесу
в НУШ у 2022/2023 н.р.
Війна в Україні стала стресом для усіх учасників освітнього процесу.
Усіх нас хвилює питання, як підготуватися до нового навчального року, який буде починатися за дистанційною формою в синхронному та асинхронному форматі?
Як оптимізувати формування ключових компетентностей учнів 3-х та 4-х класів, які майже весь минулий навчальний рік здобували освіту теж дистанційно?
Чітких методичних рекомендацій, як саме навчати маленьких дітей дистанційно, протягом тривалого часу, в умовах воєнного стану, поки що напрацьовано недостатньо.
Моменти, які обов’язково треба врахувати під час підготовки й проведення уроків онлайн, уроків у формі відеороликів:
Поради педагогам:
Сплануйте всі етапи і моменти дистанційного навчання в нових умовах. Спираючись на минулий досвід дистанційної роботи, спробуйте прорахувати та уникнути ймовірних проблем та помилок.
Перед тим, як розпочати роботу з дітьми – попіклуйтеся про себе: свою безпеку, своє самопочуття, свій фізичний і психологічний комфорт (наскільки це можливо), задоволення базових фізіологічних потреб. Щоб плідно, а головне, бережно і турботливо взаємодіяти з дітьми, Ви маєте бути у силі й у ресурсі.
Подбайте про безпеку. Обговоріть з дітьми план дій у випадку небезпеки, повітряної тривоги тощо. У разі потреби, дійте чітко за цим планом.
Демонструйте дітям спокій і впевненість. Пам’ятайте, що діти більше реагують на те, як ми поводимось і розмовляємо, а не на те, що ми говоримо.
Намагайтеся створити безпечний, добре організований простір спілкування, з чіткими і зрозумілими дітям правилами. Учні мають відчувати Вашу впевненість, щирість, відкритість і небайдужість.
Пам’ятайте, що мета дистанційного навчання під час війни – це не тільки і не стільки набуття і засвоєння предметних знань, а й психологічна підтримка, просте спілкування. Дайте дітям відчуття єднання, близькості, згуртованої спільноти. Виділіть трішки часу для щирого неформального спілкування з учнями не за темою уроку, наприклад, на початку зустрічі й наприкінці. Особливо варто це робити, якщо Ваш урок перший, або останній за розкладом. Такі відступи не заберуть багато часу, проте, продемонструють дітям вашу підтримку і розуміння ситуації, допомагатимуть їм справлятися з цими непростими обставинами, гуртуватимуть клас.
Як би це не звучало, але надолуження знань зараз не найважливіше. Не форсуйте навчання, починайте з простого (наприклад, повторення вивченого), щоб відновити здатність мозку сприймати розумове навантаження. Дайте дітям відчуття впевненості – “я можу”, це підвищить концентрацію уваги, продуктивність, покращить загальний стан. Не забувайте створювати ситуації успіху!
Для більш ефективного засвоєння учнями матеріалу, подавайте його невеликими частинами, більше включайте дітей у практичну діяльність, що матиме наочний результат. Відзначайте й підтримуйте навіть невеликі успіхи у навчанні.
Будьте поблажливі до учнів. Важливо пам’ятати, що через дію стресу розумові процеси уповільнюються. Механізм стресу такий, що раціональне сприйняття інформації вимикається. У таких умовах інформація сприймається повільніше і гірше. Тому треба розуміти, що, безперечно, Ви деякий час помічатимете зниження знань у своїх учнів. Окрім того, травматичний досвід провокує загальний регрес у розвитку дитини і чим дитина менша, тим помітніше це буде.
Вибираючи навчальний, стимулювальний матеріал, намагайтеся оминати той, що може викликати у дітей асоціації, пов’язані з подіями війни.
Запобігайте негативних оцінок, оцінюйте діяльність, а не особистість.
Уникайте об’ємних домашніх завдань. З психологічного погляду було б добре, якби якомога більше завдань були пов’язані із роботою руками.
Не тисніть на дітей розмовами про відставання від програми і неможливістю опрацювати та засвоїти весь навчальний матеріал. Це у нинішніх умовах неважливо і несуттєво, лише призводить до збільшення тривоги та стресу.
З розумінням і терпінням ставтеся до дитячої неуважності й інертності на заняттях.
Будьте чуйними до самопочуття та емоційного стану дітей. За потреби, акцентуйте на цьому увагу: допоможіть, підтримайте. При найменших підозрах на емоційне неблагополуччя дитини, зверніться до шкільного психолога, поговоріть з батьками (за обставинами). Також потрібно попередити психолога і про появу у класі негативних групових явищ психологічного характеру.
Підбадьорюйте своїх учнів. Використовуйте цілющі властивості гумору. Не будьте надто серйозними і занепокоєними. Жартуйте, відповідайте на жарти дітей, якщо це доречно, адже гумор і сміх знижують стрес та напругу.
Дайте змогу дітям виявляти емоції. На їх прояви реагуйте обережно, розповідайте про прийнятні форми виявлення негативних емоцій, не соромте за прояви страху і тривоги.
Під час занять, за потреби, використовуйте вправи для саморегуляції та емоційної стабілізації, прості тілесні практики.
Не навантажуйте дітей своїми переживаннями та проблемами, не розповідайте про Ваш трагічний досвід. Розмовляючи з дітьми, відповідаючи на їх запитання будьте щирими, але фільтруйте інформацію, зважаючи на вік, рівень розвитку і травматичний досвід своїх учнів, не діліться песимістичними роздумами і чутками. Надлишок інформації може налякати дитину, викликати страх та почуття беззахисності.
Будьте готові до того, що на занятті можуть бути присутні діти, які перенесли травмуючу подію або втрату, проявляйте розуміння, тактовність і чуйність.
Не обговорюйте і не ставте під сумнів правильність рішень і дій батьків щодо безпеки дітей, адже саме батьки несуть за них відповідальність.
Пам’ятайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування ґаджетами.
Підтримуйте в учнів оптимізм, впевненість у ЗСУ і нашій перемозі. За можливості, дайте змогу дітям ділитися «суперсилою» – тим, що допомагає їм справлятися з нинішніми жахливим подіями і обставинами. За будь-якої нагоди робіть акцент на силі і стійкості дитини.
Було б добре, якби у правильності вибору форм і методів спілкування та емоційної підтримки дітей різного віку та травматичного досвіду педагог звірявся з практичним психологом закладу освіти.
Піклуйтеся про своє емоційне та фізичне здоров’я. Чи Ви «у нормі»? Чи знаєте як поліпшити свій стан? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутись у разі потреби? Знайдіть і підготуйте список корисних контактів. Не бійтесь і не соромтесь звертатися за допомогою, якщо вона потрібна.
Дбайте про самовідновлення! Обов’язково знаходьте час для відпочинку, саморегуляції і задоволення нагальних потреб (вода, їжа, теплий одяг, ліки, фізичні вправи тощо), щоб поновити сили, зберегти здоров’я і не допустити вигорання. Знайте, що діти, які бачать довкола сильних, спокійних, впевнених і бадьорих дорослих, швидше повертаються до норми.
Вірте – все буде добре! Ми впораємось! Ми переможемо! Кожен із нас чесною працею і вірою наближає цю перемогу.
За матеріалами Сокол Олени
https://pp.ippo.kubg.edu.ua/2022/04/03/
Додатки
Фізичні та емоційні стани людини взаємопов’язані і тому здатні взаємовпливати один на одного. Під час напружених емоційних станів у дитини змінюється міміка, темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя, можуть з’явитися сльози.
Рекомендуємо впровадження «психологічної хвилинки», яка допоможе здобувачеві освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу. Це дасть змогу створити сприятливу атмосферу, що дозволить дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.
Регулярне виконання «психологічних хвилинок» у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачеві освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дозволить краще зрозуміти свої почуття. Звертаємо увагу, що вчитель має сам визначити, коли і у який час потрібно провести «психологічну хвилинку».
Дихальні відеовправи:
https://www.youtube.com/watch?v=bmOPmkcOAT0
https://youtu.be/0cXenn9nGwA
https://www.youtube.com/watch?v=6xJhu6OTZy4
https://www.youtube.com/watch?v=P_OZ5X0YMfY
https://youtu.be/3Md8RJpWcs8
https://youtu.be/Up357VlW2ns
https://www.youtube.com/watch?v=qpxelscUJCg
https://drive.google.com/file/d/1N_jh3IPPuDvsUCUGDTGx4u8GnCO15UUj/view
Відеовправи на зняття психоемоційного напруження, стресу, тривоги:
https://youtu.be/1g6Izo9_Eks
https://www.youtube.com/watch?v=npjmTX3C1YU
https://www.youtube.com/watch?v=O7jXI62xieo
https://www.youtube.com/watch?v=lxV4-3sneEA
https://www.youtube.com/watch?v=01E06OVZ4hw
https://youtu.be/4HSzUdEVaN8
https://www.youtube.com/watch?v=gW6lhd8tj8Y
https://youtu.be/CqUMukM-p
https://youtu.be/N_Mtl5jI7nM
Відеовправи на зняття м’язового напруження:
https://www.youtube.com/watch?v=Womj0IffC6o
https://www.youtube.com/watch?v=skDlOUuGXFE
https://www.youtube.com/watch?v=01E06OVZ4hw
https://youtu.be/2kvZogkb-fs
https://youtube.com/shorts/aCJjPWqWx1Q?feature=share
https://www.youtube.com/watch?v=xM8D4LDvKlw
https://www.youtube.com/watch?v=Yq18upMFTcs
https://www.youtube.com/watch?v=Lf0YdjKvGHM
https://www.youtube.com/watch?v=qxNtumJPBOg
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=iQF01hfh0dA
https://www.youtube.com/watch?time_continue=21&v=aMGQtiQUdkA&feature=emb_logo
https://www.youtube.com/watch?v=6po0yvsy0xQ
https://www.youtube.com/watch?v=asDUmTlY984
https://www.youtube.com/watch?v=hTvXyVxKmqE
https://www.youtube.com/watch?v=ogZNpsJLBN4
Казкотерапевтична відеотехніка
https://www.youtube.com/watch?v=ktKeIPQmXRA
https://youtu.be/JpCu5z-U-d8
https://youtu.be/4V_jakrI40w
https://drive.google.com/file/d/1Fh1QvMwiZItXYz8-6xoQecfO4z-anOrV/view
Відеовправи для релаксації:
https://www.youtube.com/watch?v=ODR7PCYC1HA
https://www.youtube.com/watch?v=nx05sE3cGkg
https://www.youtube.com/watch?v=gHh3l-Q4Cgw
https://www.youtube.com/watch?v=4SZI16iUrA8
https://www.youtube.com/watch?v=gHh3l-Q4Cgw
https://www.youtube.com/watch?v=uSLWS16_Yyo
https://www.youtube.com/watch?v=4SZI16iUrA8
Корисні практики та ігри від психологині Світлани Ройз, що допоможуть батькам під час війни, шукайте у посібнику «Стресостійке дитинознавство»: bit.ly/royzbook
Використана література
1. Бочкор Н. П. та ін. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період: метод, рек. – К.: МЖПЦ «Ла Стада-Україна», 2014.
2. В. Назаревич: https://www.facebook.com/nazarevich.v.v
3. Всеосвіта – Національна освітня платформа: https://vseosvita.ua/library/vpravi-znatta-mazovoi-naprugi-130817.html
4. Каліман Олена. Пошук резервів, або психологічний супровід дітей-переселенців із зони проведення АТО та членів їхніх сімей. Психолог дошкілля. № 11 (76). 2015.
5. Мартиненко О. А. Як навчити вашу дитину володіти емоціями. X.: Ранок, 2009.
6. Мартиненко О. А. Як навчити вашу дитину спілкуватися і дружити. : Ранок, 2009.
7. Методичні рекомендації для практичних психологів: психологічна допомога особистості з посттравматичним синдромом. уклад.: І. Я. Мельничук, О. В. Цапенко. Кіровоград: Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 52 с.
8. Омельченко Я., Кісарчук 3. Психологічна допомога дітям з тривожними станами. К.: Шк. світ, 2008.
9. Подкоритова Л. О. Прийоми психологічної самодопомоги. Навчальний тренінг. Практична психологія та соціальна робота. № 12.
10. Р. Присяжнюк. НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Університету Грінченка: https://www.facebook.com/groups/124176988169440
11. Телеграм-канал «Підтримай дитину»: @pidtrumaidutuny.
12. Тренінговий центр наталії Сабліної: https://www.sablinatz.com/