Доповідь "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ"

Міністерство освіти і науки України

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Житомирської обласної ради

Кафедра педагогіки та андрагогіки

 

 

 

 

Курсова робота

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

 

Виконала

Кондратюк Олена Федорівна,

слухачка курсів підвищення кваліфікації

вчителів початкових класів,

І кваліфікаційна категорія, 

учитель початкових класів Наталівської                     

ЗОШ І-ІІст. Новоград-Волинського р-н ,   

вчитель початкових класів, 

проходження курсів

з «18» січня по «22» квітня 2016 р.

моб. тел. 096 2786968

 

 

 

 

 

                                                      Житомир -  2016 р.

                                                                     ЗМІСТ

ВСТУП…............................................................................................................. 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ   ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ .
1.1. Технологія проекту  у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних

авторів     …………………………….................................................................. 5
1.2. Класифікація проектів..........................................……………….….……. 10
Розділ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ   ДІЯЛЬНОСТІ              МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ .
2.1 Використання проектів на уроках в початкових класах........................... .18
2.2. Методичні рекомендації з проблем організації проектної діяльності  молодших школярів........................ .....................................................................23
ВИСНОВКИ...................................................................................................... ..28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................. ..31
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         ВСТУП

Актуальність теми. Українська держава знаходиться на шляху свого оновлення, розвитку та глобальних перетворень. Це відбувається за умови обов’язкової появи нових цікавих ідей та присутності активних членів суспільства, які можуть втілювати ці ідеї в життя. Освітня сфера безпосередньо відповідає за формування життєспроможних особистостей, здатних мислити і діяти по-новому - творчо, цілеспрямовано, компетентно. Але варто враховувати, що у сучасному світі зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна одного людського покоління. Сьогодні абсолютно нереально дати знання  дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну професійну та життєву позиції. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом згідно з законом України « Про загальну середню освіту»  стоять завдання:

• навчити учня вчитися самостійно упродовж усього його життя;
• ефективно використовувати отримані знання в практичному житті (професійному, громадському, власному);
• постійно відчувати потребу у самовираженні та самовдосконаленні.

Природно, що у бажанні досягти окреслених завдань швидко і без помилок організатори та учасники навчально-виховного процесу обирають  найефективніші способи: системне впровадження передового педагогічного досвіду, використання нових педагогічних технологій.

Сучасний освітній процес передбачає пошук нових, більш ефективних технологій. Які будуть сприяти для розвитку творчих здібностей учнів, формувати навички саморозвитку та самоосвіти. Цим вимогам відповідає проектна діяльність у навчальному процесі. Робота над проектом носить особистісно-орієнтований характер.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Це передусім пов'язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманістичної та дитино центристської педагогіки, це у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі його впровадження втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності, зокрема загальноосвітню.

Об’єктом дослідження є теорія і практика проектної діяльності дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: організація проектної діяльності дітей молодшого шкільного віку.

Мета нашої роботи полягає в аналізі умов для організації проектної діяльності дітей молодшого шкільного віку в умовах початкової школи.

   Для досягнення мети були поставлені завдання:

•                  проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;
•                  визначити шляхи і принципи формування теми;
•                  вивчення вікових особливостей молодших школярів;
•                  розробити методичні рекомендації щодо організації проектної діяльності молодших школярів.

Структура роботи складається  з таких частин:

1. Теоретичні засади організації проектної діяльності молодших школярів.

             - Технологія проекту  у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних

    авторів. 
    -   Класифікація проектів.

2. Методика організації проектної діяльності молодших школярів.

-  Використання проектів на уроках в початкових класах.

      - Методичні рекомендації з проблем організації проектної діяльності    

     молодших школярів.

Розділ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ   ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 Технологія проекту  у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів                     

Метою Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливе лише за умов відходу від авторитарної педагогіки та впровадження новітніх педагогічних технологій.

Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Український дослідник освітніх технологій як педагогічного явища О. Пєхота вважає, що навчально-виховний процес має виконувати щонайменше дві функції: функцію підготовки учня до самостійного оволодіння знаннями, інформацією (навчити вчитися) і функцію формування вміння трансформувати набуті знання у важливу життєву компетентність [29, 8]. . Саме цим зумовлена нині увага педагогів до інновацій.

Сьогодні метод проектів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує навички пошуково - дослідницької технології.

Прое́кт - лат. projectus, «кинутий вперед», «випнутий», «що  стирчить».[8].

Ме́тод прое́ктів — освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.[9]

Звернувшись до історії технології проекту слід зазначити, що проекти почали активно запроваджуватись у шкільну навчальну практику ще на початку XX століття. Значний внесок у педагогічну теорію та практику цього періоду вніс  американський педагог і психолог Дж. Дьюї [21], який зазначав, що «з точки зору дитини, найбільший недолік школи полягає в неможливості вільно, повною мірою застосувати досвід, який був набутий поза школою, і навпаки: неспроможність застосувати в повсякденному житті те, чого навчилася в школі. У цьому — відірваність школи від життя». В основі навчального процесу, на думку Дж. Дьюї, має бути трудова діяльність, виконуючи яку дитина звикає до подолання перешкод, розвиває свою здатність до творчості, терпіння, наполегливість, енергійність, допитливість. Необхідно, щоб знання виростали із живого досвіду роботи.

Особливої уваги заслуговують такі педагогічні ідеї вченого, котрі складають основу технології проектів, а саме: здібності дитини, закладені природою, а школа повинна створити умови для їх розкриття; знання мають слугувати пристосуванню учня до навколишнього життя і повинні мати практичне спрямування; залучення школярів до соціальних відносин є одночасно і способом, і результатом виховання; рефлексивне мислення як модель інтелектуального розвитку — найкорисніший засіб освіти для демократії.

 Ці ідеї знайшли своє висвітлення у працях американських педагогів І. Кілпатріка та Ф. Паркера, котрі намагалися організувати активну пізнавальну діяльність учнів на основі їх спільної активної пошукової діяльності у процесі роботи над проектом, який спрямовано на розв'язання конкретної практичної проблеми (соціальної, побутової, виробничої). Основним мотивом такої діяльності для тих, хто вчиться, стає не стільки сам процес пізнання, скільки намагання розв'язати конкретну проблему, розробити необхідні рекомендації, що будуть використані на практиці. При цьому цінність проекту визначається його освітнім, розвивальним і виховним потенціалом, тобто можливістю залучити тих, хто вчиться, до найрізноманітніших видів діяльності, які забезпечують не лише розширення їхнього кругозору, життєвого досвіду, але й оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності.

Технологія проектування активно та успішно впроваджувався у зарубіжній школі. Зокрема, у США, Великій Британії, Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Італії та інших країнах технологія проектів здобула велику популярність завдяки раціональному поєднанню теоретичного знання та її практичного застосування для розв'язання конкретних проблем.

Вона також привернула увагу радянських педагогів (С. Шацького, В. Шульгіна, М. Крупеніної), які вважали, що ця технологія забезпечить розвиток ініціативи та творчої діяльності учнів і, таким чином, сприятиме безпосередньому зв'язку між здобуттям знань і навичок та їх застосуванням під час розв'язання практичних завдань. Вони проголосили проектну технологію єдиним засобом для перетворення «школи навчання» у «школу життя», де набуті знання реалізовуватимуться у ході практичної діяльності учнів.

У 1920-х роках минулого століття проектна технологія стає однією з найбільш популярних у вітчизняній освіті, однак закладені в ній педагогічні завдання часто спотворювались. Особливо яскраво всі достоїнства і недоліки застосування проектів знайшли своє відображення в ідеях та досвіді В.Н. Шульгіна. Зміст освіти визначався не стільки програмою, інтересами тих, хто вчиться, скільки потребами навколишньої життя. На думку В.Н. Шульгіна, «результати роботи за методом проектів повинні вимірятися не тільки освітньо-виховним ефектом, але й ступенем розв'язання тієї господарської, політичної, культурно-просвітницької роботи, яку як виконання промфінплану культурний заклад взяв на себе» [21].

Використання проектів змінювало форми навчальної роботи, переводило їх з класно-урочної на лабораторну і бригадну. Проекти могли бути груповими, бригадними, загальнодошкільними і навіть міжшкільними. Педагог у даній технології виступав насамперед як організатор середовища та умов, необхідних для розгортання педагогічного процесу, у якому безпосередня активна роль належала тим, хто вчиться. У процесі виконання різноманітних проектів ті, хто навчається, відчували потребу в певних знаннях і уміннях, які вони одержували в міру необхідності. Для цього створювалися спеціальні підручники, пристосовані до роботи за технологією проектів (підручник-газета, підручник-журнал), у яких містилася оперативна інформація.

У зарубіжних школах Європи та Америки, Скандинавських країнах цей метод розвивався активно і досить успішно. Його популярність була обумовлена раціональним поєднанням теоретичних знань і практичного досвіду школярів для вирішення конкретних проблем.

На сучасному етапі реформування вітчизняної шкільної освіти, беручи до уваги незаперечну цінність проектної технології, виникла проблема її відродження у педагогічній теорії та практиці.

У педагогіці поняття "педагогічне проектування" вперше було вжито А.С. Макаренком. Дослідження у сфері проектування педагогічних систем розпочалися наприкінці 1950-х років.

О. Пометун вважає метод проектів системою навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються. Під час проектувальної діяльності, на її думку, чільне місце посідає самодіяльність учнів та їхня активність.

О. Пєхота вважає, що проект - практика особистісно-орієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона зазначає, що у свідомості учня це має такий вигляд: " Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними знаннями, уміннями та навичками [33].

В.Д. Симоненко під навчальним творчим проектом розуміє самостійно розроблені та виготовлені товари (послуги) від ідеї до її втілення, що має суб'єктну або об'єктну новизну і виконується під контролем та консультуванням учителя.

У свою чергу, російський науковець Є. Полат характеризує проекти як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, за допомогою яких учні набувають знання та навички в процесі планування та самостійного виконання певних практичних завдань з обов'язковою презентацією результатів [37].

За визначенням А.І. Лебедєва, проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [37].

Теоретичні й концептуальні положення проектної технології в українській педагогіці досліджують Н. В. Борисова, Т. В. Качеровська, О. Е. Коваленко, О. М. Пєхота, Г. М. Романова, С. О. Сисоєва та інші.

Отже, як відзначають вітчизняні дослідники, проект - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за проектом чільне місце посідає самостійність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер. В її основу покладено ідею здійснення навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів з урахуванням їхніх особистих інтересів.

Особливістю проектувальної технології є діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу, що стало однією із причин зростання інтересу до цієї форми роботи з боку вітчизняної методичної школи. Проектувальні технології ґрунтуються на позиціях прогресивної педагогіки, що передбачає погляд на виховання як на постійну реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність змісту виховання інтересам та потребам учнів. Прихильники проектувальної педагогічної діяльності відстоюють принцип "навчання за допомогою діяльності, розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає її активним учасником. Тому в основі цього методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам'яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування комплексу різноманітних вмінь та навичок, необхідних передусім для дослідницької діяльності.

Сьогодні технологія проекту стала предметом дослідження багатьох науковців, педагогів. Наукові дослідження присвячено теоретичним аспектам застосування проектів у сучасних умовах, її педагогічним функціям, психологічним аспектам проектної діяльності і обґрунтуванню умов їх реалізації та розробці методичних рекомендацій для їх впровадження.

Таким чином, проектна діяльність учнів забезпечує пріоритет надпредметних соціально значимих знань і умінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання і вміння дозволяють молоді упродовж життя успішно реалізуватися у професійній діяльності.

1.2. Класифікація проектів

Беручи за основу теоретичні положення та практичний досвід вітчизняної й зарубіжної педагогіки, розглянемо, питання класифікації типів проектів.

У 1910 році американський професор  Коллінгс, організатор тривалого експерименту в одній із сільських шкіл штату Міссурі, запропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів. Він виділяв чотири групи проектів:

-  проекти  ігор – дитячі заняття, безпосередньою метою яких є участь у груповій   

    діяльності: різних іграх, драматичних виставах;

-  екскурсійні проекти, які передбачали доцільне вивчення проблем, пов’язаних із   

   навколишньою природою і суспільним життям;

-  розповідні проекти, розробляючи які діти мали на меті «отримати задоволення   

     від розповіді в найрізноманітнішій формі» - усній, письмовій, вокальній,  

     художній, музичній;

-  конструктивні проекти,  націлені на створення конкретного, корисного  

    продукту.

Значний внесок у розвиток теорії проектування робить російський дослідник Є. Полат. Його класифікація дослідницьких проектів здійснена відповідно до предметно-змістової спрямованості, виділяючи монопроекти, та міжпредметні проекти . Т

Класифікація проектів
Монопроекти	Міжпредметні проекти
Виконуються на уроках одного предмету, хоча і передбачаються під час виконання використання знань з інших дисциплін	Виконуються зазвичай у позаурочний час, передбачають інтеграцію знань з декількох предметів та потребують кваліфікованої допомого вчителів-предметників

А. Клименко та О. Подколзіна класифікують проекти відповідно до домінуючого методу чи діяльності (рис.1.1).

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1 Класифікація проектів (за Клименко А.)

Відповідно до класифікації українського дослідника О. Пєхоти проекти розрізняють за певними критеріями.[ 29]

1.Практико-орієнтовний (прикладний) проект – націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника. Продукт визначений заздалегідь, може бути використаним у житті класу, мікрорайону, міста, держави.

	Алгоритм дії проектування
Мета	Вирішення, як правило, соціальних задач, що відображають інтереси учасників проекту.
Результат	Чітко визначений із самого початку результат діяльності, який може бути використаний у житті класу.
Структура	Вимагає добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначеною функцією кожного з них. Тут особливо важлива координаційна робота у вигляді: 1.Передпроектного аналізу ситуації: - формування спільно з керівником теми, проблеми проекту; - мотивації діяльності, складання розгорнутого плану роботи; - поетапних обговорень і коректування спільних та індевідуальних зусиль у зборі інформації, її структування, проведені дослідження; - виготовлення і оформлення навчального продукту; - підготовки і проведення презентації отриманих результаті, можливих способів їх використання на практиці. 2. Запуск проекту. 3. Самоаналізу й самооцінки.
Форма продукту проектної діяльності	виставка газета, журнал оформлення кабінету мультимедійний продукт навчальний посібник відеофільм тощо
Можлива форма презентації	демонстрація відеофільму наукова конференція подорож реклама звіт дослідницької експедиції
Оцінка	Організація систематичної зовнішньої оцінки: відгук зацікавлених осіб і структур.
Цінність	Реальність використання продукту на практиці, можливість самостійного вірішення проблеми учнями.

2. Досліднецький проект – за структурою нагадує справжнє наукове дослідження; він включає обґрунтування актуальності обраної теми, обов’язкове висування гіпотези з наступною її перевіркою, обговорення отриманих результатів. При цьому використовують методи сучасної науки: лабораторний експеремент, моделювання, соціалогічні опитування та інші.

	Алгоритм дії проектування
Мета	Формування навичок навчального дослідження
Результат	Не завжди відомий на початку дослідження, висовується гіпотеза про результати, яка потім перевіряється експерементально або теоретично.
Структура	Дані проекти повністю підкорені єдиній логіці і мають структуру, наближені до структури наукового дослідження або повністю співпадає з нею: аргументація актуальності, прийнятої для дослідження теми; виділення проблеми і мети дослідження; формулювання гіпотези дослідження; визначення методів дослідження джерел інформації; обговорення, аналіз і оформлення отриманих результатів.
Форма продукту проектної діяльності	порівняльний аналіз з теми дослідження аналіз даних соціалогічного опитування публікації в ЗМІ довідник і інше.
Можлива форма презентації	демонстрація відеофільму захист перед учнівським колективом та компетентним журі ілюстроване співставлення фактів. Документів. Подій. Епох.
Оцінка	Необхідність зовнішньої оцінки: відгук наукового керівника, інших незалежних спеціалістів.
Цінність	Розвиток навичок наукового дослідження учнів.

 

3.Інформаційний проект направлений на збір інформації про певний об’єкт, явище з метою її аналізу, узагальнення та представлення широкій аудиторії.

	Алгоритм дії проектування
Мета	Збір інформації про будь-який об’єкт чи явище. Її аналіз, узагальнення фактів, необхідних для шикорої аудіторії.
Результат	Чітко визначений з самого початку результат діяльності, який може бути використаний в житті класу, школи, міста, держави.
Структура	Вимагає добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи. Відмітимо особливості структури: Мета Актуальність Джерело інформації Аналіз, узагальнення, співставлення з відомими фактами. Аргументовані висновки. Обговорення
Форма продукту проектної діяльності	Відеофільми Газета, журнал Екскурсія Колекція Прогноз Довідник Мультимедійний продукт
Можлива форма презентації	Ділова гра Демонстрація відеофільму Ілюстроване співставлення фактів, документів, подій Реклама Телепередача
Оцінка	Організація зовнішньої оцінки: відгук спеціаліста.
Цінність	Реальність використання продукту на практиці, можливість самостійного вирішення проблеми учнями.

4.Творчий проект – передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театралізації, спортивні ігри, твори образотворчого або прикладного мистецтва, відеофільми.

	Алгоритм дії проектування
Мета	Розвиток творчого потенціалу учня
Результат	Залишається відкритим до кінця проекту.
Структура	Як правило, не мають детально опрацьованої структури спільної роботи учасників. Вона лише намічається і далі розвивається, підкоряючись прийнятій групою логіці спільної діяльності , інтересами учасників проекту.
Форма продукту проектної діяльності	Костюм; Модель; Музичний твір; Збірник творів, віршів, малюнків; Відеофільми; Виставка; Свято; Гра; Колекція;
Можлива форма презентації	Ділова гра; Інсценування реальної або видуманої події; Реклама; Змагання; Спектакль; Театралізація; Телепередача; Екскурсія і ін.
Оцінка	У рамках презентації.
Цінність	Реальність використання продукту на практиці , можливість самостійного вирішення проблеми учня.

 

5.Рольовий проект – найбільш складний з точки зору розробки та реалізації. Приймаючи участь у ньому, проектанти беруть на себе ролі літературних або історичних персонажів, видуманих героїв і т.п.. Результат проекту залишається відкритим до самого кінця.

Класифікація проектів за компетентністю і характером контактів

           Монопроекти – проводяться в рамках одного предмета або однієї області знань, хоча й можуть використовувати інформацію із інших областей і діяльності.

 Міжпредметні проекти – виконуються виключно у позаурочний час і під керівництвом декількох  спеціалістів  з різних областей знань. Вони вимагають глибокої  змістової інтеграції уже на етапах постановки проблеми.

          Класифікація проектів за характером контактів між учасниками

• Внутрішньокласні
• Внутрішньошкільні
• Регіональні
• Міжрегіональні

          Класифікація проектів за тривалістю

• Міні-проекти на один урок
• Короткотривалі проекти (4-6 уроків)
• Тижневі проекти виконуються в групах  у ході проектного тижня
• Річні проекти можуть виконуватись як у групах, так і індивідуально.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ   ДІЯЛЬНОСТІ              МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

       2.1. Використання проектів на уроках в початкових класах

     Сьогодні метод проекті вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

  У початковій школі найчастіше розробляються проекти, пов’язані з певними навчальними темами. Враховуючи відсутність у учнів достатнього досвіду проектної діяльності, вчитель найчастіше здійснює безпосередню її координацію. Отже, він обирає тему проекту, яка підпорядковується не лише інтересам учнів, а й потребам конкретної освітньої ситуації. Учитель самостійно ставить дидактичну мету проекту, формулює провідне проблемне питання та методичні завдання. У більшості випадків ці чинники спрямовують діяльність учнів на поглиблення знань та розширення інформаційного поля, яке утворилося під час опрацювання матеріалів підручників. Зауважимо, що у ході розробки навчального проекту вчитель допомагає учням визначити джерела необхідної інформації, серед яких і шкільні підручники – як одне з доступніших за змістом і формою

  Згідно з навчальною  програмою[23] у змісті деякіх підручників «Природознавство»,[12,13.14] «Основи здоров'я»,[18] «Я у світі»,[31]  передбачають роботу над навчальними проектами. Проте зважаючи на інтегративний характер проектної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи можна виділити проблему, яку можна розв’язати в формі проекту. Разом з тим. Не існує (та й не може існувати) розробленого наперед планування проектів, оскільки в основі їх розробки лежать потреби, мотиви, інтереси конкретного учня або класу. У цьому зв’язку можливо поділитися лише ідеями щодо вибору тем навчальних проектів з деяких предметів початкової школи.

Тема проекту	Вид проекту
Українська мова
Складання пам’ятки-підказки “Як легко запам’ятати правило” Складання  «Словничка складних слів» «У яких зошитах писали перші школярі?» Створення кишенкової книжечки. Мовне свято «Грамоти вчиться – завжди згодиться». «Правила, які вивчали наші батьки» «Скільки мов на планеті» «Як помилки з правилами воювали» «На планеті Невивчених правил»	прикладний   прикладний інформаційний творчий ігровий пошуковий інформаційний творчий ігровий
Літературне читання
Складання пам’ятки “Як підготувати переказ тексту» Створення збірки скоромовок Акція «Збережемо книжку» «Герої книжок – у мультиках» «Зимові свята в Україні» Фестеваль казкових героїв « Правду в приказках шукай» «Чарівні перетворення в казках» Створення каталогу сучасної дитячої поезії Акція «Книжка для дитячого садочка» «Стежинами казкових героїв» «Ілюструємо улюблені твори» Конкурс народної творчості «Пісня-душа народу» «Шкідливі поради в казках» «Історичні події в народних легендах» «Історія виникнення книжки» «Спроба пера» Інсценізація улюблених творів «Свято читацьких задоволень»	прикладний прикладний прикладний пошуковий ігровий ігровий пошуковий інформаційний інформаційний прикладний творчий творчий творчий пошуковий пошуковий інформаційний творчий творчий ігровий
Математика
«Як легше вивчити таблицю множення?» «Математичні загадки» «Математика в казках» «У магазині іграшок» «Математика в побуті» «Грошові одиниці в Україні» «Ілюстрування задач» «Математика – цариця наук» «Відстань до Сонця у різних величинах» «Шкільний календар» «Математичні цікавинки» «Неймовірні одиниці вимірювання величин»	прикладний прикладний пошуковий ігровий пошуковий інформаційний творчий ігровий дослідницький прикладний інформаційний творчий
Природознавство
«Будьмо знайомі»(Походження назв рослин і тварин) «Як готуються до зими бджоли?» «Не зривай первоцвітів» «Тиша в лісі» «Квіти в моєму житті» «Книга скарг природи» «Лісова аптека» «Захисти природу»  «Загадки природи» «Небесні тіла» «Природні дива України» «Рослини – символи країн світу»	пошуковий інформаційний прикладний творчий інформаційний творчий інформаційний творчий творчий інформаційний дослідницький дослідницький
Я у світі
«Славетні Українці» «Уявні подорожі в інші країни»	інформаційні Творчий

 

Аналіз педагогічного досвіду дає змогу зробити висновок, що все частіше метод проектів застосовується в навчально-виховному процесі як одна з форм активного та продуктивного навчання. На запитання «Чому саме проектна робота?» вчителі відповідають:

• тому, що проектна робота мотивує;
• тому, що проектна робота особистісно зорієнтована;
• тому,що проектна робота має загальноосвітню цінність.

Як будь-яка інша методика взаємонавчання має свої позитивні  і негативні  сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію.

Переваги використання методу проекту:

1. У школярів розвиваються пізнавальні навички та креативне мислення.
2. Всі учні зайняті, мають конкретне завдання.
3. Школярі  набувають певних навичок самостійно конструювати свої знання.
4. Вдосконалюються уміння  орієнтуватися в інформаційному просторі.
5. Учні  набувають певних навичок, що допомагають повірити їм у власні сили.
6. Вчитель  має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи дітям із спеціальними проблемами – особистісними та інтелектуальними.
7. Розвиток навичок групової діяльності.
8. Інтеграція різних предметів.

Недоліки використання методу проектів:

1. Підготовка проекту потребує багато часу .
2. Важко налаштувати школярів на механізм взаємонавчання.
3. Вчителю складно контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний.
4. На перенавчання потрібен додатковий час.
5. В групі бувають учні, які старатимуться перекинути свої завдання іншим, більш сумлінним.

Незважаючи на деякі недоліки, проектна робота якнайкраще вписується в компетентнісний підхід, який включає в себе розвиток у школярів трьох компонентів:
- уміння працювати з різними джерелами інформації;
- уміння працювати в групі;
- уміння працювати самостійно.
       Таким чином, метод проектів дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учням проявляти самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності. Застосування проектної методики на уроках  забезпечує підтримку стійкого інтересу до вивчення різних предметів, поглиблює та систематизує знання учнів по вивченій темі.

 

2.2.Методичні рекомендації з проблем організації проектної діяльності  молодших школярів

      Суспільство постійно розвивається, тому й обсяг знань постійно зростає. Отже роль вчителя полягає вже не в тому, щоб надати інформацію, а в умінні бути організатором її засвоєння. Учитель спрямовує розумову діяльність учнів, залучаючи їх до діяльності через пізнання світу, і реалізує цим найважливіший принцип гуманної педагогіки, висловлений М.Монтессорі: «Допоможи мені зробити це самому». [22 ]

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

•                   уміння працювати в колективі;
•                   уміння розділяти відповідальність;
•                   аналізувати результати діяльності;
•                   відчувати себе членом команди;
•                   навички аналітичного погляду на інформацію;
•                   здатність до адекватної самооцінки.

    Дедалі більшої популярності у вчителів набувають активні методи навчання, серед яких – метод проектів.

 

2.2.Методичні рекомендації з проблем організації проектної діяльності  молодших школярів

      Суспільство постійно розвивається, тому й обсяг знань постійно зростає. Отже роль вчителя полягає вже не в тому, щоб надати інформацію, а в умінні бути організатором її засвоєння. Учитель спрямовує розумову діяльність учнів, залучаючи їх до діяльності через пізнання світу, і реалізує цим найважливіший принцип гуманної педагогіки, висловлений М.Монтессорі: «Допоможи мені зробити це самому». [22 ]

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

•                   уміння працювати в колективі;
•                   уміння розділяти відповідальність;
•                   аналізувати результати діяльності;
•                   відчувати себе членом команди;
•                   навички аналітичного погляду на інформацію;
•                   здатність до адекватної самооцінки.

    Дедалі більшої популярності у вчителів набувають активні методи навчання, серед яких – метод проектів.

 Шляхи вибору тематики проекту:

1. - порада фахівців;
2. - пропозиція вчителя, батьків;
3. - ініціатива дітей. 

 

Основні джерела інформації при виборі тематики проекту:

• програмовий матеріал;
• події у світі;
• місцеві події;
• історія регіону, в якому живуть діти.

 

 Навчальне проектування зорієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну та групову, яку вони виконують упродовж визначеного часу. При цьому робота організується в кілька етапів:[24]

І етап – організаційний.

Повідомляється тема, форма проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.

ІІ етап – підготовчий.

 Відбувається збір матеріалу, тобто звичайна робота з вивченням навчального матеріалу, із тренувальними вправами, з високим ступенем зацікавленості. Часто це пізнавальна робота.

ІІІ етап – проектна робота.

  Починається проектування «макета», опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, а також до вчителя для одержання додаткової інформації.

ІV етап – оформлювальний

  На цьому етапі відбувається остаточне оформлення об’єкта, малювання, розфарбовування або друкування.

V етап – презентація проекту

Завершальний урок з теми, на якому кожна група представляє продукт своєї діяльності.

VІ етап – підбиття підсумків

Це аналіз виконаної роботи, виявлення її переваг і недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання результатів, визначення побажань і планів на майбутнє. Помилки, яких можуть припуститися учні, учитель виправляє на 3-4 етапі.

Кожен етап потребує певного часу і має логічно закінчений зміст.

Паспорт проектної роботи:

1.               Назва проекту.
2.               Керівник проекту.
3.               Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.
4.               Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).
5.               Тип проекту.
6.               Замовник проекту.
7.               Мета проекту (практична та педагогічна мета).
8.               Завдання проекту.
9.               Необхідне обладнання.
10.          Анотація.
11.          Передбачувані продукти проекту.
12.          Етапи роботи над проектом.

Вимоги до продукту проектної діяльності

• Опора на пізнавальні потреби учнів або соціуму;
• Захист проекту повинен ьути презентабельним і переконливим;
• Запропоновані рішення – корисними для вирішення вибраної проблеми;

Критерії оформлення і оцінки проекту:

• Актуальність теми і запропонованих рішень, реальність, практична направленість і значимість роботи;
• Об’єм і повнота розробок, самостійність, завершаність
• Рівень творчості, орігінальність розкриття теми, підходів, запропонованих рішень;
• Якість звіту: оформлення.

Оцінка вчителем:

1.              проміжних та кінцевих результатів;
2.              вибору способів дослідження;
3.              риторичних умінь;
4.              значимість виготовленого продукту

 

Оцінка запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки)

•               уміння представити проект;
•               значимість проекту

Самооцінка:

•               чого навчився;
•               особистісний внесок;
•               що вдалося (аргументація);
•               що не вдалося(аргументація);
•               що можна було зробити інакше.

Форми самооцінки:

•               чи сподобався мені мій проект?
•               чи робив я найулюбленішу роботу?
•               чи використовував різні ідеї?
•               чи потребував допомоги?
•               чи можу я зробити більше з цієї теми?

Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

- групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

- самостійна робота учнів;

- консультації з керівником проекту;

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчий звіт, «захист» проекту.

 

Методичні помилки вчителів при використанні методів проектів

• 1.Успіх проекту передусім тим, наскільки вчитель оволодів ноою методикою. На практиці педагоги намагаються використати метод проектів, погано розуміючи, що таке проект. Проектною називають, фактично, будь-яку самостійну або виконану за завданням вчителя роботу.
• Обов’язковою властивістю проекту є особистісна мотивація. Ситуація, коли учні «стоять» і заставляють робити проект, який їм не цікавий, не має нічого спільного з проектуванням. У проекті дитина розв’язує особистісно значиму для неї задачу.
• Дітям пропонується виконати проект за планом, який в деталях розробив сам вчитель. У цьому випадку проектна робота зводиться до звичайного навчального завдання, тоді як у проектуванні обов’язково повинен бути присутній момент вибору. Ситуація вибору створює учитель за рахунок не жорстко сформульованої навчальної задачі.
• Відсутність позитивної оцінки роботи кожної дитини. У кожного учня вчитель повинен знайти те, що можна позитивно оцінити. Ось найбільш суттєві моменти, на які слід звернути увагу:

• ступінь самостійності у виконанні різних етапів проекту;
• ступень участі у груповій роботі;
• чіткість виконання певної ролі;
• кількість нової інформації, використаної для виконання проекту;
• ступень осмислення використаної інформації;
• рівень складності.

 

 

 

                                      ВИСНОВКИ

При написанні курсової роботи було досліджено та проаналізовано технологію проектів у досліджені зарубіжних та вітчизняних авторів.

Особливістю проектувальної технології є діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу, що стало однією із причин зростання інтересу до цієї форми роботи з боку вітчизняної методичної школи. Проектувальні технолога ґрунтується на позиціях прогресивної педагогіки, що передбачає погляд на виховання як на постійну реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність змісту виховання інтересам та потребам школярів. Прихильники проектувальної педагогічної діяльності відстоюють принцип "навчання за допомогою діяльності, розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає її активним учасником. Тому в основі цього методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам'яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування комплексу різноманітних вмінь та навичок, необхідних передусім для дослідницької діяльності.

Аналіз досліджень показав, що проекти застосовуються у навчально-виховному процесі при вивченні будь-якого предмету, курсу.

Проектною технологією користуються в організації контролю та оцінювання досягнень як альтернативною формою, що отримала назву портфоліо - колекція, відбір, аналіз зразків і продуктів навчально-пізнавальної діяльності. Автори наголошують, що використання технології проектів дозволяє реалізувати діяльнісний підхід у навчанні, застосувати знання й уміння, набуті при вивченні дисциплін на різних етапах навчання, інтегрувати їх у процесі роботи над проектом.

Проектна діяльність учнів забезпечує пріоритет надпредметних соціально-значимих знань і умінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання і вміння дозволяють молоді упродовж життя успішно реалізуватися у професійній діяльності.

Отже, аналіз педагогічної літератури з цього питання дає можливість з'ясувати, що технологія проектів на сьогодні - одна з найбільш розповсюджених видів дослідницької роботи школярів. Вона розглядається як альтернатива класно-урочній системі навчальних закладах але вона зовсім не повинна витіснити її і стати панацеєю. Проектна технологія має бути використана як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання, як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному.

Проаналізував зміст проектної технології було зроблено висновок, що:

Проектне навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:

• особистісно-орієнтоване;
• активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;
• самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;
• дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді інших; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.

Основними принципами проектного навчання є:

• врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;
• формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів;
• корисна значимість виконаних проектів.

Оцінювання результативності є обов'язковим елементом організації роботи над проектом. Результативність проекту полягає у співвідношенні запланованих очікуваннями з кінцевими результатами роботи

У процесі роботи над проектом важливим є створення атмосфери позитивної взаємозалежності у колективі. Позитивна взаємозалежність пов'язує учнів один з одним, оскільки жоден з них не може самостійно, без допомоги інших членів групи успішно виконати завдання. Коли учні чітко усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то переконуються, що внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи.

Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Богданович М.В. Математика:підруч. для 2 клас/М.В.Богданович,  Г.П.Лишенко – К: Генеза, 2012 – 160с.:Іл.
2. Богданович М.В. Математика:підруч. для 4 клас/М.В.Богданович, Г.П.Лишенко – К: Генеза, 2015 – 176 с.:Іл
3. Богданович М.В. Математика:підруч. для 3 клас/М.В.Богданович, Г.П.Лишенко – К: Генеза, 2014 – 175с.:Іл «Освіта». 2012. -160с. : Іл.
4. Вашуленко  М.С. Українська мова: підруч. для 2 клас/ М.С.Вашуленко, Дубовик С.Г. – К. Видавничий дім «Освіта». 2012. -160с. : Іл.
5. Вашуленко  М.С. Українська мова: підруч. для 3 клас/ М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, Н.А.Васильківська/ за ред. М.С.Вашуленко. – К. Видавничий дім «Освіта». 2013. -192с. : Іл.
6. Вашуленко  М.С. Українська мова: підруч. для 4 клас/ М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, Н.А.Васильківська/ за ред. М.С.Вашуленко. – К. Видавничий дім «Освіта». 2015. -192с. : Іл.
7. Вислови відомих людей про вчителів – Режим доступу: http://ladychyn.inf.ua/Vyslov_Robota_v4ytelya.html
8. Вікіпедія -  Режим доступу:  http://ru.wikipedia.org/wiki/Проект
9. Вікіпедія – Режим доступу:  http://ru.wikipedia.org/wiki/Обсуждение:Метод_проектов
10. Вікіпедія – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D1%8C%D1%8E%D1%97
11. Вікіпедія – Режим доступа : https://ru.wikipedia.org/wiki/килпатрик
12. Гільберт Т.Г. Природознавство: підруч. для 2 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2012 – 160с.
13. Гільберт Т.Г. Природознавство: підруч. для 3 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2014 – 176с.
14. Гільберт Т.Г. Природознавство: підруч. для 4 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2015 – 176с.
15. Гільберт Т.Г. Природознавство: зошит. для 4 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2015 – 80с.
16. Гільберт Т.Г. Природознавство: зошит. для 2 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2014 – 64с.
17. Гільберт Т.Г. Природознавство: зошит. для 3 клас/Т.Г.Гільберт, Т.В.Сак – К: Генеза, 2014– 64с.
18. Гнатюк О.Г. Основи здоров’я: підручн. 3 клас/ Гнатюк О.Г -  К: Генеза, 2014 – 144с.Іл.
19. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст..)
20. Державний стандарт базової та повної середньої освіти:
    постанова від 23 листопада 2011 р. № 1392/кабінет  міністрів України
21. Дидактика початкової школи : Підручник для вузів / Олександра Якiвна Савченко . – Київ : Генеза, 2002 . – 368 с. - Бібліогр. у підстроч. приміт. – На укр. яз. - ISBN 966-504-295-5 . 
22. Джонсон Дж.К. Методи проектування. — М., 1986. — С.86
23. Закон України про загальну  середню освіту: станом на за станом на 13.05.1999, поточна редакція 19.02.20016 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 1999. — 2230 с. — (Бібліотека офіційних видань)
24. Інтерактивні вправи та ігри - Харків: Вид. Група «Основа», 2009. – 144с (Серія «Адміністратору школи» ).
25. Метод проектів. Основні методологічні поняття./ стаття Кугут И.А.Ю., Меркушева Н.Ю. Режим доступу: http://www.shkola.net.ua/view.php?doc=56.1294851310911849
26. Монтессорі-сторінка - http://dnepredu.klasna.com/uk/site/poradi-batkam-1.html
27. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською    мовою. 1-4 класи. К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.
28.  Онопрієнко О.  Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К. : шк.. світ, 2007. – 128с. – «Бібліотека «Шкільного світу»
29. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів та методистів початкового навчання / О.Я.Савченко. – 2-ге вид., доповн.. ререробл. – К.: Богданова А.М., 2009. – 226с.
30. Савченко О.Я.  Літературне читання: підруч. для 4  клас/  О.Я.Савченко – К. Видавничий дім «Освіта». 2015. -192с. : Іл.
31. Савченко О.Я.  Літературне читання: підруч. для 3клас/  О.Я.Савченко – К. Видавничий дім «Освіта». 2013. -192с. : Іл.
32.  Савченко О.Я.  Літературне читання: підруч. для 2 клас/  О.Я.Савченко – К. Видавничий дім «Освіта». 2012. -160с. : Іл.
33. Салтишева В. Метод проектів у початковій школі: Видавництво ТОВ фірма «Юлат», 2009. – 56.
34. Сухомлинський В.О.Батьківська педагогіка.. – К., 1978, - С. 178.
35.  Скиба К.Ф. Метод проектів: вивчаємо слово і світ / К.Ф. Скиба// Вивчаємо українську мову та літературу. — 2004. — Березень (№7). — С.8.
36. Тагліна О.В. Я у світі: підр.3 клас/ Тагліна О.В., Іванова Г.Ж. – Х. : Вид-во «Ранок», 2013. – 144с.іл.
37. Щебро И. Бросок вперед или второе пришествие метода проектов / И. Щебро // Директор школи. Україна. — 2003. — №5—6. — С.З—И.

 

 

 

 

Додатки

Пам’ятка для учителя № 1

1. Робота над дослідженням методу проектів повинна бути цілеспрямованою та систематичною.
2. Робота повинна бути особистісно значущою для школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх можливостей, спосіб саморозвитку і самовдосконалення.
3. Учитель повинен створити середовище, атмосферу для проектної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності, ситуацію успіху.
4. Створити психологічний комфорт: а) діти не повинні боятися допустити помилку; б) не притискати бажання, а підтримувати і направляти; в) доти можливість розкритися, повірити у себе кожному учневі.
5. Учитель повинен бути прикладом для дітей. Він повинен показувати своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ.
6. Необхідне врахування вікових особливостей та педагогічних умов при проектній діяльності. Проект має бути цікавим, посильним, корисним.
7. В початковій школі повинен переважати індивідуальний проект, коли дитина проходить усі етапи самостійно.

Пам’ятка № 2

1. Успішність здійснення проектної діяльності залежить від професійної та мотиваційної готовності учителя.
2. Велика кількість проектів, одночасно організованих учителем, значно понижує їх якість.
3. Учител повинен чітко пояснити дитині суть майбутньої роботи.
4. Батьки, які будуть допомагати дитині в роботі над проектом, теж повинні бути ознайомлені із суттю проектного методу.
5. Об’єм теоретичного матеріалу повинен бути обмеженим. Наголос ставиться на практичну діяльність, яка дає корисні новоутворення.
6. Презентація повинна бути обмеженою у часі, оригінальною. В початковій школі доцільно залучати батьків до роботи над проектом. 

Пам’ятка для батьків №3

1. Покажіть приклад дітям у своєму прагненні до нового, невідомого, прагнення вирішувати різноманітні проблеми, задачі із задоволенням.
2. Залучайте дітей до сумісного вирішення інформаційних проблем.
3. Прислухайтеся до дітей. Не залишайте їх запитання без уваги.
4. Допомагайте дітям засвоювати нові знання, але не намагайтеся все зробити замість них.
5. Поменше настанов, прямих інструкцій.
6. Не стримуйте ініціативу.
7. Не бійтеся витратити час на роботу з дитиною у бібліотеці, вдома з книгою.
8. Не дратуйтеся.
9. Ніяких негативних суджень, якщо щось не виходить.
10. Вчіть доводити справу до кінця.

Пам’ятка для вчителів та батьків №4

1. Ставте перед дитиною чітку мету його роботи.
2. Робота повинна бути цікавою не батькам чи учителю, а дітям. Краще обирати тему із змісту навчальних предметів.
3. Давайте учневі цікаву справу, результати якої він може передбачити.
4. Прагніть самі підходити до усього творчо і навчайте цьому дитину.
5. Відкривати у кожній дитині її індивідуальні нахили та здібності.
6. Учіть здобувати інформацію, а приймати її у готовому вигляді.
7. Учіть дітей діяти незалежно.
8. Навчіть дітей відчувати брак інформації і не боятися про це заявити.
9. Вчіть прогнозувати.
10. Створюйте ситуації, де дитина зможе застосувати отримані навички у вирішенні пізнавальних завдань.

Зразки навчальних проектів.

   Тема: «Цікаве про птахів»

          Навчальні предмети: «Природознавство», «Літературне читання»

Обґрунтування вибору проекту: ознайомлення учнів із птахами нашої місцевості; формування в учнів початкових навичок пошукової діяльності; виховання бережного ставлення до природи.

Мета і завдання: підібрати цікавий матеріал про птахів нашої місцевості; формувати в учнів початкові навички дослідницької роботи; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння виступати перед аудиторією; розвивати трудові навички; виготовити годівнички для пташок; прищеплювати любов до природи.

Характеристика проекту:

за характером діяльності – інформаційно – дослідницький, практичний;

за змістом – міжпредметний (природознавство, літературне читання, образотворче мистецтво, трудове навчання);

за кількістю учасників – колективний;

за тривалістю – міні – проект;

за ступенем самостійності – частково – пошуковий. 

Прогнозований результат: доповіді учнів, оформлення  виставки малюнків, проведення уроку «Птахи нашої місцевості», участь в операції «Нагодуй горобчика» (розвішування годівничок).

План роботи над проектом:

1. Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми  захисту.
2. Розподіл завдань між учнями класу, інструктаж з  виконання роботи.
3. Ознайомлення з довідковою та художньою літературою,  необхідною для виконання роботи.
4. Пошукова діяльність учнів.
5. Захист виконаних робіт, оформлення виставки малюнків з  теми
6. Проведення уроку з курсу «Природознавства».
7. Участь в операції «Нагодуй горобчика», розвішування  годівничок.

 

Тема: «Казковий дивограй»

Навчальний предмет: «Літературне читання.»

Мета проекту: підтримувати інтерес до казок; вчити дітей розумітися в побудові    

          казок, розрізняти типи казок, знаходити спільне й відмінне у казках 

          різного виду («чарівні», «побутові», «казки про тварин»); розвивати  

          спостережливість, увагу, мислення; збагачувати словниковий запас,  

          активувати читацьку пам'ять; формувати оцінні судження, викликати

          бажання творити добро; закріплювати вміння працювати у групах;  

          виховувати любов до рідного слова, народної творчості, товариськість,  

           організованість.

    Характеристика проекту:

          за характером діяльності – змішаний (творчий, ігровий, інформаційний);

за змістом – міжпредметний (природознавство, літературне читання, музичне мистецтво);

за кількістю учасників – груповий;

за тривалістю – середній (10днів);

за ступенем самостійності – частково – пошуковий. 

Ключове питання: «Як добро перемагає зло?».

Тематичне питання: «Особливості різних типів казок».

Змістові питання:

Хто автор казок?

Які є види казок?

Який зачин і кінцівка казок?

Ритмічні і пісенні частини монологів героїв.

Чого вчать казки?

Кінцевий результат:

Удосконалення навички читання і уміння переказувати прочитане.

Формування навичок роботи у групах та з додатковою літературою.