Доповідь «Особливості викладання англійської мови із застосуванням ІКТ» Виконала: Ісмаілова З.Г. Харків - 2021

Доповідь «Особливості викладання англійської мови із застосуванням ІКТ» Виконала: Ісмаілова З.Г. Харків - 2022 Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках англійської мови Основна мета гуманної педагогіки – всебічний розвиток особистості що навчається, створення умов для її самореалізації й розвитку творчого потенціалу. В інформаційно-комунікаційному суспільстві особливу актуальність здобуває оволодіння школярами новими способами діяльності, що дозволяють сформувати компетенції, необхідні для успішного особистісного й професійного росту випускників, високого попиту їх на ринку праці, а також для саморозвитку їхньої творчої індивідуальності. Інформатизація освітнього простору школи й відновлення навчальних курсів з урахуванням реалій інформаційного суспільства є передумовою для досягнення поставлених цілей. При використанні інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) змінюється зміст і характер педагогічної діяльності, але ця зміна буде ефективною лише на основі передових педагогічних технологій. У цей час загальною тенденцією навчання використанню інформаційних і комунікативних технологій є відмова від технократичного підходу на користь гуманістичного, визнання права учня на вільний розвиток і прояв своїх здатностей. У даній статті ми розглянемо методичні аспекти використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі навчання англійської мови у загальноосвітній школі; Спробуємо дослідити програмне забезпечення як засіб підвищення ефективності навчання у школі. Об'єктом дослідження є інформаційні технології, орієнтовані на підвищення якості освіти. Предметом дослідження є програмне забезпечення для навчання англійської мови. У ході роботи використовувалися наступні методи дослідження: 1) критичний аналіз наукової і методичної літератури та мультимедійних програм за даною проблемою; 2) отримання і узагальнення досвіду викладачів у роботи над даною темою; 3) власний досвід використання інформаційно-комунікативних технологій Практична цінність роботи – детальне знайомство з даним предметом, що дозволить застосувати накопичений матеріал на практиці, у роботі з учнями. Слід підкреслити, що застосуванням комп’ютерних технологій на уроках іноземної мови, можна не тільки забарвити викладання та привити інтерес до свого предмету, але й з найменшим внутрішнім протестом зі сторони учнів привчити їх до самостійного пошуку, аналізу та узагальненню інформації. Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння мовою для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному учневі виявити свою активність, свою творчість. Завдання вчителя – активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання іноземним мовам. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій забезпечують індивідуалізацію й диференціацію навчання з урахуванням здатностей дітей, схильностей. Немає потреби нагадувати зайвий раз про можливості комп'ютера. Загальновизнане, що це – самий потужний засіб, що коли-небудь одержував педагог. Разом з тим накопичений досить багатий досвід, є цікаві й важливі дослідження тих або інших сторін застосування інформаційних технологій у навчальному процесі. Цей досвід вимагає уважного вивчення й аналізу. До висновку про те, що навіть сама передова технологія приводить до успіху тільки при активній ролі людини як суб'єкта пізнання, відбуваються після проведення експериментальних заходів щодо впровадження комп'ютера в систему навчання. Введення комп'ютерів сприяло поліпшенню всіх сторін навчального процесу. Розробивши спеціальну методику для оцінки навчальних програм, співробітники Національного інституту наукових досліджень прийшли до висновку, що недостатньо ввести комп'ютери й програмне забезпечення в навчальні заклади. Необхідно, щоб учителі перейнялися ідеєю їхнього використання. Зміцнюючи віру вчителів у високоякісну продукцію, оцінка засобів програмного забезпечення підтримує їхній інтерес до нових технологій. Відповідаючи на запитання про ефективність впровадження комп'ютера в навчальний процес, Дейв Ф. Съюзел і Девид Р. Ротерей виділяють дві категорії [4]. Перша – з успішності по окремих предметах, тобто забезпечення орієнтованого на результат підходу. Застосування ЕОМ у цьому випадку в основному пов'язане з діючими навчальними програмами й покликано полегшити, прискорити й зробити більше довершеним процес навчання. Друга – розвиток загальних когнітивних здатностей: вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити, володіти комунікативними навичками (збір, аналіз, синтез інформації), тобто упор на процеси, що лежать в основі формування тієї або іншої навички. Найбільш відомий представник цього підходу Пейперт вважає, що комп'ютери дають можливість розвивати загальні когнітивні навички по широкому колу навчальних дисциплін і розробляти нові й більше зроблені методи навчання. Вибір типу навчального середовища, найбільш відповідному завданню досягнення учнем навчальних цілей, у значній мірі залежить від індивідуальних здатностей того, якого навчають, і характеру самих цілей навчання. Існуючі різні по характеру програми для комп'ютерів прямо або побічно відбивають деякі теоретичні посилання про сутність процесу навчання. Набагато вірніше вирішити питання із практичної точки зору, яка парадигма найбільше підходить для даних конкретних умов. В інших випадках, якщо передбачається використання вже наявних автоматизованих прийомів, більше доцільним може виявитися метод навчання, що направлений, через відкриття. Таким чином, стає очевидним – ефективне застосування комп'ютерів у навчальному процесі цілком залежить від якості й концептуальної основи закладеної в ЕОМ програми. Часто в основу систематизації типів програм покладений принцип незалежності, що відповідає педагогічним міркуванням. Незалежність у цьому випадку припускає здатність учнів брати участь у визначенні цілей і змісту своєї діяльності, впливати на процес навчання й управляти застосовуваними засобами, тобто устаткуванням і програмами. Класифікація програм складається по висхідній: від тих, які структурують роботу й навчання, до тих, які дозволяють робити це самим учнем [3]. Керуючі програми виконують ряд традиційних функцій учителя, зокрема керування в класі. Вони містять команди, що не тільки стосуються роботи на комп'ютері, але й, наприклад, що дають різні вказівки учням для того, щоб щось перевірити й т.д. Навчальні програми направляють навчання, виходячи з наявних знань і індивідуальних здатностей. Дані програми припускають засвоєння нової інформації. Діагностичні (тестові) програми, призначені для діагностування, оцінювання або зі знань, здатностей, умінь. Тренувальні програми, розраховані на повторення або закріплення пройденого й не утримуючого нового навчального матеріалу. Імітаційні програми, що представляють той або інший аспект реальності за допомогою обмеженого числа параметрів для вивчення його основних структурних або функціональних характеристик. Моделюючі програми вільної композиції, що надають у розпорядження того, кого навчають, основні елементи й типи функцій для моделювання певної реальності. Програми типу «мікросвіт», схожі на імітаційно-моделюючі, однак не відбивають реальність; в ідеалі – уявлюване навчальне середовище, створюване при участі викладача. Інструментальні програмні засоби, що забезпечують виконання конкретних операцій, наприклад, обробку тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації. Мови програмування: системи кодування, що дозволяють управляти комп'ютером. Приведена класифікація дозволяє вірніше визначити дидактичну функцію програми при плануванні комплексного й тривалого навчання. В області викладання іноземних мов існує величезна кількість програмного забезпечення для вивчення безпосередньо мови. Програми загального характеру, що припускають навчання всім видам мовної діяльності: читанню, говорінню, аудіюванню та письму. Таких програм існує величезна безліч. Наведемо як приклад деякі з них. Навчальний курс Reward зарекомендував себе ще в традиційному виді, але вже кілька років учителя й учні можуть скористатися електронною версією цього курсу Reward Іnteractіve. Користувачам буде доступна система дистанційного навчання через Інтернет. Відмітною рисою цього курсу від подібних є те, що в нього включаються письмові вправи творчого характеру, перевірити які може тільки живий викладач, можливе спілкування в реальному часі, причому не тільки в текстовому, але й у голосовому режимі (у програмі ця функція називається «Форум»). Крім того, курсом передбачені мережні ігри й одержання учнями останніх новин англійською мовою. Серія програм по німецьких, англійських, французьких мовах «Швидкий старт». 1) Програми, що припускають навчання одному аспекту мови: фонетиці, граматиці. Найбільш відомими програмами цього пункту є Professor Hіggіns. Англійський без акценту – навчання фонетиці англійської мови. Особливістю даної програми є порівняння власної вимови з еталонним не тільки на слух, але й візуально. 2) Програми, що припускають навчання одному-двом видам мовної діяльності. Такі програми з'явилися порівняно недавно. Як приклад можна привести програму серії Englіsh Readіng Club, що включає кілька літературних добутків, які оформлені таким чином, що текст можна читати, слухати (всі тексти озвучені англомовними носіями мови), коректувати вимову за допомогою убудованої відомої методики Re-Wіse. – Різні довідкові матеріали в електронному виді. – Словники. Найбільш відомими є словники сімейства ABBYY Lіngvo й Multіlex. – Енциклопедії: Brіtannіca Encyclopedіa, Mіcrosoft Encarta Encyclopedіa Standard. Для орієнтації в такій кількості програмного забезпечення вчитель повинен навчитися аналізувати програми на технічному, ергономічному, психолого-педагогічному й інтерактивному рівнях. На сучасному етапі навчання іноземних мов значну увагу необхідно приділяти застосуванню мультимедійних технологій, в яких одночасно використовуються тексти, графіка, відеоматеріали, звукові ефекти, анімація – все це є сукупністю аудіо та візуальних ефектів разом з інтерактивним програмним забезпеченням, які впливають на емоційні та понятійні сфери, сприяють більш ефективному засвоєнню мовного матеріалу. Поєднання візуального зображення, тексту і звукового супроводження надає можливість для комплексного розвитку навичок мовної діяльності студента на іноземній мові. Цей процес має інтерактивний характер завдяки двобічному зв’язку: можливості «спілкування» з комп'ютером, коли студент та комп’ютер можуть ставити питання та отримувати відповіді на них. Загальновідомо, що ефективність навчання збільшується при використанні наочних ілюстрацій, а мультимедійні засоби об’єднують відео, аудіоматеріали, ілюстрації, таблиці тощо на одному носії CD або DVD, якщо порівнювати з роботою в аудиторії чи лінгафонному кабінеті. Завдяки таким технологіям з’явилися навчальні системи нового покоління, які перетворюють процес навчання в захоплюючу гру. За допомогою мультимедійних технологій створені електронні енциклопедії, різноманітні навчальні курси з різних дисциплін та спеціалізовані словники, які містять термінологію пов'язану з різними галузями науки [1]. Деякі багатомовні електронні словники містять загальні, країнознавчі та тематичні словники навіть на декількох мовах з докладним коментарем та перекладом, при цьому не займаючи багато місця на робочому столі. Вони зберігають не тільки переклад для кожного слова та словосполучення, але й транскрипцію з прикладом вимови носіями мови. Їх перевага перед звичайними словниками полягає ще й у тому, що вони значно скорочують час пошуку при перекладі необхідного слова чи словосполучення. Програми цих словників шукають переклади по всьому тексту словникових карток у всіх словниках водночас, а результати видаються у структурованому виді. Такі словники постійно поповнюються новою термінологією, а деякі, навіть не мають друкованих аналогів. Існують електронні словники, які містять додатки з тренувальними уроками, наприклад ABBYY Lingvo Tutor. Використання такого словника на вашому персональному комп'ютері в процесі вивчення іноземної мови поширює словниковий запас та вдосконалює знання. Аналіз потенціалу інформаційних технологій в різних аспектах (соціальному, культурному, комунікативному) свідчать про те, що вони сприяють розв’язанню низки дидактичних завдань. Зміна вимог до рівня володіння англійською мовою школярів спричинила перегляд мети навчання іноземних мов, до того ж їх застосування здатне забезпечити підвищення якості освіти, особливо в умовах пріоритету самостійних видів пізнавальної діяльності. Щоб досягти максимального виконання та задоволення усіх потреб суспільства та поставлених завдань, необхідно з точністю вивчити всі психолого-педагогічні особливості учнів, риси та вади, які характерні їх віку. Також треба бути компетентним не тільки стосовно усіх аспектів навчання англійської мови, але й всебічно розвиненою людиною. Особливу увагу треба звернути на такий незамінний засіб навчання англійської мови як Інтернет, який дуже багатий та забарвлений найрізноманітнішою інформацією. Існує спеціальне програмне забезпечення та інформаційні технології для навчання іноземних мов, такі як: мультимедіа-лінгофонні класи, програми, окремі інтернет-сторінки тощо. Особливу увагу треба приділити інтернет-сайтам, поштовим та пошуковим службам, які пропонують завдання, миттєву перевірку та надання результатів, визначаючи рівень знань учня, який виконував завдання. Також велику роль грають інформаційні сайти періодичних англомовних видань, які можуть скоротити час вчителю на підготовку та пояснення матеріалу. Всі ці засоби дозволяють створити реальні та штучні ситуації спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи різні методи та засоби роботи. Література 1. Кужель О.М. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні читання на початковому ступені середньої школи / О.М. Кужель // Іноземні мови. – 2001. – №2. – С. 8–10. 2. Палій О.А. Методичний огляд мультимедійних комп’ютерних курсів з німецької мови / О.А. Палій // Іноземні мови. – 2001. – №1. – С. 62–64. 3. Скалій Л.І. Використання інформаційних технологій у формуванні професійної компетенції майбутнього вчителя іноземних мов / Л. І. Скалій // Іноземні мови. – 2003. – №4. – С. 5–9. 4. Сьюзел Д. Основные направления применения ЭВМ / Д. Сьюзел, Д. Ротерей // Перспективы. Вопросы образования. – 1988. – N. 3. – С. 60–69. інформатизація навчання школа англійський