Доповідь. Презентація. Інтегровані заняття як засіб формування мотивації учнів до вивчення природничих дисциплін.

Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти під час вивчення хімії та біологіїІнтегровані уроки як засіб формування мотивації учнів до вивчення природничих дисциплін. Підготувала викладач ДНЗ «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти»Ренгевич Ганна Володимирівна

Пошуки шляхів удосконалення системи освіти привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання

 Інтеграція — вимога часу, можливість ознайомлення особистості з досягненнями культури та науки, виведення її на новий інтелектуальний рівень. Основою інтеграції, домінантою дисциплін для дітей стає розуміння цілісності світу та усвідомлення себе в цьому світі.

Поняття « Інтеграція»Інтеграція – об’єднання, глибоке взаємопроникнення, злиття, в одному навчальному матеріалі узагальнених знань з різних навчальних предметів, що дасть можливість досягнути цілісності знань. Поняття «інтеграція» від лат. іnteger – повний, цілий) – може мати два значення: А) створення у школярів цілісного уявлення про навколишній світ (тут інтеграція розглядається як мета навчання); Б) знаходження спільної платформи для зближення знань (тут інтеграція - засіб навчання).

Інтегроване планування: завчасно проаналізувати навчальні програми; визначити пов’язані за змістом теми; за потреби змінити послідовність їх викладу, передбачивши місце інтегрованого уроку в системі уроків за календарно-тематичним плануванням; встановити зв’язки між об’єктами вивчення;визначити ключові та предметні компетентності, які формуватимуться в учнів на інтегрованому уроці; визначити цілі інтегрованого уроку з урахуванням того, що на цих заняттях розв’язуються дидактичні завдання усіх предметів, зміст яких інтегрується.(Методичні рекомендації лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436)

Що таке інтегрований урок? У першу чергу це інтенсифікація пізнавального інтересу і процесу вироблення загальнонавчальних умінь і навичок на основі вирішення одного і того ж питання інтегрованого курсу. Урок вчителі можуть проводити разом або окремо, але результат досягається тільки їх спільними, об'єднаними зусиллями.

Інтегрові уроки сприяють: Оновленню змісту навчання. Урізноманітнення форм і методів навчання. Підвищенню якості знань. Удосконаленняжиттєвихкомпетенційздобувачів освіти Комплексного підходу донавчального процесу. Підвищення інтересу допредмету

В одному з своїх творів Макс Планк писав: «Існує неперервний ланцюжок від фізики до хімії через біологію до соціальних наук, ланцюг, який в жодному місці не може бути розірваний, хіба що свавіллям. Наука представляє собою внутрішнє єдине ціле.Її поділ на окремі галузі обумовлений не стільки природою речей, скільки обмеженістю людського пізнання».

Сучасний урок - це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості здобувача освіти.«Ти можеш!» - повинен нагадувати педагог здобувачу освти. «Він може!» - повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе здобувач освіти.

Аспекти методики активізації пізнавального інтересу включають три моменти:

Пізнавальний інтерес не розвивається на пустому місці. Працездатність повинна підтримуватись емоційним задоволенням від пізнання нового.

Створити позитивний фон і настрій до навчання можна:- використовуючи під час уроків гарно оформлені, яскраві опорні та узагальнюючі схеми;- згадуючи цікаві факти з історії науки або життя видатних людей;- влаштувавши на уроці перегляд фрагменту кінофільму (відеофільму);- повідомляючи про новини у галузі хімії або інших наук;- використовуючи музичний супровід до виконання письмового завдання;- запропонувавши відгадати або скласти кросворд, ребус, загадку;- продемонструвавши цікавий дослід.

Контекстна задача — це завдання мотиваційного характеру, в умові якого описано конкретну життєву ситуацію, що корелює з наявним соціокультурним досвідом здобувачів освіти (відоме, дане); вимогою завдання (невідомим) є аналіз, осмислення і пояснення цієї ситуації або вибір способу дії в ній, а результатом розв’язання задачі — усвідомлення її особистісної значущості (перенесення з навчальної в реальну) Наведемо приклади такого завдання.

Приклад 1. Тема. Елементний склад живих організмів. У нашому місті є багато памятників та скульптур присвячених видатним людям, або подіям. Усі вони створені в різні роки та з різного матеріалу: граніт, базальт, мармур, бронза та інші. Завдання: дізнатися на яких вулицях знаходяться ці пам'ятники, який елементний склад цих матеріалів з яких вони зроблені, які скульптури швидше піддадуться руйнації вітру, сонця та дощу десь через 100 років. формує міжпредметні компетентності, вміння логічно мислити, виховує зацікавленість до історико-культурної спадщини через призму дослідника, змушує подивитися на звичні речі новим поглядом, виховує любов до рідного міста

Пам’ятник Жертвам Голодомору. Меморіальний пам`ятник жертвам Голодомору Його встановили в листопаді 2007 року. Пам`ятник складається з двох основних елементів.   Перший – 6-ти метровий мармуровий хрест,  на чорному тлі якого  видно контрастний білий мармур,  також є напис : « Жертвам Голодомору та сталінських репресій». Другий  елемент – фігура жінки,  у  цій фігурі автор збирає образи всіх матерів України. Кожна риса мармурової нерухомої  особи просякнута болем,  цей образ скорботної матері нікого не залишить байдужим.  Наприклад

Цей пам'ятник виготовлений з мармуру. Мармур – це осадова гірська порода, що має кристалічну структуру, і що складається з карбонату кальцію, і магнію. Середній термін служби мармуру на відкритому повітрі в умовах нашого клімату без утворення на його поверхні тріщин і інших видимих ​​деформацій може доходити до 110-160 років. 

Приклад 2. Тема: Вода в живих організмах.«Вода, у тебе немає ні запаху, ні смаку, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Неможна сказати, що необхідна для життя – ти саме життя. Ти зповнюєш нас радістю, яку не можливо пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими вже розпрощалися. По твоїй милості у нас знову починають підніматися високі джерела нашого серця...» Завдання: дізнатися хто сказав ці слова.

Чи може людина прожити без води? (Ні). Скільки днів людина може прожити без води? (Близько трьох днів). Чи могло б існувати життя на планеті без води? (Ні). Хто знає, скільки води міститься в організмі людини? (2/3 маси, 65 – 70 %). Чи знаєте ви, де саме, на думку вчених, виникло Життя? (У воді). Поміркуйте

Дослід «Визначення вмісту води у власному організмі»Для того, щоб знайти масу води, з якої складається наш організм потрібно загальну масу тіла, поділену на 3 помножити на 2. Наприклад:70/3 X 2=46,6 л. Також за цими даними знайдемо к-сть води у відсотках: к-сть води поділимо на вагу тіла і помножимо на 100%. Наприклад:46,6/70 Х100=66,6% Саме стільки відсотків води повинен містити організм людини вагою у 70 кг. якщо немає відхилень.

Навіщо створювати ситуації успіху на заняттях? Бо від них залежить результативність занять: здобувачі освіти надихаються власними успіхами та стають більш впевненими у власних силах, перестають боятися публічних виступів, стають ще допитливішими та відчувають емоційне задоволення.

Сучасні заклади освіти повинні задати не тільки знання, але і створювати емоційне задоволення від навчання.

Успіх - поняття багатогранне. За визначенням психологів, це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії. З точки зору педагогіки, успіх - це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу. Що ж таке успіх навіщо він потрібен на заняттях?

Переживання емоцій, пов'язаних з успіхом, дає можливість:підвищити мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес;стимулювати працездатність;коригувати негативні особистісні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку;розвинути позитивні особистісні якості: ініціативність, активність, креативність;підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій.

Головна мета дистанційного навчання під час воєнного стану — це психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги здобувачів освіти.

Візьміть за правило: більшість Ваших занять мають бути орієнтовані на повторення. Так Ви створите ситуацію успіху, адже здобувачі освіти оперуватимуть інформацією, яку вже знають. Негативним оцінкам — ні; об’ємним домашнім завданням — ні. Батьки навряд чи зможуть допомагати дитині та контролювати, наскільки якісно та чи в повному обсязі виконуються завдання. Давайте розвантажимо мам і тат! Не варто із самого початку давати нові теми. Ставтесь до розсіяності учнів з розумінням. Як і до своєї! Бути зібраним на 100%, як до 24 лютого, може і не вийти. Це абсолютно нормально.

Поговоріть про почуття та емоції здобувачв освіти у ці часи. Можете розповісти про базові потреби людини, про те, чому кожен з нас може почуватися так чи інакше, що робити з такими незвичними, неприємними станами. Підтримуйте гігієну користування гаджетами. Наприклад, якщо у вас 4 онлайн-заняття по 30 хвилин на день разом зі здобувачами освіти, зробіть усе, щоб вони під час перерви відходили від планшетів, телефонів і ПК. Для цього можете навіть вимикати конференцію, щоб ніхто в ній не засиджувався, не переписувався. У Zoom можете вимкнути мікрофони й чати. Натомість організовуйте здобувачам освіти челенджі — зробити зарядку, подихати, знайти на клумбі біля дому красиву квітку та пригадати її назву.

Зі спогадів львів’ян: «У післявоєнний час важко було дістати мило і деякі львів’яни почали варити його вдома. Пам’ятаю якось біля станції Броди у вагонах було чути вигуки. Відчувалось якесь напруження. Я побачив, що по підлозі тече якась рідина. Люди ходили по ній у валянках. Через деякий час в одного чоловіка розвалились валянки, в іншого – бавовняна шинель. Поруч зі мною сиділа літня жінка і дуже нервувала: з її алюмінієвого бідона витікала рідина. Я запитав, що вона везе. Вона відповіла…» Приклад невдалого завдання. Діти не зможуть по пошуку слів знайти відповідь. Дуже складно вибудувати логічний ланцюжок та дати відповідь.

Інтегровані уроки є потужними стимуляторами розумової діяльності здобувачів освіти. Вони починають аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв'язки між предметами і явищами.

Інтегровані уроки часто супроводжуються відкриттями і знахідками. Це, в якомусь сенсі, наукова діяльність. Особлива цінність цього явища в тому, що роль дослідників виконують здобувачі освіти.

Сьогодні педагогіка схиляється до того, що в основі інтегрованих уроків повинна бути гуманістична спрямованість. Це означає, що знання набувають характеру особистісно важливих, близьких кожному здобувачу освіти. Стирається знеособленість знань, на перший план виходить соціальна важливість навчального матеріалу. Це спрямовує викладача на пошук яскравих, живих прикладів, на адаптацію до актуальним інтересам здобувачів освіти, на особисту значимість матеріалу для них.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!