Доповідь "Самоаналіз предметів художньо-естетичного циклу"

Самоаналіз

вивчення стану предметів художньо-естетичного циклу в Канівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №3.

Стратегічною метою сучасного освітнього процесу є розвиток особистості учня, становлення в людині системи цінностей: особистісних, загальнолюд­ських, професійних тощо. Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний та розвивальний потенціал має мистецтво, музика, образотворче мистецтво та художня культура з притаманним їм впливом на свідомість і підсвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сфери, на моральне і фізичне здоров’я людини

В навчальному закладі музичне мистецтво та мистецтво викладає Семенченко Майа Анатоліївна, що працює в даному закладі другий  рік, має кваліфікаційну категорію - спеціаліст. Майа Анатоліївна  проводить уроки музики у 1 – 8 класах. За час, що вивчався предмет адміністрацією школи, а саме, 2015-2016 н.р., відвідано 6 уроків учителя. Уроки музичного мистецтва  проводяться згідно з календарним та поурочним плануванням. До уроків учитель готується ретельно. Матеріали уроків відповідають вимогам навчальних програм, викладаються в чіткій логічній послідовності, вчитель володіє грою на фортепіано,акордеоні. На уроках Майа Анатоліївна використовує комп΄ютерні презентації, ілюстрований матеріал, взятий з навчально-методичної літератури та мережі Інтернет. Педагогом за власний кошт закуплено комплект уроків на електронних носіях, які він використовує під час навчально-виховного процесу.

 Семенченко Майа Анатоліївна включає в урок розучування пісень та слухання музики. До репертуару входять пісні, рекомендовані програмою. У результаті перевірки виявлено, що учні володіють навичками й уміннями, можуть виконати окремі музичні твори, демонструють знання спеціальної музичної термінології, правильно відповідають на запитання, пов’язані з аналізом-інтерпретацією музичного твору. Учні мають зошити, до яких записують теоретичний матеріал та слова пісень.

 В основу уроку вчитель кладе формування музичної культури дітей. Важливий елемент – хоровий спів. Учитель поглиблює накопичені знання учнів про музику, а також акцентує увагу на взаємозв’язку музики й життя. Використовує міжпредметні зв’язки з літературою, географією,образотворчим мистецтвом. Учні знають прізвища видатних композиторів, музикантів, твори, які вони виконують. Під час перевірки виявлено, що учні здатні сприймати та виконувати музичні твори, аналізувати художньо-образний зміст, поєднують музичні твори та життєві явища. Учні мають можливість слухати музику, записану на аудіоапаратурі. Так, вивчаючи тему «Хорова духовна музика» учні 6 класу ознайомилися з поняттям меса, літургія, орган.Слухаючи твори видатних композиторів учні згадали, що таке хор, його види, назвали інструменти, які звучали у виконаних творах.

          Уроки в початковій школі відповідають віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку.

           У школі ведеться позакласна робота з предмета. Вона включає в себе підготовку до різноманітних свят, конкурсів,відритих виховних заходів. Семенченко М.А.  має 2 години гурткової роботи, на яких вона готує до дітей до заходів не тільки шкільного, а й міського рівнів.

       Рівень навчальних досягнень з музичного мистецтва високий.

       До недоліків можна віднести низьку дисципліну дітей під час групових методів роботи, не завжди чітко розподіляється час на уроці, , учні повинні чітко розрізняти жанри музичного мистецтва, знати і розуміти відповідні поняття. На оцінювання робіт на уроці мало відводиться часу, тому, оцінюючи учнів, учитель не завжди чітко вказує на помилки, допущені учнями.

         Уроки образотворчого мистецтва (5-7 класи)  в школі  викладає Біняш Тетяна Василівна, освіта вища, стаж безпосередньої педагогічної роботи 21 років, за наслідками атестації в 2014 році їй підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

 Образотворче мистецтво  Тетяна Василівна викладає 21 рік поспіль і  зарекомендувала себе кваліфікованим вчителем, підготовленим спеціалістом. Всі заняття проводяться відповідно до календарного планування.  На кожному  уроці мету досягнуто, доцільно обирається структура уроку. Залежно від підготовленості класу проводиться мотивація навчальної діяльності, забезпечується оптимальне співвідношення між фронтальною, індивідуальною і груповою формами роботи. Тетяна Василівна намагається раціонально використовувати навчальний час, забезпечувати зв’язок теорії з практикою, використовувати методи роботи, які відповідають темі і завданням уроку.

        Педагог формує вміння художньо осмислювати світ, бачити красиве, розвиває образне мислення, уяву, схильність до самовираження засобами мистецтва, виховує в учнів об’ємно-просторове сприймання світу, вчить аналізувати процес побудови форми предмета, розвиває здібність, спостерігати та передавати найбільш типові риси явищ і предметів – форму, пропорції, об’єм, колір, матеріал, положення у просторі, тобто явища перспективи, відчувати світлотінь.

 Для розвитку в учнів спостережливості учитель використовує вправи – малювання предметів по пам’яті та за уявою з наступною перевіркою їх по натурі. Малювання з натури розвиває в учнів окомір, сприяє координації рухів рук, допомагає повірити в свої  можливості. З учнями 7 класу, вивчаючи тему повітряної перспективи, Тетяна Василівна вчить учнів спостерігати за предметами віддаленими від очей. При цьому закріплює знання про хроматичні та ахроматичні кольори, поняття лінійної перспективи. Знайомить учнів з творами мистецтва К. Лоррена, зокрема з картинами «Ранок», та «Вечір». Розглядаючи ці картини, учні порівнюють зображення предметів.

 Біняш Т.В. на своїх уроках ефективно використовує міжпредметні зв’язки з музикою, історією, літературою, трудовим навчанням. Викладання образотворчого мистецтва пов’язує з історичним минулим нашої країни, знаннями про народні ремесла, духовну та культурну спадщину українського народу. З учнями 5-7 класів розвиває навички сприймання естетичних явищ у дійсності та художнього образу в творах мистецтва, вчить застосовувати різноманітні техніки для виконання творчих завдань, самостійно зображати з натури, пам’яті, за уявою окремі предмети, природу, архітектурні споруди тварин з урахуванням теоретичних основ побудови, зображення, перспективи, композиції.

 Учитель використовує індивідуальні та групові форми навчання. Роботи, виконані учнями, постійно демонструються на виставках у школі. Беруть участь у міських та обласних конкурсах малюнку.

Однак не завжди чітко прослідковується тісний зв’язок між сприйманням художнього твору і практичною діяльністю, учні повинні чітко розрізняти жанри образотворчого мистецтва, знати і розуміти відповідні поняття. Учні знають найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі.

 Адміністрація школи приділяє певну увагу контролю за станом викладання образотворчого мистецтва. Тетяна Василівна викладає факультатив  «Живопис» для учнів 5-6 класів.

Стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва мною ще не вивчався.

 Художню культуру в навчальному закладі викладають Сіддікова Світлана Григорівна та Дерев’ягіна Олена Констянтинівна , які за фахом є учителями зарубіжної літератури. Стаж педагогічної діяльності  Сіддікової С.Г. – 29 років, Дерев’ягіної О.К. – 30 років. За наслідками атестації у 2016 році Сіддіковій С.Г.  підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» і педагогічне звання «старший учитель»,  Дерев’ягіній О.К. за наслідками атестації у 2016 році присвоєно звання «спеціаліст вищої категорії».

Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу, вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо – естетичного розвитку. Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо – естетичний  розвиток учнів, формування в  них світоглядних орієнтацій і компетенцій у ширині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури .

До уроків учителі готуються ретельно. Кожен їх урок цікавий, змістовний, із використанням сучасних прийомів та технологій навчання. На заняттях завжди панує атмосфера доброзичливості, учні працюють творчо, натхненно, захоплено. Учителі велику увагу приділяють формуванню в учнів системи естетичних цінностей як основи світогляду, розвитку мистецьких умінь, навичок, здатності до художньої творчої самореалізації, вихованню потреби у духовному самовдосконаленні.

 Учні школи, вивчаючи «Художню культуру», ознайомилися з різними напрямками розвитку образотворчого мистецтва, архітектури. Світлана Григорівна та Олена Костянтинівна на уроках вчать формулювати власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами українського та зарубіжного мистецтва, вчать оцінювати значущість української культури. Аналізуючи  уроки, можна сказати, що учні можуть сприймати та інтерпретувати значну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але мають недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризують окремі мистецькі твори, відповіді учнів потребують уточнень та додаткових запитань, не завжди учні вміють самостійно зробити аналіз культурно-мистецьких явищ, порівнювати та робити висновки. Достатня увага на уроках приділяється повторенню, закріпленню нового матеріалу та індивідуальній роботі з невстигаючими учнями. При підготовці до уроків  обоє вчителів використовують мережу Інтернет, різного виду електронні презентації, тощо.

 Адміністрація школи приділяє певну увагу контролю за станом викладання художньої культури.  Стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з художньої культури мною ще не вивчався.

Висновки:

1.Навчально-виховний процес з музичного мистецтва, художньої культури і образотворчого мистецтва ведеться на належному науково-методичному рівні.

          2.Відвідані уроки показали, що вчителі мають достатню теоретичну підготовку, володіють інноваційними формами і методами організації навчально-виховного процесу, займаються самоосвітою.

          3.У проведенні  уроків педагоги дотримуються основних принципів навчання: науковість, наочність, самостійність, систематичність, послідовність, врахування індивідуальних особливостей учнів.

4.Для вивчення образотворчого мистецтва, музичного мистецтва  учні  забезпечені підручниками, а художньої культури -

 5.Рівень знань, вмінь та навичок учнів з вище означених предметів, передбачених програмою МОН України, у значної частини учнів сформований переважно на високому та достатньому рівнях.

Заступник директора  з навчально-виховної роботи                    І.В.Басиста