Доповідь "Шляхи реалізації комунікативної компетенції здобувачів освіти на уроках німецької мови засобами ІКТ"

Шляхи реалізації комунікативної компетентності учнів на уроках                                       німецької мови засобами ІКТ

                                                                   Ганна Симканич-Балог - викладач німецької мови

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.

Компетентнісний підхід до вивчення іноземних мов розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань.

 Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках іноземної мови є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у іншомовному середовищі. Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Я вважаю, що найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу є застосування інтерактивних методів навчання та засобів ІКТ на уроці.

Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.

Спираючись на теоретичний матеріал та свій практичний досвід, мною зроблено  висновок - педагог не повинен домінувати на уроці, а навпаки, має стати з перших кроків вивчення іноземної мови рівноправним партнером, другом, помічником. А здобувачі освіти повинні не тільки сприймати і відчувати матеріал, а вміти з перших уроків висловлювати своє ставлення до нього, отримувати задоволення від своєї здатності розуміти ситуацію, не боятися припуститися помилок та відчувати доброзичливість і справедливість, повинні вміти критично мислити, навчитись правильно сприймати похвалу і критику, допомогу викладача і одногрупників, відчувати власний успіх.                                                                                                                           

Впровадження комп’ютерних технологій надає мені можливість інтегрувати всі види мовленнєвої діяльності. Оволодіння основами іншомовного спілкування передбачає учнями такого рівня, який дає можливість висловлювати свою думку, не боятися помилитися, насичувати свій розум знаннями, підвищувати пізнавальну діяльність, розвивати творчі здібності. Процес вироблення механізму відтворення мовлення – складний і потребує від викладача вмінь диференціювати прийоми і методи, які забезпечують результат цієї роботи. Тому я організовую навчальну діяльність здобувачів освіти так, щоб вона мала практичний і творчий характер.

Урок є основною формою організації навчально-виховного процесу. Для себе я визначила основні вимоги, яким повинен відповідати сучасний урок:

• високий рівень засвоєння учнями навчального матеріалу;
• практико-орієнтована спрямованість;
• висока щільність комунікативних зв’язків між учасниками навчально-виховного процесу;
• спілкування побудоване за стилем товариськості та взаємоповаги;
• розвиток особистісних якостей учнів;
• створення умов для самореалізації здібностей і потреб особистості.

Урок складається так, щоб механізм мовлення дотримувався трьох етапів:

І етап – формування лексико-граматичних навичок усного мовлення;

ІІ етап – удосконалення лексико-граматичних навичок усного мовлення;

ІІІ етап – розвиток умінь непідготовленого мовлення.

Навчання будується таким чином, щоб той, хто навчається, спочатку оволодів мовленнєвою формою, а потім використовуючи форму, вчився висловлювати певний зміст. Пріоритетом виступають тренувальні вправи. Система тренувальних вправ має велике значення, оскільки запуск мовленнєвих механізмів неможливий без добре сформованих лексико-граматичних навичок говоріння. Ці вправи забезпечують закріплення в пам’яті учнів лексики, граматично правильний зв'язок слів у будові ситуативно обумовлених висловлювань.

Тренувальні вправи мають бути ситуативними, під час їх виконання учні виконують практичні завдання (доведи, підтвердь, вислови здивування, запитай).

Підстановочні вправи складаються з таких завдань:

• замініть пропуски в реченні, вибираючи слова з пар синонімів, антонімів;

• внесіть слова зі списку в підстановочну таблицю;
• складіть самостійно речення за наведеним мовленнєвим зразком;
• вставте в репліки слова, яких не вистачає, і складіть з них діалог;
• виправте в підкреслених словах помилки,
• розкрийте дужки в реченнях, використовуючи слова, що підходять за змістом;
• поставте дієслова в необхідній часовій формі в діалог.

Трансформаційні вправи спрямовують учнів на такі завдання:

• поширте речення за зразком, вживаючи нові слова;
• заповніть пропуски в тексті, вживши нові слова;
• замініть слова у тексті,використовуючи список слів;
• трансформуйте діалог у монолог, і навпаки.   

У процесі навчання учні набувають комунікативної компетентності – здатності користуватися мовою залежно від конкретної ситуації. Вони навчаються комунікації у процесі самої комунікації. Мовленнєва взаємодія за співучасті викладача в різноманітних формах: парах, тріадах, невеликих групах, усією групою. Із самого початку учні оволодівають усіма чотирма видами мовленнєвої діяльності.

У рамках навчання мовлення широко використовую опори різних видів: змістовні і смислові; словесні і зображальні. Саме останні допомагають керувати змістом висловлювання (текст, мікротекст, план, логіко-синтаксична схема), а також засвоювати граматичний матеріал, мовні ігри, що дають змогу спілкуватися в різних соціальних контекстах та в різних ролях. На уроках доцільно використовувати такі тренувальні вправи:

- добирання малюнків до вправ;                                                                                           - визначення відповідності ;

- пошук і аналіз нової інформації в тексті ;

 Інтенсивність навчання здійснюється за допомогою трансформаційних вправ:

- поширте речення за зразком;

- перефразуйте речення, вживаючи нові слова;

- розгорніть окремі висловлювання, обов’язково використовуючи нові слова.

- зробіть синхронний усний переклад тексту.

Тренування проходить не як змагання, а як багаторазове виконання вправ. Процес навчання говорінню здійснюється багаторазовим повторенням кліше, структури. Навчальний процес організовую так, щоб учні могли використовувати іноземну мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для набуття знань. Практика показала, що цьому значною мірою сприяє атмосфера колективного спілкування, організована на основі комунікативних ситуацій. Тобто мова йде про використання інтерактивних технологій на уроках німецької мови, які є досить частими і звичними. Кількість учнів дозволяє на уроках використовувати такі види робіт як: робота в парах або група із трьох-п’яти учнів. Існує постійна, активна взаємодія між учнями. Цікаво відмітити, що кожен здобувач освіти залучається до співпраці вже з самого початку уроку. Дуже важливим у цьому плані є необхідність зосередити учнів на темі розмови, дати можливість уважно слухати одне одного й одночасно думати про те, як би вони самі відповідали на ці питання.

Доцільно на уроках застосовувати різні типи зарядки:

1. Фраза-стимул. Створює такі ситуації, які спонукають учнів допомагати почати урок.

2. Фраза-обговорення.

Під час вивчення теми «Погода сьогодні».

3. Бесіда за тематичною картинкою з нерозгорнутою ситуацією.

4. Факти з конкретного життя класу або окремого учня.

Таке ситуативне мовлення допомагає засвоїти певний обсяг матеріалу, конструкцій, кліше з тієї чи іншої теми. З метою міцного тренування лексики, граматики, кліше, використовую такі методи:

«Папуга» - повторення за диктором або за викладачем хором змісту тексту або діалогу.

«Уяви собі» - складання проблемної ситуації, діалогу, рольової гри, інсценування в парі або в групі.

«Розпитай» - ставляться питання, які спонукають учня давати креативні відповіді.

 «Склади повідомлення» - необхідно скласти план або схему повідомлення. З метою надання повідомлення пропоную учням такі поради:

• зроби нотатки; склади короткі речення; побудуй схему;

• склади план; випиши ключові слова; склади таблицю тощо;

• проаналізуй зміст; вислови точку зору.

Використання ігрових ситуацій, рольових ігор на уроці підсилює емоційне сприйняття матеріалу. У процесі гри учні набувають досвіду мовленнєвого спілкування. Таким чином, такі прийоми та поради допомагають учням засвоїти певний обсяг лексики та граматики з тієї чи іншої теми. Наприклад, вивчаючи тему «Театр», «Кіно», учні у парах розігрують такі ситуації «Як купити квиток?», «Як запросити товариша на виставу?»

Вивчаючи тему «Німеччина» або «Україна», учні отримують роль гіда і їм пропонується провести екскурсію. В даному випадку використовую інтерактивний метод «Навчаючись - вчусь». Учні з задоволенням виконують роль режисера-постановника і виготовляють презентації, відеофільм. Готуючись до презентації, учні шукають додаткову інформацію в Інтернеті. Комп’ютерні технології допомагають викладачеві в роботі, а також і в навчанні учнів. Робота в такому напрямку є досить ефективна у навчанні іноземної мови.

Інтерактивна технологія «Снігова куля» відіграє важливу роль у підготовці учня до самостійної наукової діяльності. Перед учнями стоїть проблемна тема, додаються дискусійні питання, які легше розв’язуються у невеликій групі. Об’єдную учнів по двоє, троє, даючи учням завдання обговорювати проблему протягом 5-ти хвилин. Наступний крок – об’єднання маленьких груп в одну-дві великі, щоб поступово, аналізуючи складне питання, зібрати достатньо матеріалу та спільно розв’язати проблему. Відповідають переважно учні, які обізнані з цього питання, або ті, кого висуває група.

Щодо методу комп’ютерної технології, то підкреслю, що він покращує навчальний процес та підвищує вмотивованість учнів.

ІКТ – це сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією (комп’ютери та мережа Інтернет).

Використання інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі змінює роль викладача, що, в свою чергу, створює умови для активної діяльності учня, а комп’ютер при цьому – це навчальний інструмент.

У своїй діяльності за допомогою комп’ютера використовую різноманітні комп’ютерні технології: мультимедійні презентації, електронні таблиці, відеоматеріали, Інтернет-ресурси, програмне забезпечення до навчально-методичних комплексів, електронні словники, інтерактивні посібники з граматики, навчальні платформи тощо. Їх вид залежить від типу уроку, його мети та структури.

На уроці введення нового матеріалу незамінним є використання мультимедійних презентацій, інтерактивного проектора й таблиць - найефективніших під час систематизації лексичних одиниць та первинного відпрацювання їх використання.

На уроках формування навичок і розвитку умінь, процес засвоєння знань із застосуванням ІКТ стає цікавішим та ефективнішим, автоматизується вживання граматичних структур в усному мовленні, а також формується граматична правильність мовлення за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур.

Ефективним для розвитку мовних та мовленнєвих навичок, зокрема граматичного аспекту говоріння, є використання наочності, відтвореної за допомогою комп’ютера. Наприклад, застосування комп’ютерних технологій є доцільним під час тренування та закріплення вживання часових форм.

На уроках узагальнення та систематизації знань використання комп’ютерних технологій допомагає структуруванню отриманих знань. Електронні тести, вікторини, анімаційні таблиці, малюнки та схеми, відеофільми сприяють підвищенню результативності засвоєння навчального матеріалу, ефективному використанню часу на уроці, мають велику практичну направленість завдяки зв’язку з реальним життям та іншими навчальними предметами. Наприклад, під час роботи над монологічним висловлюванням учнів можна використовувати наочність, відтворену за допомогою комп’ютера, як засіб створення смислової опори. У зазначених типах уроків інформаційно-комунікаційні технології сприяють повній реалізації поставленої  мети.

ІКТ відіграють важливу роль у організації навчально – виховного процесу завдяки тому, що вони надають викладачеві можливість урізноманітнити форми та методи роботи на уроці. Використовуючи комп’ютер, маю можливість організувати індивідуальну, парну й групову форми роботи. Наприклад, під час перегляду відеофрагменту у беззвучному режимі, учні відтворюють ситуацію спілкування у власному мовленні. Така робота передбачає участь тієї кількості учнів, яка потрібна для інсценізації даного фрагменту. Також використання інформаційно-комунікаційних технологій стають у пригоді для наближення навчальної ситуації до реальної під час рольових ігор, дискусій, обговорень та інтегрованих уроків, що сприяє розвитку мовленнєвих навичок здобувачів освіти.

Перевагами застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення уроків німецької мови, на мій погляд, можна вважати:

-   підвищення якості навчання та ефективності контролю;  

-   збільшення кількості додаткової інформації;

-  скорочення часу подачі матеріалу;

- зорієнтованість на сучасні методи навчання, які стимулюють мотивацію учнів.

Застосування зазначених видів роботи підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу, сприяє міцному формуванню мовленнєвих навичок учнів.

Як показує практика, володіючи елементарною комп'ютерною грамотністю, викладач здатний створювати оригінальні навчальні матеріали, які захоплюють, мотивують і націлюють учнів на успішні результати. Комп'ютерна програма PowerPoint є найефективнішим засобом. Освітній потенціал цього технічного засобу навчання став гарною допомогою в здійсненні наочної підтримки навчання іноземної мови .

В процесі своєї професійної діяльності мною було розроблено і застосовано при проведенні уроку  тематичну мультимедійну презентацію «Роль засобів масової інформації у житті суспільства», як узагальнюючий урок з теми для учнів.

При вивченні теми «Відомі художники Німеччини»  я використовую мультимедійну презентацію «Альбрехт Дюррер». Яка дає змогу учням не лише засвоїти новий лексичний матеріал, активізувати свої мовні та граматичні навики, а й глибше познайомитися з біографією та творчістю відомого художника, підвищити свій культурний та пізнавальний рівень.                      

При вивчені нового матеріалу поряд із традиційними уроками використовую нестандартні форми проведення занять, а саме уроки-подорожі. Заочно можна подорожувати по різних країнах. Наприклад, при вивчені теми німецькомовні країни, мною була розроблена мультимедійна презентація «Австрія», та «Швейцарія». Протягом заняття не лише викладач розповідає про Німеччину та її мешканців, а також учні мають можливість продемонструвати свої знання, отримані в школі по даній темі. Інформація викладача підкріплюється унаочненням і це утримує увагу та зацікавленість учнів. Матеріал повинен містити 30% невідомих фактів з життя та історії країни, що також буде підтримувати цікавість учнів. Перед початком подорожі я ставлю перед учнями конкретні навчальні завдання, тобто, учні не просто ознайомлюються з інформацією та розглядають визначні місця, а повинні, наприклад, виписати власні назви, імена визначних людей, скласти пройдений маршрут, перелічити згадані музеї та навчальні заклади.                                              

Особливе місце займає позакласна робота з іноземної мови. Правильно організована позакласна робота сприяє значному розширенню потенційного словника учнів, охоплює велике коло проблем і питань, які виходять за межі навчальної програми, поглиблює соціокультурні знання учнів. Доведено що, позакласна робота стимулює учнів до поглибленого вивчення мов. Учні, які не змогли з різних причин реалізувати себе на уроці, мають можливість розкрити свої приховані здібності під час позакласної роботи.                                      

Нестандартні форми проведення позакласної роботи надихають учнів на самовдосконалення: пошук даних для заповнення інформаційної прогалини, поглиблення набутих знань, розвиток мовної та мовленнєвої компетенції. у позакласній роботі.                                                                                                                              

Таким чином, впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій створює передумови для інтенсифікації освітнього процесу. Вони дозволяють на практиці використовувати психолого-педагогічні розробки, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання. Комп'ютерні технології сприяють розкриттю, збереженню і розвитку особистісних якостей учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті. К.: Шкільний світ. 2004.

2. Корнієнко О.М. Сучасні педагогічні технології // Англійська мова література. 2008. №28. с. 9-12

3. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. К.: OxfordUniversityPress. 1988.

4. Барабаш І. Інтерактивні уроки на основі ІКТ // Відкритий урок. №4. с. 64-67

5. Бученко І.В. Комп'ютеризація навчання — свідчення професійної майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. — К., 2007.

6. Пометун О.І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво. А.С.К., 2004 — 192 с.

7. Перегінчук Н.Д. Особливості використання комп’ютерних технологій для навчання учнів іншомовного читання./Англійська мова та література, № 30 (436), 2014

8. Омельяненко Г.А. Інформаційно-навчальне середовище: дидактичний аспект .http://intkonf.org/omelyanenko-ga-informatsiyno-navchalne-seredovische-didaktichniy-aspekt/