Доповідь "сторітеллінг"

Сторітеллінгом  зацікавлені  педагоги  та  психологи  у всьому  світі, оскільки

пояснення  нового матеріалу у формі  розповіді  історій  розвиває  в  учнів

уяву, логіку  та підвищує  рівень культурної  освіти.

У прцесі  створення сторітеллінга   Девід  Армстронг  врахував  відомий

психологічний  фактор: історіїзначно  легше  сприймаються, вони  більш захоплюючі та цікаві, ніж  правила. Після  того, як дитина  вислухала  тебе, вона починає  мені довіряти. Тоді  мені стає простіше  переконати  її  у чомусь   та  мотивувати.

Сторітеллінг  може  бути застосований  на уроці на любому етапі та у будь  який час. Історії дозволяють  розповісти  про  те,  якприймаються  рішення  та будуються  стосунки. Через  обмін  історіями, вибудовуються емоційні зв'язки, учні та вчителі  створюють правильні  й більш  якісні  взаємостосунки.  Діти  люблять  слухати  історії більше, ніж доповіді, описи

чи визначення, тому  що  вони  легше  сприймаються (задіяна  не лише раціональна  сторона сприйняття  інформації, а й образна). Отже, реалізується принцип доступності  навчання. В історії є герої ,які змінються.

Ці зміни  відбуваються  в процесі  боротьби, наполегливої  праці, виконання  складних завдань. Сучасні  діти  з кліповим  мисленням  краще  сприймають

Історію, ніж текст іншого виду.Історія  впливає на  почуття дитини, а це підвищує  рівень  концентрації уваги.Тому всі уважно  слухають навчальний

матеріал, сприймають  його, а потім  з  легкістю  можуть  відтворити.Правда

теж у формі  історії. Отже, реалізується  принцип  міцності  знань  та  емоційного  навчання.

Варто    розуміти, що далеко не кожна  розповідь  є  історією. Щоб її створити, мені  потрібно чітко знати  тему, розробити сюжет, вигадати  непересічного  героя, додати  трохи  цікавих  подій  та вивести  правильні  висновки.

Історія  може бути вигаданою від початку  і до кінця, але  також  можна використовувати  цілком реальні події. Так буде  навіть краще, адже випадки з життя завжди викликають  величезну  цікавість.  Треба звернути увагу на те ,що розповідь  має бути  емоційною та динамічною, події  мають  йти  одна  за одною.

Наведу приклад: на уроці в першому класі  працювали над віршем «Карпати»

у якому  зустрічається  слово  «полонина». Вчитель пояснує:

Полонана – безліс ділянка верхнього  поясу Українських Карпат,що  використовується  як пасовисько  та для сінокосу. Назва «полонина» місцевого  походження, що у гуцулів. Бойків означає гірські поверхні, поверхні  гірських  пасовищ  вище  від  верхньої  межі лісу. Деякі полонини простягаються  на  десятки    кілометрів. За  флорою  полонина  подібна  до  альпійських луків, де  росте багато  рослин. Полонини  вкриті  густим  й соковитими  луговими  травами.

Але коли вчитель на  уроці використає  метод розповіді –сторітеллінг і складемо історію про полонину.

Двоє  чоловіків, що жили  в селі, яке було  розташоване  у Карпатських  горах.Вонищодня  виганяли  випасати  своїх  овець. Одного разу  вони гнали  стадо  так  дого  по гірських лісах та стежках, що їх  застала  ніч. Переночували  вівчарі у лісі  під  старою  смерекою, а вранці  один  з них  піднявся  стежкою  вище  і  побачив  там велике  поле, на якому  росло бгато  лугових  соковитих  трав, барвистих  квітів  і зовсім  не було дерев. Оце

полонина! –закричав чоловік. З тих  пір на полонинах  випасають овець  та косять  сіно.Звичайно діти краще запам'ятають .що таке  «полонина» з другого тексту.Використання  такої методики дає  можливіть  описати  вчинки та почуття, проаналізувати  власні  дії. Оцінити  наслідки  та зробити  висновки на  майбутнє.

Сторітеллінг  є хорошим  способом  мотивації, переконання   учнів, який

дає  змогу надихнути їх  на прояв ініціативи  в навчальному процесі.Він як формат навчання у школі має величезну  практичну  користь: легке  засвоєння  матеріалу, розвиток  уяви, подолання страху публічного виступу,

налагодження стосунків з іншими  учнями, самопізнання.Тож не дивно, що

з кожним роком  він  стає  все більш популярним.