Доповідь "Використання елементів інноваційних технологій для розвитку креативного мислення учнів на уроках української мови та літератури"

Основною формою організації навчальної діяльності сьогодні є класно – урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні , в умовах науково – технічного прогресу , вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Причиною цього стало як закономірне і неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов`язковому засвоєнню, так і зміна вимог суспільства до освіти.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості. Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному. І тому я працюю над методичною темою - «Використання елементів інноваційних технологій для розвитку креативного мислення учнів на уроках української мови та літератури».

       Креативне мислення — це не дар від природи. Креативність розвивається, і головним чином вона залежить від власного бажання і прагнення сприймати незвичайні і альтернативні точки зору, створювати незвичайні проекти, і головне — звільнити свої ідеї та фантазії, дати їм можливість втілитися. Учня необхідно зацікавити. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інтерактивні технології навчання.  Саме такий підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань,  сприяє розвитку творчої особистості.

     Щоб зацікавити дітей, я намагаюся  підбирати  елементи  сучасних технологій  такі як:індивідуальне навчання, інтерактивна технологія, технологія створення ситуації успіху, комп`ютерні технології, технології розвитку критичного мислення, фреймове структурування, ігрові технології.

Нестандартне завдання – це фантазія вчителя. Інколи за цим терміном ховається звичайнісінька вправа, просто по – новому названа, це неординарний підхід, цікавий текст, ігрова ситуація. Сьогодні вчитель повинен продумувати можливості для самовиявлення кожного учня, заохочувати оригінальні ідеї та гіпотези, стимулювати до активних дій, створювати ситуацію успіху для усіх дітей. Кожен такий урок навчає, розвиває, виховує.

        Однією з важливих умов навчання , вважаю, є зацікавленість учнів. Атмосферу зацікавленості створюю:

•                   нестандартним  формулюванням теми уроку, наприклад: «Феномен доби чи зламана калина? ( Роздуми про долю П. Тичини)»; «Бетховен українського слова (життя і творчість В. Стефаника)»; «Довга дорога… до самого себе (образ Лукаша)»; «У майстерні слова

( способи творення слів)» тощо;

•                   повідомлення незвичної форми уроку: урок – репетиція, подорож, гра, літературний суд, дослідження;
•                   оригінальний виступ;
•                   визнанням виду роботи учнів на певних етапах уроку: робота в парах, в групах, індивідуальні захисти;
•                   вдало сформульованими запитаннями, які пробуджують емоційну та пізнавальну активність школярів ;
•                   умілим добором  методичних прийомів;
• використанням музики й живопису, які сприяють розвитку уяви, викликають різноманітні асоціації.

У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як дуже важливі. Міні-тренінги, вправи "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках. Часто застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон", "Незакінчені речення", "Мозковий штурм", «Метод прес»,«Дерево рішень» та ін.

       Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів .

В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи.  Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у дітей зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „ Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова ”, творча група  створила проект „ Хто ти? ”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

       Найчастіше застосовую на уроках української мови та літератури роботу в парах, групах, ігрові технології навчання, конкурси.

Щоб проілюструвати важливі події та наглядно продемонструвати їх розвиток у часі , використовую таймлайни або стрічки часу. Це максимально простий, зручний і зрозумілий формат подачі інформації, що сподобається учням будь-якого віку, і який підходить для більшості уроків. Такий прийом допомагає дітям послідовно все запам’ятовувати. Таймлайни можна зробити самостійно, аби продемонструвати учням певну послідовність, а можна  запропонувати їм створити таку шкалу самотужки як елемент самостійної чи групової роботи. Найбільш доречними такі завдання будуть вже наприкінці вивчення теми, а на етапі повторення вивченого матеріалу вони – ідеальні. Головне дати дітям чітке завдання та пояснити, чого саме від них чекаємо. А дітям обов’язково сподобається! Їх можна малювати, робити аплікації, користуватися спеціальними інтернет-ресурсами.

У процесі формування в учнів загальнонавчальних умінь використовую фреймові структури.

Фрейм –це стереотип, стандартна ситуація. Дослідження фрейм (від англ. frame — структура, рамка) проблеми передбачає організацію міркування над мовною проблемою за допомогою плану її вирішення. Фрейм проблеми складається, як правило, з основних п’яти частин, логічно пов’язаних між собою:

1) формулювання проблеми;

2) матеріал для спостереження і спонукання до самостійного вирішення проблеми;

3) побудова плану вирішення проблеми;

4) розв’язання проблеми (формулювання рішення або пояснення проблеми);

5) практичне застосування сформульованих теоретичних положень.

Завдання :

-  Придумати назви слотів до певної теми (певною мірою, це є очікувані результати розумової діяльності).

-Заповнити слоти, використовуючи основні й допоміжні матеріали.

- Створити власний словничок скорочень до певної теми, використати під час складання фрейму. 

--Дібрати приклади до сформульованих фактів.

-Запропонувати своє бачення способу фреймового представлення теми.

- Обгрунтувати власну позицію щодо означеної проблеми.

- Поставити проблемні питання учневі, який доповідає.

Актуальність методики використання фреймів:

 1. Використовуючи фреймові структури, виклад великого об’єму матеріалу подається за декілька хвилин.

2. Уникненя протириччя між необхідністю постійно збільшувати обсяг освітньої інформації й навчальними можливостями учня.

3. Уникнення роздріблення навчального матеріалу.

4. Забезпечення глибокого й міцного засвоєння знань учнями.

Перевага фреймів :

1. Висока ємність .

 2. Легко використовуються під час проблемного навчання.

3. Передбачають самостійну роботу учнів

У сучасному світі з великим потоком інформації перед кожним учителем постає проблема засвоєння учнями навчального матеріалу.  Вважаю , що  застосування інтелект-карт в навчанні школярів може дати величезні позитивні результати, оскільки діти вчаться вибирати, структурувати і запам'ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Розумові карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам'ять і увагу школярів, а також зробити процеси навчання цікавішими і результативнішими.

"Метод інтелект-карт", створений американським ученим і бізнесменом Тоні Бьюзеном ( "mind maps").

  Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.  Таким чином :

•  МК можна використовувати, щоб "застенографувати" ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням.
•  МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на "мові мозку".
• МК відображають природний спосіб мислення людського мозку.

А як же використовувати інтелект-карти на уроках?.

    Чому я вважаю можливим використання інтелект-карт на уроках української мови і літератури?

     Розумову карту можна описати як асоціативну мережу, що складається з образів і слів.    Адже саме слово є головною одиницею  мови.

Учень сам згадує або знаходить слово, що активізує процеси пам'яті і мислення.

       Представляючи кожне  поняття у вигляді картинки, він використовує складний ланцюг навичок, характерних як для лівої , так і для правої півкулі мозку. Використання малюнків і образів полегшує розуміння і запам'ятовування .

     Будь-яка річ, що постає в уяві незвичайною, барвистою або кумедною, набагато легше запам'ятовується і швидше спливає в розумі, ніж речі банальні й нудні (для цього використовуються різні кольори і малюнки). Саме на цьому і грунтується чудодійна сила розумових карт.

    Таким чином, в створенні розумових карт задіяні уява, творче та критичне мислення,  усі види пам'яті: зорова, слухова, механічна, що і  сприяє результативному запам'ятовуванню.

Алгоритм складання інтелект – карти

1. Прочитай уважно правило (текст).

2. Знайди ключові слова, поняття.

3. Запиши їх у середині аркушу.

4. Уважно , вдумливо прочитай записане . Що ти уявляєш? Відчуваєш? Пригадуєш?

5. Запиши поруч слова, які б відтворювали уяву або закодуй в малюнках.

        Я використовую інтелект-карти на своїх уроках для:

1) роботи з лексичним матеріалом: нові слова – терміни, поняття;

2) роботи з граматичним матеріалом  ;

3) роботи з текстовим матеріалом : складання планів переказів текстів , текстів поезій, що необхідно вивчити напамять у вигляді розумових карт ;

4) навчання усного монологічного вислову за допомогою вербальних опор:

розумова карта виступає в якості вербальної опори висловлювання.

 5 )  ефективно використовувати карти при підготовці до ЗНО, оскільки на запам'ятовування і повторення інформації витрачається менше часу, її відтворення стає більш осмисленим.

6)  представлення результатів проектної діяльності: можна  відтворити  у вигляді розумової карти весь процес створення проекту, або тільки результати проекту, нові ідеї і т. інше, а потім під час представлення проекту пояснюється все те, що зображено на карті;

7) під час вивчення  творчості  письменників , поетів можна складати карти , які можуть включати в себе їх основні твори, асоціації до них, рядки з віршів, крилаті вирази, біографію письменників.

       Для розвитку творчих здібностей учнів, розширенню їх уяви, фантазії, збагаченню їх словникового запасу  використовую такий прийом як фанфік.

Для створення фанфіку - домашнього завдання - немає обмежень у часі, тому обсяг роботи має бути довільним. У шкільній практиці, звичайно, не варто вимагати від учнів створювати фанфіки розміру максі, міді. Достатньо навчити писати міні-фанфіки. Результат залежатиме від глибини таланту, обдарованості, від ступеня зацікавленості роботою. Наприклад, придумати власну розв`язку подій, зробити другорядного героя головним (ввести нову сюжетну лінію), дописати «втрачену» сторінку, скласти епілог або пролог, створити власний твір за мотивами оригіналу тощо.

Можна запропонувати учням написати фанфіки за такими завданнями:

Змініть кінець оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник»

Запишіть діалог, який міг би статися між Сашком (повість О.Довженка «Зачарована Десна») та Михайликом (повість М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»)

Напишіть продовження новели «Сойчине крило». Чи мають герої новели майбутнє?

Напишіть лист-осуд Саві та Рахірі

Фанфік дає великі можливості як учням, так і вчителям.   

Для учнів:

фанфікшен – це простір для фантазії;

розвиває творчі здібності;

потребує самостійної роботи у виборі тем, образів;

навчає вмінню лаконічно висловлюватися; 

формує інтерес, бажання розвиватися, бачити свої успіхи;

виховує самооцінку, надає можливість побачити свої здібності, розвиває впевненість у собі.

Для вчителя:

- жанр фанфіку дозволяє перевірити рівень сприйняття твору учнем;

- допомагає побачити діалог письменника і учня (зазвичай скритий від педагога);

- розкриває очі вчителя на творчі можливості учнів;

- зміст твору, що вивчається, краще засвоюється завдяки поєднанню творчої уяви учня з позитивними емоціями під час створення власного оригінального твору.

Слід пам`ятати, що творчість людська не має меж. Тому не варто строго дотримуватися тієї жанрової специфіки фанфіку, яка створена і відома сьогодні. Не треба заганяти творчу працю учнів у рамки певного жанру і засмучуватись через те, що цікава робота, написана оригінально і талановито, але  не вписується в жоден із відомих жанрів. Для творчості не може бути лімітів. Дітям слід пропонувати  спробувати свої сили в тому, що вже відпрацьовано іншими, але й не обмежувати їхню фантазію. Хай вибір залишається за ними. І нехай вони створюють нові жанри! 

    Вправу «Німий диктант»використовую після ознайомлення з новим матеріалом. Так пропоную учням розгадати ребуси . Потім можна  з   даним словом скласти речення, визначити кількість звуків і букв, зробити морфемний розбір.

       Вправу «Слово – магніт» використовую при написанні невеликого висловлювання. Пропоную дітям розглянути малюнок і посередині написати слово, яке найбільше з ним асоціюється.Навколо малюнка написати ще 5 слів, які притягуються до ключового слова, як до магніту. Потім діти отримують завдання – скласти висловлювання , використовуючи всі слова, написані раніше, а тема висловлювання – ключове слово, яке записано посередині.

      Вправу «Чарівні кола» використовую при творенні нових слів префіксальним чи суфіксальним способом.

При проведенні підсумку уроку використовую метод «Кубування», який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, кубування по темі “Написання слів з пів- ”. Учні, кидаючи куб, визначають для себе вид завдання:

- назвіть орфограми написання іменників з пів-;

- установіть умови, коли пів- з іменником не вживається;

- порівняйте кількість правильних відповідей;

- проаналізуйте роботу своєї групи;

- поміркуйте, де ви можете застосувати отримані знання?

- зробіть висновок – добре це чи погано, що ви знаєте таку кількість правил про написання частинки пів- з іменниками?

       До того ж, часто використовую мультимедійні презентації , інтерактивні вправи, розроблені колегами на освітньому ресурсі  http://learningapps.org .

 на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.

       У своїй роботі для уроків вивчення художніх творів, основ теорії та історії літератури, уроків розвитку мовлення я використовую готові презентації, створені іншими вчителями-словесниками, свої, учні самі охоче створюють презентації до уроків з біографії письменників.

Уроки з використанням ІКТ виховують почуття прекрасного, розширюють кругозір учнів, дозволяють за обмежений час дати літературознавчий матеріал.