Доповідь " Впровадження інтерактивних технологій на уроках біології"

Інтерактивні технології на уроках біології

                                                                          
Зміст

Вступ

1.Актуальність застосування інтерактивних технологій.

1.1.З досвіду впровадження інтерактивних технологій на уроках біології  в   7–9 класах.

1.2.Інтерактивні технології кооперативного навчання.

1.3.Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

1.4.Технології ситуативного моделювання.

1.5.Технології опрацювання дискусійних питань.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

      Оскільки сучасна освіта має бути освітою для людини, мета біологічної освіти в школі полягає разом із засвоєнням учнями основ біології, ще й у створенні засобами біології, як навчального предмета, умов для розвитку особистості, виховання громадянської позиції патріота своєї держави, формування екологічної культури, духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.[5,23]

     Допомогти людині усвідомити свою залежність від природи, розкрити її місце в біотипі нашої планети, сформувати розуміння значимості життя як найвищої цінності, відновити природний зв’язок людини з довкіллям, відродити духовно-чуттєве пізнання. Врешті-решт, людство повинне зрозуміти, що чиста вода, родючий ґрунт, придатне для дихання повітря в цілому формується живою природою, можливості якої не безмежні і людина не має права піднімати руку на те, що створено  Творцем.[14,67]

     Звичайно, що їх реалізація досягається через:

*опанування цілісних та системних наукових знань і методології пізнання, що становить основу наукового світогляду школярів;

*формування в свідомості молоді гуманне ставлення до довкілля, один до одного та до планети Земля загалом;

*становлення загальнокультурної, комунікативної та соціальної компетентності учнів;

*розвиток умінь самостійно вчитися, критично мислити, здатності особистості до самопізнання та самореалізації в різних видах творчої діяльності;

*забезпечення школярам умов для всебічного індивідуального розвитку, реалізації здорового способу життя, громадянського виховання.[15,225]

     Як свідчать результати аналізу шкільної практики, що більшість учнів не вміють в процесі навчання самостійно вчитися, тобто виділяти основне, порівнювати, узагальнювати, співставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

     Для реалізації нової Програми необхідна така організація пізнавальної діяльності школярів, яка б розвивала розумові здібності та формувала емоційно-ціннісне ставлення до природи. Тому перед вчителем стоїть важливе завдання - пошук і впровадження інтерактивних технологій навчання як засобу реалізації особистісно-орієнтованого навчання, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів та забезпечують системність знань учнів, їх міцність.[13,3]

     Для нікого вже не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання даної проблеми застосовую в навчально-виховному процесі активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення. Вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення. Я.А. Коменський зазначав: “Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають”.[9,10]

     Одним із чинників, які підвищують ефективність навчання є використання інтерактивних методів. Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Це співнавчанняє, суб’єктами якого є вчитель і учні. Учитель виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовує її, допомагає, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності,  скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і дозуючи допомогу, реалізовую важливий принцип виховання: “Допоможи мені, щоб я зробив це сам”.[19,16-18]

       Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення її однією людиною,  вважаю, що дидактична функція вчителя полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх.

1. Актуальність застосування інтерактивних технологій

     Початок нового тисячоліття знаменується загостренням глобальних проблем існування, зростання інформаційних потоків. Тому виникає необхідність перегляду основних підходів до вивчення біології відповідно до вимог часу.

     Знання, які передаються учням, набувають цінності лише за умови їх застосування на практиці. Адже зі 100% відомого найближчим часом нам може знадобитися лише 10-15%. На передній план, поряд з умінням самостійно здобувати знання, виходить уміння аналізувати інформацію та відбирати найважливіше. Сьогодні учень повинен не тільки запам’ятовувати, а й досліджувати і навіть відкривати; не лише засвоювати певний запас знань, а й творчо підходити до розв’язання різних життєвих завдань, учитися не на абстрактних, а на реальних, до того ж часто не стандартних ситуаціях.                                            Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів з постійно діючим зворотним зв’язком. [24,56]

    Процес формування умінь і навичок може бути набагато результативнішим, якщо навчання організоване у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності вчителя і учнів, взаєморозумінні й гуманізмі, єдності інтересів до прагнень всіх учасників навчального процесу і має на меті особистісний розвиток учнів. Саме таке навчання підносить інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює її активність, творчість, гідність і самосвідомість. Вчитель виступає як організатор, товариш , більш досвідчений наставник, що знає і розуміє потреби, інтереси та можливості кожної людини. [1,45]

       Виховати таку особистість можна лише з використанням активних методів навчання, які значною мірою оптимізують навчально-виховний процес. Оскільки, за даними численних досліджень підчас лекцій засвоюється 5% інформації, читання – 10%, використання аудіовізуальних методів – 20%, демонстрацій – 30%, групових дискусій – 50%, у процесі активного навчання – 70%, а шляхом безпосереднього застосування засвоєного матеріалу в ситуаціях, близьких до життєвих – 90%. Таке навчання одержало назву інтерактивного або комунікативно-діалогового. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, бо від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. [20,72]

   Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

     Таке навчання пов’язане із необхідністю навчати учнів працювати в колективі, знаходити спільну мову в пошуках шляхів розв’язання проблеми, запобігають конфліктам. [16,45]

   Адже, процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти  за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

1.1 З досвіду впровадження  інтерактивних технологій на уроках біології як засобу реалізації особистісно-орієнтованого навчання

     Бурхливі зміни, які сьогодні відбуваються в освіті потребують більш ефективних підходів залучення школярів до процесу навчання, де учні повинні бути не пасивними спостерігачами, а дієвими учасниками. Можливо це змінить відношення дитини до вивчення предмету біології. На певному етапі своєї педагогічної діяльності я відчула, що відношення до вивчення біології у школі дещо змінилось і не в кращу сторону. Предмет біології відійшов на «другий план». Я себе часто запитую: чому?

     Сучасні діти вимагають від нас шукати нові підходи щодо отримання інформації, більш нетрадиційні. За яких учні можуть працювати більше в нестандартних умовах, які безперечно стимулюватимуть пізнавальний інтерес до невідомого. Про це говорить кредо інтерактивного навчання:

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.» [16,14]

    Чому саме я обираю інтерактивні технології навчання, тому що вважаю, що набагато важливіше навчити школярів вчитися, ніж просто розповісти. Хоча останній шлях простіший, доступніший і безумовно швидший.

      Інтерактивні технології, які впроваджую на уроках біології, виховних заходах та додаткових заняттях можна умовно розділити на чотири групи, враховуючи те, що чітка класифікація у науковій літературі відсутня. Їх поділяють в залежності від мети, завдань та форм організації навчальної діяльності учнів. [25,112]

 1.2.Інтерактивні технології кооперативного навчання

     Інтерактивні технології кооперативного навчання використовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. [13,7]

     Часто використовую на уроках біології в 7-9 класах роботу в парах. За такої форми роботи всі діти в класі отримують певне завдання (одне для двох). Робота в парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати.

     Наприклад: при вивченні  біології тварин, а саме класи Комахи ,Птахи, Ссавці,…  пропоную учням:

-з’ясувати про особливості зовнішньої, внутрішньої будови ;

-відповісти на контрольні питання;

-виконати завдання із дидактичних карток.

     Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилятися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

     Метод «Два – чотири – всі разом», є перехідним варіантом від парної роботи застосовую, як ефективний для розвитку навичок спілкування у групі, вмінь узагальнювати та вести дискусію.

     Дану форму застосовую на певному етапі  вивчення нової теми,де учні повинні з’ясувати і доповісти … інформацію. Тобто відповісти на запитання спочатку в парі обмінятися своїми думками, пізніше пари об’єднаються в четвірки. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов’язкове і згодом об’єднаються в шістки, а останні переходять до колективного обговорення певного завдання.

    Цей вид діяльності дає можливість в ході обговорення кожній дитині зрозуміти власну помилку, навчитися слухати, узагальнювати, робити висновки.

   Для кращого засвоєння біологічних термінів і понять варто використовувати такий варіант кооперативного навчання як «Карусель», бо всі учні одночасно залучаються в активну роботу. Це відбувається наступним чином: створюється два кола – зовнішнє і внутрішнє, де учні повертаються один до одного обличчям. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухоме. За досить малий проміжок часу школярі пригадують та розповідають один одному відповідний термін чи поняття. Цю форму роботи використовую на уроках біології, зокрема під час етапів актуалізації опорних знань або узагальненні і систематизації знань.

     Кожен учень отримує певний термін або поняття, безумовно одна хвилина дається щоб пригадати визначення, лише тоді школярі виходять на середину класу, утворюють два кола і почергово слухають та розповідають.

     Така форма співпраці заохочує дітей до вивчення біологічних термінів та сприяє розвитку комунікативних здібностей учнів.

     Для вирішення складніших завдань, які потребують колективного розуму доцільно використовувати групову форму роботи. Цей вид діяльності впроваджую в середній ланці і досить часто. Для об’єднання учнів в групи пропоную п’ять різних кольорів, або цифри 1, 2, 3, 4, 5 (інколи назви рослин, тварин). Тоді діти обравши улюблений колір, число,рослину … об’єднаються в групи. Члени групи самостійно розподіляють обов’язки та обирають лідера. В своїй роботі групову форму застосовую на уроках біології в усіх класах під час вивчення нового матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, узагальнення і повторення вивченого; під час проведення окремих (додаткових) занять; у позакласній роботі з учнями.

          Роботу в групах організовую наступним чином: перш за все даю кожній групі конкретне завдання, націлюю на головне, забезпечую необхідною інформацією в разі потреби. Іноді групи отримують план відповідей або картки звіту (записую на дошці) – це, звичайно, допомагає чіткіше відзвітуватися про свою роботу. Відповідно до різного ступеня важкості завдання даю різну кількість часу (інколи групи попередньо готуються в дома). Під час звіту одної групи інші уважно слухають. записують відомості, які пропонує виступаюча група, але не завжди, а тільки в разі необхідності. В більшості випадків це потрібно, коли група доповідає новий матеріал, раніше невідомий.

     У групі кожен отримує можливість зробити свій внесок у процес «учіння». Учні мають більше нагод говорити, слухати, отримувати зворотній зв’язок, ніж у навчанні класом. Сильніші учні переживають і допомагають слабшим. Між учнями формуються темп, дружні стосунки на основі взаємоповаги, взаємодопомоги, взаємопереживання.

     Таку технологію, як «Коло ідей» впроваджую для вирішення проблемних питань, де всі групи виконують одне і те саме завдання, але можливі різні варіанти відповідей. Цей вид діяльності школярів застосовую під час етапу узагальнення і систематизації знань.

     Наприклад, під час вивчення нового матеріалу, або його закріплення в 7-9 класах пропоную школярам поміркувати і висунути ідеї

     Версій багато, але відстоюючи свою думку, учні швидко знаходять правильне вирішення. При проведенні даної технології я вітаю будь-яку висловлену ідею, не дозволяю учням критикувати ідеї, навіть безглузді, бо це відлякує учнів і вони не захочуть в майбутньому висвітлювати свої міркування.

     Отже, використання на уроках інтерактивних технологій кооперативного навчання, які успішно створюють позитивну взаємозалежність та особисту взаємодію, що стимулює пізнавальну діяльність школярів, де учні сприяють навчанню один одного.

       1.3.Інтерактивні технології колективно-групового навчання

     Інтерактивні технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну роботу класу, яка може реалізовуватись по різному.[16,25]

      Досить часто на уроках біології в 6-9 класах на етапах: мотивації навчальної діяльності учнів, перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань, узагальнення і систематизації знань використовую таку технологію як «Мікрофон». Уявним мікрофоном може бути ручка, олівець, квітка (нежива).

     Слід зауважити, що надається слово лише тим дітям, хто отримує мікрофон (версії повинні бути короткі і лаконічні). Під час цієї роботи відповіді учнів не коментую і не оцінюю, лише підводжу підсумок і узагальнюю.

     Дана технологія надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

     Для швидкої актуалізації роботи учнів або закріплення матеріалу з будь-якої теми варто використовувати такі форми роботи: метод незакінченого речення; «мозкова атака» (мозковий штурм). Метою таких форм роботи є: якомога більше зібрати ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

     Наприклад, під час вивчення різноманітності птахів та рис пристосованості до польоту, на етапі актуалізації опорних знань,запитую учнів – Завдяки чому птахи пристосувались до польоту?

     Тут використовую такий вид роботи, як мозкову атаку. Заохочую учнів до роботи наступним чином: підтримую, радію, дякую навіть фантастичним ідеям (учні говорять все, що спаде на думку).

     Що до форми «Незакінченого речення», то цей прийом можна порівняти з «Мікрофоном». Це, на мою думку, дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей. порівняти їх з іншими

     Наприклад, під час вивчення особливостей внутрішньої будови та процесів життєдіяльності Ссавців, на етапі актуалізації опорних знань звертаюся до учнів – Пригадайте, які особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності характерні Ссавцям? Перше речення формулюю в голос або записую на дошці.

-Ссавці – справжні наземні хребетні тварини…

 Далі учні доповнюють за бажанням. Найбільш активний учасник робить висновок і узагальнює.

     Робота за вищезгаданою методикою дає школярам змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих завдань, відпрацьовувати вміння говорити коротко. але по суті й переконливо. [4,119]                          Для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу замість чергової лекції доцільно використати такі технології, як «Ажурна пилка» або «Навчаючи учусь». Ці технології можна ще застосувати при узагальненні та повторенні попередньо вивченого.

     Для вирішення цікавих, проблемно-пошукових завдань створюються домашні (за кольором синій, червоний, зелений, жовтий) та експертна групи. Дається відповідна порція інформації для засвоєння домашнім групам (їх чотири) та експертній – додаткова інформація з теми (бо учасники експертної групи в домашніх умовах випереджено вивчали матеріал в підручнику). Після завершення роботи домашніх груп пропоную учням розійтися по своїх кольорах, де вони стають експертами з окремої частини інформації. Експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп, аналізує матеріал в цілому та проводить його експертну оцінку за визначений час.

     Такий вид діяльності учнів на уроці заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи, бо як говорить кредо інтерактивних технологій , «Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

     Тобто, дана технологія вчить ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати і приймати рішення.

     Як варіант технології вирішення проблеми інколи використовую «Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття рішень. Цю технологію застосовую частіше в позакласній роботі, а також на уроках під час проведення узагальнення або повторення раніше вивченого.

     Наприклад, під час вивчення біології рослин або тварин, а саме: «Роль комах в екосистемах, їх значення для людини», звертаюся до дітей із завданням (проблема): -Доведіть! Позитивне і негативне значення … у природі та у житті людини.

     Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

     Завдяки технологіям колективно-групового навчання учні вчаться долати труднощі, які постають на їхньому шляху. Саме тоді, коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за рамки їх нинішнього рівня знань і умінь.

1.4.Технології ситуативного моделювання

     Технологія ситуативного моделювання або модель навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри.

     Я вважаю, що не можливо викладати такий цікавий предмет, як біологія, без використання гри на уроці. Бо саме гра є однією з важливих ділянок активного навчання. Процес навчання тут занурений у процес спілкування, а активність школярів, навіть в певній мірі, перевищує активність вчителя.. Під час гри формуються не лише вміння і навички, а й позитивні стосунки між учнями, вчителем і учнями. Крім того, гра виступає суттєвим фактором впливу на емоційну сферу школярів, є стимулом до внутрішньої пізнавальної мотивації. [7,27]

   Ігри я використовую на уроках біології в усіх класах, а також на позакласно-виховних заходах. Хоча старші школярі інколи ставляться до ігор з іронією і активність їх незначна, молодшим вона дуже подобається.

     При вивченні ролі певних організмів у природі і житті людини на етапах: мотивації і актуалізації навчальної діяльності школярів, закріплення та узагальнення знань пропоную учням ігри: «Аукціон», «Третій зайвий (Що зайве)».

     Наприклад, при вивченні  значення тварин чи рослин ,на етапі мотивації навчальної діяльності учнів, для того, щоб активізувати роботу учнів я застосовую гру «Аукціон». Звертаюся до учнів словами епіграфа

«У природі рівновага –

Всім приділена увага.

Все візьмемо до уваги –

Не порушим рівноваги.»

     Чи йдеться мова тут про  риб, комах,…? Після кожної версії запитую учнів: «Хто більше?». Якщо після трьох ударів молоточком до стола доповнення не надходять, питання закривається. Виграє той, хто відповів останнім.

     Дана гра дає можливість найповніше розкрити суть поставленого запитання.

     Для повторення матеріалу, що вивчався вже досить давно використовую гру «Третій зайвий (Що зайве)».

     Наприклад, при вивчення зоології записую на дошці кілька груп (2) термінів і понять:

1)статева система, інстинкти, розмноження, прямий розвиток, риби, кров, турбота про потомство, шлюбна поведінка птахів;

2)розвиток, окунь, статеві клітини, розмноження, турбота про потомство, ластівки.

     Учням пропоную вибрати «зайве» на їхній погляд і обґрунтувати свій вибір.

     Звичайно, що дана технологія розвиває в учнів уяву та навички відстоювати свою точку зору.

      Великий інтерес до вивчення предмету викликають настільні ігри – ребуси, кросворди, чайнворди, де діти не лише розгадують, а й самі складають, малюють підказки, зашифровують у відповідях терміни і вислови відомих людей.

     Під час вивчення різноманітності птахів на домашнє завдання учням пропоную виконати творче завдання. Скласти ребуси, кросворди, чайнворди по даному класу тварин чи даній темі.

     Найважливішою перевагою настільних ігор є те, що на відміну від інших інтерактивних методів, вони розвивають вміння працювати з додатковою літературою.

     Досить поширеною технологією імітаційної гри є спрощене судове рішення. Ця форма роботи дає можливість учням розіграти судовий процес з конкретної справи.[9,11]

    Наприклад, для того, щоб виховати в учнів школи гуманне ставлення до пернатих друзів – птахів учні 7 класу пропонують школярам позакласний захід (урок-суд) : «Роль і місце птахів у природі та житті людини. Вплив діяльності людини на видову різноманітність птахів», де намагаємось в імпровізованій формі донести до свідомості учнів інформацію про важливу роль птахів.

     Вищезгадана технологія дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень, а також цей вид діяльності сприяє застосуванню на практиці вмінням уникнути проблеми.

      При вивченні біології, а також проведенні позакласних заходів з предмету варто застосовувати рольові ігри, як універсальний метод навчання, виховання і розвитку учнів, зокрема для розвитку уваги, спостережливості, кмітливості. Сучасна дидактика звертаючись до рольових ігор вбачає в них можливість ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми спілкування.

     Завдяки цьому методу досягається висока активність учнів на уроці (тому що незвичайна форма уроку) сильні учні мають змогу виявити свій потенціал, середні учні «тягнуться» за кращими, а слабкі учні, виступаючи в ролі вчителя. прикладають максимум зусиль. Урок перетворюється на серйозну гру з одночасною профорієнтацією.

      Мета цих методів виховувати в дітей людяність, гуманізм у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність, самопожертву та скромність.

      Впевнена, що розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допомагає учням виробити власне ставлення до неї, набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку уяви, навичок критичного мислення, вихованню спроможності знаходити і розглядати альтернативні можливості дій, співчувати іншим.

     Таким чином, гра – творчість, гра – праця, що допомагає учням визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття.[23,27]

.

 1.5.Технології опрацювання дискусійних питань

     Технології навчання в дискусії займають чільне місце у навчально-виховному процесі сьогодення. Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності в процесі навчання. Сучасна дидактика визначає велику освітню і виховну цінність дискусій. [25,68]

    Схиляючись до думки, що дискусії виконують різні функції в навчанні. Вона може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх і вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації учіння.

     Для оперування знаннями і вміннями учнів в нестандартних умовах під час вивчення, закріплення (узагальнення) матеріалу з будь якої теми досить часто використовую метод ПРЕС (звичайно, що учням нагадую етапи методу, в більшості випадків записую на дошці), де учні відповідають за планом: спочатку чітко ставлю запитання (глобальне, проблемне), згодом учні виписують свої варіанти відповідей наступним чином:

… я вважаю, що … (власна точка зору)

… тому, що … (вказується причина)

… наприклад … (додаткові аргументи)

… отже або таким чином … (висновок).

     Досить часто під час узагальнення вивченого на чергових заняттях пропоную учням: Поміркуйте!Доведіть!

      Школярі висловлюють свої думки за поданою схемою коротко, швидко і лаконічно(зауважую, що в разі необхідності пояснюю механізм етапів методу, дую відповіді на можливі запитання, іноді наводжу приклад).

     Метод ПРЕС навчає учнів виробляти і формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

     Перед початком вивчення деяких великих тем із зоології клас Комахи, клас Ссавці, клас Птахи доцільно використовувати таку технологію, як «Займи позицію (За і Проти)», де в учнів ще досить малий досвід (бо раніше цього не вивчали). Принцип роботи за такої технології наступний:

- клас поділяється на дві частини;

- задаю питання, наприклад: «Уявіть собі, що на Землі зникли…»;

- одні захищають (адвокати);

- другі звинувачують (прокурори).

     І завжди буває так, що адвокати перемагають, а звідси діти роблять висновок.

     Наприклад,  перед початком вивчення класу Птахи я звертаюся до учнів із запитанням:

- Уявіть собі, що на Землі зникли птахи? (учні працюють за вищезгаданим принципом). Учні все таки роблять висновок про велику необхідність вивчення даного класу, їх позитивну роль в природі і у житті людини.

      Думаю, що подана форма стимулює і зацікавлює учнів до вивчення нового, ще не відомого раніше, розвиває в школярів уяву та вміння передбачати, прогнозувати.

     Під час узагальнення вивченого, для вирішення проблемних (нестандартних) завдань можна ще використовувати технологію «Коло думок», «Інтерв’ю», хоча в своїй роботі застосовую їх дуже рідко.

     Даний вид діяльності сприяє розвитку в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

     В сучасних умовах важливе значення при вивченні біології мають практичні і лабораторні роботи, фенологічні спостереження (участь дітей школи в освітній програмі «Лелека»), екскурсії в природу,  тощо,..завдяки яким учні мають можливість безпосередньо торкнутися живої природи. [18,23]

       Щодо участі спостереження за гніздами та кормовими територіями білого лелеки учні школи з великим бажанням і відповідальністю цим займаються.

      Цього року учнями школи велося спостереження за 19-ма гніздами в навколишніх селах, яких проживають, а також кілька (2-3) дітей спостерігали за кормовими територіями лелек. Дані спостережень вчасно відсилаємо  в ЗУОТ. Іноді учні так захоплюються життям лелек, що навіть дають їм ім’я, фотографують, доглядають як за домашніми. Завдяки цьому школярі знаходять себе потрібними в корисній і дуже важливій справі на сьогоднішній день і звичайно, стають більш добрішими.      

     Таким чином, досягається подвійний результат: учні вчаться спостерігати, доглядати і стають більш гуманними у відношенні до всього, що їх оточує.

     Усі вищезгадані технології щодо вирішення дискусійних питань вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ. .[20,217]

Висновки

     З метою формування в учнів структурованої системи знань є пошук і впровадження інтерактивних засобів, форм і методів навчання, які безперечно дають можливість:

     *сформувати в учнів усвідомлену систему біологічних знань та уявлень через сенсорні сприйняття, діалог-дискусію, рольову та імітаційні ігри, життєву практику тощо ;

     *покращити відношення школярів до вивчення предмету, тобто змінити стереотип про біологію, як про «другорядну» не виправдану ринковими умовами науку, на таку, яка покликана навчати і виховувати всебічно грамотну, фізично та морально здорову, екологічно свідому людину – будівника України XXI століття;

     *підготувати молоду людину  бути активною у суспільному житті правової держави.  

          Насамкінець, слід наголосити, що ефективність використання інтерактивних технологій навчання залежить від особистості вчителя, його кваліфікації та педагогічної майстерності. Учитель повинен уміти співпрацювати , володіти прийомами спілкування, аналізувати навчальний матеріал та можливість здійснення вищезгаданих методів.

     В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Список використаної літератури

1.Барна М. М., Іванова О. П., Похила Л. С. Методи перевірки знань  уч
нів з курсу «Біологія». - Тернопіль: Мандрівець, 1998

2.Беставицький В. Книжка для читання з біології. - К.: КМГУВ ім.
Б. Грінченка, 1994

3.Богданова. Т. Л. Биология. Задачи и упражнения. - М.: Вьісшая шко
ла, 1991.

4.Богданова. Д.К. Сучасні форми і методи викладання біології. - Хар
ків, 2003.

5.Гадяцький М. В, Хлєбнікова Т. М. Організація навчального процесу в
сучасній школі. -Харків: Веста, 2003.

6.Гришина Т. В. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи. Хар
ків: Основа, 2003. - 96 с.

7.Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі     спі
льної ігрової діяльності // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С. 27.

8.Котик Т. С, Морозюк С. С. Біологія, 6 клас. - Харків: Світ дитинст
ва, 1999.

9.Кнарр Н. Ефективність сучасного уроку // Завуч. - 2002. - № І. -
С. 10-12.

10.Колесник Г. Збірник задач і вправ з біології      Тернопіль  Астон,
2001.

11. Неведомська С. Дидактичні матеріали з біології // Біологія і хімія в школі. - 1996. - № 2. - с. 33.

12.. Нова програма з біології для 7-8 класів 12-річної школи //  Шкільний світ. - 2007. -№ 11 (515). - с. 2-18.

13. Новикова Н.І. Педагогічні технології навчання біології. 7 клас. – Тернопіль: ФОП Кошлатий Є.А., 2008. – 192 с.

14.Новикова Н. І. Сергій Васильович Лагодюк. Слово про вчителя //
Педагогічна думка. - 2004. - № 3. - С. 66-67.

15.Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктен-
ко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. - К.: А.С.К.,2002. - 255 с

 16.Пометун О. І. та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

17.Педагогика: педагогические теории, системи, тєхнологии. / Под ред.
С. А. Смирнова. - М.: Академия, 1998.

18.Похила Л. С, Яцук Г. Ф., Гдаль Б. Б. Використання скарбниці на
родних знань у процесі вивчення біології: Царство Рослин. - Терно
піль: Мандрівець, 1998.

19.Ручка І. Як ми прилучаємо учнів до вивчення біології // Біологія і хі
мія в школі, 2002. - № 1. - С. 16-18.

20. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - Харків: Основа, 2003.

21.Товстуха Є. С. Українська народна медицина. - К, 1996

22. Технології навчання біології. / Упоряд. К. М. Задорожний. Харків: Основа, 2007. - 160 с. Товстуха Є. С. Українська народна медицина. - К, 1996

23.Хлєбнікова Т. М. Ділова гра як метод активного навчання педагога.

- Харків: Основа, 2003.

24.Шулдик В. І. Методика організації пізнавальної діяльності школярів
на уроках біології: Пос. для вчителів, студ. і викл. природ.- пед. ву
зів. - К.: Наук, світ, 2002.

25. Шулдик В. І. Інтерактивний урок біології: теорія, практика, досвід: Навч.- метод. пос. - Умань