Доповідь за темою: "Тези про Великий терор".

             Куркульська операція  в Україні  1937-1938 років

                                                                           Циганчук Л.О., викладач

                                                                            суспільних дисциплін

                                                                            Маріупольського професійного

                                                                            машинобудівного ліцею

    «Великий терор» 1937-1938 років займає особливе місце серед репресивних акцій сталінського режиму 1930-х років. Вражають, як кількість жертв, так і її соціально-економічні та політичні наслідки. Однією із складових частин такої жорстокої  величезної  акції стала «куркульська операція» 1937-1938 років, головним завданням якої стало знищення українського селянина-господаря.

   Як відомо, ще в 1930-1931 роках була проведена масова акція розкуркулення. Вона була направлена проти селянських господарів, які після цієї акції перетворились на окрему верству населення, яка ще була небезпечна для сталінського режиму.

   До колишніх куркулів зараховували не лише колишніх селян-власників, а й інших представників селянства. Це могли бути, як представники середнього класу,так і бідняки. Це були селяни, репресовані у 1928-1936-х роках за такі провини: невиконання планів хлібозаготівель та м`ясозаготівель, скоєння «міфічних» контрреволюційних злочинів або за контрреволюційну агітацію.[1, с.2]

  Місцевих представників радянської влади хвилювало те, що розкуркулені селяни повертались додому, відбувши покарання, намагались відшкодовувати конфісковане майно, а деякі односельці їх підтримували і допомагали їм. До того ж після голодомору 1932-1933 років до нашої республіки прибули переселенці із Росії та Білорусії і між ними та «колишніми куркулями» не рідко відбувались жорстокі зіткнення.[1,с.3]

   Для центральної влади «колишні куркулі» залишались ворогами, небезпечними елементами радянського суспільства, здатними в будь-який момент виступити проти  існуючого режиму і помститися за свої страждання. Куркулів карали не стільки за міфічну антирадянську діяльність, а за саму належність до цієї соціальної групи.[1, с.3]

   Курс на «куркульську операцію» в Україні проголосив оперативний наказ  Народного комісара внутрішніх справ СРСР М.І.Єжова №00447 «Про  операцію з репресування  колишніх куркулів,карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року. За цим наказом репресовані поділялись на 2 категорії: 1) «найбільш ворожі» куркулі, карні злочинці та інші антирадянські елементи, які підлягали негайному арешту й після розгляду справ - до розстрілу; 2) «менш активні, але все ж таки ворожі елементи» підлягали негайному арешту та мали бути ув`язнені до таборів терміном від 8 до 10 років. В нашій республіці «куркульська операція» починалася 5 серпня 1937 року і мала тривати 4 місяці.[1,с.4]

   Ця злочинна операція мала свої особливості в різних областях. В перші дні її по Донецькій області були представлені такі цифри: всього підлягало репресіям 1821 особа, з них за І категорією -257,кримінальників -209, а за ІІ категорією - куркулів 288 осіб, кримінальників -1067.І.Леплевський, Народний комісар внутрішніх справ УРСР заявив, що цифри значно зменшені і наказав ретельніше виявляти контингент для репресій.[2,с.69]

   Працівники апарату держбезпеки повинні були арештовувати наступні категорії населення: колишні куркулі, що повернулись із заслання і проводили «антирадянську підривну діяльність»; колишні куркулі, що втекли з місць поселення; а також ті, хто сховався від розкуркулення ; колишні куркулі та соціально-небезпечні елементи, які були учасниками повстанських та інших бандитських формувань, проводили антирадянську діяльність і ховались від репресій; члени антирадянських партій та інші. Так, до середини серпня 1937року було заарештовано більше тисячі українських селян, близько 550 із них було розстріляно.[2, с.70 ]

    Через місяць кількість репресованих складала 8 тисяч осіб. На 10 вересня 1937 року було репресовано ще 4200 чоловік. Своїм жорстоким цинізмом вражав нарком І.Леплевський, який заборонив до ув`язнення осіб похилого віку, так як вони не будуть придатні до роботи і тому повинні бути розстріляні. М.Єжов на початку 1938 року  знову вимагав не жаліти нікого, вивозити в ліс і розстрілювати. Ліміти на розстріл все збільшувались і збільшувались.[2, с.76]

    Загальна кількість репресованих по Донецькій області становила 12537 осіб, що становило абсолютну більшість серед репресованих УРСР. Відома загальна кількість жертв «куркульської операції» в Україні – 111тисяч заарештовано, 64 тисячі з них розстріляно.[2, с.80]. Хоча й такі дані можуть бути дещо недооціненими.

    «Куркульська операція» - це заключний акт соціальної чистки села, знищення  селянського господаря, розпочата з приходом до влади більшовиків у нашій країні. Від попередніх масових операцій вона відрізнялась особливою секретністю і надзвичайною жорстокістю, через що заслуговує на почесну і поважну  пам`ять сучасного  покоління.

                                     Література

1.Романець Н.Р. «Куркульська операція» 1937-1938 рр: особливості проведення на Дніпропетровщині./Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2016 рік,5с.

2.Подкур Роман. «Великий терор» 1937-1938 рр. на Донбасі./НАН України/Інститут історії України/Студії з регіональної історії: Степова Україна, К. 2016, 121с.