Репка М. В.

ЗАГРОЗИ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій та систем телекомунікацій [2]. Як свідчать дослідження А. Харитонова, об’єм інформації, яку сприймає індивід (в тому числі й за допомогою соціальних мереж), за останні декілька десятків років зріс у сотні разів, що, безсумнівно, відобразилося на всіх психічних процесах людини, на процес формування поведінки, на розвитку особистості та на взаємодії індивіда з навколишнім середовищем [14]. 

Як свідчить статистика соціальні мережі активно входять у життя сучасних людей, а особливо молоді. Велика кількість користувачів Інтернет-мережі офіційно зареєстровані у багатьох соціальних мереж та використовують їх з різними цілями.

Дослідження поняття «соціальна мережа» свідчить, що на сьогоднішній день воно трактується не лише як технічний засіб зв’язку, пошуку та обміну інформацією, а й як середовище особистісного розвитку, комунікації. Ми погоджуємося з думкою науковців та розглядаємо соціальну мережу як один із соціальних інститутів, який тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії [3, с. 14-18].

Вважається, що соціальні мережі почали розвиватися з 1995 році зі створення та запуску американського порталу Classmates.com. Проект був досить успішним, що призвело до появи десятка схожих сервісів у наступні кілька років. Але офіційним початком буму соціальних мереж прийнято вважати 2003-2004 роки, коли були запущені такі міжнародно визнані соціальні мережі, як «LinkedIn», «MySpace» і «Facebook» [18]. Українські користувачі Інтернет-мережі почали реєструватися у соціальних мережах у 2006 році, коли були запущені російські мережі «Однокласники» та «Вконтакті». Ідея створення українських соціальних мереж з’явилася кількома роками пізніше. Перші спроби запустити український проект були ще в 2008-2009 роках. Саме тоді українським користувачам Інтернет-мережі запропонували полишити «Facebook», «Вконтакті» та «Однокласники» і реєструватися у вітчизняних соціальних мережах («Українці», «ВРеале» та «Друзі»), що не виявило інтересу та зацікавленості серед молодих та досвідчених користувачів соціальних мереж [13].

28 квітня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про нові санкції Ради національної безпеки і оборони України, які передбачають, зокрема, блокування доступу до соцмереж «ВКонтакте » і «Однокласники» [9]. Не зважаючи на заборону, велика кількість користувачів продовжують користуватися цими соціальними мережами, (за даними UReport.ua 22% опитаних продовжують користуватися «ВКонтакте») [16].

Розглянемо результати констатувального експерименту: попередньо проведене нами анкетування, в якому взяли участь учні 7-8 класів Іскренської ЗОШ I-III ступенів Шполянського району, Черкаської області. Опитано 47 респондентів, серед яких 25 дівчаток та 22 хлопчика віком від 12 до 14 років, 28 з них ми віднесли до експериментальної групи (15 дівчат і 13 хлопців), 19 учнів віднесли до контрольної групи. За результатами дослідження було встановлено, що 97,9% (46 учнів) усіх опитаних користуються Інтернетом – 28 учнів (100%) експериментальної групи і 18 учнів (94,7%), з них 87,2 % (41 учень) роблять це для спілкування, а 95,7 % всіх опитаних зареєстровані принаймні в одній соціальній мережі. Через те, що соціальні мережі мають надзвичайну популярність серед підлітків, найчастіше вони реєструються у 2, 3 а то й і більше соціальних мережах. Популярність соціальних мереж серед опитаних відображена у таблиці 1

Таблиця 1

Популярність соціальних мереж серед опитаних підлітків

Не зважаючи на заборону деякі користувачі Інтернету продовжують реєструватися і користуватися цими «забороненими» соціальними мережами. Про це свідчать і результати нашого опитування: більше 84,2% (16 осіб) контрольної групи і 89,2% (25 осіб) експериментальної групи респондентів зареєстровані і користуються ВКонтакте і 36,8% (7 осіб) КГ. І 39,3 (11 осіб) ЕГ в Одноклассниках. А більшість опитаних, майже 76,6% (36 осіб) це підлітки віком від 12 до 13 років включно, що у свою чергу доводить те, що особи до 14 років користуються соціальними мережами. Саме ця категорія користувачів Networks є найбільш незахищеною і дані нашого опитування це доводить, адже майже 60% (28 осіб) опитуваних відчували небезпеку під час Інтернет спілкування, а 56,5% (19 осіб) користувачів соціальних мереж отримували образи або погрози.

Соціальні мережі стали свого роду Інтернет-притулком, де кожен може знайти базу для створення свого віртуального «Я». При цьому кожен користувач отримує можливість не просто спілкуватися і творити, але і ділитися результатами своєї творчості з багатомільйонною аудиторією будь-яких соціальних мереж. Крім цього різні соціальні мережі пропонують підліткам та молоді різноманітні види діяльності: прослуховування музики, перегляд відео і фільмів, читання віршів і прози, спілкування з референтною групою та особами з якими спілкування обмежене в реальному житті, спілкування у групах за інтересами, проведення дозвілля, допомога у навчанні, всебічний розвиток.

М. Снітко виділяє такі основні види діяльності підлітків у соціальних мережах: пошукова діяльність, пізнавальна діяльність, комунікативна діяльність, професійна діяльність, ігрова діяльність, дозвіллєва діяльність, комерційна діяльність, протиправна діяльність, діяльність спрямована на своє вдосконалення, задоволення своїх пізнавальних, освітніх, гедоністичних, культурологічних та сексуальних потреб.

Такі дослідники як Л. Раїцька зазначають, що одні види діяльності у соціальних мережах часто мають риси, які властиві іншим видам діяльності. Наприклад, буває важко відрізнити спілкування від професійної чи пізнавальної діяльності. Відповідно, можна припустити, що для тієї чи іншої діяльності у соціальних мережах характерні декілька мотивів, при провідній ролі одного мотиву [8, с. 77–80]. Аналізувавши діяльності підлітків у соціальних мережах дозволяє нам стверджувати, що кожен вид діяльності має свої унікальні відмінності та особливості, які наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Особливості видів діяльності підлітків у соціальних мережах

Це дає підстави стверджувати про те, що соціальні мережі створюють умови для розвитку нових форм соціальної взаємодії та соціальної активності підлітків завдяки різноманітним елементам глобалізації, широкій доступності та наданню великої кількості можливостей користувачам Інтернет-мережі.

Соціальні мережі досить сильно впливають на особистість підлітка та на процес формування його поведінки, а інформація у віртуальному просторі є недостатньо організованою та керованою. У словниковій літературі поняття «інформація» розглядається як «відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймають людина і живі організми, керуючі машини та інші системи» [10]. Англійський філософ В. Ешбі тлумачить дане поняття як передачу різноманітності [5, с. 275]. За даними міжнародної організації ЮНЕСКО «інформація – це універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки» [6].

На сьогоднішній день можна з впевненістю говорити, що соціальна мережа як нова сфера життєдіяльності учня відіграє суттєву роль у процесі формування поведінки підлітків. Використовуючи соціальні мережі для спілкування, підлітки можуть наражатися на небезпеки, які там існують.

Проаналізувавши соціальні мережі, можна виділити такі групи небезпек:

•                   велика кількість необ’єктивної і неправдивої інформації, яку може розміщувати на сторінках соціальних мереж будь-який користувач Інтернет-мережі;
•                   спілкування з небезпечними особами, які представляють себе не тими, ким вони є насправді;
•                   залучення до асоціальних віртуальних та реальних організацій;
•                   можливість реальної зустрічі з невідомими віртуальними співрозмовниками, які в реальному житті можуть бути небезпечними як для дитини зокрема, так і для суспільства загалом;
•                   велика кількість спаму;
•                   виникнення залежності від спілкування у соціальних мережах, тобто існує ризик заміни реального світу на віртуальний.

Як бачимо, соціальні мережі мають значну кількість небезпек, які впливають на формування поведінки підлітків. Але якщо порнографічні матеріали чи матеріали з ненормативною лексикою можна відносно легко ідентифікувати та не використовувати їх або ж відокремитися від них за допомогою різноманітних способів фільтрації, то від небажаної інформації у соціальних мережах інших типів підлітків захистити досить тяжко. Наприклад, через анонімність матеріалів (дуже часто користувачі можуть мати кілька аккаунтів у соціальних мережах, які не відображають справжніх даних про користувача) [7, с. 88]. Спілкування у віртуальному просторі з представниками асоціальних організацій може призвести до реальної зустрічі з ними та залучення підлітків до таких організацій.

Можемо наголосити, що найголовнішим ризиком спілкування в соціальних мережах для підлітків – це втрата персональних даних та інформації для доступу до облікового запису. Втрата контролю за профайлом (короткі відомості про користувача: дата народження, ім'я, нік, коли зареєстровано, захоплення та інша інформація) може призвести до різних наслідків, таких як розсилка спаму та вірусів зі сторінки користувачі або опублікування приватного листування з віртуальними друзями.

Підліток може зацікавити не тільки кібер-злочинців, але й інших правопорушників. Наприклад, розміщуючи інформацію про місце проживання, фото з інтер’єром квартири, добробут своєї сім'ї, повідомляючи куди він з родиною поїде на канікули, дитина може зацікавити справжніх крадіїв.

Крім вже названих небезпек, є й інші не менш серйозніші загрози нашкодити своїй репутації, здоров’ю і життю.

Кібербулінг – переслідування, залякування і знущання над дитиною за допомогою цифрових технологій, передачі повідомлень агресивного змісту, розміщення відеороликів, що містять знущання, розкриття анонімності акаунта на форумах. Такі атаки зазвичай є регулярними з одночасним використанням декількох засобів і анонімними, що призводить до того, що залякування наносять серйозну психологічну травму дитині.

Секстинг – фотографування себе в роздягненому вигляді і пересилання зображення друзям. Секстинг частіше використовують закохані пари, які хочуть похвалитися романтичними стосунками, або підлітки, які розраховують на взаємність. Зазвичай, вони недооцінюють довготривалі наслідки таких вчинків, адже знімки зберігаються в мережі довгий час, а згодом їх можуть використовувати зловмисники [12].

Спілкування у відео чат-рулетці (Chatroulette) – передбачає використання веб-камери для спілкування з незнайомими людьми, нерідко супроводжується обговоренням сексуальних тем і демонстрацією голого тіла. Перебуваючи на таких ресурсах, діти можуть потрапляти на сайти неприйнятного для дітей або протизаконного змісту, зокрема, на сайти, так званого, «дорослого» контенту, що містять фото і відео порнографічного змісту. Перегляд таких сайтів може перешкодити формуванню нормальної сексуальної та громадської поведінки, негативний вплив на уявлення про здорові сексуальні відносини, нівелювати сімейні цінності та сприяти ранньому початку статевого життя. Крім того, потрапляючи на такі сайти, діти можуть стати жертвами злочинців, педофілів чи людей з порушенням психіки. [16]

Кібергрумінг – входження в довіру до підлітка з метою використання в сексуальних цілях. Як правило, зловмисники добре розбираються в психології дітей і підлітків і орієнтуються в їхніх інтересах. Вони відстежують в соціальних мережах або на форумах підлітків, що знаходяться в пригніченому стані, співчувають, пропонують підтримку, обговорюючи з дитиною питання, які її хвилюють, поступово переводячи їх у сексуальну площину, а потім пропонують перейти до відносин в реальному житті. Перехід від віртуальних стосунків до реальних є особливо небезпечним і може призвести до примусу до сексуальних відносин, порнографії, інших зловживань, загрозливих для здоров'я і життя підлітка [11].

Беззастережна довіра – те, що зустрічається найбільш часто і залишає найважчий слід в душі, а нерідко і на долі підлітка. Сюди відносяться і небезпеки спілкування з шахраями, які ховаються під ніками однолітків, і поширення небажаної інформації, і вивідування даних про особу або добробут для крадіжок, продажу та інших обмани [1].

Міжособистісні навички, здається, зменшуються з урахуванням ставки. По мірі вдосконалення технологій речі стають більш автоматизованими, і ми втрачаємо нашу здатність спілкуватися обличчям до обличчя. Хоча ми можемо спілкуватися за допомогою текстових та соціальних медіа-платформ, ми не створюємо тривалих реальних відносин [15].

Нестримний спам. Є пропозиція під виглядом «безвинних» лінків (посилань) перейти на різні невідомі сайти, особливо з вірусами, що відтак полонять комп'ютер. Спамери продовжують робити свою брудну роботу. До речі, соціальна мережа Facebook відсудила у громадянина Канади 874 млн за спам. Атаки спамерів (хакерів) є скрізь. Буває, спамлять і від особи підлітка, який про це не підозрює.

Аналізуючи праці К. Young, I. Goldberg, А. Жічкіної, К. Мюррея ми дізнались, що термін "адикція" запропонований в 1995 р І. Голдбергом, означає нав'язливе бажання увійти в Інтернет, перебуваючи в режимі офлайн, і нездатність вийти з Інтернету, перебуваючи в онлайн-режимі.

З 1997 р патологічне використання Інтернету (Pathological Internet Use, скорочено PIU) стало позначенням офіційно визнаного психічного розладу, який часто є наслідком інших, серйозних проблем людини – депресії, комунікаційних проблем, самотності, втрати самоідентифікації та ін. [4, с. 132-140].

Сьогодні проблема залежності людини від Мережі набуває глобальних масштабів. Не випадково експерти з Американської психіатричної асоціації включили се в нове видання керівництва з діагностики і статистики психічних розладів, де, за твердженням дослідника Д. Лавнікевіча, даний вид залежності класифікується як психічний розлад.

Спираючись на дослідження К. Янг, Дж. Вейценбаум, Дж. Брунер, О. Вакуленко можна виокремити такі симптоми Інтернет-залежності:

• підліток приділяє надзвичайно багато часу різноманітним формам Інтернет-спілкування;
• нездатність та активне небажання відволіктися, навіть на короткий час, від спілкування в Інтернеті;
• «в’яле» функціонування в реальному світі, уникання контактів з однолітками, друзями;
• регулярне збільшення часу спілкування в Інтернет-просторі, необхідного для задоволення особистих інтересів;
• прикрість та роздратування, які виникають під час вимушених відволікань від Інтернет-спілкування;
• брехливість у стосунках з батьками, друзями, вчителями тощо;
• здатність і схильність забувати під час спілкування у кіберпросторі про домашні обов’язки, невиконані домашні завдання, зустрічі з друзями тощо

Вищенаведені небезпеки соціальних мереж впливають на рівень агресії підлітків, загрожує їхнім соціальним зв’язкам, руйнує зв'язок із соціальною дійсністю, знецінює дисциплінарні знання, руйнує цінності та нав’язує споживацьку психологію. Негативний вплив соціальних мереж на формування поведінки підлітків підсилюється за умови низького культурного рівня родинного оточення учня, відсутності контролю й обґрунтованого нормування часу перебування його у віртуальному просторі, виваженої селекції соціальних мереж. Зважаючи на це, необхідно дотримуватися правил безпечної роботи в мережі, аналізувати отриману інформацію, мати навички критичного мислення, щоб використовувані підлітками соціальні мережі не несли небезпеку для них.

Тож нам зрозуміло, що користуючись соціальними мережами не тільки підлітки, а й всі інші користувачі наражаються на небезпеки, якщо всі ці загрози неможливо передбачати і контролювати, то наше завдання як дорослих, батьків, вчителів, педагогів мінімізувати цей вплив та навчити підлітка розумно спілкуватися в соціальних мережах.

З метою запобігання більшості негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків до оволодіння новим світом та інформаційною культурою соціальних мереж. Все сказане змушує задуматися, адже від того чим займається підліток у вільний час, як організовує своє дозвілля, залежить подальше формування його особистісних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, світоглядних установок, а в цілому зумовлює його положення в суспільстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.               3 найголовніших небезпеки для підлітків в соцмережах, 2016 URL: https://gazeta.ua/articles/family/_3-najgolovnishih-nebezpeki-dlya-pidlitkiv-v-socmerezhah/692564 (дата звернення: 27.04.2018)
2.               В погоне за лайками, 2016  URL:  http://eaomedia.ru/news/525218/ (дата звернення: 15.05.2018)
3.               Вакуленко О. В. Засоби масової інформації як особливий чинник впливу на формування способу життя особистості / О. В. Вакуленко // Соціальний працівник. Вересень, 2005.  С. 14-18
4.               Мюррей К. Інтернет-залежність з погляду наративної психології // Гуманітарні дослідження в Інтернеті: [СБ ст.]. Москва, 2000. С. 132-140;
5.               Новейший философский словарь / [под.ред. А. А. Грицанова].  Мн. : Изд. В. М. Скакун, 1998. 896 с.
6.               Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) URL:http://www.unesko.org/new/ru/unesko/themes/majorprogrammes/comunication information/ci/  (дата звернення: 04.02.2018)
7.               Петрулько О. В. Інтернет як технологія соціалізації дітей та молоді /О. В. Петрулько // Педагогіка і психологія : Вісник АПН України.  2010. № 1 (66). С. 85-95.
8.               Раицкая Л. К. Особенности развития личности студента в Интернете / Л. К. Раицкая // Вестник университета (Государстевнный университет управления). 2011.  № 6. С. 77–80
9.               Реакція соцмереж на заборону «ВКонтакте», «Яндекс» та «Одноклассники» URL:   https://dyvys.info/2017/05/16/kolya-a-sho-takoye-fejsbuk-reaktsiya-sotsmerezh-na-zaboronu-vkontakte-yandeks-ta-odnoklassnyky/ (дата звернення: 31.07.2018)
10.          Словник іншомовних слів [за ред. О. С. Мельничука].  Київ : УРЕ, 1977.  776 с.
11.          Спілкування: просто про складне – реальні загрози віртуального URL:   http://reprohealth.info/uk/for/teenagers/communication/threats (дата звернення: 21.12.2017)
12.          Тетяна Руденко Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу: Асоціація підприємств інформаційних технологій України URL:  http://apitu.org.ua/node/1336 (дата звернення: 31.01.2018)
13.          Українські соціальні мережі: міф чи реальність URL:  http://www.uamodna.com/articles/ukrayinsjki-socialjni-merezhi-mif-chy-realjnistj/.  (дата звернення: 12.10.2017)
14.          Харитонов А. Основные направления изминения личности современного человека в условиях информационного общества URL: http://flogiston.ru/articles/netpsy/personaliti_changing (дата звернення: 31.01.2018).
15.          Ivory J. D. Lead Us Not Into Temptation : Predictors of Inappropriate Behavior and Dangerous Situations in Teen Internet Use / J. D. Ivory. Virginia Polytechnic Institute and State University, 2004.  P. 236–242.
16.          The 5 Dangers Of Social Media Sh. Scott, Syracuse University Jan, 2017 URL: https://www.theodysseyonline.com/dangers-social-media-teenager (дата звернення: 01.06.2018).
17.          U-Report Безпека в Інтернеті URL: https://ukraine.ureport.in/poll/1895/ (дата звернення: 11.11.2018).
18.          World Internet Users and Population Stats : Internet World Stats [Electronic resource]. Access profile page : http://www.internetworldstats.com/stats.htm (дата звернення: 11.11.2018).