Доповіді членів МК природничо-математичного циклу

                                                   Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Голова методичної комісії

                                                                          Олена Валеріївна Осипчук

2014 р.

Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                         Підготувала викладач

                                                                                       фізики та астрономії

Олена Валеріївна Осипчук

 

 

 

2014р.

В сучасних умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій виникає необхідність у створенні іншого навчально-виховного середовища. В даний момент часу актуальним питанням є використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі, зокрема на уроках фізики та астрономії.

   Сучасні мультимедійні комп’ютерні програми та телекомунікаційні технології відкривають для учнів широкий доступ до нетрадиційних джерел інформації – електронним гіпертекстовим підручникам, загальноосвітнім та освітнім сайтам, системам дистанційного навчання і так далі, все це покликано для підвищення ефективності розвитку самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів і дає широкі можливості їх творчого росту та розвитку.

У навчально-виховному процесі комп’ютери використовуються за такими основними напрямами:

•  як засіб індивідуалізації навчання. Під час індивідуальної роботи учнів за комп’ютером досягаються значні успіхи у засвоєнні матеріалу. Комп’ютер здатен фіксувати всі етапи роботи учня і оцінювати їх. Вчитель же будь-коли може проаналізувати його дії.
•  як потужне джерело додаткової інформації. За допомогою ПК можна отримувати величезну кількість інформації, яку можна використати в навчальному процесі. Але потрібно пам’ятати, що комп’ютер не повинен замінювати підручники, книги та інші джерела інформації.
• як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Використовуючи тестові програми можна досить ефективно оцінити знання учнів, при можливості ПК може надати необхідні рекомендації щодо виправлення помилок
•  як потужний засіб творчої діяльності учня. Використання методу проектів дає можливість творчої роботи як кожного учня окремо так і групи учнів.

  Для вчителя використання інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість для фахового зростання, для навчання разом з учнями.

   Але використання ПК на уроках вимагає від вчителя і учнів основних азів комп’ютерної грамотності, що передбачає:

1.      Знання основних понять інформатики та комп’ютерної техніки;

2.      Знання та вміння працювати з сучасними інформаційними системами;

3.      Уміння працювати хочаб в одному текстовому редакторі;

4.      Вміння користуватися інтернетом;

   Ефективне використання комп’ютера  в навчально – виховному процесі залежить від програмного забезпечення. Комп’ютерні програми з   фізики поділяються за дидактичними цілями:      

1. Навчальні програми  подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей учнів (Фізика – 9, Фізика – 10, Фізика – 11)

2. Тренувальні  або програми – тренажери розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

3. Імітаційно – моделюючі програми  дозволяють вивчати будь – який розділ на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керівництвом. 

4. Діагностичні, контролюючі програми складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5. Бази даних – це джерела інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою питань відшукують необхідні відповіді, наприклад, для пояснення    фізичних понять і термінів.

6. Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв’язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв’язання конкретних задач і простір для творчості.

7. Інтегровані навчальні програми  поєднують в собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

Використання інформаційно-комунікаційних тех­нологій дозволяє розв'язати такі проблеми, як:

Можливості використання комп'ютера у навчально-ви­ховному процесі значні: від довідкової системи до засобів моделювання певних фізичних явищ та ситуацій. Забезпечення функції навчання — найбільш суттєва характеристика застосу­вання комп'ютера у навчанні.

Для мене, як для вчителя, головними перевагами комп’ютерного навчання є такі:

•                1. Полегшення праці вчителя.
•                2. Індивідуалізація навчання.
•                3. Збільшення швидкості одержання інформації.
•                4. Можливість моделювання і демонстрації процесів, не доступних для спостереження в умовах школи.

      Мультимедійні засоби можуть використовуватися практично на всіх етапах уроку: а) під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу; б) у поясненні нового матеріалу як ілюстративний матеріал;  в) під час закріплення та узагальнення знань;  г) для контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійний засобів найбільш ефективними вважаються:

• 1. Моделювання реальних об’єктів.
• 2. Відео демонстрації.
• 3. Навчальні фільми.
• 4. Комп’ютерні тренажери.
• 5. Мультимедійні презентації.

   Автоматизовані навчальні системи моделювання навчальних об’єктів  повною мірою реалізують давній принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Вони допомагають у випадках, коли учень повинен засвоїти велику кількість інформації: правила техніки безпеки, біографії вчених. Крім того, автоматизовані навчальні системи інтерактивні, бо дають можливість забезпечити діалоговий режим протягом усього процесу навчання.

  Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок так і тривимірної комп’ютерної графіки.

   Мультимедійні презентації надзвичайно ефективні при проведенні уроків, лекцій, конференцій, окремих виступів як для вчителя, так і для учнів.

   Відео демонстрації – це, в першу чергу, віртуальна фізична лабораторія. Зрозуміло, що як і усі інші мультимедійні засоби вона не може зовсім замінити справжній «живий» експеримент, але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент неможливий, для безпосереднього спостереження цю недостатність інформації відео демонстрація чудово замінить. Тож віртуальний експеримент є не заміною реальних дослідів, а доповненням до навчального експерименту. До того ж відео демонстрація не являється фрагментом уроку, тож я можу демонструвати, призупиняти, повторювати її неодноразово і в будь-якому порядку з різною метою: і як демонстрацію викладеного матеріалу, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації, і для перевірки знань учнів. Нарешті, відео демонстрація не містить готових знань, що є яскравою її відмінністю від навчального відеофільму. Вона є об’єктивним фактом, джерелом інформації для учня. Отже такий метод представлення нового матеріалу є евристичним, учні підводяться до «відкриття», яке роблять самостійно.

Хочу відмітити й величезне значення ІКТ у ліквідації прогалин в унаочненні викладання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах. Вони характеризуються:

а) ілюстративністю (за їх допомогою вчитель ілюструє урок, але зміст теми розкриває сам);

б) фрагментарністю ( вчитель дозовано викладає матеріал, залежно від швидкості сприйняття його учнями);

в) методичною інваріантністю (використовується на різних етапах уроку з різними цілями);

г) лаконічністю (ефективно викладається великий об’єм інформації за стислий час);

д) евристичністю (подання матеріалу в доступній формі для свідомого засвоєння учнями ).

   Використання ППЗ дає можливість:

•           - індивідуалізувати й диференціювати процес навчання за рахунок вивчення матеріалу з індивідуальною швидкістю;
•           - здійснити контроль зі зворотнім зв’язком, діагностикою помилок і оцінюванням результатів навчальної діяльності;
•           - здійснити самоконтроль і самокорегування;
•           - здійснити самопідготовку учнів;
•           - візуалізувати навчальну інформацію щодо процесів, які вивчаються;
•           - провести експеримент в умовах імітації реальності;
•           - формувати культуру навчальної діяльності.

Перед собою я ставлю наступні задачі застосування інформаційно-комунікаційних тех­нологій на уроках фізики та астрономії:

1. Забезпечення зворотного зв'язку в навчальному про­цесі.
2. Створення умов для індивідуалізації навчання.
3. Підвищення наочності навчального процесу.
4. Проведення лабораторних і практичних робіт.
5. Пошук інформації з широкого кола джерел.
6. Моделювання процесів або явищ, що вивчаються.
7. Організація колективної і групової роботи учнів на уроці.
8. Організація моніторингу рівня сформованості компетентностей учнів.
9. Розвиток творчих здібностей на основі застосування особистісно орієнтованого підходу.

Фізика та астрономія — це ті предмети, де наочність відіграє далеко не останню роль у становленні наукового світогляду учнів, у формуванні в їхній свідомості єдиної картини світу.

Останніми роками суттєво зросло використання мною комп'ютерних технологій при подачі нового матеріалу. І це недивно, безперечними плюсами презентацій є заощадження лекційного часу, відсутність помилок в складних перетвореннях, хороша ілюстративність, можливість повернутися до будь-якого,  не зрозумілого учнями,   місцю матеріалу; можливість демонстрації  відео-, аудіо- матеріалів і анімацій складних дослідів.

Найбільше працюю в  наступних напрямках роботи:

1. Мультимедійні лекції та задачі.

2. Фронтальні лабораторні роботи та лабораторний практикум.

3. Тестування.

4. Інтернет-ресурси.

Тому  коротко зупинюся на кожному з цих напрямків.

1. Мультимедійні лекції та задачі

Мультимедіа, якщо коротко,— це комп'ютер + проек­тор, який дозволяє спроектувати на екран   будь-якого комп'ютера інформацію з Мережі, а також інформацію з телевізора, DVD програвача  і т. ін.              

▲Комп’ютерна програма «Фізика теорія»         ▲ Програмний засіб «Фізика-11клас»

▲ Вікно бібліотеки електронних наочностей ▲Електронний підручник «Фізика 11клас»

На деяких уроках використовую електронні навчальні матеріали, особливо широко застосовую:

- педагогічний програмний засіб «Фізика-11клас»;

- комп’ютерну програму «Фізика теорія». Частина 1-2.

- бібліотеку електронних наочностей. «Фізика 10-11 класи»;

- інтерактивні лекції та розв’язки задач з фізики;

- віртуальну фізичну лабораторію 10-11 класи;

- репетитор. Фізика;

- повний інтерактивний курс «Відкрита фізика»;

- відеодосліди з фізики;

- Оксфордську відеоенциклопедію з фізики;

-  педагогічний програмний засіб «Астрономія 11 клас»;

- педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей з астрономії»;

- астрономія в 3-D анімації;

- курс фізики в анімаціях. та інші.

▲ Апробація та використання педагогічних програмних засобів з астрономії та фізики

▲ Вікно програмного засобу «Електронний задачник» та «Фізика 11 клас»

2. Фронтальні лабораторні роботи та лабораторний практикум

Фізика — наука експериментальна, тож її вивчення важко уявити без виконання лабораторних та практич­них робіт. На жаль, оснащення фізичного кабінету не завжди дозволяє провести навіть програмні лабораторні роботи й зовсім не дозволяє проводити нові роботи, що вимагають більш складного обладнання. Для вирішення цього питання використовую комп'ютер і електронний педагогічний програмний засіб «Віртуальна фізична ла­бораторія», за допомогою якого учні можуть виконувати лабораторні роботи

▲ Приклад виконання лабораторного екс­перименту за допомогою програми «Віртуальна фізична лабораторія» та «Фізика 11 клас»

3. Тестування

  У традиційній формі тестування — це трудомісткий процес. Використання комп'ютерів на уроках фізики та астрономії робить процес тестування більш технологічним.

Комп'ютерне тестування має певні переваги перед іншими формами контролю:

• перевірка тестових завдань відбувається миттєво, набагато швидше, ніж перевірка інших видів пись­мових робіт;
•                  тести сприяють об'єктивному контролю знань;

▲ Тест із  астрономії (педагогічний програмний засіб «Астрономія 11 клас»)                                                                  

4. Інформаційні ресурси

На уроках і при підготовці до їх проведення я використовую

інтернет-ресурси, що містять новітню інформацію, зокрема:

1. Сервер кафедри загальної фізики фізфаку МГУ: фізичний практикум і демонстрації https://genphys.phys.msu.ru

2. Теорія відносності: інтернет-підручник із фізики http://www.relativity.ru

3. Уроки по молекулярній фізиці http://marklv.narod.ru/mkt/

4. Фізика в анімаціях http://physics.nad.ru

5. Фізика: сайт для учнів і викладачів фізики http://www.fizika.ru

6. Ерудит: біографії учених і винахідників http://erudite.nm.ru і ін.

Мною визначені наступні форми роботи:

• при вивченні нового матеріалу - перегляд презентацій з включеними

в них відеофрагментами, інтерактивними моделями явищ і пристроїв, завданнями і питаннями, а також самостійна робота з матеріалами сайтів Інтернету;

• при контролі знань - вирішення завдань з інтерактивним вибором відповіді і розбором рішення, виконання цікавих тестів в картинках;

• виконання віртуальних інтерактивних лабораторних робіт із застосуванням віртуальної фізичної лабораторії;

• при підготовці домашнього завдання - пошук додаткового матеріалу до уроку, у тому числі  ілюстративного, в Інтернеті.

Крім того, учням пропоную ряд індивідуальних творчих завдань з використанням комп'ютера:

1. Створити і красиво оформити (з малюнками або фотографіями) декілька якісних завдань   по темах: «Будова речовини», « Стани речовини», «Дифузія»,  «Сила», «Тиск», «Прості механізми» і тому подібне.  

2. Знайти в Інтернеті або зробити самому фотографію фізичного приладу (термометра, вігів т.д.), пристрої, явища, досліди і описати їх за  планом.         

3. Розробити інструкцію до фізичного приладу (вагам, термометру, динамометру і так далі).

4. Підготувати рекламний листок до побутового електроприладу: фотографія, опис, переваги (крупним шрифтом), недоліки (дрібним шрифтом).  

5. Підготувати ілюстративний матеріал до уроку. Для цього знайти в Інтернеті або зробити самому фотографії по темах: «Дифузія», «Кипіння», «Нагрівальні електроприлади», «Джерела світла», «Прилади для виміру тиску» і тому подібне.

6. Підготувати та оформити цікавий матеріал (5-7 заміток) «Чи знаєте ви, що...» по різних темах: «Швидкість», «Маса», «Фізика людини» і так далі.         

7. Підготувати цікаву комп’ютерноу презентацію («Автоматизація виробництва», «Аналогові та цифрові прилади», «Використання фізичних процесів у професії «Кухар», «Використання фізичних процесів в автосправі», «Світло», «Електричний струм» і  тому подібне).  

8. Підготувати презентацію «Тест в картинках» по заданій темі («Прості механізми», «Теплові явища», «Види теплопередачі», «Робота», «Тиск», «Закони геометричної оптики» і тому подібне).

9. Підготувати повідомлення   по темах: «Роль явища дифузії в природі і господарській діяльності людини»,  «Шкода і користь сили тертя», «Відкриття і пояснення броунівського руху», «Вклад Г.Галілея та І.Ньютона в розвиток науки», «Відкриття закону всесвітнього тяжіння» і тому подібне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                         Підготувала викладач

                                                                                            Юлія Віталіївна Лібіченко                                                              

 

 

 

2014р.

  Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Основними групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:

- соціальні, пов'язані з формуванням у школярів цінностей демократичного суспільства, громадянських якостей особистості;

- полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

- комунікативні, що передбачають опанування важливого в роботі і суспільному житті усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами;

- інформаційні, що передбачають оволодіння уміннями здобувати різноманітну інформацію, осмислювати й використовувати її;

- саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання.

Компетентності як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формуються передусім на основі опанування багатокомпонентним змістом початкової загальної освіти шляхом відповідних педагогічних технологій.

Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.

Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв’язок між учителем і учнями. Структурними компонентами контролю є виявлення і вимірювання (перевірка) та оцінювання навчальних досягнень учнів. Облік результатів контролю у формі оцінних суджень та висновків ведеться учителем в класних журналах, щоденниках, зошитах.

Об’єктами контролю у процесі навчання є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Основними функціями перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів є: діагностична, коригуюча, прогностична, навчальна, розвивальна, виховна, стимулююче-мотиваційна.

Діагностична функція контролю пов’язана з визначенням видів знань та вмінь, їх якісних характеристик, властивостей та рівнів оволодіння учнями відповідно до поставлених цілей.

Результати контролю дають можливість виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях дітей, з’ясувати причини їх виникнення. Щоб переконатися у правильності зроблених висновків, вчитель може запропонувати учням невеликі діагностуючі завдання. Це дозволить внести корективи у методику організації та керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається “коригування”, а не “доучування”. Якщо існують значні недоліки, то слід організувати процес повторного оволодіння змістом.

Отримані дані контролю використовуються з метою прогнозування шляхів розробки методики навчання предмета в цілому, передбачення рівня її результативності у варіативних умовах.

 Навчальна функція контролю полягає насамперед у покращенні якостей знань та умінь молодших школярів. Так, наприклад, залучення дітей до використання результатів спостережень, дослідів, прикладів з власного життя поглиблює і розширює знання та уміння. Організація перевірки в чіткій логічній послідовності – з одного боку, та вимога повноти, логічності й обґрунтування відповіді – з іншого, забезпечує систематизацію і системність вивченого. Усне або письмове виконання завдань на перевірку спонукає до осмислення, усвідомлення та закріплення засвоєного змісту, його практичного і теоретичного застосування за зразком, в подібних і нових ситуаціях.

Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. Тільки у процесі контролю можна цілеспрямовано формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним з його найважливіших завдань в процесі навчання молодших школярів. А також розвивати розумову рефлексію, тобто вміння обмірковувати своїх дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння.

Контроль має виховне значення. Правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання. Оцінка у процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Цю функцію у поєднанні з іншими мотивами учіння, вона виконує, якщо сприймається усвідомлено, розкриває перспективи успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Здійснення контролю (перевірка й оцінювання) в процесі навчання в початкових класах визначається основними дидактичними принципами. Найважливішими серед них є такі:

а) систематичність. Вона зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання; по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв’язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учінням, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці;

б) всебічність, яка передбачає визначення рівня оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками за їхніми основними параметрами відповідно до цілей, поставлених у процесі засвоєння змісту навчального предмета;

в) індивідуалізація зумовлена різним рівнем розвитку дітей та психологічними особливостями діяльностей перевірки й оцінювання.

Психологами доведено, що сам факт перевірки знань як особливого виду діяльності, що вимагає самостійності, який оцінюється, порушує “психологічну рівновагу” учня, збуджуючи або пригнічуючи його. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень учня досить важко. Ці обставини усуваються індивідуальним підходом. Індивідуалізація дозволяє забезпечити вибір засобів перевірки, які допомагають зняти психологічне напруження в дітей, створити умови для повної реалізації їх суб'єктивних можливостей та для об'єктивного оцінювання учителем. Важливо, щоб індивідуалізація ґрунтувалася на єдності загальних вимог до всіх учнів із урахуванням індивідуальних особливостей кожного.

У будь-якому класі виділяються кілька груп учнів, які відрізняються рівнем розумового розвитку, здібностями, ставленням до навчання, мірою активності та старанності, темпераментом і поведінкою. За цими характеристиками вони, як правило, поділяються на три групи: з високим, середнім і низьким рівнем розвитку. Для кожної з цих груп необхідно добирати відповідні засоби індивідуалізації, які впливають на методику організації процесу перевірки й керування ним. Так, перевірка знань та умінь учнів з низьким рівнем розвитку вимагає повільнішого темпу роботи, застосування прийомів, які полегшують відтворення засвоєного змісту (схем, сигналів, засобів наочності), відчутної допомоги вчителя під час виконання завдань, поелементного і поопераційного контролю.

Індивідуалізація перевірки досягнень учнів з середнім рівнем розвитку насамперед зводиться до максимальної активізації їхньої пізнавальної діяльності, яка передбачає залучення дітей до активної, але посильної участі у виконанні запропонованих завдань. Важливо залучати учнів до взаємоконтролю і взаємокоригування, спонукати доповнювати відповіді товаришів, виправляти помилки, робити висновки або їх повторювати. Дуже важливою є своєчасна і об'єктивна оцінка діяльності школярів, показ їх досягнень і вчасне усунення недоліків.

Для учнів з високим рівнем готується система завдань, які ускладнюються за змістово-процесуальною стороною та характером діяльності (репродуктивна, творча).

Об’єктивність контролю полягає у запобіганні суб’єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох факторів, найсуттєвішими серед яких є:

а) чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнями змістом навчального предмета; б) розробка вимог до досягнень учнів з окремих навчальних предметів; в) обґрунтоване виділення об’єктів контролю (перевірки й оцінювання); г) адекватність дидактичним цілям, змісту і способів перевірки; д) розробка науково обґрунтованих критеріїв оцінювання результатів перевірки.

У початкових класах застосовуються різні види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий, самоконтроль тощо.

Попередній контроль проводиться, як правило, з діагностичною метою перед вивченням навчального предмета. Він дозволяє визначити готовність учнів класу до оволодіння предметним змістом. На основі результатів попереднього контролю вчителем планується робота з коригування опорних знань, умінь і навичок, їх цілеспрямоване повторення і систематизація.

Поточний контроль здійснюється на всіх етапах процесу вивчення поурочної теми і на спеціально організованому, самостійному етапі в його структурі – етапі перевірки. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу формування окремих елементів знань та вмінь, передбачених конкретною темою. Це визначило його основні цілі: перевірка з метою встановлення рівнів розуміння і первинного оволодіння змістом поурочної теми, встановлення зв’язків між її елементами та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок та їх актуалізація для засвоєння нової теми.

Інформація поточного контролю є основою коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, раціонального коригування учінням, запорукою досягнення поурочних цілей.

Результати поточної перевірки на окремому етапі в структурі уроку можуть оцінюватися в оцінних судженнях або балах (3-4 класи). Зауважимо, що у процесі оволодіння новим змістом (засвоєння, систематизація й узагальнення, застосування нових знань умінь і навичок) оцінку в балах слід виставляти тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

Тематичний контроль проводиться після вивчення однієї або кількох програмних тем (розділ). Він якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення рівнів оволодіння системою основних більш узагальнених елементів знань і способів діяльності, зв’язків між ними, уміння застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження.

Тематична перевірка усуває елементи випадковості під час підсумкового оцінювання, що часто трапляється, коли воно здійснюється тільки за орієнтацією на результати поточного контролю. Загальна оцінка за програмну тему (розділ) виставляється з урахуванням поточних досягнень учнів, виконання самостійних завдань та тематичної контрольної роботи.

Підсумковий контроль здійснюється в кінці півріччя і навчального року. Його мета – з’ясувати рівень навчальних досягнень кожного учня, тобто визначити структуру засвоєних знань і вмінь (власне предметних, процесуальних, оцінних) і рівень оперування ними (репродуктивний, реконструктивний, творчий).

Підсумковий контроль передбачає підсумкову перевірку та оцінювання. Підсумкова оцінка, як і поточна, не зводиться до механічного виведення середнього арифметичного балу. При їх виставленні враховуються поточні і тематичні навчальні досягнення школярів з навчального предмета.

Усі види контролю реалізуються за допомогою різних методів.

Методи контролю – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту, характеру і досягнень навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони визначають результативність педагогічного управління й учіння на всіх етапах процесу навчання.

У початкових класах виявлення навчальних досягнень учнів здійснюється з допомогою методів: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження тощо); програмованої перевірки (тести, перфокарти).

Навчально-пізнавальна діяльність під час перевірки буває: репродуктивною, частково-пошуковою і творчою.

Усна перевірка дозволяє виявити зміст, яким володіють учні, вміння будувати відповідь у логічній послідовності, її темп, словниковий запас, а також рівень розвитку зв’язного мовлення, логічного мислення та інших навчально-пізнавальних процесів. Вона дає змогу одразу коригувати відповіді, спонукати учнів до усвідомлення недоліків, причин їх виникнення і до виправлення помилок, до засвоєння досвіду аналізувати й оцінювати свою діяльність й діяльність інших учнів. Однак, такий вид контролю потребує більше часу, обмежує можливості перевірки. Крім того, результати його детально не фіксуються, учитель не може їх глибоко проаналізувати, порівняти, зробити необхідні висновки. Тому усну перевірку слід поєднувати з письмовою.

Види і характер письмових робіт, їх різноманітність, частотність використання залежить від специфіки змісту навчального предмета.

Самостійна робота, як правило, короткотривала і використовується під час поточного контролю. Якщо самостійна робота проводиться на етапі засвоєння знань чи умінь, то її результати аргументовано аналізуються учителем разом з учнями без оцінювання. На етапі закріплення і застосування вона може оцінюватися.

Контрольна робота – це один з методів тематичного і підсумкового контролю. Зміст контрольної письмової роботи відповідає вимогам програм. Контрольна робота повинна бути посильною, не перевищувати за обсягом і складністю тих завдань, які учні виконували протягом опрацювання теми. Контрольні роботи з різних предметів плануються так, щоб їх було не більше однієї протягом робочого дня і двох – протягом навчального тижня. До їх виконання учитель готує дітей заздалегідь.

Особливою формою письмової перевірки є виконання графічних робіт: складання схем, заповнення таблиць, зображення схематичних малюнків або здійснення необхідних підписів на схемах і схематичних малюнках. З їх допомогою перевіряється розуміння учнями структури і сутності (істотних ознак і властивостей), предметів і явищ, взаємозв’язків і залежностей між ними, а також уміння виділяти головне, систематизувати, узагальнювати, моделювати. Такі роботи можуть бути як самостійним методом, так і елементом інших методів перевірки.

Методом програмованої перевірки може бути використання тестів і перфокарт. Результати виконання тестових завдань дають кількісну характеристику досягнень учнів з навчального предмета, а також виявляють рівень їх загального розвитку. Правильно складені тести повинні відповідати таким вимогам: бути короткотривалими, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними, відповідати віковим особливостям молодших школярів. За способом виконання розрізняються вибіркові і конструйовані тести.

Тести доцільно застосовувати в початкових класах для тематичного і підсумкового контролю, а перфокарти – для поурочного.

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною.

Виявлені під час перевірки результати навчально-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.

Міністерством освіти і науки України, Інститутом педагогіки АПН України розроблено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі середньої загальної освіти, визначено рівні навчальних досягнень: низький, середній, достатній, високий.

Методика контролю й оцінювання знань і вмінь учнів є системою, елементами якої є цілі, зміст, форми, об’єкти, функції, методи, прийоми перевірки та аналіз її результатів.

Освітнє значення контролю полягає в тому, що він є засобом повторення, поглиблення й закріплення знань і вмінь. Контроль привчає учнів систематично працювати, сприяє вихованню таких якостей особистості, як цілеспрямованість, старанність, наполегливість, критичне ставлення до своєї праці, уміння долати труднощі тощо.

Контроль навчальних досягнень учнів має важливе значення і для вчителя. Аналіз результатів оцінювання дає вчителю змогу виявити сильні й слабкі сторони в роботі. Часто результати контролю сигналізують учителю про певні недоліки в його власній роботі. Відповідно за результатами перевірки знань та вмінь учитель може робити висновки про ефективність методів своєї роботи і вносити корективи у навчальний процес. Виявлення причин неуспішності є одним із завдань контролю.

Таким чином, основна мета контролю — виявлення стану знань і вмінь учнів, що необхідно для правильної організації діяльності і вчителя, і учнів.

На нашу думку, якщо вчитель буде систематично, всебічно використовувати різні види, методи і форми контролю навчальних досягнень учнів, то буде підвищуватися зацікавленість молодших школярів у вивченні предмета, а отже, буде підвищуватися і якість навчання загалом.

 

 

 

Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                               Підготувала викладач

                                                              інформатики

                                                                                          Олена Анатоліївна Магденко                                                                                                                                 

 

 

 

2014р.

 

 

         Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційно-комунікаційних  технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Інформаційно-комунікаційна технологія визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

         Зміна змісту навчання відбувається за декількома напрямами, значущість яких змінюється з розвитком процесу інформатизації суспільства. Перший напрям пов’язаний зі становленням навчальних дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі інформатики. Другий напрям пов’язаний з активним використанням комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій, застосування яких стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти. Третій напрям пов’язаний із впливом інформатизації на мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з переструктурування знань, накопичуваних людством. Має бути вироблена якісно нова модель підготовки членів майбутнього інформаційного суспільства, для яких здатність до людських комунікацій, активне оволодіння науковою картиною світу, гнучка зміна своїх функцій у праці, відповідальна громадянська позиція і розвинена планетарна свідомість стануть початковою життєвою потребою. 

         Педагогічні завдання інформаційно-комунікаційної технології навчання: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти; системна інтеграція предметних галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій; розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; формування інформаційної культури учнів; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій) [9; 63].

         Нові інформаційно-комунікаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

         Інформаційно-комунікаційні технології навчання, які мають застосування на уроці інформатики у 10 класі, надають можливість учителю для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто спроектувати навчальне середовище. Орієнтовані на вчителя інструментальні засоби (програми-конструктори уроків) дозволяють йому оперативно поновлювати зміст навчальних і контролюючих програм відповідно до появи нових знань і технологій. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учня, творчого пошуку та організації їхньої спільної роботи.

         Як показує сучасна педагогічна практика, використання комп’ютера в навчальному процесі спрямоване переважно на розв’язання наступних типів дидактичних завдань:

         1) комп’ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого розв’язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Змістом об’єкта засвоєння в комп’ютерній навчальній програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо.

         2) комп’ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань безмашинного навчання. При цьому сам навчальний зміст не закладається в комп’ютер (ЕОМ виконує функції контролера, тренажера тощо). Цю функцію широко подано в діалогових навчальних системах, які моделюють діяльність учителя.

         2) використовуючи комп’ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв’язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделювальні програми, наприклад комп’ютерні програми з імітації експерименту. У цих програмах об’єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри того або іншого процесу; б) закономірності, які не доступні для спостереження в природних умовах; в) зв’язки імітованих явищ із тими параметрами, які автоматично задані програмою; г) пошук параметрів, які оптимізують проходження імітованого процесу, тощо.

         3) комп’ютер може використовуватися як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Таке засвоювання досягається шляхом моделювання поняття. Разом з тим реалізуються принципово нові стратегії навчання. Характерним прикладом цього напрямку розробок є так звані «комп’ютерні навчальні середовища», або «мікросвіти», що представляють моделі освоюваних галузей знань [7; 85].

         Функції комп’ютера у навчанні є наступними: техніко-педагогічні (навчальні програми та такі, що спрямовані на керування, діагностику, моделювання, експертизу, діалог, консультацію); дидактичні (комп’ютер як тренажер, репетитор, асистент, як устрій, який моделює певні ситуації, комп’ютер як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача; комп’ютер як засіб, який виконує функції: оперативного оновлення навчальної інформації, отримання оперативної інформації про індивідуальні особливості учнів, комп’ютер як засіб корекції, контролю і оцінки їх діяльності, її активізації і стимулювання).

         Основні переваги інформаційно-комунікаційної технології включають:  економічний ефект; можливість у ході навчання швидко вирішувати на ЕОМ завдання, що вимагають значних витрат при неавтоматизованому навчанні; переваги індивідуальної роботи з учнем перед навчанням групи учнів; великий обсяг інформаційного і довідкового матеріалу, до якого учень може дуже просто звернутися при ефективній організації доступу; можливість легко моделювати різноманітні проблемні ситуації в процесі навчання; неупередженість контролю знань учня; можливість виставлення об'єктивної точної оцінки при контролі знань; у часі: можливість виграти у часі при контролі учнів та їх діагностиці, виграш у тиражуванні та представленні контрольних та самостійних робіт, обробка результатів та їх оперативне доведення до відома учнів; в охопленні учнів у навчальному процесі: можливість масового навчання на етапі актуалізації опорних знань і способів дій, на етапі обробки репродуктивних умінь і навиків; реалізація індивідуального підходу до учнів: інтенсифікація роботи учнів при підготовці лабораторних і практичних робіт.

         Однак варто звернути увагу на недоліки інформаційно-комунікаційної технології, з-поміж яких головним є те, що технології програмованого навчання суттєво зменшують і навіть зовсім руйнують такі компоненти діяльності учнів, як інтелектуальну, мотиваційну, емоційну; не здійснюється розвиток учня як суб’єкта діяльності. Тому особливу увагу потрібно приділити розвиткові інтелектуальної сфери: мислення, пам’яті, уваги, мислительних навичок (аналіз, синтез, співставлення), пізнавальних вмінь (бачити протиріччя, проблему, ставити питання, висувати гіпотези), формуванню предметних знань, вмінь і навиків, розвиткові мотиваційної сфери: формуванню потреби в знаннях, в пізнанні природи, суспільства, людини, закономірностей мислення і пізнання, потреби у володінні способами перетворювальної діяльності, виховання мотивів навчання (пізнавальних інтересів, сенсу вивчення предмета);  розвиткові емоційної сфери: формуванню необхідних навиків керування своїми почуттями і емоційними станами, вихованню адекватної самооцінки; розвиткові вольової сфери: формуванню цілеспрямованості, вміння долати нервове напруження, розвиткові ініціативи, впевненості у своїх силах, розвиткові умінь володіти собою. Ефективність досягнення мети навчання не є беззаперечною для будь-якого програмного забезпечення і залежить передусім від його якості.

         Ефективність уроку інформатики, на якому використовується інформаційно-комунікаційна технологія,  головним чином залежить від: змісту навчального матеріалу (проблемні ситуації, наявність протиріч тощо); форми проведення (лекція, практичне заняття, консультація тощо); рівня розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, вольової сфер учнів; рівня методичної майстерності вчителя, його вмінь відбирати і використовувати програмовані засоби.

         Використання комп’ютера має свої особливості на різних етапах уроку  інформатики у 10 класі: актуалізації опорних знань учнів; формування нових понять і способів дії; використання знань та формування умінь.

         На етапі актуалізації комп’ютер допоможе заповнити прогалини у знаннях учнів незалежно від того, з якої причини вони відсутні, допоможе пригадати необхідні опорні знання і способи дій. Вчитель в свою чергу може отримати інформацію про рівень актуалізації знань всіх учнів. На етапі використання знань, формування умінь комп’ютер дає можливість погрузити всіх учнів у самостійну роботу відповідно до рівня їх можливостей.

         Комп’ютер допомагає створити на уроці високий рівень особистісної зацікавленості учнів за допомогою інформації, яка виводиться на екран: інформація про необхідність навчання, значимість знань; інформація про актуальність і практичну значимість навчальної програми, яку представляє комп’ютер; інформація, яка допомагає налаштуватися на роботу, зосередити увагу; інформація, яка налаштовує на самоосвіту і розвиток пізнавального інтересу; інформація, яка пояснює важливість і актуальність обраної теми навчання; інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є спеціальні засоби, які допомагають подолати труднощі;інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є засоби. які сприяють розвиткові ініціативи і вольових якостей.

         На етапі використання знань, формування вмінь за допомогою комп’ютера виводиться: інформація про те, де реально можуть бути використані знання, які отримують учні сьогодні на уроці;  інформація, яка підкреслює ті питання, які демонструють певні прийоми навчальної діяльності; інформація, яка пояснює куди звернутися у разі виникнення труднощів за допомогою, який вид допомоги обрати; інформація, яка підкреслює, що вирішення цих проблем сприяє формуванню певних вмінь тощо.

         У випадку виникнення труднощів у навчанні учням репрезентується програма, яка пропонує: вибрати допомогу: 1) підказку; 2) правильну відповідь без пояснення; 3) правильну відповідь з поясненням; «чи потрібна допомога?»:   1) спробуйте відповісти ще раз; 2) виправте помилку; 3) правильну відповідь з поясненням; вказівка на причину труднощів; додаткові питання, які допоможуть визначити принципи виконання завдання; мотиваційні вказівки.

         Таким чином, структура уроку інформатики у 10 класі є багатоваріантною, однак такий урок повинен бути поліфункціональним: формувати не тільки знання, але й розвивати учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

         Головною особливістю комп’ютерних мереж є можливість поповнення інформаційних потоків інформацією будь-якого змісту і форми, в тому числі передавання тексту,  зображень,  звуку,  комп'ютерних програм, документів тощо. Безумовно, така інформаційна універсальність стала можливою завдяки реалізації на сучасних засобах обчислювальної техніки різноманітних мультимедійних технологій.

         Комп’ютерні   комунікації  дозволяють   отримати   доступ  до необмежених масивів інформації, що зберігаються у централізованих базах даних. Це, в свою чергу, надає можливість викладачам максимально повно використовувати існуючий запас знань з тієї чи іншої проблеми, оперативно реагуючи на сучасні досягнення передової педагогічної науки.

         Використання комп’ютерних мереж має цілий ряд беззаперечних переваг перед вже існуючими технологіями навчання, найважливішими з яких є:

         1) розширення інформаційних ресурсів суб’єктів комп’ютерної мережі. Підключення до глобальної комп’ютерної мережі, наприклад, такої, як INTERNET дає можливість користувачам отримати безплатний доступ до величезних масивів інформації, зокрема, навчального програмного забезпечення, сучасних комп’ютерних програм,   каталогів   найкращих світових бібліотек, різноманітних баз даних тощо.

         2) можливість значного підвищення кваліфікації викладача як головної діючої особи навчально-виховного процесу. Глобальні комп’ютерні мережі дають можливість не лише застосовувати в викладацькій діяльності більш широкий спектр навчальних матеріалів, але й використовувати для свого професійного росту широкі інформаційні ресурси комп’ютерних мереж, підтримувати тісні творчі зв’язки із своїми колегами, а в перспективі – підвищувати свою кваліфікацію шляхом дистанційного навчання за спеціальними програмами.

         3) додаткові навчальні можливості для студентів та учнів. Участь в роботі глобальних комп’ютерних мереж дає змогу вирішити одне з найбільш важливих завдань – підвищення «комп’ютерної грамотності» студента чи учня, відпрацювання методик чи способів, за допомогою яких можна було б найбільш повно використовувати можливості глобальних мереж. Крім того, користувач отримує унікальну можливість використовувати   різноманітні   он-лайнові   навчальні   програми. включитись в заочні курси, що проводяться національними та зарубіжними навчальними закладами, отримати чудову мовну практику в спілкуванні на он-лайнових конференціях, та врешті-решт, включитись в глобальний діалог з учнями, студентами та викладачами всього світу.

         Однією з головних переваг комп’ютерних мереж є використання сучасних засобів обчислювальної техніки універсального інструменту обробки різноманітної інформації. Особливо цінним з точки зору навчання є те, що робота в комп'ютерній мережі практично неможлива без інтенсивного використання чисельних прикладних програм (текстових та графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних), що., безумовно, буде стимулювати їх глибоке вивчення.

         У разі запровадження комп’ютерної техніки в навчальний процес значно спрощуються такі великі за обсягом роботи організаційного характеру, як розробка і коригування навчальних планів, повсякденна і достовірна інформація про контингент студентів або учнів використання навчальних кабінетів та лабораторій, наявність підручників та навчальних посібників тощо. Безумовно, подібна комп’ютерна мережа повинна бути інтегрована як методично, так і технологічно.

         Комп’ютерні   комунікації   разом із   сучасними   технологіями навчання можуть суттєво вплинути на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання. Поява таких комунікацій в закладі освіти, перш за все, передбачає інтенсивне використання сучасних засобів обчислювальної техніки і безпаперової технології як одного з основних компонентів навчально-виховного процесу. Використання комп’ютерних мереж, без сумніву, приведе до коригування змісту традиційних дисциплін та до їх інтеграції. Значно розширюються можливості методів самостійної наукової та науково-дослідної роботи та навчання методом колективного вирішення проблем. Безумовно, це вимагає від вчителів відповідної підготовки до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

         При проектуванні уроку інформатики у 10 класі з метою формування пізнавального інтерсу вчитель може використовувати різні програмні продукти:

         1) мови програмування – за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат;

         2) готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм тощо). Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїла. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.

         3) пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint;

         4) cистему баз даних, яка передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

         5) текстовий редактор Word, що дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал;

         6) електронні презентації, оскільки вони дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.

         Наприклад, за умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення операційної системи Windows має місце:

         1) індивідуалізація навчання;

         2) інтенсифікація самостійної роботи учнів;

         3) зростання обсягу виконаних на урок завдань;

         4) розширення інформаційних потоків при використанні Internet тощо. Зазначені переваги головним чином впливають на формування пізнавального інтересу учнів.

         Наприклад, з метою формування пізнавального інтересу учнів можна використовувати презентацію для того, щоб пояснити учням специфіку Microsoft Access.         Інформаційно-комунікаційна технологія в даному випадку може включати наступну графічну інформацію:         

             На нашу думку, найбільш зручним засобом в практичній діяльності вчителя інформатики є програмний засіб Microsoft Power Point, що входить до складу пакету Microsoft Office.

         Специфікація цієї програмної оболонки – створення мультимедійних презентацій. Використання програми Power Point не потребує значної підготовки для її оволодіння, а також не займає багато часу для розробки заняття. При цьому вона дозволяє використовувати інформацію в будь-якій формі представлення – текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіо фрагменти і таке інше. При цьому викладач має змогу проявити свою творчість і компонувати матеріал на свій розсуд.

         Презентація являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів – тобто електронних сторінок. Показ слайдів вчителем може бути здійснений на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціального пристрою – мультимедійного проектора.

         Учні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, історичні карти, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням. Частіше за всього демонстрація презентації супроводжується коментарями вчителя. При здійсненні показу об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений вчителем  для підсилення наочності учбового матеріалу та акцентування на особливо важливі моменти його змісту. За потреби вчитель може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.

Нами розроблена презентація з теми: «Форматування таблиць Microsoft Office Excel»

 

 

 

Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Підготувала викладач

                                                     математики

                                                                                      Тетяна Вікторівна Чупринська                                                                                                                                 

 

 

2014р.

Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу будь-якої дисципліни, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.

Одним із видів творчих завдань є завдання по складанню задач. Такі завдання можуть бути запропоновані як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі його закріплення. Такі завдання давати і в класі, і додому.

Учителі інколи вчать дитину думати, відкривають перед нею першоджерела думки,— навколишній світ, дають їй велику людську радість — радість пізнання.

Гра «Математичний капусняк» не тільки сприяє глибокому повторенню та систематизації знань за матеріалом 5 та 9 класу, а ще й допоміг викликати інтерес до предмета, спонукав дітей у майбутньому до творчої активності, довів дітям, що математика — наука строга і вимоглива, а також весела і жартівлива.

Отже, такі форми роботи значно підвищують мовну активність і тим самим сприяють позитивному впливу на мислення, творчість дітей та спонукають їх бути впевненими в собі.

Викликати творчу активність (збудити) допомагає розвивальне навчання; учень повинен розуміти цілі і завдання уроку, повинен захотіти вивчати матеріал («Ти можеш, він може, я можу»).

Якщо ми розв'яжемо проблеми: а) від «знати» до «володіти»; б) відійти від слова «боюсь»; в) від «знати» перейти до вільного мислення, - то це дасть учневі радість розумової праці[13, С.2].

Одним з ефективних є метод створення проблемних ситуацій, що набагато покращує засвоєння матеріалу учнями та розвиває в них увагу, гнучкість розуму, наслідком чого є висока активність учнів на уроці. Необхідно давати учням можливість експериментувати та не боятися помилок, виховувати у них сміливість не погоджуватись з учителем.

Пропонуємо кілька прикладів створення проблемних ситуацій.

Приклад 1

На дошці швидко записується розв’язання рівняння. При цьому умисно робиться помилка:

(3х+7)Ч2-3=17,

6х+14-3=17,

6х=0,

х=0.

Звичайно, при перевірці відповідь не співпадає. Діти шукають помилку, таким чином розв’язують проблему. Результат – уважність і зацікавленість учнів на уроці.

Приклад 2

Оголошується домашнє завдання зі словами : «У мене не виходить розв’язати цю задачу. Спробуйте ви». Хоча розв’язок відшукти нескладно. На наступному уроці – радісні обличчя - вони розв’язали.

Приклад 3

Під час розв’язування квадратного рівняння, допускається навмисна помилка :

3х² - 2х-2=0,

D= (2)²-4Ч3Ч (-2) =25.

Після знаходження коренів учням пропонують зробити перевірку. Вона показує, що знайдені числа не є коренями даного рівняння. Знаходять помилку – D=28.

Такі приклади активізують діяльність учнів.

Пропонуємо вашій увазі декілька прикладів нестандартних логічних задач, задач на кмітливість. Задача пробуджує думку учня, активізує його розумову діяльність. Вони виражається у проведенні аналізу порівняння, узагальнення, встановлення зв’язків, аналогій тощо.

Приклад 4

Звичайна форма завдання .

Функцію задано формулою:у = х+5

Знайдіть значення функції, якщо : х = 0, 7, -5,1.

Цікава форма завдання.

Запрошую до дошки учня, даю йому картку, на якій записано : у = х+5

На дошці підготовлено таблицю.

Учень з класу називає довільне значення х. Учень біля дошки записує це число до таблиці і, підставивши його до формули, знаходить і записує до таблиці відповідне значення у. Потім інший учень з класу називає інше значення х і учень біля дошки виконує ту саму операцію. Завдання для учнів класу – відгадати формулу, записану на картці. Виграє той учень, який першим назве формулу.

Приклад 5.

Задачі на кмітливість.

1. Півень на одній нозі важить 4 кг. Скільки важить півень , якщо він стоїть на двох ногах ?

Відповідь. 4 кг.

2. Половина числа дорівнює третині числа . Яке це число ?

Відповідь. 0.

3. У сім’ї п’ять синів і у кожного є сестра . Скільки дітей в сім’ї?

Відповідь. 6.

Велику цікавість викликає у дітей розв’язування старовинних задач .

Приклад 6.

Господар найняв робітника з такою умовою: за кожен робочий день буде платити йому 20к., а за кожен неробочий – вираховувати 30 к. Після того як пройшло 30 днів, робітник нічого не зробив. Скільки було робочих днів? Відповідь: 18 днів.

Приклад 7. «Спортивні змагання»

Микола, Борис, Вова і Юрко зайняли перші чотири місця в спортивних змаганнях. На запитання , які місця вони зайняли, вони чітко відповіли: «Микола не зайняв ні першого ні четвертого місця, Борис зайняв друге місце, Вова не був останнім». Яке місце зайняв кожен хлопчик?

Розв’язання

Хлопчики	Призові місця
	1	2	3	4
Микола	0	0	1	0
Борис	0	1	0	0
Вова	1	0	0	0
Юрко	0	0	0	1

 

Відповідь: Вова зайняв 1 місце , Борис – 2 місце , Микола – 3 місце, Юрко – 4 місце. Наприклад, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовувати змагання «Учитель – клас» на обчислення значень числових виразів. Ми виконуємо обчислення швидко і усно, діти – довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так обчислювати. Можна дати учням практичне завдання: як, маючи лише мотузку, перевірити, чи має шматочок дощечки прямокутну форму?

Колективну та індивідуальну увагу учнів активізують такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Можна періодично проводити математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів.

Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв'язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред'являти заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв'язування з пропусками. Завдання учням – заповнити пропуски. В цей час є можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають труднощі. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.

Отже, з метою активізації навчальної та розумової діяльності учнів доцільно створювати проблемні та ігрові ситуації тощо. Уроки КВВМ, уроки-семінари, уроки-мандрівки виховують повагу до математики. На таких уроках учні дискутують, виробляють математичний стиль мислення, подорожуючи з алгебри до геометрії і до інших дисциплін, вчаться перефразовувати умови за рисунками, вчаться культури графіки, алгоритмічному стилю мислення. Навчатися із захопленням у школі – це вміння виховувати в собі почуття обов'язку і вчитися виконувати його охоче, творчо, на мою думку, розв'язання проблеми – найбільш реальний і ефективний шлях розвитку мислення учнів – формування в них розумових здібностей. На уроках постійно звучать слова «Чому? Для чого? Як ти вважаєш? Яка твоя думка?» Доведи, що це так!

Самостійне здобування учнями нових знань - творчий процес. Потрібно підбирати для учнів творчі завдання, які є засобом активізації їх пізнавальної діяльності.

У навчальному процесі інформаційні технології доцільно використовувати. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя, потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Кооперативна (групова) навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Особливо сприятливо діють на школярів ситуації успіху, доброзичливий коментар відповіді на уроці, включення ігрових моментів у шкільні заняття. Багато чого тут з переліченого можна реалізувати, використовуючи інтерактивні технології.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу[14, С.3].

Важливо в навчально-виховному процесі передбачати системне використання інтерактивних методів навчання, досягаючи на кожному етапі і пізнання раціонального співвідношення парної, групової та самостійної діяльності. Пропонуємо вашій увазі фрагмент уроку з використанням інтерактивних технологій, на якому активно застосовуються означені методи, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвиткові їх мислення, уяви, пам’яті.

Фрагмент уроку

Тема уроку: «Розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки та способом групування».

Мета:1) формувати в учнів навички розкладання многочленів на множники різними способами; 2) розвивати увагу, математичне мовлення, пам’ять; 3) виховувати самостійність, активність, цілеспрямованість, вміння працювати в колективі, бути стійким перед труднощами.

Тип: урок формування умінь і навичок з використанням інтерактивних технологій.

Технологія: «Навчаючи-вчусь».

Інтерактивна частина уроку

Учитель роздає картки кожному учневі. На картках записано один із способів розкладання многочленів на множники та наведені приклади . Кілька хвилин учні читають інформацію на картках виконують запропоновані в них вправи, а потім протягом якогось часу діляться інформацією з якомога більшою кількістю однокласників.

Примітка: Завдання на картках можуть бути диференційованими.

Технологія: «Ажурна пилка»

Інтерактивна частина уроку

На попередньому уроці вчитель роздає кожному учневі картку певного кольору з номером на ній. Групи отримали певні завданння .

Після оголошення теми та мети уроку учням пропонується об’єднатись у групи відповідно до кольору картки,яку вони одержали («домашні» групи ). У «домашніх» групах учні виконують завдання, проводять аналіз розв’язання вправ. Потім пропоную учням об’єднатися в групи відповідно до своїх номерів («експертні» групи).У кожній експертній групі опиняються представники кожної домашньої групи. Учні презентують розв’язання вправ, які виконали в «домашніх» групах, формулюють алгоритм розкладання на множники. У зошитах учні записують розв’язання вправ інших «домашніх» груп. Далі вчитель пропонує знов учням об’єднатися в «домашні» групи, учасники яких обмінюються між собою інформацією, що була здобута в «експертних» групах. На завершення інтерактивної вправи «Ажурна пилка» вчитель підбиває підсумки роботи кожної «домашньої» групи, систематизує та узагальнює знання учнів за темою «Розкладання многочленів на множники».

Завдання вчителя навчитися будувати навчально-виховний процес так, щоб викликати й підтримувати інтерес до навчального матеріалу, активізувати творчі здібності учнів, давати учням змогу відчути радість від зроблених «відкриттів», подолання перешкод, виховувати бажання активно, власними силами здобувати знання.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх зацікавленість процесом і результатами навчальної праці забезпечується не окремими фрагментарними заходами, а якісною організацією всіх компонентів навчального процесу: цільового, мотиваційно-стимулюючого, змістового та оцінювально-результативного.

Активізація навально-пізнавальної діяльності вимагає такої організації процесу пізнання, коли об'єкт пізнання входить до сфери діяльності школяра, а діалектична взаємодія між ними створює передумови виявлення активності. Завжди потрібно пам'ятати, що важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання. Дотримання цієї умови сприяє міцності навичок, що формуються.

Під час уроку формування вмінь та навичок йде постійна перевірка, наскільки учні запам'ятовують викладений матеріал. Учням постійно доводиться працювати не тільки з новим матеріалом, але й з викладеним раніше, що дозволяє формувати у них розуміння цілісності навчального процесу. Використання методів активізації навчання дозволяє зберігати активність учнів протягом уроку. Дану роботу можна вдосконалювати, використовуючи різні форми подачі нового матеріалу чи його закріплення різних прийомів мотивації, проведення ділових та рольових ігор. При необхідності можна переглянути критерії та норми контрольно-оцінювальної діяльності.

Головним напрямком у викладанні математики є викладання математики як засобу мислення учнів. Методика викладання випливає з того, що є метою навчання, спирається на вікові особливості учнів та на розуміння причин, що гальмують сприйняття відповідного матеріалу [6, С.2].

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням, приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань. Потрібно періодично проводити математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи.

Важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання. В діяльності учнів важливішим є не результат, до якого вони приходять, а ті шляхи, способи мислення, за допомогою яких вони одержують цей результат.

До позакласної роботи як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів доцільно підходити диференційовано, враховуючи рівень математичного розвитку, вікові та психологічні особливості учнів.

Навчально-виховний процес повинен: бути імітацією того середовища, в якому перебувають учні; містити в собі конкретні цілі, завдання і проблеми громадської і трудової діяльності людини; забезпечити формування здібностей, розв'язувати практичні завдання, змінювати і покращувати той предметний світ, у якому живуть діти зараз і будуть жити в майбутньому. Активне навчання повністю відповідає цим вимогам. В його основі лежить принцип безпосередньої участі, який зобов'язує вчителя бути учасником навчально-виховного процесу, який вміє діяти, вести пошук шляхів і способів розв'язання тих проблем, які вивчаються у навчальному курсі. Цьому сприяють активні методи навчання, які дозволяють формувати знання, уміння і навички шляхом залучення тих, хто навчається, до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя та учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, переконувати і бути переконливими, ставити запитання і відповідати на них.

Отже, на уроках потрібно створювалися ситуації, які стимулювали б самостійність розумової діяльності школярів (приклади з життя та побуту). Учні мали б право захищати свою думку, наводили на її захист аргументи, докази, використовуючи при цьому здобуті знання. Вони мали можливість задавати питання вчителю, товаришам. Крім того, вони мали можливість ділитися і своїми знаннями з іншими, допомагали товаришам долати труднощі, створювали ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державний навчальний заклад

«Бердичівське вище професійне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Підготувала викладач

                                      хімії                                 

                                                                                     Оксана Олександрівна Чепіль                                                                                                                                 

 

 

2014р.

Питання швидше риторичне: зараз без комп'ютера, напевно, навіть філософи не пишуть свої праці. І все ж, для чого потрібен комп'ютер саме хімікам?

Та хоча б для того, щоб акуратно зображати формули. Адже будь-який хімік в душі художник і отримує естетичне задоволення від красиво намальованих хімічних формул і схем реакцій. На жаль, не в кожного очі та  рука Леонардо да Вінчі. Раніше хіміки при оформленні дисертацій і статей нерідко зверталися по допомогу до професійних художників, тепер же за допомогою таких комп'ютерних програм, як Chem Draw, ACD Sketch або ChemWind, можна самостійно намалювати найскладніші формули і відредагувати їх. Більш того, натискаючи на кнопку миші, їх легко перетворити на просторові структури і, обертаючи в просторі, вибрати найбільш наочну проекцію для подання в статті або доповіді. А наскільки видовищними і корисними бувають комп'ютерні анімації складних хімічних і біохімічних процесів. Комп'ютер допомагає не тільки висловити дані, але і зрозуміти їх. Не рідко без спеціальних програм, наочно зображують періодично структуровані тверді тіла. Буває дуже важко розібратися в типі і параметрах їх кристалічних граток.

Але комп'ютер не тільки допомагає отримувати естетичну насолоду від красиво намальованих структур, формул і схем реакцій. Будь-який хімік знає, яке велике значення в його діяльності має робота з літературою. Адже як образливо буває, коли витратиш на синтез кілька місяців, а потім з'ясовується, що все це було вже зроблено (іноді - ще в дев'ятнадцятому столітті!). Тому без роботи з літературою, пошуку та порівняння різних даних хіміку не обійтися. Проте загляньте в сучасну хімічну бібліотеку - тисячі, якщо не мільйони томів енциклопедій, монографій, підручників і журналів зарозуміло дивляться на вас з полиць. Так і здається, ніби вони у стилі героя Ільфа і Петрова зараз скажуть глузливо-скептично: "Шукаєте? Ну-ну!" Є від чого піти обертом голові, адже оглядовий пошук навіть у реферативних журналах на кшталт "Chemical Abstracts" займає не один день. От би цей пошук автоматизувати! Напевно ця думка не раз приходила в голову хіміку, що сидить біля стопки товстелезних томів, покритих бібліотечної пилом.

І ось тут без комп'ютера ніяк не обійтися. Те, що для людини нудно і довго, для ЕОМ - хвилинна справа. Недарма реферати з багатьох природничих дисциплін, у тому числі з хімії, зараз видаються і в цифровому форматі на комп'ютерних компакт-дисках; як приклад можна привести широко відомі "Current Contents". Вставив такий диск в комп'ютер, ввів ключові слова або прізвища авторів - і через хвилину отримуєш повний список всіх рефератів, в яких вони зустрічаються. Потім можна переглянути знайдені комп'ютером матеріали, відібрати потрібну інформацію і зберегти вибрані реферати на диску або роздрукувати їх. У залежності від кількості відібраних комп'ютером джерел вся процедура займає від десяти хвилин до півгодини, що набагато менше, ніж при традиційному пошуку інформації.

Якщо у вас є можливість користуватися міжнародною комп'ютерною мережею (Інтернетом), то необов'язково купувати компакт-диски для пошуку необхідних даних: такий сервіс безкоштовно доступний на багатьох спеціалізованих хімічних серверах. Наприклад, здійснити літературний пошук можна на сайті Beilstein Abstracts, попередньо безкоштовно зареєструвавшись на хімічному сервері ChemWeb. Крім зазначеної можливості пошуку, на цьому сервері можна знайти і багато іншої цікавої хімічної інформації, наприклад, інтернет-журнал для хіміків Alchemist чи базу даних по номенклатурі і властивостям багатьох речовин. Гарна база даних за фізико-хімічними властивостями та ІК спектрами органічних сполук розташована на сайті Американського інституту стандартів, причому ви можете намалювати на екрані будь-який фрагмент структури, а програма сама підбере всі наявні в базі речовини, в яких він міститься. Не варто й говорити, наскільки це зручно і полегшує пошук, особливо якщо потрібно зробити порівняльну вибірку будь-яких властивостей по певному класу сполук.

Будь-який сучасний аналітичний прилад, як правило, підключений до комп'ютера, який збирає інформацію, відповідно з певною програмою попередньо обробляє дані і виводить результат на монітор і / або принтер. В останніх версіях в такі апаратно-програмні комплекси інтегрована і база даних з елементами штучного інтелекту, яка дає рекомендації про якісний склад аналізованих речовин та їх сумішей. Інші програми дозволяють симулювати спектри відповідні певної хімічної структурі. Якщо ж ваші аналітичні прилади не приєднані до комп'ютера - не біда, при бажанні можна самостійно налагодити інтерфейс.

Ну і, звичайно, не можна обійти мовчанням застосування комп'ютерів для квантово-хімічних розрахунків електронної структури молекул і обгрунтування механізмів різних реакцій.

Продуктивність комп'ютерів росте на очах, математичний апарат і розрахункові методи поступово вдосконалюються, а як наслідок, збільшуються і  можливості комп'ютерної хімії. І напевно, недалекий той час, коли основний час хіміки будуть проводити не у лабораторних столів, а за комп'ютерами, розробляючи та обчислюючи найбільш  ймовірні схеми реакцій або властивості отриманих сполук з використанням так званих QSAR-програм (від "quantative structure - activity relationships "; програми, які дозволяють за структурою передбачати властивості сполук). Але як би не склалися взаємини хімії і комп'ютерів, хочеться сподіватися, що такі слова, як "мистецтво експерименту" і "інтуїція", ніколи не зникнуть зі словника хіміка.

Комп'ютерні технології на уроках хімії.

Використання нових інформаційних технологій стає в останні роки важливим напрямком розвитку професійної освіти. Мультімедіа технології найчастіше використовуються в комп'ютерних класах. В даний час є багато навчальних мультимедійних компакт - дисків, прийнятною якістю навчального матеріалу. Мною застосовано комп'ютерне супровід уроків хімії. Комп'ютерне супровід уроків реалізовано за допомогою комплексу апаратно-програмних засобів, яке передбачає використання інтерактивної комп'ютерної графіки в процесі викладу нового матеріалу. Комп'ютерний графічний матеріал надаю аудиторії за допомогою монітора. При цьому традиційні засоби використовую в повному обсязі.

На уроках хімії та на позакласних заняттях застосовуються такі відомі пакети програм як: «1 С: Освітня колекція. Загальна і неорганічна хімія »,« 1 С: Освітня колекція. Органічна хімія »,            « 1 С: Освітня коллекція.Хімія для всіх XXI. Хімічні досліди з вибухами і без »,« Досліди з хімії »,          « ChemWindow v3.0 »;« Chemlab 2.0d »;« Talbica NC 2.2 »;   « Table v3.40 »;« Хімічний тир »;    « Асистент Хімії »; «Мх Table»; «МХ-розчин».

Наведу короткий опис деяких з них.

1. «1 С: Освітня колекція. Загальна і неорганічна хімія »

У програмі представлено виклад навчального матеріалу, що містить велику кількість ілюстрацій, формул, хімічних реакцій, тривимірної анімації, процесів і явищ, доповнене фотографіями та фрагментами відео, тестовими завданнями з розділів курсу загальної та неорганічної хімії.

2. «1 С: Освітня колекція. Органічна хімія ».

У програмі представлено виклад навчального матеріалу, що містить велику кількість ілюстрацій, формул, хімічних реакцій, тривимірної анімації, процесів і явищ, доповнене фотографіями та фрагментами відео, тестовими завданнями по розділам курсу органічної хімії.

3. «1 С: Освітня колекція. Хімія для всіх XXI. Хімічні досліди з вибухами і без »

Програма містить 100 відеозаписів демонстраційних експериментів з неорганічної та органічної хімії. Хімічна сутність дослідів відповідає програмі, використання відеофрагментів сприяє формуванню інтересу учнів до вивчення хімії та полегшує засвоєння важкого теоретичного матеріалу. Диск містить: демонстрації дослідів, в тому числі досліди, які потребують тривалої підготовки і наявності спеціального обладнання; пояснення явищ, що відбуваються; відомості про необхідні реактиви та обладнання, техніці підготовки та виконання; методичні рекомендації щодо використання кожного відеофрагменту на уроках. Інформація стає доступною після вивчення правил техніки безпеки.

 

4. "Досліди з хімії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.  «ChemWindow v3.0» 

1. Редактор хімічних формул

2. Малювання структурних формул речовин.

3. Велика колекція готових структур молекул.

6.Chemix v2.01

Потужний хімічний інформаційний центр з безліччю корисних інструментів.

Урівнювач  хімічних реакцій - в лічені митті зрівняє навіть будь-яку реакцію.

Блок термохімії - введіть реакцію і дізнайтеся її тепловий ефект. А також теплоти утворення реагентів, зміну енергії Гіббса в ході реакції, зміну ентропії та іншу цінну інформацію.

Блок електрохімії - введіть напівреакцію і дізнаєтеся її електрохімічний потенціал. Вбудована база даних, де можна подивитися стандартні окислювально-відновні потенціали безлічі реакцій. Таблиця Менделєєва дозволяє дізнатися десятки характеристик по кожному, який вас цікавить, елементу.

Молекулярний калькулятор - точний розрахунок масових часток елементів за брутто-формулою речовини.

А також блоки розчинності речовин, кислотно-основних рівноваг, спектроскопіі та інші.

7. Chemlab 2.0d

Інтерактивна хімічна лабoраторія. Тут ви знайдете все обладнання (віртуальне, зрозуміло) для виконання будь-якого хімічного досліду (так само віртуального).

Пробки, колби, пробірки, хімічні склянки, пальники, порцелянові чашки, воронки, мірні циліндри, бюретки, термометри та інший  посуд та обладнання.

Приклад: клацання миші - і от вже круглодонна колба очікує, коли ви поставите об'єм рідини в ній. Якщо бажаєте, в цю колбу можна вставити термометр, воронку Бюхнера, а саму колбу - помістити, наприклад, у порцелянову чашку.

8. Table v3.40

Програма Table виконана у вигляді періодичної системи елементів  Д. І. Менделєєва з можливістю отримання інформації про хімічні елементи (такої, як атомна маса, потенціали іонізації, електропровідність, електронегативність, густина, місце і час відкриття, ізотопи елемента і інше), всього понад 30 типів даних по кожному хімічному елементі.

Також програма дозволяє:

  * Урівнювати хімічні реакції

  * Заносити введені реакції в базу даних, звідки вони можуть бути негайно вилучені при наступному зверненні.

  * Вирішувати стандартні хімічні задачі (наприклад, знаходження маси всіх інших речовин в реакції, знаючи масу одного з них; знаходження об’єму всіх інших речовин в реакції, знаючи масу одного з них, ін.)

  * Заносити в програму власну (числову та текстову) інформацію про хімічні елементи з подальшою можливістю відображення її в таблиці та іншого використання.

  * Будувати графіки залежностей за числовою інформацією про елементи (у тому числі і інформації, введеної користувачем).

  * Відображати періодичну систему елементів в 2х видах (і безлічі   різних стилей), а також редагувати розташування елементів в таблиці.

  * Експортувати інформацію про елементи.

  * Визначати ступені окиснення елементів у сполуках, а також можливість вносити в програму нові сполуки, елементи яких виявляють  нестандартну ступінь окислення.

  * Відображати ряд хімічної активності металів.

  * Здійснювати переклад температур з однієї шкали в інші

9. Мх Table

Програма надає інформацію про хімічні елементи. Що б отримати інформацію про потрібний елемент натисніть на його символ. Температури плавлення і кипіння виражені в градусах Цельсію. Густина в кілограмах на метр кубічний. Поширеність в земній корі - в масових частках .В інших випадках інші одиниці виміру вказуються поруч з числом. Прочерк означає неможливість вказати цю величину.

10. МХ-розчин

Дана програма призначена для визначення маси речовини для приготування розчину із певною концентрацією і об’ємом. Для того щоб зробити обчислення, введіть об’єм і концентрацію розчину у відповідні поля і натисніть на кнопку ОК.

Застосування комп'ютерного тестування з хімії розвиває інтелектуальні здібності учнів, тому що вони один і той же тест можуть проходити по кілька разів, поки не буде отриманий позитивний результат. Всі ці тести відповідають мінімуму вимог з хімії. Всі ці тести виконані у вигляді відкритої форми, тобто після кожної відповіді наводиться довідка для складання правильної відповіді. Іншим важливим моментом є економія часу. За короткий час розкриваю, пояснюю, підтверджую формулами і експериментом найбільш важкі питання програми. Наприклад, утворення зв'язку нітрогеном аміну і йоном гідрогену води або кислоти за донорно-акцепторним механізмом. За допомогою комп'ютерного супроводу уроку учні легше сприймають важкі розділи програми.

Одним із прийомів активізації розумової діяльності учнів на уроках хімії є моделювання хімічного експерименту на базі комп'ютерної технології. Це ні в якому разі не замінює традиційні практичні та лабораторні роботи, передбачені шкільною програмою з хімії, а лише доповнює експериментальну частину навчання, дає можливість більш раціонально організувати вивчення таких тем з хімії, для яких демонстраційний експеримент неможливий в умовах шкільної практики (виділення шкідливих, отруйних речовин, відсутність дорогих, рідкісних реактивів, демонстрація вибухових речовин, моделювання промислових реакторів для виробництва хімічних речовин та ін.) Застосування комп'ютера в такій ситуації може виявитися тим єдиним технічним засобом, який дозволить забезпечити оптимальні умови сприйняття досліджуваного матеріалу.

А також в ході демонстрації дослідів докладно зупиняюся над розкриттям тих ключових моментів і фрагментів, які важкодоступні розуміння учнів при поясненні, які не можна побачити при демонстрації.

Комп'ютерна анімація займає важливе місце при вивченні розділів органічної хімії. Багато для цих цілей використовується компакт-диск з програмою «ChemWindow v3.0." При вивченні будови органічних речовин учням пропоную складати структурні формули складних органічних речовин. За допомогою панелі радикалів вони збирають по частинам формули речовин і тренуються у складанні назв цих сполук. Отримані формули речовин учні проглядають в просторовому обертанні. На цих уроках візуально засвідчують різноманіття органічних сполук.

Для підготовки рефератів учні використовують енциклопедичні дані про біографії видатних хіміків. Життєдіяльність великих вчених в області хімії широко представлена на компакт-дисках. Крім цього учні багато на уроках хімії використовують також відеоматеріали. Вони допомагають учням краще розібратися в речовинах та їх застосування в народному господарстві.

Хімія-це наука XХI століття. Тому вона тісно пов'язана з новими інформаційними комп'ютерними технологіями (ІКТ). У зв'язку з цим я приділила важливу увагу пошуку інформації в Інтернеті на хімічну тематику. Для цих цілей ми використовували пошукові системи "Rambler" та "Yandex". Зробивши запит «Сірчана кислота», нами були отримані наступні матеріали: реферат на тему: «Сірчана кислота і властивості» і стаття «Екологічні аспекти при синтезі сірчаної кислоти«. Як ми бачимо, використання ІКТ розширює можливості учнів, дає більш поглиблено вивчати потрібну йому тему.

За час використання мною ІКТ учні навчилися самостійно застосовувати їх на уроках хімії. Вважаю, що кожен з них здатний вміло використовувати комп'ютер при вивченні розділів хімії. Знання комп'ютера допомагає їм готуватися до уроків.