Доповіль "Формування зорового психологічного клімату у школі та сім’ї. Привінтивні заходи з метою подолання булінгу, агресії в умовах сучасної школи."

Формування зорового психологічного клімату у школі та сім’ї.

Привінтивні заходи з метою подолання булінгу, агресії в умовах сучасної школи.

Учнівський колектив має певну структуру. Всі учні ліцею складають загальний колектив, вчителі – педагогічний. У класах формуються найбільш тривалі та стійки стосунки між учнями, між учнями і вчителями, відносини з іншими класами. Класи мають свої органи самоврядування, які взаємопов'язуючись, створюють систему органів самоуправління загальноліцейного колективу. А.С.Макаренко на основі тривалих спостережень і експериментів дійшов до висновку, що первинний колектив, який не розкладається на підгрупи , повинен складатися з 7-15 чоловік. Тому в класах, де 30 і більше учнів, функціонування колективу як первинного вимагає значної педагогічної роботи. У класі складаються мікрогрупи (3-7 чоловік), об'єднані спільними симпатіями, інтересами, діловими взаєминами. Це об'єктивне явище, і боротись за його викорінення – марна справа. Але завдання вчителя, класного керівника, вихователя – уміло спрямовувати вузькогрупові інтереси на загальну користь. Це сприятиме формуванню цілісного первинного колективу.

На першій стадії класний керівник сприяє розвитку авторитету тих мікрогруп, які мають найбільш змістовні інтереси і потреби, шляхом організації діяльності, розрахованої на виявлення найбільш розвинених у морально-інтелектуальному плані школярів. Друга стадія – вибір тих школярів, які здатні позитивно впливати на клас, до офіційного активу. Третя – формування сильного активу шляхом систематичної зміни офіційного активу. На четвертій стадії розвиток колективу досягає такого рівня, коли всі мікрогрупи користуються авторитетом, кожна у своєму виді діяльності, інтереси і духовні запити кожної мікрогрупи досить високі.

Впродовж навчання в школі психологічний мікроклімат видозмінюється, набуваючи особливого характеру в учнівських колективах старшої школи. Зазначимо, що соціально-психологічний клімат у підлітковому колективі визначається реальними взаєминами між підлітками, їх вміннями та навичками етичної взаємодії. Він формується на основі суб'єктивної думки і ставлення до окремих людей, стилю взаємин, до групових норм і цінностей. Кожним підлітком соціально-психологічний клімат переживається індивідуально як задоволення чи незадоволення перебуванням у даному колективі, своїм статусом у ньому. Найбільш значимими для підлітка є товариські взаємини, які досить нестійкі в даному віці.

Отже, працівниками психолого-соціальної  служби має бути виокремлена система позитивного формування мікроклімату для різних вікових груп.

Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі школи є:

• вивчення соціально-психологічного клімату в колективі, (діагностування);

• гнучке регулювання взаємин у колективі, усунення суперечностей між особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин;

• удосконалення умов навчання і життя членів колективу(спільне оформлення класного кутка, інформаційних стендів; організація спільного проведення дозвілля);

• удосконалення стилю керівництва з урахуванням особливостей членів класу (колективу).

Психолого-соціальна  служба ліцею рекомендує вчителям:

• Керуватися справедливим універсальним вимогам до учнів класу;

• Виявлення учнів, які впливають на негативний мікроклімат та окремо працювати разом з психологом з ними над розвитком:

• Розробити пам’ятки учням щодо ефективного спілкування з однолітками;

• Організувати цикл тренінгових занять з розвитку комунікативних здібностей, психологічної культури учнів.

Для успішного керівництва класним колективом педагог в співпраці з психологічною службою постійно збирає й аналізує інформацію про учнівський колектив, використовуючи різні методики (соціометрію, анкети, твори тощо) і на основі аналізу планується і здійснюється псхолого-педагогічний вплив, використовуючи різноманітні засоби і, в першу чергу, громадську думку, спрямовані на підвищення рівня розвитку колективу і кожного учня, при цьому виходячи з позицій поваги до особистості, співробітництва, визнання неповторності кожної індивідуальності.

Родина – колиска духовного народження людини. Характерний для тієї чи іншої сім'ї більш чи менш стійкий емоційний настрій прийнято називати психологічним кліматом (синонім – психологічна атмосфера). Він є наслідком сімейної комунікації, тобто виникає в результаті сукупності настроїв членів сім'ї, їх душевних переживань, ставлення одне до одного, до інших людей, до роботи, до оточуючих, до суспільних подій. Отже, не тільки особливості рольових та міжособистісних стосунків членів сім'ї відбиваються на мікроклімати сім'ї, але й він, у свою чергу, впливає на міжособистісні стосунки її членів, на їхнє світовідчуття, самооцінку, саморегуляцію та життєздатність сімейного колективу загалом.

 Психологічний клімат – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сім'ї, це сукупність психологічних станів, настроїв, стосунків її членів. Мікроклімат сім'ї творять члени кожної сім'ї, і саме від їхніх зусиль залежить, яким він буде.

 Атмосфера в родині має істотний вплив на психічне та фізичне здоров’я дитини. Тут важливі насамперед доброзичливі стосунки між членами родини. Скандали, суперечки між батьками, різкість та грубість у звертанні старших одне до одного, просто прояви відсутності такту травмують нервову систему дитини, призводять до неврівноваженості, дратівливості та нервозності. До цих же наслідків призводять і непомірне застосування всіляких заборон на кшталт «не чіпай», «не бігай», «не лізь» тощо. Таке авторитарне виховання не сприяє нормальному розвиткові дітей, як і протилежна крайність у випадку «вільного» виховання, коли дитині все дозволяється. У сім’ї має бути спокійна, не гамірна обстановка, тому що постійний шум, голосні розмови є сильними і шкідливими подразниками для нервової системи дитини. Повернувшись увечері з дитячого садка чи школи, дитина сповнена вражень дня. Їй необхідно дати можливість поділитися ними, а потім спокійно погратися, повчити уроки та підготуватися до нічного сну.

 Психологи вважають, що психологічне здоров’я чи нездоров’я людини тісно пов’язані з психологічною атмосферою чи кліматом в сім’ї. Психологічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій потенціал, впоратися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно працювати, а також вносити вклад у життя своєї спільноти.

 Психічне здоров’я дитини напряму залежить від культури сімейних відносин, від якості сімейної атмосфери, від традицій здорового способу життя, від психологічного клімату в сім’ї й від багатьох інших компонентів сімейного життя.

 Для успішної сімейної атмосфери необхідно одночасно наявність трьох компонентів:

 злагодженість– ступінь емоційного зв’язку між членами сім’ї;

          адаптація (характеристика того, наскільки гнучко сімейна система здатна пристосовуватись й змінюватися при впливі на неї стресорів) і  комунікація.

 А ви бажаєте, щоб психіка вашої дитини була стійкою? Тоді запам’ятайте такі цінності, які впливають на становлення психіки й характеру дитини в майбутньому.

1. Схвалення в сім’ї – вдячна дитина.

2. Безпека – дитина вірить в людей.

3. Підбадьорювання – вона вірить у себе.

4. Дитину критикують – вона ненавидить людей.

5. Докори – дитина відчуває почуття провини.

6. Ворожнеча в сім’ї – дитина стає агресивною.

7. Насмішки над дитиною – дитина замкнута.

8. Дитину підтримують – цінує себе.

9. Терпимість в сім’ї – дитина приймає інших такими, якими вони є.

10. Чесність в сім’ї – дитина справедлива.

11. Розуміння й дружелюбність – дитина знаходить любов у мирі.

На превеликий жаль, в нашу реальність ввійшло таке явище, як булінг. Воно було і раніше, але інформатизація нашого життя дала новий, надпотужніший поштовх в його розвиток. Булінг може стосуватись всіх учасників навчально-виховного процесу, а також в окремих випадках і самих батьків.

В нашому ліцеї  розроблену цілу систему привінтивних заходів з метою подолання булінгу, агресії в умовах сучасної освіти.

Є циклічна цільова програма привентивної роботи з учнями ліцею, яка включає, як індивідуальні так і колективні форми роботи. Проводяться тематичні години спілкування, кінолекторії, запрошуються з лекціями представники ювенальної превенції.

Кожний навчальний рік ліцей приймає найактивнішу участь в акції «Стоп насильство».

З 25 листопада по 10 грудня кожного року в ліцеї проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Для кожної вікової категорії розроблена низка заходів з урахуванням їх інтересів та потреб.

Також в ліцеї розроблено алгоритм дії адміністрації та вчителів у випадку виявлення булінгових дій або ж насильства до дитини в закладі чи в сім’ї.