Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Дорога Харківщина, Батьківщина моя

Про матеріал
Сучасна математика використовується не лише для вивчення економічних і фізичних явищ, але й гуманітарних. Тобто, будь-яке явище замінюється спрощеною схемою, символікою, формулою, що дозволяє вивчити властивості або розв’язати задачу. Спробуємо зв’язати математичну модель та історичні факти, пов’язані з рідною Харківщиною, подіями, що відбувалася з моменту заснування Харкова до нашого часу, з природними та соціальними явищами.
Перегляд файлу

1

 

КРАСНОГРАДСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ ступенів  №1

імені О.І. КОПИЛЕНКА

 КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

БІНАРНИЙ УРОК

 (ХАРКІВЩИНОЗНАВСТВО, МАТЕМАТИКА)

 

8 КЛАС

 

 

                                                                                               Урок підготували:

                                                                                  вчитель харківщинознавства

                                                                                  Зінченко Л.Ю.,

                                                                                  вчитель математики

                                                      Попович Н.А.

 

 

 

 

 

 

 

2015

ТЕМА УРОКУ: «Дорога Харківщина, моя Батьківщина»

МЕТА: - розглянути        процес      утворення     та     розвитку     Харківської                

                 області,   умови   та  особливості  її  економічного,   політичного  та

                    культурного    розвитку;   

- удосконалювати  вміння  розв’язувати  вправи та задачи, розвивати

                    пізнавальну      активність     учнів,     логічне     мислення,     вміння     

                 застосовувати  отримані  знання  з  історії  та математики; критично

                 мислити, висловлювати власну думку;

- виховувати  любов  та   повагу   до   здобутків   минулого,   почуття

                 толерантності;

- створити  умови  мотиваційного,  практичного  застосування знань,

                 навичок    та    вмінь    і    надати    можливість     учням     побачити       

                 результативність своєї роботи.

Очікувані результати: засвоєння, розвиток та систематизація знань, вмінь та навичок у учнів, формування пізнавальних інтересів учнів шляхом паралельності предметів; активізація, оптимізація та інтенсифікація учбової діяльності учнів на уроці.

Тип уроку: урок-екскурсія.

Форма: бінарний (харківщинознавство, математика).

Метод: пізнавальні інтерактивні методи навчання, ігрові технології.

Основні поняття:

                    Історія: Харківщина, Слобожанщина, губернія, область.

                 Математика: рівняння, нерівність, задача, ребус, кросворд.

Основні дати: 1654р., 1765 р.

Обладнання: карта Харківської області,  підручник «Харківщинознавство», ілюстрований матеріал, дидактично-роздатковий матеріал, конверти з завданнями, презентація, смайлики.

Епіграфи:

Народ, який забуває історію своїх предків, приречений на вимирання.                    

Предмет математики настільки серйозний, що корисно не упустити випадку зробити його трохи цікавим. (Б. Паскаль)

 

Перед проведенням уроку учні отримали випереджальні завдання.

Матеріал розрахований на 2 уроки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

 

І. Організація навчальної діяльності

     -   Огляд  робочих  місць  учнів.

     -   Перевірка   наочно – ілюстрованого   матеріалу.

     - Оголошення  плану  уроку,  мети  та  очікуваних  навчальних результатів.

     -  Дії    вчителів    харківщинознавства    та    математики   є  паралельними    і узгодженими  протягом уроку.

     -   Екскурсійний маршрут на карті позначається червоними папірцями.

  • Відповіді учнів  оцінюються кольоровими фішками (математика – зелені, харківщинохнавство – червоні)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель математики: Сучасна математика використовується не лише для вивчення економічних і фізичних явищ, але й гуманітарних. Тобто, будь-яке явище замінюється спрощеною схемою, символікою, формулою, що дозволяє вивчити властивості або розв’язати задачу.

Вчитель харківщинознавства: Спробуємо зв’язати математичну модель та історичні факти, пов’язані з рідною Харківщиною, подіями, що відбувалася з моменту заснування Харкова до нашого часу, з природними та соціальними явищами.

Вчитель математики:  Сьогоднішній урок присвячений 250-річчю утворення Харківської області.

Вчитель харківщинознавства: І пройде він у формі екскурсії. Ми відвідаемо найцікавіші історичні та природні місця нашої області, познайомимося з відомими особистостями, які покажуть нам, що ми можемо пишатися нашою малою батьківщиною.

ІІІ. Основна частина уроку.

Вчитель математики:  У кожного на парті лежить конверт з завданнями. Виконайте завдання 1.

Завдання 1. Порахуйте, коли утворилася Харківська область, якщо в цьому році їй виповнилося 250 років.

Відповідь: 2015 – 250 = 1765

                      (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Саме  так. 18 січня 1765 р. вийшов указ російської імператриці Катерини ІІ про заснування Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові. У склад губернії ввійшли всі 5 слобідських козачіх полків: Харківський полк, Охтирський полк, Ізюмський полк, Сумський полк та Острогозький полк. У 1780 році Слобідсько-Українську губернію було ліквідовано, замість неї створене  Харківське намісництво. 

У 1796-1797 рр. Харківське намісництво знову перетворено на  Слобідсько-Українську губерню в колишніх межах, а з 1835 р. вона почала називатися Харківською губернією.      (Всі фото демонстрються у вигляді презентації)

 

RussianEmpireMap1800-36-SlobodskayaUkrainskayaProvince.jpg  Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові

 

У той час Харківська губернія була складовою Слобожанщини – історичної території, яка охоплювала  в сучасних межах південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронезької, Білгородської, Курської областей Російської Федерації. Зверніть увагу, що від Харківської губернії до складу Слобожанщини входили північна, центральна та південно-східна частини. А де ж ділася південно-західна її частина?

                   Заслухати відповіді учнів (роздати фішки за правильні відповіді).

 

Карта Харківської губернії [1900 р.] Карта Харківської губернії. 1900 рік.

 

Вчитель харківщинознавства: Справа в тому, що Красноградський, Зачепилівський, Кегичівський, Сахновщинський та частина Нововодолозького районів до 1932 року входили до складу Полтавської губернії. З 1932 року, коли була утворена Харківська область, ці райони були приєднані до неї. Тому, коли ми говоримо про Харківщину як Слобожанщину, її південно-західна частина не згадується.

Вчитель математики:  Після того, як ми дісналися про утворення Харківської області, розпочнемо нашу екскурсію. І почнемо її зі столиці нашої області – міста Харкова.

Але спочатку – цікава математика та завдання. Дайте відповідь на запитання: що таке число?

                   Заслухати відповіді учнів (роздати фішки за правильні відповіді).

А чи знаєте ви, що кожне число несе у собі певну інформацію? Наприклад:

              - 1 – чоловіче начало, мужність, незалежність, активність;

              - 6 – любов, добро, піклування, допомога;

              - 5 – свобода, рух, швидкість, пригоди;

              - 4 – енергія землі, постійність, твердість, праця.

Як ви гадаєте, чому саме ці числа  були вам запропоновані?

                      Заслухати відповіді учнів (роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Дійсно, саме до цього року відноситься найдавніша письмова згадка про селище та жителів цієї території. Саме цей рік вважається роком заснування Харкова.

Вчитель математики:  Виконайте завдання 2.              

Завдання 2.

Обчислять, скільки років Харкову.

2015 - 1654 = 361 рік (роздати фішки за правильні відповіді).

 

Вчитель харківщинознавства: Спочатку Харків виник як фортеця, яка мала захистити піннічні кордони Російської держави від набігів кримських татар і турків. Розміри фортеці на початку заселення були малі, з рідким частоколом

Харківська фортеця. План ХVІІ ст.

 

З 1656 року почалося будівництво міської фортеці за загальним російським типом.У 1663 р. будівництво було завершено. З роками фортеця розбудовується, і у1670 р. первісна фортеця називається вже старим містом. Поряд з фортецею починають виникати нові вільно розташовані слободи, а на південному сході виник посад – торгівельно-промислове поселення поза міськими стінами.

 

Діарама «Харківська фортеця»

 

У ХVІІ- ХVІІІ століттях південніше Харкова були побудовані чотири лінії укріплень від набігів, і Харків втратив своє оборонне значення. У ХІХ ст. адміністративне значення Харкова зросло – він став губернським містом.

 

 

 

Харків на початку ХІХ ст.

 

Харків сьогодні – це одне з найбільних в Україні міст, місто-мільйонник, промисловий, науковий, торгівельний, студентський та культурний центр регіону. Вам зараз пропонується далеко не повна добірка фотографій зі спорудами, які є візитною карткою Харкова.

Харківський державний університет ім. В.Каразіна.

                                                    Фото достопримечательностей Харькова и Харьковской области: Фонтан "Зеркальная струя" — одна из визитных карточек Харькова                                        

              Держпром                                              Фонтан «Дзеркальний струмінь»

Фото достопримечательностей Харькова и Харьковской области: Кафедральный Благовещенский собор                                                  

Кафедральний БлаговІщенський собор                         Пам’ятник поцілунку

 

                                    

    Залізничний вокзал                                                Панорама. Центр міста.

 Пам’ятник Т.Г.Шевченко

 

Харків - перше і єдине місто в Україні, що має повний комплект нагород Ради Європи: Диплом, Почесний Прапор, Таблицю Європи і Приз Європи.

 

                                   

        Диплом. 2003 р.                                                  Почесний Прапор. 2004 р.

 

                                                            

Таблиця Європи. 2008 р.                                                       Приз Європи. 2010 р.

 

Вчитель математики:

Завдання 3.

Розв’яжіть задачі.

Завод виготовляє 100 тон морозива за добу. Скільки потрібно часу, щоб заповнити ємкості для зберігання продукції на 16 тисяч тон?

16000 : 10 = 160 діб ( понад 5 місяців)

Завод виготовляє 100 тон морозива за добу, а за зміну – 25 тон. Яку частину продукції виготовляє одна зміна?

100 : 25 = 4

Асортимент продукції – 80 видів морозива. Оцініть у відсотках ваші можливості і можливості ваших бабусь, у яких вибір був з 5 видів.

 

І спосіб:                                                       ІІ спосіб:

100% - 80 видів                                          100% - 5 видів        

х%    - 5 видів                                              х %    - 80 видів

х = 500 : 80 = 6, 3                                        8000 : 5 = 1600, або у 16 разів більше

 

(Роздати фішки за правильні відповіді).

 

Вчитель харківщинознавства: Смачну задачу ви рішили? Справа в тому, що Харків – великий промисловий центр. Тут є багато заводів і фабрик, але ми вирушимо на найсмачніший завод – «Хладопром».

Завод  «Хладопром»

Про потужності цього заводу розповіла вам задача, яку ви щойно з таким успіхом розв’язали. Мені залишаеться лише продемонструвати саму продукцію заводу. Завод виготовляє продукцію під торгівельною маркою "Хладік".

 

 

                                                

           Рожок. Стакан.                                                             Ескімо. Сендвіч.

 

                                              

Картонний стакан. Циліндр.                                                Розвісне. Лоток.

 

Вчитель математики:  Перш, ніж вирушити до наступної екскурсійної зупинки, нам потрібно знову пройти математичні іспити.

Завдання 4.

Визначити назву населеного пункту шляхом вирішення прикладів.

  1. -2х=12                     ц  3
  2. 0,5х=-2,5                 д -6
  3. -2,5х=7,5                 ь  4
  4. 5х=-12                     е -2,4
  5. 6х=18                       о -5
  6. 4,5х=18                   н -3

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

 

(Роздати фішки за правильні відповіді).

 

Вчитель харківщинознавства: Так, ми продовжуємо наш шлях на Донецьке городище та у староруське місто Донець. З цією історичною пам’яткою нас познайомить дослідницька група «Плюс».

                Виступ учнів з доповіддю.

Інформація до теми.

Донецьке городище — багатошарова пам'ятка археології, що розташована на високому мисі правого берега річки Уди на території міста Харкова. У відкладах культурного шару зафіксовані різноманітні археологічні матеріали в широкому хронологічному діапазоні від епохи бронзи і до давньоруського часу. Городище складається здитинця і посаду. Найбільшу популярність пам'ятка здобула як літописне давньоруське місто Донець VIII–XIII ст. н. е., яке згадується в Іпатіївському літописі під 1185 роком і куди, згідно з Іпатіївським літописом, втік з половецького полону князь Новгород-Сіверського князівства Ігор Святославич влітку 1185 або 1186 року. Археологічні розкопки на Донецькому городищі ведуться з  1902 р. по сьогоднішній час У ході багаторічних досліджень на Донецькому городищі був отриманий різноманітний археологічний матеріал у широкому хронологічному діапазоні від епохи пізньої бронзи до Середньовіччя. У наш час Донецьке городище являє собою пам'ятку археології та історії національного значення.

Донецьке городище

На південно-східній окраїні Переяславського князівства знаходилося староруське місто Донець, що виникло в другій половині X ст. на місці Донецького городища, яке існувало раніше. Місто Донець було не тільки містом-фортецею на шляху кочівників. Воно було великим економічним центром, чому сприяло його зручне географічне положення. Жителі Дінця займалися орним землеробством, яке перебувало на досить високому рівні розвитку. Окрім землеробства, існувало скотарство: розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Доповненням до землеробства та скотарства були полювання та рибальство. До головних занять жителів Дінця належали металургійне виробництво, керамічне ремесло, обробка кісток, рогу. Місто Донець розташовувалося на зручному торговельному шляху, тому його жителі мали можливість вести жваву торгівлю по Сіверському Дінцю та Дону. Проте його спалили, як і багато інших поселень, монголо-татари в XIII ст.

 

Donets 04.jpg                                                 

 

Місто Донець. Сучасний вигляд

                (Роздати фішки за доповідь)

 

Вчитель математики: 

А зараз – математичний кросворд.

Завдання 5.

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

к

у

б

 

 

 

 

 

 

 

2

г

е

о

м

е

т

р

і

я

3

ч

и

с

л

о

 

 

 

 

 

 

 

4

к

о

л

о

 

 

 

 

 

5

к

у

т

 

 

 

 

 

 

 

 

6

р

о

м

б

 

 

 

 

 


1. Геометричне тіло, кожна нрань якого є квадратом.

2. Розділ математики, наука про просторові форми.

3. Один з найголовніших об’єктів математики, який використовується для підрахунку, вимірювання та маркування.

4. Фігура, що складається з точок, рівновіддалених від однієї точки.

5. Фігура, утворена двома променями, які виходять з однієї точки.

6. Чотирикутник з рівними сторонами.

                    (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Ви не помилилися. Ми вирушаємо на  болото. У Дергачівському районі є рідкісна пам’ятка природи, водночас гідрологічна та ботанічна. Це Моховате болото – залишок бореальної (північної) флори Валдайського зледеніння. Воно утворилося на місці давнього глибоководного озера.

                                                  

                                                Моховате болото

 

Рік за роком на поверхні води наростав килим з коренів болотяних рослин і сфагнових мохів. На болоті росте пушиця – типова рослина тундри, якою там рано на весні ласують північні олені.

 

                                                   

Пушиця

Крім того, ростуть вахта трилиста, м’якотниця болотяна з дрібними жовтувато-зеленими квітками, що зібрані в китиці, розкриває листя для полювання росянка – комахоїдна рослина.

 

                                               

Вахта трилиста

                                                        

Росянка

Вчитель математики: Перед вами наступне матиматичне завдання.

Завдання 6.

З поданого переліку виберіть натуральні числа:

-15;  63;  10,5;  -100;  6,8;  35;  -34,6;  34,6;  18;  2,2;  -11;  -1;  8; -88

Відповідь: 63, 35, 18, 8.   

                        (Роздати фішки за правильні відповіді).

Цікаво, яке відношення мають ці числа до нашої наступної зупинки?

Вчитель харківщинознавства: А тепер наш шлях до ботанічного заказника загальнодержавного значення «Вовчанський».  Це один з об'єктів природно-заповідного фонду України, що охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення й використання. Заказник був створений указом Президента України від 10.12.1994 № 750/94 з метою охорони реліктової флори і рослинності крейдяних відшарувань на правому березі річки Вовча (оголошено заповідним з 1977 р.) Серед них унікальна реліктова рослина вовчі ягоди Софії, яка зустрічається в Україні тільки у заказнику «Вовчанський». Охороняється тут і рідкісний, ендемічний, реліктовий вид басейну річки Дон переломник Козо-Полянського. На території ботанічного заказника «Вовчанський» також зростає

63 види лишайників, що відносяться до

35 родів,

18 родин та

8 порядків - саме такі відповіді ви отримали, розв’язавши приклади.

Серед лишайників червонокнижні види сквамарина щетиниста і лептогій Шредера.

                                                  

     Вовчі ягоди Софії                                           Переломник Козо-Полянського 

Сквамарина щетиниста (Squamarina cartilaginea (With.) P. James in D. Hawksw. et al. (Squamarina crassa (Huds.) Poelt).)                                              

  Сквамарина щетиниста                                                  Лептогій Шредера

Вчитель математики: Виконайте завдання 7.

Завдання 7.

Розв’яжіть рівняння.

0,3х – 21 = 0,5х – 23

 

Відповідь:

0,3х – 0,5х = 21 – 23

-0,2х = -2

х = -2 : (- 0,2)

х = 10

                        (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Цікаво, що означає ваша відповідь у нашій подальшій екскурсії? Ми вирушаємо у Великобурлукський район, де розташовані два зоологічних заказника – Бурлукський та Катеринівський.

Про ці заказники нам розповість дослідницька група «Квадр».

Інформація.

Тут охороняється тваринка-гризун – сурок звичайний, або бабак. Колись бабаки заселяли усю степову зону України аж до самого Чорного моря. У XVII ст. хутро бабаків активно вивозилося до Польщі та в Крим, а звідти – у інші країни. У ХІХ ст., коли степи були розорені під сільськогосподарські культури, бабаків принудили відступити, і вони почали швидко зникати. У ХХ ст. бабак опинився на грані вимирання. І тільки завдяки тому, що у  

Великобурлукському районі багато балок та ярів, напридатних для використання у сільському господарстві, бабаки збереглися. Зараз тут їх нараховується близько 21 тисячі. Вони занесені у Червону книгу.

 

                                                                         

   Бурлукський заказник                                                                      Бабак

 

У 1996 р. частина бабаків була переселена у всесвітньо відомий заповідник Асканія-Нова. В наступні роки великобурлукських бабаків відправлялив й переселяли для розмноження у Полтавську, Донецьку, Миколаївську, Херсонську та Одеську області.

Місце мешкання бабака впізнати достатньо легко. На ділянках, де багато бабаків, до 10% території вкрито так званими бабачинами. Це невеличкі земляні пагорби висотою до одного метра і діаметром до 10 метрів. На них впадають в очі ходи до помешкання звірів . Будуючи своє помешкання, бабак викидає на поверхню до 10 кубометрів землі, поглиблює його до трьох метрів, а загальна довжина підземних ходів може сягати 60 і більше метрів.

Бабака побачити непросто. Більшу частину часу він проводить під землею, на поверхні буває рідко. Побачивши небезпеку, бабак різким криком попереджає своїх родичів, і всі ховаються. Але через деякий час можна дочекатисяі побачити, як бабак спочатку визирне, потім підніметься на пагорб, стане як стовбчик і почне уважно оглядати місцевість. Бабак – доволі немала тваринка, довжиною до 60 см, до осені він набирає вагу до 9 кг. У гризуна красиве сіруватого кольору з рудуватим відтінком хутро. До його меню входять близько сотні різних видів трав’янистих рослин.

Окрім бабака тут охороняються рідкісні та вимираючі тварини – тушканчик великий, тхір степовий, перев'язка звичайна, барсук, лунь польовий.

                       

   Тушканчик великий                  Тхір степовий                          Барсук                   

                                           (Роздати фішки за доповідь)

Вчитель математики:

Зараз я вам пропоную бліц-турнір на ділення:

1. 1 : 1 =                       3. 27 : 9 =

2. 48 : 8 =                     4. 40 : 5 =

 

Відповідь:

1

2

3

4

1

6

3

8

                                          (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Саме ця дата – 1638  рік – є датою заснування міста Чугуїва, куди ми з вами вирушаємо далі. 
Місто Чугуїв знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець: Місто отримало назву від колишнього Чугуївського городища, що знаходилося на цьому місці. Місто засновано українськими козаками і російськими стрільцями на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Російської держави від набігів кочових племен. Поблизу міста розбивається «царів виноградний сад» на 5 000 десятинах землі і організовуються мисливські угіддя, багаті на дичину. Виростають шовковичні плантації — найтонший шовк з чугуївських коконів поставлявся до царського двору. Як і мед з державних пасік, фаетони та коляски, виготовлені чугуївськими майстрами.

                                                              Г. Чугуев, музей И.Е. Репина. Художній музей                                                             Музей І.Ю.Рєпіна

Чугуїв — батьківщина художника Іллі Рєпіна, автора знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Ilya Yefimovich Repin 1890 cropped.jpg                       

        І.Ю. Рєпін                          «Запорожці пишуть листа турецькому султану»                          

 Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой СРСР Іван Кожедуб та 10 льотчиків-космонавтів, в тому числі Олексій Леонов.

KozhedubIN.jpg       

    Іван Кожедуб                 Олексій Леонов        О.Леонов у відкритому космосі

 

Вчитель математики: Щоб зрозуміти, куди ми вирушимо далі, вам необхідно виконати завдання 8.

Завдання 8.

Знайдіть відсотки та складіть слово.

В.  25 % від числа 200

І.   13 % від числа 82

З.   20,5 % від числа 64

Ї.   21 % від числа 84

М. 10 % від числа 150

13,12

15

10,66

17,64

50

 

 

 

 

 

Відповідь: Зміїв.

                           (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Наш маршрут продовжує Зміївський район, де нас чекають дві цікавих пам’ятки – історична та природна.

Перша пам’ятка – це музей дружби у селі Соколово. Під час Великої вітчизняної війни у боях за оборону села проти нацистів прийняв бойове хрещення 1-й батальйон Чехословацької армії. 8-9 березня батальйон спільно з радянськими військами відбив багаточисельні атаки танків та піхоти ворога.

 

Достопримечательность Музей боевого братства, Соколово

       Музей дружби                                                У залах музею

 

За мужність та героїзм 84 бійця батальона були нагороджені радянськими орденами та медалями. Надпоручику Отакару Ярошу першому з іноземних громадян було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени та медалі.

У Харкові є вулиці командира 1-ої роти 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону Отакара Яроша; командира роти автоматників 1-го піхотного батальйону 1-ї окремої чехословацької піхотної бригади у складі 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту, Героя Радянського Союзу, поручика Антоніна Сохора та проспект Людвига Свободи, заступника командира 1-ї окремої чехословацької піхотної бригади.

 

                         

         Отакар Ярош                           Антонін Сохор                  Людвиг Свобода

 

Друга пам’ятка – найбільше озеро Харківщини – Лиман, старичного походження. До 1958 року Лиман був звичайним озером. У 1958-1962 рр. Відбувалася реконструкція Зміївської ДРЕС. З метою збільшення потужності ДРЕС до 1,5 млн кіловат було вирішено перетворити озеро у «пруд-охолоджувач Зміївської ДРЕС.  Озеро також використовцється для штучного розведення риби та водоплаваючих птахів.

Ozero-Liman(Kharkiv Region).jpg                                       

 

Озеро Лиман

 

Вчитель харківщинознавства: Наступна зупинка нашої екскурсії – місто Ізюм, одне з найбільших міст Харківської області.

Ще в XIІ ст. в межах сучасного міста відбувалися бої між древньоруськими князями і половцями, описи яких дійшли до нас у стародавніх літописах. Перша відома битва відбулася 904 роки тому. Військо семи руських князів під керівництвом великого князя Володимира Мономаха перемогло військо половців у битві на річці Сальниці.

Вчитель математики:

Вам знову пропонується історична задача. Виконайте завдання 9.

Завдання 9.

Назвіть дату битви на р. Сальниці, якщо відомо, що вона відбулася 904 роки тому.

Відповідь: 2015 – 904 = 1111 рік

                      (Роздати фішки за правильні відповіді).

Ізюм Половецькі кам’яні баби

Вчитель харківщинознавства: Вірно. Ця битва відбулася 1111 року.

Про другу битву нам розповіло славнозвісне «Слово о полку Ігоревім». 830 років тому новгород- сіверський князь Ігор Святославич очолив похід русичів проти половців. У вирішальній битві русичі були розбиті, а сам князь потрапив у полон. Через рік князю вдалося втекти з полону. Просуваючись вздовж річки Сіверський Донець князь Ігор досягнув вже відомого нам міста Донець, а звідти вирушив до Новгород-Сіверського.

Вчитель математики:

Вам знову пропонується історична задача. Виконайте завдання 10.

Завдання 10.

Назвіть дату битви князя Ігоря з половцями, якщо відомо, що вона відбулася 830 років тому.

Відповідь: 2015 – 830 = 1185 рік.      (Роздати фішки за правильні відповіді).

В.Васнєцов. Після побоїща князя Ігоря з половцями. 1880 р.

 

Вчитель харківщинознавства: Вірно. Ця битва відбулася 1185 року. А чи можете ви мені порахувати, скільки років пройшло між цими битвами?

1185 – 1111 = 74 роки.

Дякую. Вірно.

                      (Роздати фішки за правильні відповіді).

Офіційною датою заснування Ізюму вважається 1681, час коли на території сучасного міста облаштувалася група переселенців, та під керівництвом козацького полковника Григорія Донця-Захаржевського була побудована велика фортеця –Ізюм. Ізюм дав світові талановитого художника С. І. Васильківського, який написав знаменитий портрет Т.Г.Шевченка.

                                                                                                                  

    С. І. Васильківський                                                     Портрет Т.Шевченка

Проводяться на території Ізюмського району й археологічні розкопки. На одних з них нам пощастило побувати. У 2013 р. археологічна експедиція Харківського історичного музею продовжила дослідження пізньопалеолітичної стоянки біля села Кам’янка. Стоянка на сьогоднішній день є найдавнішою археологічною пам’яткою Харківщини. В результаті розкопок було отримано колекцію виробів із кременю (понад 500 предметів). Серед зібраного підйомного матеріалу присутні вироби епохи енеоліту, бронзи та раннього середньовіччя. Отримана колекція передана на зберігання до фондів Харківського історичного музею.

                 

Археологічні розкопки пізньопалеолітичної стоянки біля села Кам’янка

Вчитель математики: Для продовження нашої екскурсії вам подрібно виконати завдання 11.

Завдання 11.

Розгадайте ребус.

7 (м)л  Ь

Відповідь: сіль                   (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Сіль? Так! Адже ми вирушаємо до Солоного озера, яке знаходиться у Кегичівському районі біля с. Антонівка. А хочете дізнатися, як воно виникло?

Про це озеро нам розповість пошукова група «Прометей»

Інформація до теми.

Відомо, що Харківщина багата на поклади природного газу та нафти. Геологічні дослідження довели, що біля с. Антонівка можна встановлювати бурову вишку. Щоб відкрити доступ до газа, необхідно було пробурити скважину глибиною 3 тис.м., на шляху якої знаходилася соляна лінза. Але буровики не чекали, що тиск газу буде аномально високим – 300 атм. Це стало причиною виникнення 20-метрового фонтану газа, що вирвався зі скважини. Люди, які працювали в цей час на вишці, встигли евакуюватися, а земні надра продовжували бушувати. В решті решт, всіх жителів Антонівки теж прийшлося евакуювати.

Проблемою стало заглушити газовий фонтан, щоб не отруїти атмосферу, адже газ вилітав просто у повітря. Хоч і важко, але спеціалістам вдалося це зробити. Але через два дні стихія знову нагадала про себе. Земля здригнулася – це відчули люди навколишніх населених пунктів.

Природній газ знову вибився зовні і земля навколо нього почола провалюватися. Бурова вишка пішла під землю в утворений кратер діаметром майже 60 м. Кратер швидко заповнився водою, яка проходила через поклади солі. Саме так утворилося солоне озеро. Після цього газовий фонтан підпалили, щоб не забруднювати атмосферу, і він ще довго горів над озером стометровим вогняним стовпом, поки не були пробурені декілька похилих скважин, і потужний потік не був перекритий тонами цементного розчину.

В довершення треба сказати, що створене техногенною катастрофою солоне озеро зараз є дуже популярним місцем відпочинку у місцевих мешкаців та у тих, хто приїздить.

               (Роздати фішки за доповідь).

antonivka3  image4  Соленое озеро, Антоновка Солоне озеро

Вчитель математики: А зараз ми вирушаємо в гості до самих себе. Але спочатку дайте відповідь на запитання.

Запитання. Назвіть фігуру, що є одночасно і ромбом, і прямокутником.

Відповідь: квадрат.

                                (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Саме квадрат був в основі Більовської фортуці, яка дала початок нашому місту Краснограду. Виникла вона під час будівництва Української оборонної лінії, що простяглася від Сіверського Дінця до Дніпра і мала захостити південні рубежі Російської імперії від набігів кримських татар. Її будівництво було розпочато 11 серпня 1731 р.

                             

   План Більвської фортеці                                        Українська лінія

 

Захищав фортецю полк, що прибув з міста Більова Тульської губернії. Звідси назва фортеці – Більовська. У 1784 р. фортеця отримала статус міста і названа Костянтиноградом імператрицею Катериною ІІ на часть її другого онука Костянтина Павловича. У 1802 р. Костянтиноград стає повітовим центром Полтавської губернії. З 1922 р. місто носить сучасну назву Красноград. У 1932 р. північно-східна частина Полтавської губернії була приєднана до Харківської області. Так ми стали Харківщиною.

Красноград – єдиний населений пункт, який існує в межах фотрець Української лінії.

                                                    

    Більовська фортеця.                                                          Аеровотозйомка.

     Сучасний вигляд.                                                           Більовська фортеця.

Красноградська земля багата на талановитих людей: Кованько О. С. —математик, професор, доктор фізико-математичних наук; Корчак-Чепурківський О. В.  міністр народного здоров'я Української Народної Республіки; Толубко В. Ф. – воєначальник, головний маршал артилерії СРСР, головнокомандувач ракетними військами стратегічного призначення, Герой соціалістичної праці; Мартинович П. Д. — живописець, графік, фольклорист і етнограф, дослідник кобзарства, засновник Красноградського краєзнавчрго музею; Копиленко О. І. -  український  письменник; Первомайський Л. С.  українский письменник та поет; Грінченко В. О.— оперний співак, народний артист СРСР.

250px-Мартинович_Порфирій                 Kopylenko a.jpg                    Tolubko VF.jpg

  Мартинович П. Д.                   Копиленко О. І.                       Толубко В. Ф.

Вчитель математики: Наш маршрут продовжується. Але спочатку – математичне завдвння 12.                                                     

Завдвння 12.                                                     

Розгадайте математичний ребус.

5’’’’    ’’2     ’3’     ’’ ’’’          Відповідь: парк.

               (Роздати фішки за правильні відповіді).

Вчитель харківщинознавства: Дійсно, наша наступна зупинка – парк. І не один, а два. І обидва знаходяться у Краснокутському районі.

Перший – це національний природний парк «Слобожанський». З ним нас познайомить пошукова група «Еколог».

Інформація до теми.

Національний природний парк «Слобожа́нський» —природоохоронна  територія в Україні, на території Краснокутського району Харківської області.  Він був створений Наказом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009. Основною метою створення Парку є збереження цінних природних територій та історико-культурних комплексів і об'єктів Лісостепової зони, проведення наукових досліджень в галузі охорони довкілля, створення умов для відпочинку, рекреації, оздоровлення населення, екологічної пропаганди і екологічного виховання.

                                                                       

Національний природний парк «Слобожа́нський» 

На території парку можна побачити таких представників флори, як верес звичайний, журавлина болотна, конюшина альпійська, молодило руське, бузина чорна, аморфа чагарникова, пухівка піхвова, росичка круглолиста, дзвоники персиколисті, вербозілля звичайне, плаун річний, вовче тіло звичайне, любка дволиста, хвощ тощо. Унікальна рослинність парку представлена 9 угрупованнями, що включені до Зеленої книги України, за Додатками Бернської конвенції на території НПП поширені 13 рослинних угруповань, що підлягають охороні у Європі, 60 рідкісних видів судинних рослин, з них 12 видів занесені до Червоної книги України. У складі фауністичних комплексів на території НПП «Слобожанський» представлено понад 60 раритетних видів, серед яких 8 видів занесені до Європейського Червоного списку, 20 видів — до Червоної книги України (1994), 33 види — до Червоного списку Харківської області.

     

   Дзвоники персиколисті        Любка дволиста          Аморфа чагарникова

Тут мешкають такі представники тваринного світу, як видра річкова, норка європейська, горностай, борсук, лисиця звичайна, заєць-русак, косуля, кабан дикий, змієїд, сова сіра, пісочник малий, лелека, чапля, сірий журавель, мідянка, гадюка Нікольського, ящірка живородна та інші.

     Рептилии Нижнего Поволжья    

            Лелека                  Гадюка Нікольського             Ящірка живородна 

Другий парк – Краснокутський дендропарк. З ним нас познайомить пошукова група «Лотос».

Інформація до теми.

Парк - па́м'ятка садо́во-па́ркового мисте́цтва загальнодержа́вного зна́чення «Красноку́тський» — один із найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років.

    1225566866_kkut03 (700x525, 111Kb)    b4f93du-960 (640x480, 85Kb)

Краснокутський дендропарк

За однією з версій, заснований у 1793 році. Заклав парк поміщик Іван Назарович Каразін, брат засновника Харківського університету. Дендропарк дуже постраждав у роки громадянської війнии 1917–1921 років. А пореволюційні десятиліття були періодом поступової руйнації. Дуже сильно він постраждав і в роки Великої Вітчизняної війни. Тоді було вирублено багато екзотів, значні площі заросли малоцінними бур'янами. Ліани та інші рослини, які в'ються, порозростались, утворивши непрохідні хащі. Загинули рослини з чотирикутного майданчика і тераси, постраждали захисні лісові насадження, були зруйновані колодязі і греблі, замулились і перетворились на болота ставки, загинув розсадник.

Дендропарк почав відроджуватися лише у 1957 році. До наших днів в Краснокутському дендропарку збереглось більше 300 видів рідкісних рослин.

Найстаріше з дерев дендропарку  гінкго дволопатеве, привезене з Китаю. Його ще називають деревом щастя. Екскурсоводи пропонують притулитися до його стовбура і загадати бажання. Кажуть, має збутися. Ці дерева — найстаріші на нашій планеті, ровесникидинозаврів. Гінкго виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 мільйонів років тому і є пращуром сосни та ялини. Замість хвої у нього віялоподібні листки. Дикі види гінкго вціліли в Японії і Китаї звідки поширились по планеті. Це дерево може жити до 2000 років. Деревину гінкго можна вимочувати, смажити та їсти — в ній дуже багато крохмалю. Цінна ця порода і для косметологів та фармацевтів.

 

     GINKGOBAUM-2.jpg

               Листя гінкго                               Гінкго                      Плоди гінкго

В парку є два ставка, чотириджерела-криниці з водою, що має лікувальні властивості. На східному боці яру з монастирських часів збереглися підземні ходи. А в затишних куточках парку є альтанки.

   Краснокутский Дендропарк    

     Лотоси на ставку             Альтанка на острові кохання   Лебідь на ставку

 

На межі тисячоліть в дендропарку також почали з'являтися дерев'яні фігури — роботи краснокутських художникаів і скульптораів: вчений кіт, вивірка, Баба Яга з хатиною, Змій Горинич, лісовик та інші.

        1225566866_kkut03 (700x525, 305Kb)

Дерев'яні фігури казкових героїв

Вчитель математики: З сумом залишаемо таке казкове місце, але маємо рушати далі. Виконайте завдання 13 – воно підкаже вам, яка наша наступна зупинка.

Завдання 13.

Розвяяжіть кросворд, відгадавщи загадки.

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Наш вірний та надійний друг,

    Без нього дехто, як без рук,

    І кнопки, і екран він має,
                                                                             Нам результат доповідає.

 

 

1

к

а

л

ь

к

у

л

я

т

о

р

 

 

 

2

р

і

в

н

я

н

н

я

 

 

3

к

о

н

у

с

 

 

 

 

 

 

 

 

    Обчислень він організатор

    Чудовий прилад….(Калькулятор)


 

2. Загадкове, нам знайоме, в ньому є щось невідоме.

     Його треба розв’язати, тобто корінь відшукати.

     Кожен легко, без вагання відповість, що це -…(Рівняння)

3. Має він вершину, має і основу,
     А якщо покотиться — то по колу знову.  (Конус)

Вчитель харківщинознавства: Гомільшанські ліси – наступна зупинка нашої екскурсії.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» (Валки-Мерефа) —природоохоронна територія в Харківській області. Вінбув створений указом Президента України Леоніда Кучми від 6 вересня 2004 року № 1047. Перші «заповідні» об'єкти на території нинішнього парку виникли ще за часів Петра І, коли тут був затверджений «Заповідний корабельний гай». Парк було створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальнихлісостепових природних комплексів долини р. Сіверський Донець. На території парку є геологічні, геоморфологічні та гідрологічні пам'ятки природи.

На території парку представлений майже весь спектр лісостепових ґрунтів. Найціннішими із них є сірі та темно-сірі лісові ґрунти. Вони являють собою еталони цих ґрунтів для лівобережжя Дніпра та для всієї лісостепової зони України.

Діброви національного парку є одними з найкращих на Лівобережній України. До наших часів збереглося біля 500 га лісу віком 130–150 років, зустрічаються окремі 200—300- річні дуби та найстаріший дуб на території України, якому майже 600 років. На старовинному Муравському шляху, який колись проходив біля цієї території, збереглося біля десятка дубів-велетнів, вік яких сягає 350 років.

Тут налічують близько 1000 видів судинних рослин. Перелік рідкісних рослин становить 132 види. До Червоної книги України та міжнародних «червоних» переліків занесені: хвощ великий, цибуля ведмежа, в'язіль стрункий, що є реліктовою рослиною дольодовикового періоду, аконіт дібровний, вороняче око, любка дволиста, костриця висока, костриця шорстколиста, гніздівка звичайна, гронянка півмісяцева, зозулині сльози яйцевидні, зозулинець болотний, ковила волосиста та ковила дніпровська, косарики тонкі, рябчик. 

               Ковила                      Зозулині сльози                Вороняче око

Тваринне населення Гомільшанського національного парку включає різноманітні зоогеографічні групи тварин, переважно з широкими ареалами. Тут зустрічається близько 20 видів земноводних та плазунів. На піщаних кучугурах на узліссях бору мешкає рідкісна різнобарвна ящірка — плазун, що зберігся у незмінному вигляді з дольодовикового періоду. Майже 130 видів птахів мешкає у парку, більша частина з них має статус рідкісних у Європі. Зустрічаються рибалочка голубий, бджолоїдк звичайна, сиворакша, вивільга. На заплавних луках зустрічається деркач — вид, занесений до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП), до Європейського Червоного списку і є дуже рідкісним у країнах Західної Європи. Гніздяться тут великі хижі птахи, занесені до Червоної книги України  орел-могильник та орлан-білохвіст, скопа, яструб коротконогий, змієїд, підорли великий та орел-карлик. У кронах дерев, дуплах та штучних гніздівлях можна зустріти сіру та сова вухата, сич хатній, голуба-синяка та інших. У заплаві гніздяться лиска, водяна курочка, чайка, шилохвіст та ін. Над плесами ширяють річкові крячки, мартини, є багато берегових ластівок, що будують нори у крутих берегах Сіверського Дінця. Тут зустрічаються чаплі сіра та руда,журавель сірий.

   Деркач                                Різнобарвна ящірка                Голуб-синяк 

На території масиву мешкає низка рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до міжнародних «червоних» списків та Червоної книги України. Тут зустрічаються європейська норка, видра річкова, борсук, горностай, 10 видів кажанів: вечірниця мала, нічниця ставкова, вечірниця велетенська, вухань бурий та ін., гоголь, яструб, пугач, мідянка, гадюка степова, ялець Данилевського, вирезуб, стерлядь.

 

   

       Видра річкова                   Вухань бурий                  Гадюка степова

На території парку відмічено 40 видів комах, занесених до Червоної книги України: скарабей священний, дозорець-імператор, вусач мускусний, жук-олень, ведмедиця Гера, стрічкарка орденська блакитна, каптурниця срібляста, бражник мертва голова, бражник дубовий, джміль вірменський, рофітоідес сірий та ін.

        

Бражник мертва голова     Дозорець-імператор               Ведмедиця Гера

На території національного природного парку «Гомільшанські ліси» розміщені десятки археологічних пам'яток (дві з них: Великогомільшанське та Сухогомільшанське городища мають Європейське значення) різних археологічних епох — від неоліту (VI–III тис. до н. е.) до епохи Київської Русі.

Вчитель математики: Ми вирушаємо до нашої останньої зупинки. Виконайте завдання 14, яке підкаже нам її назву.

Завдання 14.

Розгадайте математичний ребус.

 

’’’             ’’’’   ’’’’    ’’’         ’’’   ’’    ’’’’’’

 

 

Відповідь: Буди.

Вчитель харківщинознавства: Кінцева зупинка нашої подорожі – Будянський фаянсовий завод, який випускав керамічні вироби для домашнього господарства та декоротивні керамічні вироби. Продукція завода була високоякісна та художня. Завод, який пропрацюва майже 120 років, у 2006 р. був визнаний банкротом та припинив випуск продукції.

У 80-х роках ХХ ст. було створено музей Будянського фаянсового заводу. На 160 кв. м. розмістилася експозиція з понад 2 тисяч робіт будянських художників, ще близько 8 тисяч виробів знаходяться у запасниках музею.

Музей починається зі стенда історії завода, де почесне місце посідає портрет засновника та володаря заводу – Матвія Сидоровича Кузнєцова.

             

У залах музею Будянського фаянсового заводу

   

У залах музею Будянського фаянсового заводу

Тепер кожний бажаючий має змогу віддати дань поваги тим, хто своїми руками творили славу будянського фаянса.

ІV. Закінчення.

Вчитель харківщинознавства: Ми пройшли весь екскурсійний маршрут. Поглянемо на карту Харківської області – вона вся вкрита прапорцями. Адже наша Харківщина багата на історичні та природні пам’ятки, відомих особистостей і пам’ятки культури. Ми можемо пишатися нашою малою батьківщиною.

Вчитель математики: На сьогоднішньому уроці ми повторили з вами рівняння і нерівності, розв’язували історичні задачі, розгадували математичні ребуси та кросворди. Ви переконалися, що навіть такі далекі від математики науки, як історія та географія, не можуть без математики обійтися.

Вчитель харківщинознавства: Протягом уроку ви отримували фішки. Порахуйте їх. Кількість фішок – це результат вашої роботи на уроці.

                Вчителі виставляють оцінки за урок.

Вчитель математики: На ваших партах лежать по три смайлика: усміхнений, байдужий та незадоволений. Покажіть нам смайликами, чи сподобався вам урок?

Вчитель харківщинознавства: Дякуємо вам, нам теж сподобалося спілкування з вами. До побачення.

Вчитель математики: До побачення.

 

 

 

 

doc
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
31 березня 2019
Переглядів
245
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку