Урок "Посилення колоніальної політики Російської імперії після Полтавської битви"

Історія України, 8 клас

Тема. Посилення колоніальної політики Російської імперії після Полтавської битви

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: історичне дослідження

Цілі та завдання уроку:

• Навчальні – описувати заходи російського уряду, спрямовані на обмеження української державності; складати історичний портрет І.Скоропадського, пояснювати причинно-наслідкові зв’язки; показувати на карті територію Гетьманщини першої чверті ХVІІ століття; співвідносити дати і події; розкривати зміст понять і термінів: «Решетилівські статті», «Малоросія», «Малоросійська колегія»; висловлювати своє ставлення до перебігу основних подій та історичних діячів початку ХVІІІ століття;
• Розвивальні – розвивати вміння давати власну оцінку історичним подіям та діячам, формулювати судження, проводити паралелі із сучасністю;
• Виховні – виховувати повагу до історії своєї країни та особистостей, до неї причетних.

Обладнання: мультимедійна презентація «Посилення колоніальної політики російського уряду після Полтавської битви», аудіозапис «Малоросійська колегія та причини її утворення», шаблони робочих зошитів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Створення робочого настрою       

Вчитель. Філософ  Спіноза говорив «Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому свій гарний настрій» Дуже хочеться, щоб кожен із вас через знання та дії на уроці зумів поліпшити собі настрій. Отже, запрошую вас до співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань, підготовка до сприйняття теми 

Вступна фронтальна бесіда за таблицею «Українські гетьмани» (у таблиці перелічені гетьмани України від Б.Хмельницького та роки їх гетьманування).

Запитання до учнів:

1. Як називається таблиця?
2. Про що свідчать записи в другому стовпчику?
3. Що означає словосполучення «наказний гетьман»?
4. Чому поряд із деякими прізвищами є слова «правобережний», «лівобережний»?
5. Єдиний гетьман, що був обраний козаками за межами України, це – (Пилип Орлик).

Вчитель. Саме про нього відгукувалися його сучасники як про автора найдемократичнішої оригінальної правової пам'ятки. Якої саме? («Пакти і конституції прав і свобод війська Запорозького»).

Вчитель. Як ви думаєте, чому на нашій таблиці вміщена позначка поруч з однією особою? (позначкою * відмічений І.Скоропадський) Саме з  його діяльністю ми будемо знайомитися на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення (представлення) теми та очікуваних результатів  

Інформація вчителя 

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Посилення колоніальної політики російського уряду після Полтавської битви»». ЇЇ значення полягає у тому, щоб розкрити нам, яким чином почався процес ліквідації автономного устрою України, з'ясувати шляхи, до яких вдавалася Росія, щоб перетворити Гетьманщину на свою провінцію.

А для нас, сучасних українців, які також у період змін і реформ, важливо врахувати історичний досвід минулого, щоб не припуститися подібних помилок сьогодні.

У ході уроку ми продовжимо формування дослідницьких вмінь і навичок. Будемо працювати з картою, розкривати зміст понять, працювати за алгоритмом, проводити бесіди, досліджувати та аналізувати історичні джерела, оволодівати методами інтерактивного навчання (робота в парах), удосконалюватимемо навички здійснення самоперевірки та взаємоперевірки тощо. Працюватимемо в робочих зошитах.

ІV-V. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань і умінь

План                

1. Наступ царизму в Україні після Полтавської битви.
2. Гетьман Іван Скоропадський. Решетилівські статті.
3. Заходи, спрямовані на обмеження державних прав України: підрив економіки Гетьманщини, русифікація її населення.
4. Перша Малоросійська колегія.

Наступ царизму в Україні після Полтавської битви

Випереджальне завдання: картографічне дослідження та робота з картою «Географія використання російським урядом примусової роботи українських козаків».

Вчитель. Саме за таких обставин починається гетьманування Івана Скоропадського. Щоб уявити собі які труднощі стали перед ним, треба познайомитися з листом князя Голіцина до канцлера Головкіна.        

Запитання до учнів:   Яку мету переслідував російський уряд?

(російська адміністрація розпалювала ворожнечу між козацькою старшиною, щоб потім звинуватити її у невмінні керувати країною)

Гетьман І. Скоропадський. Решетилівські статті

Робота з характеристикою: дослідження тексту робочого зошита.

Вчитель. Як нам відомо, після переходу І. Мазепи на бік Карла ХІІ 6 листопада 1708 р. на старшинській раді гетьманом України було обрано І. Скоропадського.

Щоб зрозуміти, чому обрали саме його, звернімося до характеристики гетьмана. Ознайомтесь з історичною довідкою «Політичний портрет І.Скоропадського» (в робочому зошиті)

• Робота із схемою «Типова характеристика Скоропадського як козацького ватажка»

Питання до учнів: Які з характеристик не стосуються Скоропадського?

• Робота із схемою «Риси, які влаштовували Петра І».

Вчитель. Українські гетьмани, прийшовши до влади, укладали з російським царем договірні статті, які отримували назву за місцем їх укладення. Кожен із таких документів щоразу більше обмежував права України.   

Досліджуючи текст у ваших робочих зошитах протягом 3 хв., розглянемо новий зміст Решетилівських статей і таємний царський додаток до указу.

• І-й варіант характеризує Решетилівські статті 1709 р.   
• ІІ-й варіант характеризує Таємний додаток (статті Ізмайлову)

Презентація робіт варіантів.

Після презентації І-го варіанта – робота з картою за питанням «Чому саме Глухів було обрано новою столицею Гетьманщини?».

Питання до учнів: Про що свідчать ці документи? (про те, що російський цар обмежив права козацької старшини, рядових козаків, усього населення Гетьманщини на користь Московського царства)

Заходи, спрямовані на обмеження державних прав України…

Вчитель: Петро І вживав всіх заходів, щоб послабити Україну. Посилилося виручання царського уряду в економіку і культурне життя Гетьманщини.

Індивідуальна робота (в робочих зошитах) з таблицею «Наступ російського самодержавства на економіку і культуру Гетьманщини».

Завдання: позначити у другій колонці таблиці заходи, спрямовані проти економіки, літерою А, проти культури – Б.

Самоперевірка за поданим зразком (виводиться на мультимедійний екран).

Висновки вчителя. Посиливши наступ на українську економіку і культуру, російське самодержавство знехтувало національними інтересами українського народу, прагнучи перетворити Гетьманщину на колоніальний додаток Росії, позбавлений власної культури і мови.

Перша Малоросійська колегія

1.Дослідження аудіозапис «Малоросійська колегія та причини її утворення».

Фронтальна бесіда:

• Коли було створено Малоросійську колегію?
• Чим Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії?
• Про що свідчить сам факт утворення цього органу влади?

2. Робота над понятійними апаратом

Вчитель. В аудіоуривку нам траплялися поняття, які вимагають пояснень. Це автономія, Малоросія, Малоросійська колегія. Пригадаймо алгоритм роботи з поняттями й дамо їм визначення, взявши за приклад термін «Малоросія».

Протягом 3 хв. записують визначення понять у зошит та озвучують їх

Вчитель. Протягом 5 хв. ми будемо працювати з роздавальним матеріалом, здійснюючи аналітичне дослідження текстів документів. ( результати записують в зошит)     

• 1 гр – «Указ Петра І про утворення Малоросійської колегії» і виписує основні його положення.
• 2 гр. – у тексті «Утворення 1-ї Малоросійської колегії» досліджує і виписує її функції.
• 3 гр. – за допомогою тексту «Утворення 1-ї Малоросійської колегії» формулює висновки.

Презентація робіт групи

VІ. Підбиття підсумків. Висновки. Рефлексія.

Вчитель. План сьогоднішнього уроку вичерпано.

• Які знання ви отримали?
• Яким шляхом?

Протягом уроку ви заповнювали «Карту знань».  

VІІ. Перевірка набутих знань і умінь. Комп'ютерний тест

VІІІ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

1. Вивчити матеріали робочого зошита.
2. Випереджальні завдання для 3-ьох учнів:використовуючи додаткові джерела, створити політичні портрети Павла Полуботка, Данила Апостола, Кирила Розумовського. (вказати прізвища…)
3. На аркуші А3 скласти коротку шпаргалку, яка б допомогла вам скласти залік на тему «Малоросійська колегія та її роль у історії Гетьманщини»