Дослідницька робона на тему:"Заповідними стежками рідного краю"

ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ БОВШІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ КУРДИДИК ОКСАНА БОГДАНІВНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА “ЗАПОВІДНИМИ СТЕЖКАМИ РІДНОГО КРАЮ. ПАМ”ЯТКА ПРИРОДИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ “КАСОВА ГОРА”

ПАМ”ЯТКА ПРИРОДИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ “КАСОВА ГОРА” Касова гора – це одна з найцінніших у науковому, природоохоронному відношеннях ділянок у західному регіоні України. Рослинність представлена екстразональними лучними степами. У травостої виявлено 17 рідкісних та зникаючих видів рослин і 15 видів тварин занесених до Червоної книги України.

КАСОВА ГОРА ВХОДИТЬ ДО ГАЛИЦЬКОГО НПП

Касова гора – унікальна ділянка лучно-степової рослинності національного значення. Серед “червонокнижних” рослин – чотири види ковили: пірчаста, вузьколиста, найкрасивіша та волосиста, а також зіноваті Подільська та Пачорського, зозулинець шоломоносний, сон великий та інші. Флора степових ділянок відзначається багатством та різноманітністю. Тут зростає понад 300 видів вищих рослин, близько 40 з яких є рідкісними, реліктовими і ендемічними.

“Надзвичайна цінність Касової Гори – розповідає пані Надія Шумська, кандидат біологічних наук, співробітник Галицького національного парку – у її розмірах. Адже, це найбільша ділянка третинних, дольодовикових, реліктових опільських степів, котрі збереглись до наших днів у Галичині…” Справді загальна площа Касової Гори становить близько 160 гектарів. Вона простягається вздовж лівого берега Гнилої Липи і Бурштинського водосховища (останнє, з 2011-го року, отримало статус рамсарської території –авт.) на 4 кілометри, а у найширшому місці сягає 1200 м. У висоту вона сягає 340 метрів над рівнем моря і 100 метрів над долиною Гнилої Липи.

Особливо чудово виглядає Касова гора навесні, коли вона вигойдується ковиловими хвилями, коли запалюється вогниками горицвіту весняного, сну чорніючого, ірису угорського, окремими білими плямами виділяються кущики катрану татарського. Багато видів рослин Касової гори є цінними лікарськими, декоративними, кормовими рослинами, тут зберігається їх генофонд.

Відомий композитор, аранжувальник, фольклорист, почесний професор Волинського державного університету ім.Лесі Українки, уродженець села Бовшева у своїх пам’ятних спогадах про рідне село говорив: «Завше згадую своє рідне село Бовшів. У Бовшеві природа така дивовижна…Гора Касова оточує село. А там стільки різних квітів. Поряд теперішнє Бурштинське водосховище. Природа у нас така, що хочеться співати…»

З ранньої весни до пізньої осені на Касовій горі можна спостерігати безперервну зміну живої декорації. Лише почне сходити сніг – вибивається перший провісник весни – підсніжник весняний, за ним ясно або темно-фіолетові квіти сну великого. На зміну їм гора вкривається золотисто-жовтими квітами горицвіту весняного та безліччю інших рослин.

На початку червня вкривається Касова гора срібними волокнами хвилястої ковили. В кількох місцях зберігається красива декоративна рослина – стрункий аспарагус звичайний, різні види якого культивують любителі на своїх городах. Яскравих кольорів, що прикрашають гору весною, влітку вже нема, зате темно-зелений килим трави всіяний зірочками білих анемон, а повітря п’янить запахом різноманітних степових трав. Тут і конюшина червона, і волошка тернопільська, чебрець, материнка звичайна, осока низька, мигдаль і арніка гірська.

З вершини Касової гори відкривається  Придністро-вська долина, Дністер, Галич, Більшівці, навколишні села та Бурштинське водосховище. Туристичну еколого-пізнавальну стежку на Касову гору прокладено через лісовий масив і степову ділянку гори, які знаходяться на лівому березі річки Гнила Липа.

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ Біля 30 років тому  вчитель із Бовшова І. Калитчук писав про Касову гору таке: "Ще й тепер тут зустрічаються гігантські камені, скелі, що утворюють собою печери, сховища. Часто можна потрапити на місця, де відчувається якась дивна порожнеча, а навіть під обережними кроками гуде земля, ніби застерігаючи того, хто навідався сюди, не нищити її багатства. І печери, і це незвичайне відчуття - то ніби перші експонати виставки природи, а всіх навіть не перелічити".

Рослинність гори давно привертала увагу ботаніків, як один з найбільш цінних та різноманітних за ценотичним складом осередків степів центрально-європейського типу. Ботаніко-географічні та геоботанічні відомості про цю ділянку, багату рідкісними та зникаючими рослинами, знаходимо в працях В”єрдака (1937рік), Куковиці (1976рік). Бо дійсно, ніде в такому невеличкому за площею адміністративному районі відобразилося природне багатство всієї України.

Народна традиція зберегла про Касову гору ряд легенд і переказів, оповитих таємницями минулих віків. За однією з легенд князь Данило Галицький, у природних тайниках гори зберігав гроші, золото й дорогоцінності. Ближчою до істини видається версія про те, що в лабіринтах карстових печер ховав свою касу бовшівський боярин. Після того як вхід до печери завалився гроші й дорогоцінності назавжди залишилися в череві гори, яку люди нарекли Касовою.

Найбільшою цінністю Касової гори є її рослинність. Вона здавна привертала увагу медиків, ботаніків, геологів. Реліктовий трав'яний покрив цієї ділянки суші Опілля був об'єктом дослідження біля півсотні експедицій. Науковці стверджують, що тут збереглися деякі види рослин кінця третинного періоду. Схожі рослини можна зустріти лише в заповіднику Асканія-Нова та Стрілецькому степу Курської області.

Найвища точка Касової гори

Спалювання трави на Касовій горі Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз: 1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи. 2. Спалювання листя призводить до руйнації грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів. 3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаются в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту. 4. На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. 5. При спалюванні трави виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. 6. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Криївка по маршруту “Екологічна стежка на Касову гору”

Здавна вся гірська смуга Касової гори була всіяна рідкісним камінням із мереживом тонких прожилок, яке називають алебастром. Ще в 30-х роках XIX ст. на нього звернув увагу один із власників Бурштина і започаткував алебастровий промисел.

Поклади каменю алебастру

СОН ЧОРНІЮЧИЙ

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ТА ДЕКОРАТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН УРОЧИЩА Багато видів рослин Касової гори є цінними лікарськими, декоративними, кормовими, тут зберігається їх генофонд. З ранньої весни до пізньої осені можна спостерігати безперервну зміну декорації. З цінних лікарських рослин тут зустрічаються звіробій звичайний, сухоребрик лікарський, вероніка лікарська, конвалія звичайна, чистотіл звичайний, шипшина собача, терен звичайний, живокіст лікарський, деревій звичайний, пижмо звичайне, полин гіркий, хвощ лучний та багато інших.

Раритетні види тварин Касової гори: нічниця велика , вухань звичайний , тхір степовий , деркач , дибка степова, ксилокопа звичайна , бітак італійський,махаон, майка , синявець оріон та інші.

ЗАПОВІДНИЙ РЕЖИМ Касова гора знаходиться в хорошому стані. Заповідний режим в цілому виконується. З забороною випасу худоби і веденням охорони на дільниці збільшилась чисельність багатьох видів, появився ряд нових видів, раніше на цій території не відмічений.