Конспект уроку з біології для 8 класу на тему: "Травлення в ротовій порожнині"

ТЕМА. ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ

Мета уроку:

• з’ясувати процеси, що відбуваються з їжею у ротовій порожнині;
• розвивати уміння учнів спостерігати та описувати дію ферментів слини на крохмаль, застосовувати знання для профілактики захворювань органів травлення;
• виховувати комунікативні якості, наполегливість, уміння працювати у команді.

Обладнання та матеріали: комп’ютер, ППЗНП  «Біологія 6-11», ППЗНП «Бібліотека електронних наочностей 6-11», інтерактивна таблиця «Будова зубів. Типи зубів», муляжі, відеофрагменти фільму «Тіло людини», інструкції до лабораторної роботи, штатив з пробірками, тримачі пробірок, термометр, лійка, піпетки, склянка з льодом, рідкий крохмальний клей­стер, дистильована вода, розчин йоду.

Хід уроку   

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Творчі звіти.

Завдання:

• Як І. П. Павлов встановив, що виділення слини починається ще до потрапляння їжі в ротову порожнину? Складіть схему.
• У тварини в результаті травми ушкоджені нерви, якими нервові імпульси передаються від головного мозку до слинних залоз. Чи буде в неї виділятися слина? Відповідь обґрунтуйте.
• В експерименті кров ситого собаки ввели в кровоносне русло голодного собаки, залози шлунка якого перебували в спокої. У другого собаки почалося інтенсивне виділення шлункового соку. Поясніть результати цього експерименту.

2. Як взаємозв'язані органи травлення та м'язова система?

Проблемні запитання:

• що відбувається з їжею у ротовій порожнині? /Обробка їжі починається в ротовій порожнині, де відбувається аналіз її смакових якостей, подрібнення в процесі жування за допомогою зубів, змішування зі слиною і формування харчової грудки./
•    чому з'являється солодкий присмак від хліба, якщо його трива­лий час тримати в роті?

Висновок: процес травлення починається у ротовій порожнині. У ній відбувається аналіз їжі на смак, подрібнення, зволо­ження і формування харчової грудки для подальшого просування її по стравоходу. Аналіз їжі на смак і температуру відбувається за до­помогою м'язового органа ротової порожнини - язика, на слизовій оболонці якого містяться смакові рецептори.

Крім того, язик перемішує їжу в ротовій порожнині. Подразнен­ня смакових рецепторів смачною їжею викликає відчуття апетиту і стимулює виділення слини, підшлункового та шлункового соків.

Сьогодні ми не тільки з’ясуємо, як відбувається процес перетравлення їжі у ротовій порожнині, а й експериментально визначимо дію ферментів слини на крохмаль.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ

Мал. 1. Зуби

1 - емаль, 2 - дентин, 3 - пульпа, 4 - цемент, 5 - артерія, 6 - нерв, 7 - вена, 8 - ясна, 9 - коронка, 10 - шийка, 11 - корінь

Їжа, що потрапила до ротової порожнини, подразнює рецептори і рефлекторно збуджує секрецію слини, підшлункового та шлункового соків. Це надзвичайно важливо для нормального травлення. Подраз­нення рецепторів ротової порожнини дає змогу також визначити якість речовин, що до неї надійшли (нехарчові або шкідливі речови­ни рефлекторно викидаються з ротової порожнини). їжа в ротовій порожнині зазнає хімічної та механічної обробки (акт жування).

Первинна хімічна обробка їжі полягає в тому, що під впливом фер­ментів слини складні вуглеводи починають розщеплюватися до більш простих (наприклад, варений крохмаль до глюкози). У люди­ни є три пари великих слинних залоз (привушні, під нижньощелепні  і під'язикові). У слизовій оболонці язика і ротової порожнини знаходиться велика кількість дрібних слинних залоз. За добу в людини виділяється від 1,0 до 1,5 л слини.

Склад слини. Слина - продукт секреції слинних залоз. Містить 99% води, солі, органічні речовини, головним чином білки (близько 1%), і слиз (муцин). Слина зволожує їжу, перетворює її на м'яку, слизьку грудку, що легко проковтується. Ферменти слини амілаза і мальтаза починають розщеплювати складні вуглеводи (крох­маль) на простіші (глюкозу). Розщеплення відбувається поетапно. Спочатку амілаза впливає на розщеплення складних вуглеводів                   (пол­ісахаридів) до простіших (дисахаридів - мальтози). Далі дисахариди під дією ферменту мальтази розщеплюються до моносахаридів(глюкози). Слина має слабколужну реакцію. У слині, крім зазначе­них ферментів, міститься фермент-лізоцин, який сприяє загоєн­ню ран слизової оболонки ротової порожнини і знешкоджує мікро­організми.

Слина виділяється рефлектор­но, їжа подразнює рецептори язика і слизової оболонки. Нервові імпульси від рецепторів по чутливих нервових волокнах надходять до довгастого мозку, де розташований центр слиновиділення. Від нього по рухових нервових волокнах нервові імпульси надходять до слинних залоз і стимулюють виділення слини. Це - безумовнорефлекторне слиновиділення.

Слина може також виділятися і тоді, коли людина бачить їжу, відчуває її запах або навіть думає про неї. Це - умовнорефлектор­не слиновиділення.

Ковтання. Коли пережована і змочена слиною їжа потрапляє на корінь язика, м'язи м'якого піднебіння піднімаються і закривають носоглотку. Надгортанний хрящ опускається і закриває вхід у ди­хальні шляхи. Дихання припиняється, і їжа коренем язика проштов­хується до глотки. Звідси вона по стравоходу потрапляє до шлунка. Чим ретельніше подрібнена їжа зубами, тим краще вона підготов­лена до дії ферментів травних залоз.

Регуляція секреції слини.

Для встановлення залежності між видом їжі і складом слини І.П. Павловим був розроблений метод виведення на поверхню шкіри вихідного отвору проток слинних залоз. У лабораторії Павлова було показано, що виділення слини відбувається як безумовно-рефлекторний акт у результаті подразнення рецепторів слизової оболонки рота (подразнення цих закінчень передається в довгастий мозок - у центр слиновиділення й активує відцентрові волокна, що іннервують слинні залози). Крім того, слина може виділятися і при запаху чи виді їжі. Оскільки в цьому випадку діяльність слинних залоз відбувається до початку безумовного слиновиділення, вона була названа умовно-рефлекторною.

Ковтання.

Перша з них є довільною (підконтрольною свідомості та керованою корою великих півкуль), оскільки в стінках верхньої частини стравоходу містяться поперечно посмуговані м'язові волокна. Потрапляння їжі в стравохід викликає (безумовно-рефлекторно) перистальтичні скорочення його стінок і пересування харчової грудки, там розташовується гладенька мускулатура.

ІV. Закріплення знань учнів

1. БЖ
2. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 (робота в групах)

Тема: Дія ферментів слини на крохмаль

Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, тримачі пробірок, термометр, лійка, піпетки, склянка з льодом, рідкий крохмальний клей­стер, дистильована вода, розчин йоду.

Результати роботи та їх оформлення:

Складіть таблицю і внесіть у неї результати експерименту. Проаналізуйте отримані результати і зробіть висновки.

Хід роботи

1. Сполоснути ротову порожнину водою, зібрати слину разом із во­дою у пробірку з лійкою.
2. Пронумерувати три пробірки.
3. В усі пробірки налити по 3 мл крохмального клейстеру.
4. У пробірки за номерами 1 і 3 додати по 1 мл слини, а у пробірку номер 2-1 мл води.
5. Пробірки за номерами 1 і 2 тримати в руках ( затиснувши в доло­нях) 12-15 хв або на водяній бані при температурі 38°С, а пробірку но­мер 3 опустити у стакан із льодом.
6. Через 12-15 хв вийняти пробірки з водяної бані та зі склянки з льодом. Поставити в штатив.
7. Дослідити вміст пробірок за допомогою йодної проби на наявність крохмалю. Для цього до кожної з них слід додати по 1-2 краплі розчину йоду. У разі присутності крохмалю вміст пробірки зафарбується в синій колір.
8. Записати результати досліду у таблицю:

ВИСНОВКИ

Додаткові завдання:

1. Стоматологами доведено, що для збереження зубів потрібний фтор, який надходить в організм людини з продуктами харчування та водою. У питній воді міста міститься 1,8 мг/л фтору. Виходячи з того, що середньодобова потреба людини у воді 1,5 л, підрахуйте й вкажіть масу фтору, яка потрапляє в організм людини щоденно: а) 2,7 мг; б) 20,5 мг; в) 18,5 мг. За нормами Держстандарту вміст фтору в воді має складати 0,9 мг/л. Чи потрібно користуватись при цьому зубною пас­тою, що містить фтор?
2. Складіть схему шляху руху молекули крохмалю від ротової по­рожнини до місця перетворення її на вуглекислий газ і воду.

V. Підсумок уроку

Домашнє завдання: опрацювати § 36, відповісти на запитання:

Творче завдання: знайдіть  інформацію у мережі Інтернет про хвороби зубів і підготуйте повідомлення та листівки (газети, буклети, презентаційні матеріали) щодо профілактики захворювань зубів та ясен.

• Чому зубна система ссавців вважається найдосконалішою?
• Чому зуби прорізуються лише в 6-8 місяців?
• Чому не рекомендують морозиво запивати гарячою кавою, хоча ба­гатьом це подобається?
• Чому від паління утворюються тріщини в зубній емалі?

ДОДАТОК

Другий спосіб проведення лабораторної роботи «Дія слини на крохмаль»

Обладнання та матеріали: два добре накрохмалені клаптики білої тканини, вата, сірник, розчин йоду.

1. Один клаптик накрохмаленої білої тканини опустити у розчин йоду.
2. На другому клаптикові тканини сірником, на кінці якого накручено вату, змочену слиною, написати слово «амілаза» і також опустити його у розчин йоду.
3. Підігріти другий клаптик тканини своїм подихом.
4. Порівняти результати дослідів.