У даній роботі описано дослідження мікрофлори рук піддосліднних учнів та фактори, що на неї впливають, також досліджені різні типи миючих засобів та їх вплив на мікрофлору рук людини.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ СУМСЬКОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ
відділення: біології та хімії
секція: біологія людини
ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ ШКІРИ РУК ЛЮДИНИ ТА ВПЛИВ НА НЕЇ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ
Савченко Софія Ігорівна,
учениця 11 класу Шосткинського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 – дошкільний навчальний
заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області
Борзова Наталія Олександрівна,
к.т.н., ассистент кафедри фундаментальних і загальнонаукових дисциплін Шосткинського інституту Сумського державного Університету;
Плацинда Оксана Леонідівна,
учитель біології Шосткинського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 – дошкільний навчальний
заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М. О. Шосткинської міської ради Сумської області
Суми – 2018
Автор роботи: Савченко Софія Вікторівна, Шосткинське територіальне відділення МАН України, учениця 11 класу ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 – ДНЗ Шосткинської міської ради Сумської області
Науковий керівник: Борзова Наталія Олександрівна, к.т.н., ассистент кафедри фундаментальних і загальнонаукових дисциплін Шосткинського інституту Сумського державного університету, Плацинда Оксана Леонідівна, учитель біології ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 – ДНЗ Шосткинської міської ради Сумської області
ТЕЗИ
Актуальність теми пов’язана з тим, що учениця формує у своєму дослідженні здоров’язбережувальну компетентність учнів. Здоров’я людини безпосередньо залежить від оточуючого середовища, живих організмів, які співіснують з нею. З огляду на це, дослідження мікрофлори рук людини є актуальним через збільшення кількості хвороб, які викликані недотриманням особистої гігієни в областях шкіряних покривів, особливо у школярів.
Основною метою роботи є лабораторне дослідження мікрофлори рук людини, встановлення взаємозв’язку між кількістю колоній бактерій та рівнем особистої гігієни людини.
Основними завданнями дослідження є:
1) з’ясувати, за допомогою яких методів лабораторних досліджень можна визначати мікрофлору рук людини;
2) дослідити мікрофлору рук людей з різним рівнем особистої гігієни;
3) визначити, яким чином різні миючі засоби впливають на мікрофлору рук людини.
У результаті дослідження експериментально встановлено пряму залежність кількості мікроорганізмів шкіри рук людини від рівня її особистої гігієни, проведено дослідження мікрофлори шкіри рук людини методами «відбитків» та «змивів», детально проаналізовано дію різних миючих засобів на формування кількості колоній мікроорганізмів.
ВСТУП..........................................................................4
РОЗДІЛ І. СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ РУК ЛЮДИНИ 6
1.3 Основні миючі засоби, які призначені для миття рук.....................9
РОЗДІЛ ІІ. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ РУК ЛЮДИНИ 10
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..20
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………….21
Актуальність теми: Організм людини – відкрита біологічна система, де постійно відбувається колообіг речовин, наше тіло тісно контактує з іншими живими організмами, одні з них позитивно впливають на наш організм, інші здійснюють негативний вплив. Головна задача живих систем забезпечити власну сталість (гомеостаз).
Безперечно, тільки здорова людина, з гарним самопочуттям, здатна вести активний спосіб життя, долати труднощі, самовиражатися. Здоров’я людини безпосередньо залежить від оточуючого середовища, живих організмів, які співіснують з нею. Тому дослідження мікрофлори рук людини є актуальним через збільшення кількості хвороб, які викликані недотриманням особистої гігієни в областях шкіряних покривів, особливо у школярів.
Мікрофлора рук є одним з основних об'єктів дослідження при оцінюванні стану здоров’я людини. Вона постійно змінюються через те, що люди контактують між собою та з навколишнім середовищем. Миючі засоби, які людина використовує як засоби особистої гігієни теж впливають на мікрофлору рук. Тому досить актуальним є дослідження цих миючих засобів з метою знаходження оптимального варіанту для здорової мікрофлори рук людини.
Практичне значення роботи полягає в тому, що вона допомагає вивчити видове різноманіття мікрофлори шкіряних покривів людини, наочно продемонструвати результати дослідів, запропонувати, опираючись на відомі рекомендації, методи догляду за шкірою.
Об’єкт дослідження: мікрофлора рук людини.
Предмет дослідження: колонії бактерій, які можуть існувати на руках людини.
Гіпотеза: мікрофлора рук людини тісно пов’язана із її особистою гігієною.
Мета: лабораторне дослідження мікрофлори рук людини, встановлення взаємозв’язку між кількістю колоній бактерій та рівнем особистої гігієни людини.
Методи дослідження: лабораторні - метод «відбитків», «змивів», аналіз літератури і Інтернет-ресурсів.
Завдання дослідження:
- з’ясувати, за допомогою яких методів лабораторних досліджень можна
визначати мікрофлору рук людини;
- дослідити мікрофлору рук людей з різним рівнем особистої гігієни;
- визначити, як різні миючі засоби впливають на мікрофлору рук людини.
Етапи дослідження:
3. Оформлення роботи.
4. Виступ перед аудиторією.
РОЗДІЛ І.
СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ РУК ЛЮДИНИ
1.1. Склад мікрофлори рук людини
Поверхневий шар епідермісу людини, stratum corneum, побудований приблизно з 15 шарів сплощених відмерлих рогових клітин корнеоцитів. Цей шар складається з кератину, змішаного з різними шкірними ліпідами, що грають важливу роль в підтримці вологості шкіри і її проникності.
Мікрофлора шкіри - мікроорганізми, наші постійні «співмешканці», які чудово пристосовані до середовища існування. З огляду на те, що на епідерміс людини можуть потрапляти різні мікроби, для їх первинного розрізнення використовують наступну нескладну градацію:
- Корисні бактерії, що живуть на шкірі і виробляють основну частину шкірного імунітету, резидентні бактерії.
- Патогенні або умовно патогенні мікроби (заподіюють шкоду лише в певних умовах), занесені на епідерміс при взаємодії з об’єктами зовнішнього світу. Вони є однією з основних небезпек інфекційного зараження і називаються транзиторні бактерії, тобто використовують епідерміс для транзиту в інші тканини організму людини.
- Патогенні або умовно патогенні бактерії, які вражають самі шкірні покриви і є збудниками екзем і абсцесів різного ступеня тяжкості.
Чисельність резидентної флори становить приблизно 102-103 на 1 см². Мікроорганізми, що представляють резидентну (нормальну, постійну) флору, постійно живуть і розмножуються на шкірі. Приблизно 10-20% з них можуть знаходитися в глибоких шарах шкіри, в тому числі в сальних і потових залозах, волосяних фолікулах. Найбільша кількість резидентних мікробів на руках виявляється навколо нігтів і в меншій мірі між пальцями. Резидентна флора представлена переважно коагулазонегативними коками (перш за все Staphylococcus epidermidis) і дифтeроїдами (Corinebacterium spp.). Грамнегативні бактерії рідко є резидентними, однак деякі ентеробактерії, перш за все клебсіелли, можуть виживати або навіть розмножуватися на шкірі кілька днів, іноді довше. Резидентні мікроорганізми практично неможливо повністю видалити або знищити за допомогою звичайного миття рук або навіть антисептичних процедур, хоча їх чисельність при цьому може бути значно знижена.
В основному мікрофлора шкіри рук представлена різними видами стафілококів. З двадцяти семи відомих видів чотирнадцять живуть на епідермісі рук людини і тільки два види є патогенними.
1. Найнебезпечнішим видом хвороботворних коків є золотистий стафілокок (s. Aureus). Це надзвичайно витривалі бактерії, що мають характерний золотисте забарвлення. Золотистий стафілокок, так само, як і стрептокок, здатний утворювати колонії на шкірних і слизових покривах людини, і, в певних ситуаціях, провокувати розвиток гнійно-запальних захворювань (додаток А).
2. Епідермальний стафілокок (s. Еpidermidis) є представником роду Stafilococcus. У нормі він мешкає на гладкій шкірі і слизових покривах людини, не викликаючи жодних негативних симптомів. Однак при ослабленні імунітету епідермальний стафілокок набуває агресивні властивості, і, в разі його проникнення в кров, може стати причиною зараження крові або ендокардиту (запалення внутрішньої серцевої оболонки) (додаток Б).
Для дослідження мікрофлори шкіри застосовують три групи методів. Це методи відбитків, змивів і біопсій. Найбільш ефективними є методи змивів і біопсій.
Про можливість отримання «бактеріальних відбитків» при контакті пальців з поживним агаром вперше повідомлялося ще в 40-х рр.. Даний метод базується на тому, що бактерії шкірних покривів людини переходять разом з потожировими речовинами на поверхню агару. Для отримання повного, придатного для ідентифікації відбитка пальця шкіри поживне середовище повинно знаходитися у теплому та вологому середовищі, шкіра рук теж повинна бути теплою та вологою. Для посівів методом відбитків використовують бакпечаткі - стерильні герметичні пластикові контейнери. У бакпечатки діаметром 2,4 см (площа 4,52 см2) заливають 1,5 мл розплавленого агарового селективного середовища. Для проведення тесту бакпечатку відкривають, обережно притискають агар до шкіри протягом 20 с, після чого посів поміщають в термостат. Результат тесту оцінюють за кількістю колонієутворюючих (КУО) одиниць у розрахунку на 1 см2 шкіри. Методами відбитків виділяють меншу кількість мікроорганізмів, ніж при використанні інших методів.
Для визначення кількості мікроорганізмів на одиницю площі шкіри рук (см2) проводять дослідження методом змиву. Для цього змочують стерильний тампон в стерильному фізіологічному розчині, ретельно протирають тампоном свою долоню і роблять посів тампоном на щільне живильне середовище. За допомогою лінійки вимірюють довжину і ширину долоні і обчислюють її площу в квадратних сантиметрах.
Поживне середовище залишають при температурі 37 градусів за Цельсієм (оС) на декілька діб. Потім підраховують загальну кількість колоній в розрахунку на один квадратний сантиметр.
Біопсія – це процедура хірургічного забору біологічного матеріалу та його подальше гістологічне та цитологічне дослідження. Даний метод є найефективнішим, але проводиться лише в спеціальних умовах та якщо потреба її проведення перевищує ризик ускладнень.
Найпоширеніші види мила - гігієнічне, косметичне, шампунєве, рідке, мило-скраб, мило для гоління, натуральне, парфумоване, дитяче, садове тощо. Гігієнічне мило містить мінімум хімічних компонентів і просто змиває звичайний бруд. При виготовленні даного мила використовується мінімум парфумерії та барвників, що обумовлює його протиалергенність. Гігієнічними називають дитячі та антибактеріальні сорти мила. Якщо часто використовувати антибактеріальне мило, то на шкірі майже не залишиться бактерій. Але і шкіра стане більш сухою і стягнутої. До речі, раніше дане мило використовувалося тільки в хірургічних операційних.
До складу косметичного мила входять речовини, які пом'якшують дію лугу на шкіру. Таке мило виготовляють з додаванням гліцерину або крему. Завдяки цьому воно не тільки очищає шкіру, але і оберігає її від висихання, утримуючи вологу. Косметичне мило спеціально створено для догляду за сухою і чутливою шкірою. Воно позитивно впливає на здорову мікрофлору шкіри рук людини.
В натуральному милі луг замінений тваринними жирами. До його складу додають різні аромати трав, какао, меду, фруктів і парфумерії, нерідко включають крем для м'якості, сухоцвіти - для краси. Але натуральне мило має менший термін зберігання і з часом дуже легко втрачає свій аромат, корисні властивості і красу.
Рідке мило вважається найбільш гігієнічним. Дозатор оберігає вміст флакона від попадання хвороботворних мікроорганізмів всередину. До рідкої субстанції дуже легко додати ефірні масла, вітаміни, екстракти трав або аромат парфумів.
Парфумоване мило застосовується здебільшого для ароматизації шкіри, бактерицидних властивостей воно не має.
В основі дитячого мила лежить оливкова олія. В його складі відсутні барвники, синтетичні масла. З трав додається тільки масло ромашки, оскільки воно заспокоює шкіру та є протиалергенним.
РОЗДІЛ ІІ. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ РУК ЛЮДИНИ
Культивування – це вирощування бактерій на поживних середовищах, мікроорганізми, які утворилися в такий спосіб називають культурою. При вирощуванні їх в рідкому середовищі культури утворюють суспензії, осад, плівку, на твердому – колонії. Культивування мікроорганізмів проводиться по-різному. Нижче наведені основні методи.
Перед тим, як культивувати мікроорганізми слід простерилізувати посуд. Спершу мною було проведено стерилізацію лабораторного посуду, тобто його звільнення від вегетативних клітин мікроорганізмів та їх спор. Існують дві групи методів стерилізації: теплові та холодні. Серед теплових – кип’ятіння, стерилізація парою під тиском (автоклавування), текучою парою (тиндалізація), сухим жаром (в сухо-жарових шафах), в полум’ї газового пальника або спиртівки, пастеризація. Мною було обрано метод стерилізації сухим жаром.
Для культивування мікроорганізмів використовують різні групи поживних середовищ:
Для вирощування мікроорганізмів, які мешкають на шкірі рук людини, нами було використано МПА. Дане поживне середовище підігріте на водяній бані та розлито па чашках Петрі. Піддослідні до дослідження готувалися тиждень. Піддослідний № 1 мив руки з милом 5 разів на день, піддослідний № 2 – двічі на день, піддослідний № 3 – більше 8 раз на день та перед самим дослідом ретельно вимив руки з милом. Кожен з них залишив на поживному середовищі в чашці Петрі не менше 10 своїх відбитків пальців. Чашки Петрі, накриті кришками, були залишені на дві доби в теплому середовищі (близько 37 градусів за Цельсієм), в лаборантській кабінету біології.
Через дві доби мною нами було оцінено результати дослідження. Для цього використано метод світлового мікроскопіювання (додаток В). З чашки Петрі було взято частину поживного середовища разом з колоніями мікроорганізмів та зроблено мікропрепарат. Для цього використано наступне лабораторне обладнання: предметні скельця, покривні скельця, бактеріальні голки, далі розглянуто його за малого та великого збільшення мікроскопа та підраховано кількість колоній мікроорганізмів фрагмента поживного середовища з мікроорганізмами площею 2 квадратні сантиметри, які утворилися в процесі дослідження кожного з піддослідних.
Таблиця 2.1
Мікрофлора рук піддослідного № 1 (додаток Д)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
5мм |
Франончастий край |
випукла |
лопатевидна |
Тверда |
білий |
неприємний |
№ 2 |
3мм |
кругла |
випукла |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
1мм |
кругла |
випукла |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 4 |
1мм |
Фістончастий край |
випукла |
лопатевидна |
твердий |
Білий |
Неприємний |
№ 5 |
1мм |
кругла |
випукла |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 6 |
9мм |
ризоїдна |
плоска |
бахромчаста |
твердий |
білий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 6.
Таблиця 2.2
Мікрофлора піддослідного № 2 (додаток Е)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
2мм |
Фестончас- тий край |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
неприємний |
№ 2 |
7мм |
Ниткоподі- бна |
випукла |
бахромчаста |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
5мм |
ризоїдна |
горбиста |
хвиляста |
тверда |
білий |
Неприємний
|
№ 4 |
3мм |
кругла |
Кратеропо- дібна |
Рівна |
твердий |
жовтий |
Неприємний |
№ 5 |
8мм |
Неправиль- На |
вигнута |
хвиляста |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 6 |
11мм |
ризоїдна |
плоска |
бахромчаста |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 7 |
5мм |
кругла |
вигнута |
Рівна |
твердий |
жовтий |
Неприємний |
№ 8 |
4мм |
ризоїдна |
плоска |
хвиляста |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 9 |
4мм |
кругла |
випукла |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
№10 |
3мм |
кругла |
плоска |
хвиляста |
твердий |
жовтий |
Неприємний |
№11 |
2мм |
кругла |
плоска |
хвиляста |
твердий |
жовтий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 11.
Таблиця 2.3
Мікрофлора піддослідного № 3 (додаток Ж)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
3мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 2 |
3мм |
Фестончас- тий край |
вигнута |
хвиляста |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
3мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний
|
№ 4 |
4мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 4.
З дослідження формується висновок про те, що кількість бактерій, які існують на руках людини прямо пропорційно залежить від особистої гігієни людини. Як видно з діаграми, найбільша кількість бактерій висіялася у фрагменті мікрофлори рук піддослідного № 2, який мив руки тільки двічі на день, а найменше – у піддослідного № 3, який мив руки надмірну кількість раз на день. Крім того, у піддослідного № 2 виявлені колонії бактерій, різні за кольором, більш різноманітні за формою поверхнею та формою краю, також присутні плісняві гриби, а у піддослідного № 3 колонії бактерій майже одноманітні за всіма показниками, що ще раз доводить вплив особистої гігієни не тільки на кількість колоній та й на їхні якісні показники.
Рис. 2.1
Середній показник забруднення шкіри рук піддослідних на 2 см квадратних поживного середовища з мікроорганізмами становить 3,5 колоній на 1 квадратному сантиметрі.
Порівняльна таблиця кількості колоній на 1 см ²
Таблиця 2.4
Піддослідні |
Кількість колоній на 1 см ² |
№ 1 |
3 |
№ 2 |
5,5 |
№ 3 |
2 |
Середній показник |
3,5 |
Рис.2.2
Графік порівняння кількості колоній піддослідних на 1 см ² поживного середовища
Для визначення кількості мікроорганізмів на одиницю площі шкіри рук в см 2 мною було проведено дослідження мікроорганізмів шкіри рук методом змиву. Для цього я змочила стерильний тампон в стерильному фізіологічному розчині, протерла ним долоні моїх трьох піддослідних та зробила посів тампонами на щільне поживне середовище Ендо. Через дві доби мною було оцінено результати дослідження.
Таблиця 2.1
Мікрофлора рук піддослідного № 1 (додаток З)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
6мм |
кругла |
вигнута |
рівна |
Тверда |
білий |
неприємний |
№ 2 |
5мм |
кругла |
випукла |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
2мм |
Фістончастий край |
випукла |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 4 |
1мм |
кругла |
плоска |
лопатевидна |
твердий |
Білий |
Неприємний |
№ 5 |
2мм |
ризоїдна |
випукла |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 6 |
7мм |
ризоїдна |
плоска |
бахромчаста |
твердий |
білий |
Неприємний |
№ 7 |
3мм |
кругла |
плоска |
рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 7.
Таблиця 2.2
Мікрофлора піддослідного № 2 (додаток К)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
5мм |
Фестончас- тий край |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
неприємний |
№ 2 |
6мм |
неправильна |
горбиста |
лопатевидна |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
5мм |
ризоїдна |
горбиста |
хвиляста |
тверда |
білий |
Неприємний
|
№ 4 |
4мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
твердий |
Білий |
Неприємний |
№ 5 |
10мм |
ниткоподібна |
вигнута |
хвиляста |
твердий |
Білий |
Неприємний |
№ 6 |
8мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
твердий |
Жовтий |
Неприємний |
№ 7 |
5мм |
кругла |
вигнута |
Рівна |
твердий |
Жовтий |
Неприємний |
№ 8 |
7мм |
ризоїдна |
плоска |
хвиляста |
твердий |
Білий |
Неприємний |
№ 9 |
5мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
№10 |
2мм |
кругла |
плоска |
лопатевидна |
твердий |
Білий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 10.
Таблиця 2.3
Мікрофлора піддослідного № 3 (додаток Л)
Колонія |
Розмір |
Форма |
Поверхня |
Форма краю |
Консистенція |
Колір |
Запах |
№ 1 |
4мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
неприємний |
№ 2 |
2мм |
Фестончас- тий край |
вигнута |
хвиляста |
Тверда |
білий |
Неприємний |
№ 3 |
5мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
Тверда |
білий |
Неприємний
|
№ 4 |
4мм |
кругла |
плоска |
Рівна |
твердий |
білий |
Неприємний |
Загальна кількість колоній – 4
Рис. 2.3
Середній показник забруднення шкіри рук піддослідних на 2 см квадратних поживного середовища з мікроорганізмами становить 3,5 колоній на 1 квадратному сантиметрі.
Таблиця 2.4
Порівняльна таблиця кількості колоній на 1 см ²
Піддослідні |
Кількість колоній на 1 см ² |
№ 1 |
3,5 |
№ 2 |
5 |
№ 3 |
2 |
Середній показник |
3,5 |
Тип мила |
Кількість колоній мікроорганізмів на 1 см ² |
Гігієнічне |
1 |
Парфумоване |
4 |
Дитяче |
2 |
Господарське |
4,5 |
У результаті проведеного дослідження:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Золотистий стафілокок (s. Aureus)
ДОДАТОК Б
Епідермальний стафілокок (s. Еpidermidis)
ДОДАТОК В
Дослідження за допомогою метода світлового мікроскопіювання
ДОДАТОК Д
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 1
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 1
ДОДАТОК Е
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 2
ДОДАТОК Ж
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 3
ДОДАТОК З
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 1
ДОДАТОК К
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 2
ДОДАТОК Л
Фотографії мікрофлори шкіри рук піддослідного № 3