Дослідницька робота гуртка "Еколог" Песецької гімназії.

            

                  

         Песецька гімназія

         Гурток «Еколог»

                           

 

 

                    

 

       « Дослідження  екосистеми витоку річки    

                         Данилівка та її об’єктів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 

 Роботу виконали :                         члени гуртка «Еколог»

                                                    Бобра Максим  - учень  9 класу

                                                    Легкобит Данило – учень 9 класу

                                                    Бочкор Діана - учениця 9 класу

                                                  Войтенко Маргарита - учениця 8 класу

 

                                                 

 

 

Науковий керівник                  Космак Лариса       

                                                   Володимирівна

                                                   вчитель біології, географії

 

 

 

Домашня адреса                       с. Песець

                                                    Новоушицька ОТГ

                                                    Хмельницької області

 

 

 

Контактний телефон                 моб. 0987075512

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     План  роботи

 

 

1. Вступ.

 

Географічні, історичні відомості річки Данилівка і її поселення.

 

ІІ. Основна частина

 

Дослідження екосистеми витоку річки Данилівка і її об’єктів.

 

     1.Інформація про джерела, що дають початок річці:

         а)  географічні дані;

         б)  історія назв;

         в)  фізико-хімічні властивості;

         г)  лабораторні дослідження;

         д)  санітарний стан і екологічні проблеми.

 

     2.  Використання вод джерел. Екологічні проблеми витоку.

 

     3.  Рослинний і тваринний світ витоку русла річки.

 

     4.  Кліматичні умови місцевості.

 

5. Топонімічні відомості про об’єкти села Песець.

 

ІІІ.  Висновок.

 

 Сьогодення і майбутнє малих річок і малих поселень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Історичні та географічні відомості про річку Данилівка, її поселення.

                                     

       Справжньою окрасою наших краєвидів є річки – голубі артерії Поділля. Багато їх є, і більших і менших, і маленьких. Та всі вони, як люди, різні, неповторні. У кожної свій характер, «почерк» і цілий ряд тільки їй властивих рис та особливостей. Ще в сиву давнину річки відігравали важливу роль у житті людини. На її берегах були сприятливі умови для розвитку землеробства, городництва, розвивався рибний промисел. Напувають вони міста, села та живлять своєю водою ниви хліборобські.

       Малі ріки Поділля. Скільки їх…Кожна неповторна своєю красою природи, формою рельєфу, значенням. Вони забезпечують водою промисловість, сільське господарство, комунальні підприємства. Малі ріки формують водні ресурси краю. Гідрохімічний режим та якість води малих річок створюють природні ландшафти великих територій.

     Шумливі води малих річок несуть з собою багато легенд, переказів, дивовижних історій.

      Маленька річка, яка бере початок на території села Песець називається Данилівка. Річечка з прилеглими берегами, широкою долиною створює неповторну красу краю.  Про давню господарську діяльність людей нагадує водяний млин, який давно забутий.

      Цікава історія назви річки і поселення яке виникло на її берегах.

      Село Песець виникло в середині ХІІІ століття. З історичних джерел відомо, що в старовинні часи наші предки-дружинники галицьких князів любили влаштовувати полювання в розкішних і багатих лісах Придніпровського Пониззя. Столицею Пониззя було тоді місто Бакота. Полювання на песця, борсука, лисицю було улюбленою справою князів та їх дружинників. В цю місцевість їх приваблювала також розкішна природа лісів та цілюща вода численних джерел.

       У 1240 році галицький князь Данило Романович, боячись монголо-татар, які йшли з Південного Сходу, пішов збирати для захисту слов’янських земель війська спочатку Угорщину, а потім у Польщу. Татари , пройшовши через Волинь, обмежились пограбуванням Придністров’я, і незабаром відішли, не підкоривши собі цього краю.

     Але у Данила Романовича крім зовнішніх ворогів були і внутрішні – бояри, які скориставшись відсутністю князя, а потім і відступом монголо-татар, вийшли зовсім із підлеглості князю. Так боярин Доброслав Судич вийшов у Бакоту і захопив усе Пониззя, роздаючи цілі округи цієї благодатної землі своїм вірним дружинникам і спільникам. Він наказав збудувати у місці полювання на песця будинок-сторожку, де приймав своїх друзів - бояр та князів. Такий будинок-сторожка був споруджений у мальовничому місці, де із підземних джерел брала початок невеличка річка. В ті часи тут і народилося поселення.

      У 1241 році Данило Галицький підкорив непокірних князів і прогнав із Пониззя болохівських князів та Чернігівського князя – Ростислава Михайловича.

      Великий князь Данило теж інколи любив виїжджати на «песця». Багата природа споконвічних лісів, краєвиди подільських пагорбів, полювання приваблювали його. Він часто відпочивав у цьому місці, що стало його улюбленим. Тому місцеві поселенці назвали річку, що брала початок у цій місцевості Данилівкою. Саме поселення зберегло назву «Песець».

    Село багате на історичну спадщину, яка іде з глибини віків. Легенди, перекази, пісні, народні традиції, обряди – це надбання сельчан. Історичні пам’ятки, географічні об’єкти носять назви, які пов’язані з історичними подіями краю та іменами людей, які проживали в ті часи.

     Знаходиться село на півдні Хмельницької області в Новоушицькому районі за 18км. від річки Дністер на висоті 338м. над рівнем моря між притоками – річкою Калюс і річкою Ушиця.

    Частина села знаходиться на рівнині. Це центр села з громадськими будівлями (школа, бібліотека, сільська Рада, магазини). Більша частина розташована на правому схилі річки Данилівка, яка утворює глибокий яр .

    Діаметр села в напрямку із північного заходу на південний схід – 3км.420м. Площа – 285 га. Всієї землі в користуванні села – 2226га., в тому числі орної – 1630га.

      Річка  Данилівка – ліва притока річки Дністер. Довжина русла – 17км. Площа басейну – 105км.кв. Повниться водами 19 приток загальною протяжністю – 22км. Густота її річкової мережі становить – 0,37км/км.кв.

Протікає територією Новоушицького району, через угіддя сіл Песець, Cадове, Шебутинці, Борсуки, Березівка, Пилипи-Хребтіївські. Протікає в зниженнях рельєфу. Характерною ознакою цієї території є те, що тут спостерігається глибока і часта  почленованість поверхні, ніби каньйоноподібними долинами.  Така форма рельєфу є характерною ознакою Подільського плато, на якому розташований Новоушицький район. Кристалічний фундамент перекритий осадовими породами палеозойського та мезозойського віку невеликої потужності, які залягають майже горизонтально з невеликим нахилом на південь і південний захід. Морські осадові породи перекриті з поверхні майже суцільним покривом лесовидних суглинків, що є материнською породою грунтів.

   Грунтотворні породи місцевості – це леси і лесовидні суглинки, піски, вапняки, глини, алювіальні відклади. На лесах і лесовидних суглинках утворилися чорноземні і сірі лісові грунти; на твердих карбонатних породах в долинах річки – лучно-болотні грунти.

 

 

 

                                              Вигляд русла річки Данилівка.

 

 

    Витік річки знаходиться  на північно-східній околиці села Песець у пониззі

рельєфу. Яр, який утворився, має ширину 25м. і називається Глибочок.

Багато джерел витікає у яр. Стоки зливаючись, утворюють природній потік,

який стрімко тече з схилів яру висотою 50м. Долаючи перешкоди твердих порід, потік утворює невеликі водоспади. Вода розмила пухкі осадові породи

на своєму шляху і нанесла їх у зниження яру. Тому біля русла є насипи  білого піску, дрібного кремнію.

   

 

 

 

                  Наноси твердих уламкових порід, піску руслом річки.

 

    У пониззі яру характер течії повільний.

 

      Інформація про джерела, що дають початок річці.

 

    Вода джерел що витікає з водоносного шару у яр має температуру в середньому +4; +5град. Прозора, без запаху. Витік води із джерел становить від 2,3м.- 3,4 м.за годину.

   Кожне джерело має свою назву, яка походить від прізвищ, імен людей,які їх доглядали, впорядковували. Це – «Любанине», «Видрове», «Горове»,

«Данилове», «Ринова», «Морозове», «Баронське». Їх налічується більше 20.

Були випадки виявлення нових джерел. Це доводить що глибина яру знаходиться на рівні водоносного шару.

   Всі джерела щорічно досліджуються членами гуртка «Еколог». Ведеться спостереження за змінами властивостей води, за станом джерел. При необхідності розчищають, впорядковують. Для кожного джерела складено Паспорт. В ньому вказано всі дані про джерело: географічне положення, дата обстеження, рельєф, обладнання джерела, санітарний стан, фізико-хімічні властивості води.

    Наприклад:

                  Паспорт джерела  № 4    « Яремове».

Джерело розташоване в центральній частині села. Вода витікає в річку Данилівка.

 

Дата обстеження:                                         5    червеня  2023року.

 

  

Вигляд джерела  «Яремове».

 

      Джерело витікає з під скелі. Рельєф горбистий. Рослинність трав'яниста.

Джерело закритого типу, витік води відбувається через металеву трубу.

Санітарний стан задовільний. Витік води становить 3,4м.куб. за год.

Температура води  +4град., прозора, без запаху.

З усіх джерел найбільшу славу має « Баронське». Знаходиться воно при в'їзді у село на схилі яру, недалеко від бувшого маєтка барона Павла Местмахера. Вода має лікувальні властивості. Її порівнюють з відомими березівськими, трускавецькими водами. Люди п'ють її і виліковують хвороби шлунково-кишкового тракту. Особливо людно біля джерела в літні спекотні дні. Вода прохолодна, приємна на смак. Довго зберігає свої властивості у закритому посуді. Тому їдуть до джерела з усіх найближчих сіл.

     З спогадів старожилів відомо, що вода із цього джерела подавалась у маєток барона Местмахера. Він в свій час виявив що вода особлива, легша за всі інші води джерел яру Глибочок. Тому джерело назвали « Баронське».

   З історії відомо що в 1795 році цариця Катерина ІІ відала село в дар своєму раднику старшому феодалу Стрекалову. А він подарував село своїй дочці у придане, яка виходила заміж за генерала Дівова. Генерал Дівов усі свої маєтки пороздавав спадкоємцям. Так село перейшло у володіння барона Павла Местмахера. Він володів землею (500 десятин) і винокурним заводом.

    Вода із Баронського джерела подавалась у маєток барона по системі перепаду тиску води, адже маєток знаходився значно на більшій висоті. Вода з цього джерела використовувалась постійно населенням і господарствами.

Довгий час місцевим колгоспом  виготовлялись напої на основі цієї води.

Була відома мінеральна вода « Песецька».

     Вода із баронського джерела досліджувалась лабораторно. Ще в 70-х роках виявлено іонний склад в мг.-л.:

         Калій та натрій --------- 8,1

         Кальцій ---------126,6

         Магній ----------31,1

         Хлоридний -------10,8

         Сульфатний ------35,9

         Гідрокарбонатний ------ 498,5

 

На етикетці зазначалось, що вода гідрокарбонатно-кальцієво-магнієва малої

мінералізації-гіпотонічна.

   В даний час це джерело закритого типу, витік здійснюється через металеву трубу. Джерело викидає  2,7м.куб. за год. Температура - +5град. Навколо

джерела переважає рослинність характерна для лук. Різноманітність рослин

невелика так як схил використовується під пасовище.

   «Морозова криничка» - так називають люди джерело, яке знаходиться за селом у пониззі яру Глибочок. Назва походить від прізвища чоловіка який облаштував її. Вода холодна, чиста і має особливий смак.

  

 

 Вигляд джерела «Баронське»

 

      Вода джерел яру Глибочок використовується  для господарських потреб села.

      Вода джерела « Данилове» постачається по водопроводу місцевим жителям. На місці джерела побудовано закритий басейн і водокачку. Джерело виходить з під скелі. Викид води 4,3м.куб.води за год. Температура - +3град. Прозора, без запаху. Санітарний стан задовільний. Знаходиться джерело на північно-східній околиці села, біля мосту, що з'єднує дорогу до райцентру Нова Ушиця.

  

 

Облаштування джерела  «Видрове»

 

       Практичне застосування водних об’єктів та їх екологічні проблеми.

 

    Біля багатьох джерел місцеве населення впорядкували прала ( місце для прання і полоскання білизни.) Це біля джерел « Ринова», « Горове»,  «Вінгруччине». Такі джерела потребують постійного догляду: очищення від

заростей рослин, спуску застійних вод.

   Стоки води із джерел формують витік річки, який стрімко тече у пониззя яру. Витік має ряд екологічних проблем. У пониззі яру та по його схилах знаходиться багато несанкціонованих сміттєзвалищ. Ще низька екологічна свідомість деяких громадян. Усі побутові відходи, сміття викидають у чагарникові зарості яру. Це призводить до забруднення території і води стоку.

    На схилах яру випасають тварин, утримують домашню птицю. У місцях прання білизни, миття речей, техніки вода забруднюється хімічними речовинами, мастилами, мазутом. Миючі засоби змінюють склад води, збагачують її на фосфати, що негативно впливає на видовий склад організмів річки.

    До схил яру прилягають орні землі агрофірми « Промінь Поділля».Фірма широко застосовує у своїй практиці внесення мінеральних добрив, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками, застосування речовин, що прискорюють дозрівання ріпаку, соняшнику. У дощовий період вода з полів потоками стікає у яр, доповнюючи витік джерел  змитим родючим шаром грунту з розчиненими хімічними речовинами.

 

             Часткове забруднення витоку побутовими відходами.

 

 

    Вода витоку річки широко використовується місцевим населенням для господарських потреб. У посушливі періоди селяни здійснюють полив городини. Рівень води тоді знижується.

   Вода витоку, осадові породи, схили яру – все це у господарській діяльності людей села. Тому збільшуються екологічні проблеми довкілля. Виникають сміттєзвалища, на схилах яру копанки глини, піску, що призводять до зсувів грунту.

    За селом потік річки збільшується. Річкова долина ширша. Спостерігається урізноманітнення трав'янистих рослин. За видовим складом вони більше належать лукам. В межах одного кілометра долина є місцем випасання черг худоби, сінокосу. Річкова долина є улюбленим місцем відпочинку дітей, дорослих. Релігійні громади влаштовують табори відпочинку дітей у літній період.

   Місцеві школярі здійснюють туристичні походи з метою відпочинку і спостереження за природними об’єктами. Щорічно вимірюють глибину річки у певних місцях. Спостерігають за прозорістю води. Відзначають зміни у її руслі. Визначають території поширення ранньоквітучих рослин.

               Випасання худоби на річковій долині.

 

            Кліматичні умови річкової долини.

 

   За багаторічними спостереженнями у долині яру відмічено підвищення температури повітря, зменшення швидкості вітру, збільшення сонячної радіації. Це тому, що долина захищена схилами, висота яких сягає більше 100м. В давнину тут було поселення людей. Але з розвитком цивілізації воно припинило своє існування.

   Клімат угіддя річки помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Пересічна температура повітря у січні -5,5град., а у липні + 19 град. Період з плюсовою температурою понад + 10 град. становить біля 180 днів.

Останніх два роки відмічено переважання вітрів південних, південно-східних. Тому переважала суха і спекотна погода влітку, суха – в осінній період. Середньорічна кількість опадів складає в середньому 550 мм. на рік.

Найбільше випадає опадів у другій половині літа. Отже, живлення витоку річки змішане з переважанням снігового над дощовим. Значна роль належить грунтовим водам. У весняний період рівень води збільшується, настає повінь.

Вода розливається по долині, наносячи піску, дрібних уламків твердих порід:

гравію, кремнію. Ці породи населення використовує при  господарському будівництві, ремонті сільських доріг.

   До річкової долини прилягають яри і балки. Крутизна схилів долини зростає. Тут є обриви від 5 до 12 м. У ярах часто течуть струмки, які беруть початок із джерел. Один із таких ярів, що прилягає до долини із сходу, недалеко від села, називається «Секливий». Води його джерел доповнюють потік річки. У берегових відслоненнях яру видно поклади вапняку. Це ще раз доводить, що у пізню епоху крейдового періоду тут було море.

 

Вигляд річкової долини з прилеглим яром. У відслоненнях видно поклади вапняку.

     Після злиття водних потоків з ярів формується русло річки. Ширина русла різна – від 1 м. до 3 м. Глибина також неоднакова – до 1,5 м. ( в межах річкової долини села).

  Дно природне з незначним м'яким осадом, який після повені виноситься з русла практично повністю. Вода чиста, прозора. У глибших місцях до дна слабо мутна ( близько 1 м.) Практично без запаху, смаку. Температура води влітку близька до температури повітря.

   Проводилось багаторазове вимірювання температури води річки по її руслу. Встановлено, що чим дальше від місця зливання вод із джерел, тим температура вища.

   Зарегульованість річки греблями незначна. Це примітивні дерев’яні кладки, переходи із великого каменю або по стовбуру повалених верб. Великих ставків по руслу річки не утворено ( в межах угіддя села). Виявлено кілька заболочених місць біля русла річки. Тут ростуть болотні рослини: осока, рогіз широколистий, незабудка болотна, очеретянка звичайна.

 

                              Зарегульованість і ширина русла річки.

 

 

                   Рослинний і тваринний світ місцевості.

 

    Угіддя річки є типовим за фізико-географічними параметрами, складом водної флори і фауни щодо невеликих річок у межах Подільської височини.

На берегах річки Данилівка поширена степова, лісова, лугова рослинність.

Для прибережно-водної рослинності характерне угруповання осоки низької, що занесене до Зеленої книги рідкісних та типових угруповань України.

Серед трав'янистої рослинності долини зростають ковила волосиста, оман мечолистий, куцоніжка пірчаста, осока низька, волошка східна, молодило руське.

 

 

                           Флора річки у травні місяці.

 

   Чим дальше від села по руслу річки  рослинність урізноманітнюється. Більше спостерігається рослин занесених до Червоної книги України.

Радує те, що поширили свій ареал первоцвіти. На схилах долини, на бувших господарських дворах ростуть медунка м'якенька, любка дволиста, фіалка запашна, первоцвіт весняний.

    Насадження верб на долині створює своєрідний затишок, красу.

  Круті схили яру засаджено ялинами, соснами більше 30 років тому з метою захисту від ерозійних процесів і для збереження екологічної рівноваги усталених біоценозів у зв'язку з будівництвом Дністровської ГЕС. Ще у 80-ті роки передбачали що створене водосховище вплине на мікроклімат у прибережній частині, видозмінить ландшафтну структуру території. Щоб запобігти виникненню у цьому районі несприятливих екологічних умов, здійснювалось цілий ряд природоохоронних заходів. Серед них залісення терас листяними породами дерев і кущів, притаманними лісостеповій зоні. Насадження хвойних за багато років перетворились у справжні ліси. Вони порушили складені віками біогеоценози, збіднили видовий склад степових угруповань. По руслу річки Данилівка зараз суцільні зарості дерев, кущів. До Дністра річковою долиною пройти неможливо. Це пояснюється ще тим, що зменшилась господарська діяльність людей. Більшість угідь не використовувались багато років. Зменшилась кількість поселень близьких до річки.                                                                                                                                   За насадженнями хвойних знаходиться дубово- грабовий ліс з підліском. В ньому росте липа серцелиста , береза бородавчаста, ясен звичайний, клен польовий, явір, черешня. У підліску красується ліщина, терен, бруслина європейська, глід одноматочковий, клен татарський, клокичка периста, гордовина, дерен справжній, калина цілолиста, свидина кров'яна. У трав'яному покриві лісу ростуть фіалка лісова, яглиця звичайна, зірочник лісовий, чина чорна, тонконіг дібровний.

    За першоцвітами, рідкісними рослинами постійно ведеться спостереження, облік. Відзначено, що кількість їх не зменшується. Масового виривання підсніжника звичайного, фіалки лісової з метою наживи немає.

                   

         Вигляд річкової долини з схилу лісу. Вербові насадження.

 

  У басейні річки можна побачити тварин різних природних угруповань. У річці водиться риба: окунь, карась, плітка, бичок. По всьому басейну річки видовий склад риби більший, ніж на початку річки. Із земноводних тут можна побачити жабу ставкову, трав'яну, гостроморду, квакшу, ропуху зелену і сіру, тритона звичайного. Водяться вужі звичайні, водяні, гадюка степова, мідянки, веретільниці, ящірка прудка, зелена і живородна.

   Найбільше в цій місцевості можна побачити птахів. Це птахи лісу, поля, лук, водойм. Із птахів лук і водойм водяться чапля сіра, трав'янка лучна, лунь лучний, синьошийка, кобилочка річкова, деркач. Із ссавців – борсук, полівка звичайна, хом'як звичайний, тхір, видра річкова, лисиця.

   Долина Данилівки з прилеглими схилами біля  села Песець знаходиться у межах  Данилівського ландшафтного заказника площею 693 га.

 

 

             Схил лісу Данилівського заказника. Вивчення видового складу ранньоквітучих рослин.

 

       Данилівський заказник було створено у 1989 році. Сьогодні це дійсно дивовижний куточок первозданної природи. Чиста цілюща вода джерел утворює потік, який згодом перетворюється у річечку. Чисте хвойне повітря, пахощі різноманітних рослин, спів птахів, кольорова гама метеликів – це не весь перелік краси цієї місцевості.

  Данилівський заказник вабить екскурсантів з інших сіл.

  Унікальність його в тому, що тут зростають рідкісні зникаючі види рослин: проліска дволиста, підсніжник звичайний, лілія лісова, королиця звичайна, дзвоники широколисті. Тут є представники усіх деревних порід листяних лісів з багатим підліском. Це гордовина, клен татарський, свидина біла.

 

                    Мікротопоніми села Песець.

 

   З географічних об’єктів, що належать до території села, відомі урочище Осадча долина, Космакове, Верховина, яр Маштлярів, поле Гавриїлове, правий схил яру Глибочок – Стінка, місцевість Яковина.

   Осадча долина розташована на північ від села за 500м. Назва походить від рельєфу місцевості. На вигляд осіла поверхня рівнини. На долині створено штучно водойму, яка в посушливий період пересихає. Живлення його лише дощове. На пологих схилах ставка ростуть відомі трав’янисті рослини: мітлиця собача, конюшина лучна, Кропива дводомна , пирій повзучий, подорожник великий, тимофіївка лучна та кущі шипшини собачої.

    Місцевість використовується для випасання худоби.

    Урочище Космакове знаходиться за 1 км. Від села у напрямку на схід. Назва походить від прізвища власника цих земель ( бувшого до колективізації). Урочище невелике.

     Назва Маштлярів яр походить від назви селянина, що жив на початку яру. Яр глибокий, порослий лісом. Переважають дерева: граб звичайний, дерен справжній, ліщина звичайна, акація біла, кущі глоду одно маточкового, калини звичайної.

    Назву Стінка носить крутий правий берег яру Глибочок. Це дуже крутий порослий травою схил у підніжжі якого, понад річкою, селилися люди. Схил, як стіна прикривав оселі від вітрів.

  На південний схід від села, за 400-500м. розташоване поле Горб. Воно з усіх сторін оточене видолинками і балками. На вигляд місцевість нагадує великий горб над оточуючою місцевістю.

   Особливу історію має місцевість Яковина.

-         Далеко на окраїні села жила бідна вдова з сином. Син ріс, допомагав матері. Був опорою в господарстві. Мати раділа за сина. Але одного разу син не повернувся з лісу. Там  знайшла його мати мертвим. Дуже тужила вона за сином, приказуючи: « Яковино, ти мій Яковино».

Місцевість розташована за 2км. Від села в напрямку на південний схід. В цьому ж напрямку знаходяться поля Грушкове, Тєнькове, Гавриїлове, урочище Протасів, Мельників ярок.  Назви походять від прізвищ людей.

   Поле Гавриїлове тому, що сторожував на ньому сільськогосподарську техніку в післявоєнні роки  покалічений солдат Гавриїл. Для нього була збудована там хатина. І до кінця свого життя він стеріг колгоспне добро.

   Тєнькове поле названо від прізвиська селянина, який  господарював до колективізації одноосібно. Він мав добротну хату, хлів, криницю і частину поля, яку викупив у барона Местмахера. З початком організації колгоспів землю відбирали у селян, що хазяйнували на окремих наділах. Савлюк Тимофій ( Тєнька) переселився у село, а на його полі і досі знаходиться залишок фундаменту його хати.

     

 

 

 

 

            Під час екскурсійних походів.

 

                Висновок.

 

     Малі ріки України – великий резерв водних багатств. Якщо збережемо їх у чистоті, то збережемо екосистеми великих рік. Хочеться щоб у Дністер крім Данилівки і інші маленькі ріки несли свої води чистими. Це ліві притоки – Збруч, Жванчик, Смотрич, Мукша, Тернава, Студениця, Ушиця, Калюс. Але на жаль антропогенні навантаження на екосистеми призвели до значних змін у їх  структурі. Змінився склад вод, зменшилась прозорість, збіднів видовий склад фауни. Води деяких рік тхнуть гнилістю на значну відстань.

   Наприклад: у річку Калюс впадають каналізаційні стоки селища. Вода у цій річці темна на вигляд.

   Потрібно докорінно змінити систему поглядів на довкілля у громадян. Формувати екологічне мислення у школярів. Потрібно щоб кожний житель зрозумів що його життя залежить від якості спожитої води.

    Нам усім треба задуматись над проблемою чистої води. Адже за даними лабораторних досліджень грунтові води містять підвищений рівень хімічних речовин.                                                                                                                                 

 Виникає запитання. Що чекає на ріки у майбутньому?

 Щоб дати позитивну відповідь на запитання, потрібно багато зробити практично. Це заборонити утворювати сміттєзвалища на схилах ярів, спускати каналізаційні стоки у витоки річок, контролювати використання хімічних добрив, речовин господарствами.

     Сміттєзвалища на схилах яру Глибочок.

                  

 

 

Штучно створений ставок потребує очищення.

 

 

Література.

 

1.С.І. Ковальчук, М.А. Задорожний

Пам'ятки природи Хмельниччини- Львів: Каменяр,1985.

 

2. В.Д.Говорун, О.О.Тимощук – Річки Хмельниччини-Хмельницький: Поліграфіст-2, 2010.

 

3. Відділ освіти Новоушицької райдержадміністрації

   Географія Новоушиччини (Хмельницька обл..)-

   Кам'янець-Подільський: Приват-друк, 2006.

 

4. Матеріали клубу «Еколог» Песецької гімназії

 

5. Атлас Палеогеографічних карт Української і Молдавської РСР –вид. академії наук; Київ-1960

6. Історія села Песець. Матеріали краєзнавчого музею Песецької ЗОШ І-ІІ ступенів.