Дослідницько-експериментальна робота «Вчимось досліджувати та охороняти природу. Вода»

Дослідницько – експериментальна робота 

Учениці 4 класу

           Капітанівського ліцею

            Безвіконної Ангеліни

                                  Вчитель: Дідур Галина Павлівна

                                    Опис  дослідницько - експериментальної роботи

                         учениці 4 класу Безвіконної Ангеліни Андріївни

                                 керівник Дідур Галина Павлівна

                    Капітанівського ліцею Новомиргородської міської ради

       На одному із уроків природознавства вчителька назвала  воду справжньою чарівницею. Ангелінка вирішила  дослідити  чи це дійсно так. Дівчинка підібрала  потрібну літературу,   приготувала необхідні прилади для дослідів і почала свої дослідження.

     Отже, предметом її дослідження стала звичайна вода. Вода  найцікавіший об’єкт, який можна дослідити, адже вона має багато властивостей, взаємодії.

      Мала дослідниця поставила перед собою мету переконатись самі та довести всім  що воду справді можна назвати чарівницею.

     Виконавши 29 дослідів ,учениця зробила  висновки : вода-чарівниця. Адже вона

може бути у трьох станах, може перетворюватися із одного стану в інший, є розчинником, має велику  силу,  навіть  руйнівну, є житлом для тварин, може набувати форму посудини, має життєдайну властивість, без неї неможливе життя на планеті.

      Води на Землі багато, Але більшу її частину становить вода морів і океанів. А людям потрібна прісна вода. Її на Землі мало. На кожні 100 літрів води припадає лише 2 літри прісної. Та й цю воду спочатку треба добути. От і виходить, що з кожних 100 літрів води людині дістається лише півтори склянки. За прогнозами ЮНЕСКО ДО 2020 року 2/3 населення Землі будуть жити в умовах дефіциту води. Один із способів зберегти воду — залишити її в землі, не використовуючи зайвої.    А щоб нам це вдалося, треба все знати про воду. А для того щоб більше знати, то треба досліджувати.

                                                         Чарівниця вода 

Дослід № 1   «Вода прозора»        
                                                                                                 
       Переді мною стоять два стакани: один з водою, інший –

з молоком.     В     обидва стакани  кладу  ложечки.

       У якому з стаканів їх видно, а в якому - ні?

Чому? Переді мною молоко і вода, в стакані з водою   бачу ложечку, а в стакані з молоком - ні. 
Висновок: вода прозора , а молоко - ні.

Дослід № 2   «У води немає смаку»  

   
       Пробую через соломинку воду. 
Питання: чи є у неї смак? 
        Дуже часто  чую , що вода дуже смачна, особливо  влітку,

 коли дуже пити хочеться. Для  порівняння беру молоко або сік.  Переконуюся в тому , що у води немає смаку.    
      А ось морська вода на смак солона, тому що в ній багато різних солей. Її  людина не може пити.

 Дослід № 3    «У води немає запаху»        

      Нюхаю воду, думаючи,  пахне   вона, чи не пахне.                 Нюхаю, нюхаю ще і ще, поки не переконаюся, що запаху немає. Однак знаю, що вода із водопровідного крана може мати запах, так як її очищають спеціальними речовинами, щоб вона була безпечною для вашого здоров'я. 

Дослід № 4    «Вода - рідка, може  текти»

          
       Беру два стакани - один з водою, другий - порожній, і   акуратно переливаю  воду з одного в інший. Вода ллється? Чому? Тому що вона рідка. Якби вода не була рідкою, то вона не змогла б текти в річках і потічках, не текла б із крана. 
      Розумію , що таке «рідка»,  бо згадую, що кисіль буває рідким і густим. Якщо кисіль тече, ми можемо його перелити зі склянки в склянку, і ми говоримо, що він рідкий. Якщо ми не можемо його перелити зі склянки в склянку, тому що він не тече, а вивалюється шматками, то ми говоримо, що кисіль густий.

Висновок:Оскільки вода рідка, може текти, її називають рідиною. 

 

Дослід № 5    «У воді одні речовини розчиняються, інші не розчиняються» 

        Беру два стакани з водою. В один з них  кладу звичайний пісок і спробую розмішати його ложкою. Що виходить? Розчинився пісок чи ні? Беру інший стакан і насипаю в нього ложечку цукрового піску, розмішую його. Що тепер сталося? У якому з стаканів пісок розчинився?

Бачу що цукор розчинився у воді , звичайний пісок ні. Нагадую  , що кожен ранок   розмішую  цукор в чаї. Якби він у воді не розчинявся, то   довелося б пити несолодкий чай. 
        В акваріумі на дні мама поклала  пісок. Розчиняється він чи ні? Що було б, коли б на дно акваріума поклали не звичайний, а цукровий пісок? А якби на дні річки був цукровий пісок? 
       Пробую розмішати акварельну фарбу в стаканчику з водою?     Чому вода стала кольоровою? Фарба в ній розчинилася.

Висновок: у воді розчинні речовини розчиняються, а нерозчинні ні

 
Дослід № 6    «Вода буває теплою, холодною, гарячою»

 
      Щоб дізнатися якою вода буває за температурою. беру стаканчики з водою різної температури.   Пальчиком пробую  та  визначаю, в якому стаканчику вода найхолодніша, найтепліша. 
       У річках, озерах, морях вода різної температури: і тепла, і холодна. Деякі риби, звірі, рослини, равлики можуть жити тільки в теплій воді, інші - тільки в холодній. У холодних морях, річках живе менше різних тварин. У природі є такі незвичайні місця, де дуже гаряча вода виходить з-під землі на поверхню. Це гейзери. Від них, як від термоса з гарячою водою, теж йде пара. 
       У водоймах вода буває різної температури, а значить, в них живуть різні рослини і тварини.

Дослід № 7     «Вода не має форми» 

    
         Розглядаю шматочок льоду (лід - це тверда вода). Якої форми цей шматочок льоду? Чи змінить він свою форму, якщо ми опустимо його в склянку, в миску, покладемо на стіл або на долоньку? Ні, в кожному місці він залишиться кубиком (до тих пір, поки не розтане). А рідка вода? 
  Наливаю воду в глечик, тарілку, склянку, на поверхню столу. Що відбувається? Вода приймає форму того предмета, в якому знаходиться, а на рівному місці розповзається калюжкою. Значить, рідка вода не має форми. Дослід  доповнюю наступними спостереженнями: кубик льоду, що має форму, при таненні перетворюється в рідину і розтікається по поверхні блюдця. 

Висновок: Вода в рідкому стані не має форми.

Дослід № 8    «Пара - це теж вода» 

   
       Беру чайника з окропом. Відкривши  його,  бачу   пар. Намагаюсь довести те , що пар - це теж вода. Тримаю над парою   дзеркальце. На ньому виступають крапельки води .  

Висновок:  При охолодженні пара перетворюється на воду.

Дослід № 9    «Вода потрібна всім»      
 

        Тиждень тому  для досліду приготувала  дві квасолини. Одну з них  поклала на блюдце в намочену ватку і  постійно підтримувала її у вологому стані. Другу горошину  помістила на інше блюдце в суху вату і не змочувала зовсім. Блюдця  стояли в однакових умовах,  на підвіконні. В якій з квасолинок з'явиться паросточок, а в який - ні? Чому? У результаті таких спостережень  наочно переконалась в ролі води у розвитку, проростанні рослин. 

Висновок: для росту рослин необхідна вода

Дослід № 10    «У рослини всередині є вода» 

          Ми стверджуємо, що рослини п'ють воду, у них всередині є вода. Для доказу цього твердження взяла одну квітку з букета і залишила  її  без води,  поклала на папір.   Через деякий час порівняла квіти в букеті, які п'ють воду з вази, і засушену квітку. Чим вони відрізняються? Вода «пішла» з засушеної  квітки, випарувалася.  А коли  стебло квітки із вази надрізала і притулила до тіла, то відчула на шкірі вологість.

Висновок: у рослинах є вода

Дослід № 11    «Рослини  п'ють воду»      

     Коли поставила букет квітів у підфарбовану воду, помітила  що через деякий час стебла квітів також забарвалисяся. 
Висновок: рослини «п'ють» воду. 

Дослід № 12    «Двоколірний квітка»    

      Розщеплюю стебло білої квітки на дві частини і кожну половинку занурюю в підфарбовану воду. Через кілька годин квітка стала двоколірною. Всередині стебла є маленькі канали, по яких підфарбована вода вбирається квіткою. 

Висновок: Рослини вбирають у себе воду маленькими каналами у стеблі

Дослід № 13   «Друзі - вороги»      

       Масло і вода - рідини, які ніколи не змішуються один з одним. Але якщо додати засіб для миття посуду, то вийде суміш молочного кольору. 
     Мило не дає крапельці масла злитися і утворити щільний шар. 

Висновок: у води є друзі і вороги

Дослід № 14    «Сірник-полонянка» 

       Кладу сірник на лід. Насипаю зверху трохи солі, і  бачу, як спічка вмерзає в лід. Сіль змушує лід танути, але утворена вода тут же замерзає. 

Висновок: Все що попадає на лід і сприяє його таненню , можемо побачити у середині льоду

Дослід № 15    «Сірникові бігуни»    

       Беру чотири сірники і кладу в тарілку з водою. Вони так і будуть лежати, не рухаючись. На поверхню води через взаємне притягання молекул утворюється невидима плівка. 
      Кладу шматок цукру на середину: сірники наблизяться один до одного. Цукор починає вбирати воду і виникає течія, яка зближує сірники. 
      Повторюю досвід з милом: сірники «розбігаються». Мило змінює поверхню води навколо і відштовхує сірники. 

Висновок: рух води  спричиняє рух предметів які на воді

Дослід № 16    «Як вийти сухим з води»     

        Мну папір і кладу його на дно склянки. Швидко перевертаю склянку і занурюю    у воду. А тепер виймаю стакан: папір залишився сухим. Вода не проникла в стакан, бо він наповнений повітрям.

Висновок: повітря не дає проникнути воді в середину посудини

Дослід № 17     «Життєдайна  властивість води» 

       Заздалегідь зрізала гілочки з дерев які швидко розпускаються(верба, тополя) . На посудину, наклеїла етикетку «Жива вода».  Ретельно  розглянула гілочки чи є меленькі бруньки. Після цього поставила  гілки в воду щоб перевірити, що одна з важливих властивостей води - давати життя всьому живому.   Гілки певний час стояли на видному місці. Через деякий час  вони ожили.   Гілки тополі даже   пустили коріння, а на вербі витикнулися із бруньок ніжні котики.

Дослід № 18     «Поверхневий натяг води» 

       Баночка доверху наповнена водою. Що відбудеться, якщо в баночку обережно помістити канцелярську скріпку? Скріпка витіснила невелику кількість води. Вода піднялася вище краю баночки. Однак завдяки поверхневому натягу вода не перелилася через край, лише її поверхню злегка зігнуло

Дослід № 19    «Кораблик пливе по воді»   
 

 Зробила з шкаралупи волоського горіха маленький кораблик з вітрилом, помістила його в миску з водою і подула на вітрило,   кораблик поплив по воді.

Висновок: Предмети легші за воду тримаються на воді і від подиху вітру пливуть     

Дослід № 20    «Вода може збиратись у крапельки»      

      Беру  покриту пилом дощечку і збризкую водою: бачу, як утворюються кульки-крапельки, тобто пилинки збирають навколо себе дрібні крапельки води і утворюють одну велику краплю - кульку. Згадую коли мама  кропила  з пульверизатора листя кімнатних рослин. Коли багато дрібних крапельок потрапили на лист, вони, збирались разом, а потім утворили велику краплю, а тоді навіть у невелику калюжку. 

Висновок: на маслянистій або пильній поверхні вода може збиратись у капельки

Дослід № 21    «Райдуга»              

      Хочу побачити  веселку в кімнаті. Для цього ставлю дзеркало в воду під невеликим кутом. Ловлю дзеркалом сонячний промінь і направляю на стіну. Повертаю дзеркало до тих пір, поки не побачу на стіні спектр. Вода виконує роль призми, розкладницької світло на його складові. Здогадуюсь на що схоже слово «рай-дуга»? Що таке «дуга»? Яка вона?   Із землі веселка нагадує дугу, а з літака вона здається кругом. І якби люди спочатку побачили веселку зверху, то вони, можливо, назвали її «рай-коло».

 Висновок: райдуга-це віддзеркалення сонячного проміння  від води

Дослід № 22 «Вода захищає рослини від низьких температур» 
      

Повертаю фольгу так, щоб вона могла служити подобою пенальчика для термометра. Вкладаю кожен термометр в свій пенал, щоб кінець його залишався зовні. Загортаю  кожен пенал в паперову серветку. Один з обгорнутих пеналів намочую водою. Слідкую, щоб вода не потрапила в середину пенала. Кладу пенали на блюдечка і ставлю їх у морозилку. Хвилини через дві порівнюю свідчення термометрів. Слідкую, за показанням термометрів кожні 2 хвилини на протязі 10 хвилин. Термометр, що знаходиться в пеналі, обгорненим мокрою серветкою, показує більш високу температуру. Чому? Замерзання води в мокрій серветці називається фазовим перетворенням. При цьому змінюється і теплова енергія, через що тепло виділяється або поглинається. Таким чином, можна захистити рослини від низьких температур, поливаючи їх водою. 

Висновок: вода може захищати рослини від низьких температур

Дослід № 23    «Зустріч з струмочком»    

       Зробивши невеликий жолобок, схожий на русло потічка. Поклала  його похило, приклавши нижній кінець до  мисочці. Верхній кінець жолобка закріпила на   підставці так, щоб він тримався і не падав. В результаті у мене  вийшла модель похилого русла потічка і ставка чи озера.  Беру банку з водою.   Нахиляю її над жолобком і ллю воду невеликою цівкою.  Вода нагадала струмок, для кращого ефекту , кладу  трохи дрібних камінчиків, створюючи перепону для води. Так я   домоглася ефекту дзюркотливих цівок. 

Дослід № 24    «Вода здатна змочувати й очищати предмети»  

      Вона без запаху, смаку і кольору.  Але всіма вченими визнано це: 
з будь-якого бруднулі весь бруд без сліду  змиє звичайна наша вода. 

      В мене в руках    паперова серветка і обережно кладу її на поверхню води в широкій посудині. Через деякий час серветка промокла. Вода проникла у волокна паперу  і змочила  його. Точно так само як вода живила ті гілочки, які я ставила в посудину з «живою водою». 

Висновок: вода має здатність змивати бруд з предметів

Дослід № 25    «Лід - тверда вода» 

      Вийняла кубики льоду, із  холодильника. Поклала на тарілку і почала  спостерігати за ними . У кімнаті тепло . 
       Мою  увагу привернуло  те, як поступово зменшуються   кубики льоду. Що з ними відбувається? Вони перетворюються на воду прямо у мене на очах.

 Беру  одну велику бурульку і кілька маленьких. Слідкую, яка з них розтане швидше. 
        Бачу  що різні за величиною шматки льоду розтають за різні проміжки часу. 

Згадую, як брала до рук сніжинки , вони також танули від тепла моїх долонь.
Висновок: лід, сніг - це теж вода. 

Дослід № 26    «Лід легше води» 

       Опустила  шматочок льоду в стакан, по вінця наповнений водою. Лід розтав, але вода не перелилася через край. 
Висновок: Вода, в яку перетворився лід, займає менше місця, ніж лід, тобто вона важча. 

Висновок: Мерзла вода збільшується і стає легшою за воду

Дослід № 27    «Замерзла вода рухає  камені» 
 

        Опускаю соломинку у воду. Набираю в соломинку води. Закривши пальцем верхній отвір соломинки, щоб з неї не вилилася вода, витягую її з води і закриваю нижній отвір пластиліном. Вийнявши соломинку з рота, закрийте пластиліном і другий отвір. Години на 3 покладу соломинку в морозильник. Коли витягла соломинку з морозильника, то побачила, що одна з пластилінових пробок вискочила і з соломинки і видно лід. На відміну від багатьох інших речовин, вода при замерзанні розширюється. Коли вода потрапляє в тріщини в каменях, то при замерзанні вона зрушує камінь з місця і навіть ламає його. Розширюючись вода насамперед руйнує найменш міцні камені. На дорогах через це можуть утворитися вибоїни. 

Дослід № 28     «Перетворення в воду» 
                                                                                                      Заносю з вулиці відерце зі снігом. Згадую  перетворення снігу на холоді і в теплі. На вулиці мороз, а в кімнаті тепло. Сніг тане - його стає менше, а води більше. Вода спочатку холодна, а через деякий час теплішає. Сніг, лід, бурульки тануть в кімнаті від тепла, перетворюються на воду. 

Досвід № 29    «Іній»    

Під час цього досліду роблю все навпаки . Виносю на мороз дуже гарячу воду і тримаю над нею гілку. Вона вкрилася снігом, а сніг не йде. Гілка все більше і більше в снігу. Що це? Це іній. 

Висновок: Пара на морозі перетворюється в кристалики (лід)Ці досліди допоможуть вам більше дізнатись про воду, її властивості, та природні процеси, що з нею відбуваються. Я переконалась, що вода дійсно