Дослідницько-творчий проект на тему: «Магія чудо-писанки»

Про матеріал
Проект передбачає ознайомлення учнів з одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва – яскравою народною творчістю – писанкарством. Різноманітність художніх традицій у цьому виді народного мистецтва – надзвичайна, що дає унікальний матеріал для вивчення української національної орнаментики. Учні ознайомлюються з різними видами технік писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами). Ознайомлення із символами в писанкарстві дасть можливість учням виконати оригінальну проектну роботу, використовуючи різні або улюблену техніки.
Перегляд файлу

Дослідницько-творчий проект «Магія чудо-писанки»

Автор та керівник проекту: Сіра Неля Антонівна

Назва проекту: «Магія чудо- писанки »

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети: образотворче мистецтво, трудове навчання.

Вік учнів, клас: 6 клас

Тип проекту: дослідницько-творчий.

Вид проекту: міжпредметний, інтегрований.

Тривалість проекту: 1тиждень.

 

Характеристика проекту:

  •                 За характером контактів: серед учнів класу.
  •                 За кількістю учасників: колективний.
  •                 За тривалістю: короткої тривалості.
  •                 Форма презентації проекту: виставка учнівських робіт.
  •                 Консультанти:  вчителі, батьки.

Питання проекту:

Ключове питання

Писанка – магія чи наука?

Тематичні питання

Писанка – символ народження життя?
Чи можуть писанки розмовляти?

Змістові питання

Що таке писанка?
Які регіональні особливості писанкарства на Україні?
Які існують види писанок? 
Які техніки писанкарства?
Що означають символи на писанці?
Яка символіка кольорів писанки?

          Стислий опис Проект передбачає ознайомлення учнів з одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва – яскравою народною творчістю – писанкарством. Різноманітність художніх традицій у цьому виді народного мистецтва – надзвичайна, що дає унікальний матеріал для вивчення української національної орнаментики. Учні ознайомлюються з різними видами технік писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами). Ознайомлення із символами в писанкарстві дасть можливість учням виконати оригінальну проектну роботу, використовуючи різні або улюблену техніки.

Мета проекту: розкрити цінність і символіку унікального витвору української культури - писанки; розширити і поглибити знання учнів про народну символіку, історію писанкарства; навчити застосувати отримані знання та навички з розпису, змішаної техніки на практиці при виготовленні пасхальних яєць.

Основними завданнями розробленого проекту є:

  1.            Ознайомити із походженням писанки, історичними передумовами виникнення писанки, розвитком писанкарства Україні, з видами писанок.
  2.            Виховувати повагу до традицій українського народу, духовні та моральні ціннісні орієнтири у сфері образотворчого мистецтва.
  3.            Прищеплювати любов до народного мистецтва (писанкарства), до символу-оберегу – писанки;
  4.            Розвивати учнівську творчість, асоціативно – образне мислення, уяву, фантазію, художній смак.

Очікувані результати:

  •                  навчаться виконати оригінальну проектну роботу, використовуючи різні або улюблену техніки.;
  •                  ознайомляться з різними видами технік писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами);
  •                  застосовуватимуть отримані знання для збереження традицій українського писанкарства;
  •                  сформують розуміння того, писанкарством є одним із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва ;
  •                  розвиватимуть вміння спостерігати та робити висновки;
  •                  презентують свою роботу перед учнями.

Матеріали та інструменти: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка,  пензлі, фломастери, кольорові олівці, клей, крупи, стрічки.

Тип уроку: комбінований. 

Види діяльності учнів: сприймання, практична діяльність.

Форма діяльності учнів: індивідуальна, колективна.

Хід уроку-проекту

І. Підготовчий етап.

  1.              Сформувати навчальні цілі та питання проекту: ключове, тематичні та змістовні.
  2.              Сформувати дослідницькі завдання до проекту, з урахуванням особливостей кожного учасника в проекті.
  3.              Розподілити учнів на групи. Роздати попереджевальні завдання, щодо збору необхідної інформації.

ІІ. Основний етап:

Відгадування загадок

У бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)

У фарбах катається, до церкви збирається? (Писанка)

Ми -символ сонця золотого,

Нас святити обов’язково.

Ми кольорові та кругленькі,

З нами поводьтеся гарненько.

Зваріть та розмалюйте вміло,

Бо це зробить – велике діло.

Й легенько беріть нас за боки-

Ми дуже ніжні..(писанки)

Вчитель: Що ж таке писанка? Як її виготовляють? Що зображували на писанках? На ці та інші запитання ми знайдемо відповідь  під час роботи над творчим проектом - пошуком «Магія чудо-писанки ».

Вчитель: Отже уявіть собі,  що у нас є « Машина часу», яка за мить перенесе нас до стародавньої бібліотеки, у якій «бібліотекарі» нам розкажуть про те, що ж таке писанка? (учні попередньо були поділені на групи і отримали завдання)

http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/4/128/977/128977227_3943621_0aav80.jpgБібліотекарі. Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.  Пи́санка яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників.

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками)  пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичеську добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнстванабули нової якості – пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята Великодня. Звідси і їхня назва «великодні яйця».

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.
Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.
Вчитель: А зараз ми побуваємо на справжніх розкопках і «Археологи» розкажуть нам про витоки писанки.

Археологи. Загалом мальовані яйця знаходили як на території Європи, так і в Африці та Азії. Найдавніші знахідки належать єгипетським та нубійським похованням. Все це, як правило, страусині яйця, в Європі натомість знаходили гусячі та курячі. Кладення яєць у могили було характерне майже для всіх культур Середземномор'я. Втім, бузсумнівним є те, що своїми коріннями писанка сягає дохристиянських часів, коли на півдні Східної Європи (нинішній Україні) мешкали суспільства із землеробською основою культури. Про те, що писанка і належить саме до цієї культури, свідчить її знаковий код, себто орнамент. На території України залишилися сліди писанкового мистецтва в Київській Русі. Під час розкопок у селищі Степані Рівненської області знайдена писанка на вапняку. Що датується ХІ – ХІІ ст. Починаючи з періоду ранньої бронзи, археологи знайшли чимало культових яєць (не писанок) під час розкопок давніх могил на території сучасної України. У добу пізньої бронзи виготовляли кам'яні або глиняні яйця.

Відомо, що в період Київської Русі, крім писанок на пташиних яйцях, робили і керамічні. У 80-их роках XIX ст. при розкопках Кривушанської могили археолог Уваров знайшов такі керамічні яйця. На таку ж знахідку натрапив у 1908 році при розкопках на Полтавщині і Вікентій Хвойка. Зовсім недавно, кілька років тому, одну глиняну писанку було знайдено при розкопках стародавнього Галича (с. Крилос) на Західній Україні.  Найдавніша українська керамічна писанка, яку знайшли археологи, датується IX ст. після Р. X. Загалом http://i.i.ua/photo/images/pic/2/8/990082_fe8e1c89.jpgтаких писанок при розкопках було знайдено близько 70 штук; вони були дуже поширені в Київській Русі й мали характерний розпис, що виконувався особливою технікою. На загальному брунатному, зеленому, рідше жовтому тлі сплетіння жовтих і зелених смуг, яке передавало «сосонку» вічнозелену рослину, що стелиться по землі. Ці писанки виготовляли у великих містах, де існувало виробництво цегли і керамічної плитки, таких, як Київ, Чернігів тощо.

На території сусідньої Польщі при розкопках могил XXIII ст. (Ополе, Вроцлав, Новоград) знайдено було розписані шкарлупки і навіть одну цілу писанку; знаходили культові яйця і в курганних похованнях скіфів у Східному Криму (IV ст. до Р. X.).

Вчитель: А зараз ми у потрапимо з вами до архіву. Про розвиток писанкарства в Україні нам розкажуть «Історики»

 Історики. Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Писанка тісно пов’язана з давнім віруванням українців, народним календарем, що базувався на сонячному циклі, якому починаючи із зимового повороту сонця до моменту. Коли день стає більшим від ночі відповідали певні свята: Калити, Коляди, Щедрівки, Великодня. Власне у цей день святкували перемогу сонця над темрявою. Життя над смертю, весни над зимою і як сонячний символ дарували «красні яєчка». Навіть із прийняттям християнства разом із його календарними святами, що часто накладалися на поганські, первісна назва «Великдень» збереглася, оскільки його семантичне значення «найбільшого (найдовшого)дня» якнайкраще відповідало переносному значенню «найзначнішого дня» християн – Воскресінню Ісуса Христа.

http://tv4.te.ua/wp-content/uploads/2016/04/gorka.jpgПисанка вписалася в християнський великодній ритуал. І історія її походження у народних віруваннях навіть найбільшою мірою прив’язана до християнських мотивів, поганські майже стерлися. Поступово почало зникати і розуміння магічного значення писанкового орнаменту, кольору. Натомість зявилися написи: «Христос Вокрес!», «Воістину Воскрес !»

Із прийняттям християнства традиції весняного розписування яєць нашими далекими пращурами злилися з весняними традиційними святом Воскресіння Христа. Що започаткувало наше традиційне свято – Великдень.

Вчитель: Зараз наші «фолькльористи»  розкажуть про легенди, звичаї та обряди, які пов’язані з писанкою.

Фолькльористи.  Для наших пращурів яйце було символом зародження життя, сонця. Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця присвячувалися сонцю й весні й розписувалися напередодні найбільшого свята весни. Писанка – абсолютно унікальний витвір народного генія. Її дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси, сили, врожаю, застосовували як запобігання від стихійного лиха» – грому, пожежі; для лікування різних хвороб, від переляку, наговору; качали по зелені і закопували в землю на ниві, щоб хліб був повний і не вилягав, підкладали під вулик, аби безконечно роїлися бджоли…

http://lviv.mow.fm/files/user/photo/0f065bde19701ad245ef2fb682bd807b.jpgУ давнину писанкам приписували магічну силу. Боячись злого ока, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Тому кожна жінка писала писанки сама і, як правило, ввечері, щоб до хати не зайшов ніхто чужий і не наврочив Освяченим писанкам та крашанкам приписували чудодійну силу:
- схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі;
- закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів;
- захована в хаті допомагала у веденні господарства, оберігала рід від всякої напасті;
- дівчата вмивалися водою, в якій лежали писанки, щоб бути привабливими;
- знахарки використовували писанку для лікування всіляких недуг, чарування та закликань.
Та найбільше народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках крашанку чи писанку, не зможе чинити зло. Тому батьки дарували крашанки – дітям, дівчата – хлопцям, господині – дорогим гостям.

Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра.
Наприклад, у давньогрецькій легенді стверджується, що Всесвіт виник із велетенського яйця, яке знесла богиня Ері ома: з однієї частини шкарлупи утворилася Земля, а з другої – небо, з жовтка – Сонце і зорі, з білка – місяць.
У стародавніх перських храмах збереглися золоті зливки у формі яйця, а в Китаї під час весняних свят яйця розфарбували різними кольорами.
У багатьох народів існують прадавні перекази, де справжні події, історії переплітаються з вигаданими й бажаними. В українській народній казці «Яйце-райце» яйце також наділене чарівною силою, бо, коли воно розбилося, «… як узяв же скот вернути з того яйця! Верне та верне…»

Окремий пласт духовної культури людства становлять легенди релігійного змісту. Зупинилося на них детальніше, оскільки в уявленнях наших сучасників писанка тісно пов’язана зі світлим святом Христового Воскресіння.

На Київщинi була поширена легенда про те, як Ісус Христос разом з апостолом Петром увiйшли в якесь єврейське село, де люди були непривiтнi, озлобленi i грiховнi. Дiзнавшись, що це Учитель, вони почали кидати в Нього камiнням, вигукуючи непристойностi. Але те камiння, тiльки-но торкнувшись Ісусового одягу, перетворювалося на яйце червоного кольору крашанку. Апостол Петро позбирав тi крашанки i роздав їх враженим чудом людям, якi цiлували їх i плакали, присоромленi своїми грiхами й злобою. На згадку про той випадок люди почали готувати на Великдень крашанки, розмальовувати писанки. 

А на Гуцульщинi iснує повiр'я, що пiсля арешту Ісусового в Гетсиманському саду Мати Божа розмальовувала писанку, щоби подарувати її Пилатовi i прохати його про помилування Її Сина. Коли вона малювала ту писанку, то обмивала її слiзьми, тому й гуцули, коли сьогоднi розмальовують писанки, зображають на них маленькi цяточки сльози Матерi Божої за Сином своїм Єдинородним. 

На Галичинi iснує легенда, яка розповiдала, що коли Христос нiс свiй хрест на Голготу, в той час вулицею прямував на базар якийсь селянин iз кошиком, наповненим яйцями, якi вiн сподiвався продати. Побачивши, як Ісус впав пiд тягарем хреста, вiн залишив свiй кошик i пiшов допомогти Христовi нести хрест. Повернувшись до свого кошика, селянин побачив, що яйця перетворилися на крашанки i писанки. Коли Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили варту. Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів сповістити всіх, що Христос воскрес.

Літературознавці. Про писанки складали пісні-частівки:

Ой легіню вийди з хати,
Не бійся морозу.
А я в твої білі ручки
Писанку положу
Дочекалась вже до свят,
Щоб тебе зустріти,
Щоб у твої білі ручки
Писанку вложити
Який листок на вербі
Такий на калині
Вдарував мені писанку – 
Маю ще до нині.

А ось вірш-легенда «Писанки», що належить перу українського письменника Юрія Федьковича 
А з четверга, темної нічки
Без місяця, й без свічки
Оливная гора сіяє,
Бо там син Божий
У слізоньках потопає,
Господа благає
Не дай мене, Боже,
На ті муки тяженькі…
 

А може… йой, Боже…
Може така мені доля
Від тебе судилась!..
Нехай буде твоя воля,
І царство і сила.
А може б, мож тую чашу
Від мене узяти?
Не мож було… Залучиш…
А Божая Мати,
Та бідна, нещаслива Мати
За Єрусалимом, в крайній хаті
Сидить собі коло печі,
Вацик крає, в череп мече,
Топить його на жарочку.
І вацику натопила 
І заготу кисточку купила
І покладків свіженьких
Біленьких узяла,
Воском уписала
Ще й намалювала,
Відтак в кошик поскладала
Та й до Пілата поспішала
За Пілатом навколішки ходила
Писаночки носила…
Вчитель: А зараз дамо слово «мистецтвознавцям», які приготували нам презентацію «Символічне значення писанки». (Слайд 1).

Мистецтвознавець. Невідомо звідки до нас прийшов звичай фарбувати яйця і весь пов'язаний із цим міфологічно-обрядовий зміст. Про цей звичай згадують у своїх записах ще Ювеналій, Овідій, Пліній. Римляни використовували їх у своїх ритуальних іграх і обрядах, вважаючи атрибутом творця всієї природи, все діючого і все у собі вміщаючого. В Європу він потрапив, напевно, від азійських чи семітських народів, у яких ще до народження Христа існував звичай на Новий рік класти на стіл варені фарбовані яйця і дарувати їх своїм благодійникам. Корнелій Брюн, який у 1704 р. був у Персії, згадує про те, що перси вітали одне одного з Новим роком фарбованими яйцями. Особливо цікавим є перський космологічний міф, за яким спочатку, крім божества, не було нічого, нарешті народилося яйце, яке покрила своїми чорними крилами ніч, а заопікувався ним старший син Творця. Коли яйце дозріло, то з нього виник Всесвіт.

В Україні писанка й дотепер функціонує у християнсько-обрядовому дійстві. Червоні яйця пишуть переважно під час Великого посту. Але в різних регіонах України це робилося по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього Великого посту або тільки в останній його тиждень, особливо в Чистий четвер. Як виняток, у деяких селах Західної України писанки починали писати на самий Великдень після обіду. Закінчували писати також по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині, писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Мистецтвознавець. Символічне значення писанки складається з двох складових частин:

1) із значення самого яйця, в якому є живий зародок півня (сонячної птиці);

2) із значення написаних на ньому символічних знаків. (Слайд 2).  

 При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи. Давайте розглянемо найголовніші з них


Мистецтвознавець. Символіка українських писанок  Сонце.  Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог – сонячний бог – був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог – це світло. (Слайд 3).

 Свастика, сварга, або ламаний хрест. Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Хрест Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує. (Слайд 5).

 Ружа, рожа, розета, зірка Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці – незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні. (Слайд 6).

Безкінечник, або кривулька Знак однієї з найголовніших стихій - води.  Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність. (Слайд 7).

Сосонки, смерічки, ялинки.  Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя. (Слайд 8).  

Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя – улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок. За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й символ Божого грому. (Слайд 9).  

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність – все те, що пов'язувалося з пошаною до руки. (Слайд 10).  

 Олень Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце. (Слайд 11).  

Кінь Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви. (Слайд 12).  

Птах. Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки – символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах - символ вознесін-ня до Бога. (Слайд 13).   

 

https://afisha.vash.ua/useruploads/krap-1.jpg8975115_a932ef45327558beee3adec6c6c1a423cdcd5Вчитель. Писанки ніколи не варили і не вживали у їжу, ними також ніколи не бавилися у «битка» чи «котка», оскільки вони були позначені магічними знаками, пов'язаними з давніми віруваннями, й усвідомлення їх культового значення збереглося аж до XX ст. Відповідно і обрядовий статус писанки був набагато вищий, ніж у крашанки. Варто тут нагадати, що в Україні існувало два види фарбованих яєць — крашанки і писанки.За способом виготовлення писанки поділяють на кілька видів.
Крашанки яйця, пофарбовані одним кольором, без узорів. Найчастіше господині використовують природні барвники, наприклад лушпиння цибулі (жовтий, оранжевий, коричневий кольори), ягоди чорниці або бузини, відвар гречаної полови або сушених квітів блакитної мальви (синій колір). Рослинні барвники закріплюють галуном або розсолом квашеної капусти. Такі крашанки після освячення можна їсти.
Писанки на поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка наносять орнамент. Роблять це поступово: від білого до чорного чи темно-синього кольору, використовуючи природні чи хімічні барвники.  
Дряпанки (різблянки) на пофарбованій одним тоном поверхні яйця гострим предметом (голкою, лезом) видряпують узор.
Крапанки (галунки) на пофарбоване яйце краплями воску наносять візерунок іншого  кольору чи кольорів.
Мальованки яйце розмальовують фарбами за допомогою пензлика (найчастіше це дерев’яні декоративні писанки).

Кольорознавці.  Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем. Жовту фарбу отримували з гілочок чи кори дикої яблуні або дріку красильного; зелену - з пролісків, насіння з чорного соняшника, барвінкового листя; червону дуже рідко робили в домашніх умовах з рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження з червоного (Бразилія) або сандалового дерева: коричневу фарбу отримували з бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана; чорну готували з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена.

Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. Символічне значення плодючість. Червоний колір кров, що символізує життя, але червоний то ще й колір, пов'язаний з відходом у «той» світ: червона китайка, червона охра, якою посипали тіло померлого. З часом червоний колір став означати вогонь небесний (блискавка, Сонце), символізувати силу, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу. На писанках - це символ життєдайної сили весни, символ відродження.

Білий чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя.

Жовтий колір означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства.

Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Це колір небесної божественності. На писанках це символ насичення.

Зелений - колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу.

Коричневий колір позначав матір-землю.

Вчитель: «Дизайнери» нам розкажуть та покажуть світлини про сучасне використання орнаментів писанок.

0_8b315_75d4ab3f_LДизайнери. Орнаменти української писанки на роботах модельєра Gucci «Осіння колекція 2008 р.».Писанка і висока мода.

Законодавець високої моди Gucci використав у своїй колекції одягу візерунки українських писанкарів, а серед них нашого земляка Олега Кіращука.
Юлія Малеванчик отримала міжнародне визнання на XI Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів и модельєрів «Подіум-2011». 0_8b314_b36f938c_L0_8b316_d110519e_XL

ІІІ.  Практичний етап. Оздоблення Великодніх яєць.

(Учні заздалегідь поділені  на чотири групи. Кожна буде виконувати своє завдання)

Вчитель. Великодні яйця можна оздоблювати не лише традиційним способом (барвниками, воском), а й різноманітними матеріалами: бісером, кольоровим папером, вовняними нитками, різноманітними стрічками, насінням.
Спробуємо порожнє яйце оздобити одним із способів:

Перша група. Розмальовуємо яйце пензликом гуашевими фарбами із додаванням незначної кількості клею, створюємо мальованку.

Друга група. На заздалегідь зафарбоване темним барвником яйце,  олівцем наносимо орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпуємоть намальований орнамент створюючи дряпанку.

Третя група. Дрібно нарізати кольоровий папір. Змастити ділянку яйця клеєм і обкачати яйце у нарізаних папірцях. Виконати оздоблення на інших ділянках. Контур малюнка можна попередньо навести олівцем. Можна оздоблювати також пірям, насінням, або зробити на яйці кольорові відбитки у формі зірочок, хрестиків за допомогою штампів.

Четверта група. Змастити третину яйця клеєм і щільно обмотати ниткою або стрічкою. Крізь отвори в яйці просунути шнурочок з китичкою.

 

ІV. Підсумковий етап. Підбиття підсумків.

1.Загальна оцінка уроку-проекту.

2.Перегляд дитячих робіт. Оцінювання учнівських робіт, з урахуванням всіх видів діяльності.

3.Демонстрування кращих. Оформлення композицій для C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\СІРА\CIMG5701.JPGC:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\Писанкове диво\IMG_1136.JPGвиставки.

4. Обговорення отриманих результатів проекту.

 

C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\Писанкове диво\IMG_1135.JPG

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
25 лютого 2019
Переглядів
3575
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку