Дослідно-експериментальна діяльність, її роль в інтелектуальному розвитку дошкільників

Відділ освіти молоді та спорту Піщанської сільської ради

КЗ Орлівщинський ЗДО «Веселка»

Тема: «Дослідно-експериментальна діяльність, її роль в інтелектуальному розвитку дошкільників»

                                                           Підготувала: вихователь

                                                                                 КЗ Орлівщинський ЗДО «Веселка»

                                                                Кравченко Галина Іванівна

Дослідно-експериментальна діяльність, її роль в інтелектуальному розвитку дошкільників

     Основою дослідницько-експериментальної діяльність та ключем до формування духовно багатої, цілісної, творчої особистості дитини – є формування пізнавального інтересу, коли дитина виступає як своєрідний дослідник, який самостійно впливає різними способами на навколишні явища і предмети для ефективнішого їх пізнання і освоєння. Оскільки дослідницька діяльність є формою ознайомлення дітей з природою вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Видатний педагог Василь Сухомлинський вважав за необхідне вводити малюка у світ природи так, щоб кожен день відкривав для нього щось нове, щоб він ріс дослідником, щоб кожен його крок був подорожжю до витоків чудес у природі, облагороджував серце та гартував волю. Тому, педагогу необхідно навчити дітей самостійно формулювати мету дослідження і йти до неї, долаючи труднощі, адже перш ніж досліджувати, потрібно добре усвідомлювати, що саме ми вивчатимемо і який результат сподіваємося отримати після закінчення дослідження.

    Життя доводить, що в умовах, які весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина гнучка, креативна, творча, здатна використовувати нові ідеї та задуми. Важливо організовувати діяльність дітей так, щоб через дослідницьку діяльність, розв'язання проблемних завдань, різноманітні дії з об'єктами діти у поєднанні із творчою діяльністю одночасно оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом вихователя дітьми здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об'єктами та явищами, відбуваються: їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення.

    У процесі вивчення дослідницьких здібностей вчені вказують на їхній зв’язок з інтелектуальним розвитком дитини, її мисленням. Так, О. І. Савенков пише про вплив на формування дослідницьких здібностей дивергентного і конвергентного видів мислення, виділяючи їх, разом з пошуковою активністю, як відносно автономну складову дослідних здібностей. Взаємодія цих трьох складових сприяє формуванню у дошкільників дослідницьких здібностей.

   Отже, О. І. Савенков виділяє дивергентне та конвергентне мислення у зв’язку з наявністю у людини здатності до складних варіантів розумової діяльності, що відрізняє її поведінку від дій тварини. Такі важливі характеристики дивергентного мислення, як

продуктивність, оригінальність, гнучкість мислення, здатність до розробки ідей є абсолютно невід’ємними складовими дослідницької поведінки. Однак у ситуаціях, що потребують дослідницької поведінки, пошукової активності та дивергентного мислення, вони не є корисні без високорозвиненого конвергентного мислення, оскільки воно пов’язано зі здібністю розв’язувати проблеми на основі логічних алгоритмів

через аналіз та синтез, що принципово важливо на етапах вироблення суджень та висновків.

    Дитяче експериментування сприяє розширенню

світогляду, збагаченню досвіду самостійної діяльності та саморозвитку дитини. Засвоєння системи наукових понять, надбання експериментальних способів пізнання навколишньої дійсності дозволяє дитині стати суб’єктом навчання, дозволяє розвинути інтелектуальну активність, пізнавальну культуру та ціннісне ставлення до навколишнього світу. Експериментування позитивно впливає на емоційну сферу дитини та розвиток її творчих здібностей. Воно дає дітям реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об’єкта, його взаємини з іншими об’єктами і з середовищем існування. У процесі експериментування відбувається збагачення пам’яті дитини, активізуються її розумові процеси, оскільки постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації та узагальнення.

Необхідність надавати звіт про побачене, формулювати виявлені закономірності та висновки – це стимулює розвиток мовлення у дитини. Наслідком цього є не лише ознайомлення дитини з новими фактами, але і накопичення фонду розумових прийомів та операцій, що розглядаються як розумові вміння.

    Одним із видів дослідницької діяльності є експериментування. Згідно словника іншомовних слів, слово «експеримент» походить від грецької мови «experimentum», що перекладається як «спроба», «дослід». Отже, експеримент визначається як науково поставлений дослід, спостереження об'єкта в спеціально створених умовах, що дозволяють слідкувати за перебігом явища та багаторазово відтворювати його. За енциклопедичним словником, експериментом є чуттєво предметна діяльність у науці, більш вузькому значенні - дослід відтворення об'єкту пізнання, перевірка гіпотези.

     Г.Бєлєнька визначає експериментування як маніпулятивну діяльність дитини з об'єктами та явищами оточення, що призводить до пізнання дитиною їх властивостей. При цьому знання виступають суміжним продуктом практичної ситуативної діяльності.

    Експериментування пронизує всі сфери дитячого життя дитячого життя, воно є основою будь-якого знання, без нього будь-які поняття - сухі абстракції, тому вчені вважають, що екологічне виховання дошкільників неможливе без застосування методу експериментування. Експериментування являється одним із видів пізнавальної діяльності дітей і дорослих.

    В роботах багатьох вітчизняних педагогів М.М. Поддьякова, А.П. Усової, Е.Л. Панько говориться, що дитяче експериментування претендує на роль провідної діяльності в період дошкільного розвитку, і виділяють головну особливість цієї пізнавальної діяльності: дитина пізнає об'єкт в ході практичної діяльності з ним, здійснюючі дитиною практичні дії виконують пізнавальну, орієнтовано-дослідну діяльність, створюючи умови, в яких розкривається зміст даного об'єкта.

   В процесі експериментування у дітей формується не тільки інтелектуальні здібності, але й розвивається вміння працювати в колективі і самостійно, відстоювати власну точку зору, визначати невдачі експериментальної діяльності, робити елементарні висновки.

  Таким чином, дослідницьку діяльність дітей дошкільного віку характеризують такі основні поняття як пошуково-дослідницька діяльність, дослід, спостереження та експериментування. Всі ці компоненти взаємопов'язані між собою і вміле їх застосування забезпечує психічний розвиток дитини. Дослідно-експериментальна діяльність дозволяє об'єднати всі види діяльності, всі сторони сприйняття, розвиває спостережливість і допитливість розуму, розвиває прагнення пізнавати світ, всі пізнавальні здібності, уміння винаходити, використовувати нестандартні рішення в складних ситуаціях, створювати творчу особистість.