Дослідження на тему "Уявна подород Північною Америкою"

Дослідження. Федоришина Назара

1. За якими критеріями відбираються об’єкти, що відносяться до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Природні критерії(1) Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості.(2) Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом ґеоморфичних чи фізіоґрафічних особливостей.(3) Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань.(4) Об'єкт включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.

2. Перелік географічних об’єктів Північної Америки, що занесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКОНаціональний парк Наганні (англ. Nahanni National Park Reserve, фр. Réserve de parc national de la Nahanni) — національний парк Канади, заснований у 1976 році в Горах Макені, у провінції Північно-західні території. Парк площею 4 766 км² розташований 500 км на захід від міста Єллоунайф. Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп (англ. Head-Smashed-In Buffalo Jump) — обрив в передгір'ях Скелястих гірприблизно в 18 км на північний захід від Форт Маклеод, Альберта, Канада, неподалік від шосе 785. Рівнинні індіанці використовували цей обрив протягом більш ніж 5500 років, щоб вбивати за його допомогою бізонів. Обрив в 1981 році був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Світової спадщини. Також поруч розташований музей культури індіанців народу чорноногих (англ. blackfoot).

Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп

Також там існують інші об’єкти: Національний парк Ґваї Гаанас. Парки і резервати Клуоні, Врангеля — св. Іллі, Глейшер-Бей, Татшеншини — Алсек. Національний парк Вуд-Буффало. Парки Канадських Скелястих гір. Національний парк Ґрос-Морнь. Міжнародний Парк Світу Вотертон-Глейшер. Національний парк Мігуаша. Скелі зі скам'янілостями в ДжоггінсіЄллоустонський національний парк

В першу чергу я б хотів відвідати: Скелі зі скам'янілостями в Джоггінсі,тому що там дуже красиві види і цікаві скелі. Хед-Смешт-Ін-Баффало-Джамп,тому що там цікаві історичні сліди.

Карта об’єктів, які б я хотів відвідати

Націон́альний п́арк «Вуд-Бу́ффало» у перекладі: Націоналий парк «Лісові бізони») — найбільший національний парк Канади, заснований в 1922 у провінції Альберта та Північно-західних територіях. Парк розташований на північ від нафтоносних пісків Атабаски, між Невільничою річкою на сході та горами Карібу(3 1001 м) на заході. Велика частина парку — дельта річок Піс, Атабаска та Слейв. Головна природоохоронна пам'ятка парку — стадо атабаських бізонів . У 2007 році чисельність атабаських бізонів становила 5 000 особин. Також в цьому районі гніздяться американські журавлі. Тваринний світ парку включає лосів, вовків, американських чорних ведмедів, бобрів, американських бабаків, американських зайців та рисей. У 1983 році парк було віднесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Національний та штатський парки «Секвоя» (англ. Redwood National and State Parks) — національний і штатський парки, розташовані вздовж тихоокеанського узбережжя північної Каліфорнії у США. Ці каліфорнійські парки, котрі носять назву «Секвоя», вкривають територію 5 341,3 км² та захищають 45% прибережних лісів секвої (лат. Sequoia sempervirens), які у США збереглися понині. Секвоя, відома ще як «червоне дерево» (англ. redwood), — одне з найвищих та наймасовіших дерев Землі. Згадані національні й штатні парки зберігають для майбутніх поколінь, крім лісів секвой, ще й степові флору і фауну, культурні ресурси, і 60 км недоторканої берегової лінії. Національний парк Секвоя межує з національним парком Кінгз-Каньйон. Обидва парки управляються Службою національних парків США як єдиний підрозділ — національні парки Секвоя і Кінгз-Каньйон.

Національний парк Гранд-Каньйон — один з найстаріших національних парків США, розташований в штаті Аризона. На території парку розташований Великий каньйон — Великий каньйон річки Колорадо, одне з визнаних природних чудес світу. Площа парку 4927 км². Південний край каньйону є найбільш відвідуваним, тут же знаходяться найпопулярніші оглядові точки. Північний край каньйону набагато менш відвідуваний. Інші частини каньйону віддалені й важкодоступні, хоча багато з них є досяжними по пішохідних маршрутах і путівцях. Територія навколо Гранд-Каньйону стала національним пам'ятником 11 січня 1908 і оголошена національним парком 19 лютого 1919. Створення парку стало одним з перших успіхів природоохоронного руху. Статус національного парку допоміг перешкодити виконанню планів з будівництва всього на річці Колорадо майже всередині меж парку (можливо,іза того що відсутність такого статусу у каньйону Глен і було причиною дозволу будівництва греблі вище за течією річки і його затоплення, після чого утворилося озеро Пауел). ЮНЕСКО оголосив парк об'єктом Світової спадщини. Гранд-Каньйон, включаючи його велику систему суміжних каньйонів, не є ні найбільшим, ні найглибшим у світі, проте він цінується перш за все своїм гармонійним поєднанням розміру, глибини і багатобарвних шарів оголених гірських порід, які датуються аж до докембрійського періоду.

Карлсбадські печери — національний парк в горах Гуадалупе на південному сході штату Нью-Мексико, США. Головна визначна пам'ятка парку — ланцюг з 80 карстових Карлсбадських печер, для яких характерна різноманітність і високий естетичний вигляд мінеральних утворень. Вік печер складає 250 мільйонів років, глибина — до 339 м, сумарна довжина всіх проходів і залів — близько 12 км. Найбільший зал має форму літери Т з розмірами в двох напрямках 610 і 335 м, висотою до 87 м і площею 5,7 га. У парку мешкає 16 видів кажанів загальною кількістю до 1 млн особин. Національний парк відкритий цілий рік, але більшість туристів відвідують його переважно влітку по вихідних і святах. Місяць з найменшою кількістю відвідувачів — січень, парк є відкритим 24 години на добу без вихідних, крім Різдва. Відвідувачі можуть самостійно спуститися в печеру на глибину 230 метрів або скористатися спеціально встановленими ліфтами.

Біосферний резерв Ель-Віскаїно — природоохоронна територія в мексиканському штаті Баха-Каліфорнія-Сюр на півострові Каліфорнія між Тихим океаном та Каліфорнійською затокою, включаючи узбережжя обох. Резерв має площу 25 467 км² і є найбільшим та найрізноманітнішим біосферним заповідником Латинської Америки. Середні днівні температури складають від 18º до 22 ºC, нічні значно нижче. Кількість опадів невелика, менш ніж 80 мм на рік, інколи трапляються роки загалом без дощів, а інколи випадають значні зливи. Річки району зазвичай не досягають океану. Постійні вірти привели до утворення численних дюн. Найбільші висоти резерву розташовані на сході, досягаючи 1600 м над рівнем моря, тут температури нижчі, а вершини інколи вкриваються снігом узимку. Вулкан Асуфре зберігає активніть та є джерелом геотермальної енергії. Також до парку входять 16 островів та острівців, найбільші з них Навідад, Асунсьйон та Сан-Роке.

Біосферний заповідник метелика Монарх (ісп. La Reserva de la Biosfera de la Mariposa Monarca) — природоохоронна територія в мексиканських штатах Мічоакан і Мехіко, за 100 км на північний захід від Мехіко. Мільйони метеликів прилітають у заповідник щорічно. Заповідник був створений з метою збереження місця зимівлі метеликів монархів (Danaus plexippus) та займає площу понад 56 тис. га. Метелики живуть на незначній частині парку з жовтня по березень. Узимку 2007—2008 років в Мексиці існувало дванадцять основних колоній цих метеликів, з яких вісім знаходилися на території парку, з них чотири відкриті для туристів.

Дякую за увагу!