Дослідження природно - ресурсної території

План

! .Основні методи суспільно географічного  положення .       2.Дослідження природно - ресурсної  території.

1. Сучасні наукові розвідки природно-ресурсного потенціалу мають комплексний характер, що передбачає елементи теорії й методології, методики й техніки дослідження, значний обсяг аналітичної роботи з елементами синтезу й отримання конкретного результату практичного значення. Під час вивчення територіальної організації природно-ресурсного потенціалу (ПРП)  як предмета дослідження суспільної географії, основними методами є ті, що застосовуються у науці загалом (загальнонаукові) та у фізичній і суспільній географії зокрема (міждисциплінарні та спеціальні).

Оскільки дослідження ПРП складний системний процес, то у ньому варто виділити кілька етапів. На першому етапі потрібно визначити об’єкт, предмет, мету, завдання та логічну структуру дослідження. Для виокремлення об’єктів ПРП на регіональному рівні слід вивчити і проаналізувати літературні та електронні джерела з досліджуваної проблеми; розкрити зміст понять «потенціал», «природно-ресурсний потенціал»;  узагальнити наукові розробки щодо визначення сутності природно- ресурсного потенціалу та його місця в економіці регіону; узагальнити методику оцінки та аналізу природних ресурсів як умови розвитку природно-ресурсного потенціалу. Використовуючи загальнонаукові методи, важливо виробити загальні підходи та принципи дослідження об’єктів ПРП.

На другому етапі для дослідження структури природно-ресурсного потенціалу доцільно класифікувати природні ресурси за ознаками відновлюваності (відновні, невідновні), за ступенем виснаження (вичерпні, невичерпні), за ознаками замінності (замінні, незамінні), за ознаками відтворюваності (відтворювані, не відтворювані), за технічними можливостями експлуатації (реальні, потенційні), за запасами (балансові, позабалансові), за походженням і природними властивостями (мінеральні, земельні, водні, біологічні тощо), за територіальною належністю (регіональні, національні, міжнародні), за способом господарського використання (ресурси виробничої та невиробничої сфери).

Також важливо виявити і вивчити основні чинники, що впливають на формування та функціонування ПРП території. До них належать географічне положення, геологічні та геоморфологічні особливості території, її кліматичні умови і ін. Домінуючими є кліматичні умови.

На третьому, аналітичному, етапі необхідно зробити аналіз умов і чинників формування природно-ресурсного потенціалу, охарактеризувати його компонентну структуру і виявити обсяги та сучасний стан використання різних видів природних ресурсів; визначити особливості територіального поєднання природних ресурсів, ареали концентрації окремих їх видів;  окреслити проблеми та перспективи використання природно-ресурсного потенціалу в регіоні.

Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу регіону базується на принципах системності, комплексності, оптимальності, синергізму,  самовідновлюваності. Принцип системності передбачає встановлення між структурними елементами природно-ресурсного потенціалу зв’язків, які забезпечують цілісність його відтворення і функціонування. Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системності і передбачає визначення причинних взаємозалежностей між структурними елементами природно-ресурсного потенціалу, їх зміну та розвиток у просторі і часі за кількісними та якісними ознаками. Принцип оптимальності регулює обмін речовин між економічною та природною системами таким чином, що задоволення виробничих потреб у природних ресурсах здійснюється  за умов мінімізації витрат суспільної праці та збереження якості навколишнього середовища. Принцип синергізму базується на принципах системності та комплексності і означає, що взаємодія різних природних ресурсів не обмежується парними зв’язками окремих елементів, а включає інтегральні, прямі та обернені зв’язки. Відповідно, антропогенно обумовлені зміни одних природних ресурсів (які можуть бути як позитивними так і негативними) призводять до покращення або погіршення стану інших. Таким чином, кінцевий результат використання природно-ресурсного потенціалу регіону може перевищувати результати використання окремих природних ресурсів. Принцип самовідновлюваності передбачає здатність природно-ресурсного потенціалу самостійно відновлювати свої кількісні та якісні характеристики відповідно до термінів споживання природних ресурсів, що використовуються у господарській діяльності.

Вивчення компонентної та територіальної структури регіонального ПРП передбачає використання системного підходу як одного з універсальних для суспільно-географічної науки. Цей підхід дає змогу детально вивчити якості природних об’єктів як певної цілісності із новими властивостями й характеристиками. Враховуючи те, що ПРП є впорядкованою системою з досить складною та багатоплановою структурою, застосування системно-структурного методу потрібне для дослідження взаємозв’язків і взаємозалежностей між підсистемами різних порядків, групами та окремими елементами, для дослідження властивостей системи як цілісного утворення та основних її функцій, відношень між компонентами.

Використання у науці і практиці категорії природно-ресурсного потенціалу передбачає його вартісну оцінку. Питання економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу широко розглядається економічною і географічною наукою. Більшість дослідників вважають, що показники економічної оцінки природних ресурсів і всього природно-ресурсного потенціалу території мають бути порівняльними, тобто повинні порівнювати джерела однойменних природних ресурсів і напрями їх використання. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу є грошовим еквівалентом господарської цінності окремих природних ресурсів з урахуванням їх взаємозв’язків та взаємообумовленості.

2.У більшості наукових досліджень економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону визначається шляхом підсумовування показників економічних оцінок окремих видів природних ресурсів і може здійснюватися на основі затратного, результативного, затратно-ресурсного та відтворювального методичних підходів. Витратний підхід враховує суспільно необхідні витрати праці на відтворення кількісних та якісних властивостей природних ресурсів, а також їх підготовку до залучення у господарську діяльність. За результативним підходом економічна оцінка окремих видів природних ресурсів  визначається за показниками їх кінцевого використання. Затратно-ресурсний підхід базується на поєднанні витрат на освоєння природних ресурсів і доходу від їх використання в процесі господарської діяльності. Відтворювальний підхід  враховує сукупні витрати, необхідні на відтворення відновних природних ресурсів.

Економіко-географічна оцінка природних ресурсів включає три види оцінок:

а) оцінку величини ресурсів,

 б) оцінку потреби в ресурсах,

в) оцінку можливості використання природних ресурсів [19, с.10-16.].

Одним із найважливіших методів суспільно-географічного дослідження є статистичний, що передбачає такі етапи: статистичне спостереження, статистичне зведення та групування, пошук та встановлення закономірностей та залежностей, інтерпретація отриманих результатів. Статистичний метод є одним з основних для визначення територіальної диференціації ПРП.

Картографічний метод використовується у взаємозв’язку з усіма іншими методами та підходами суспільно-географічних досліджень. Він дає змогу картографувати об’єкти та допомагає визначити особливості структури та територіальної диференціації ПРП. Картографічні матеріали відображають регіональні особливості розвитку ПРП. Показ тих чи інших об’єктів на карті фіксує їх розміщення, кількісні та якісні характеристики, що є вже новою типологічною інформацією, яка дає можливість аналізувати взаємне розміщення об’єктів чи явищ, їх сусідство чи накладання.

Проведений аналіз методичних підходів до економічної оцінки показує,  що комплексна економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу території дозволяє визначити його загальну величину, ступінь використання та відтворення, проаналізувати співвідношення оцінок окремих видів природних ресурсів та ефективність їх залучення у господарську діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабаєв­ В. Новіков­ М.­ Сучасні­ підходи ­до ­зберігання ­та­ нарощення ресурсного ­потенціалу ­територіальної­ громади.  Держава та суспільство.­ 2008.­ С.­ 197–201. ­URL :­http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2013-2/doc/4/08.pdf­(дата­звернення­04.01.2020).
2. Берданова ­О.­Р ресурсне ­забезпечення ­регіонального­ та­ місцевого розвитку.­ Матеріали ­до­навчального­ курсу.­ Київ,­2014.­37­c.­
3. Бобух І.М. Пропозиції та перспективи формування національного багатства України / І.М. Бобух: Монографія / НАН України; Інститут економіки та прогнозування. – К., 2010. – 372 с.
4. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_dov_zb.htm