Досвід роботи "Маленькі секрети великого успіху учнів при вивченні фізики"

Маленькі секрети великого успіху учнів

при вивченні фізики

(з досвіду роботи)

Учитель-методист вищої категорії  Чернігівської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №5  Мамедова Галина Володимирівна

«Нерозумних дітей не буває, є зацікавлені уроком і не зацікавлені.» -

був впевнений Шапіро А.І., а тепер і я.

Зацікавити всіх дітей відразу дуже важко. У них різна підготовка, вони не схожі один на одного, процес мислення у кожного свій. Тому завжди треба пам'ятати, що люди по способу мислення діляться на три групи. У представників першої групи мозок завжди в пошуку, і він шукає задачу, розв'язує її і відразу бере іншу. Таких представників мало. Друга група (більшість учнів) спокійно слухає матеріал, на цікаві запитання і проблеми не реагує, інертно відноситься до творчих завдань, але конкретні завдання розв'язує охоче і, розв'язавши, чекає іншого. Представники третьої групи всю інформацію і творчі задачі сприймають під натиском, тому треба прикласти немало зусиль, щоб підштовхнути їх до мислення, зацікавити навчальним матеріалом.

Орієнтуватись на якусь одну групу не можна. А щоб включити в роботу всіх учнів, треба знати багато секретів. Ось деякі з них:

СЕКРЕТ 1. Початок уроку повинен бути таким, що інтригує

В перші хвилини уроку учні ще не включились в роботу, і це нормально. Зауваження тут не потрібні. Треба знайти вражаючі слова і учні самі настрояться на «хвилю вчителя».

Зайшовши до класу, урок розпочинаю з подібних запитань: «Як можна виміряти температуру слона, мурашки, комара? Як виміряти температуру молекули?» (При вивченні теми «Температура - як міра середньої кінетичної енергії» в 8 кл.) або «Я сьогодні слухала прогноз погоди. Сказали, що температура не зміниться, тиск почне падати, а вологість ... не розібрала, що буде з вологістю?» (При вивченні теми «Вологість повітря та її вимірювання» в 10 кл.).

Вражаючим був початок уроку, що розпочався віршами О.С.Пушкіна:

Орел бьет сокола, а сокол бьет гусей,

Страшатся щуки крокодила;

От тигра гибнет волк, а кошка ест мышей.

Всегда имеет верх на слабостию сила.      (При вивченні сили в 7 кл.)

А які зацікавлені очі були в учнів 9 класу, коли вони побачили незвичайний музичний інструмент (пляшки, до різного рівня заповнені водою) і почули його звуки?

СЕКРЕТ 2. Викладення нового матеріалу повинно бути емоційно-проблемним

Людині нашого часу потрібно багато чого: і поезія Пушкіна, і музика Бетховена, і теорія відносності Ейнштейна, і мікроелектроніка, і строгість математичних формул. І щоб урок не перетворився в нудне одноманітне заняття, на кожному уроці викликаю в учнів приємне відчуття новизни. Звичайно підготовка до уроку займає багато часу, але без неї гарного уроку не вийде.

Наприклад, вивчаючи прискорення вільного падіння в 10 класі, пояснення матеріалу розпочинаю з розповіді про те, як люди, спостерігаючи за швидкістю падіння різних тіл, зіткнулись з дуже загадковими явищами. Або, при вивченні навчального матеріалу про рух рідин по трубах і закону Бернуллі  для створення проблемно-емоційної ситуації розповідаю учням про полоненого, якому Аллах подарував життя, бо він встиг за той час, поки текла вода, назвати причину звуження струмини.

СЕКРЕТ 3. Треба уникати давати знання в готовому вигляді

Я вважаю, що під час уроку виступ вчителя повинен бути коротким, логічним, чітким. Далі повинен іти інструктаж, мета якого визначити в загальному вигляді основні напрямки самостійної роботи учнів. Учні самі повинні провести спостереження, виконати досліди, подумати і зробити висновки. Свою роль на уроці я звожу до ролі керівника і порадника. Тим учням, які потребують допомоги, надаю її.

Завдання учням даю індивідуальні, але групую по проблемам. Після їх виконання виношу на обговорення класу.

Диференційований підхід до учнів, дослідницький характер завдань, використання цікавих дослідів створює на уроці атмосферу творчої роботи учнів.

Найбільшої ефективності в використанні цього підходу я домоглась при вивченні тем: «Умови плавання тіл» (7 кл.), «Джерела струму. Електричне коло і його складові частини»(8 кл.), «Визначення модуля пружності» (10 кл.).

СЕКРЕТ 4. Попередні спостереження дуже допомагають вчителю при переході до нової теми

Спостереження в процесі навчання допомагають учням свідомо сприймати матеріал, розвивають спостережливість, допомагають ліквідувати формалізм в знаннях учнів. Найкращих результатів я досягла при вивченні таких питань, як: механічний рух, тиск, тертя, прості механізми, види теплопередачі, кипіння, випаровування, магніти.

Якість уроків перш за все залежить від виконання завдання всіма учнями. Тільки за такої умови можна опиратись на власний досвід кожного учня.

Наприклад: при вивченні теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів» у 7 класі учні одержують завдання типу: «Вивчіть на сирому ґрунті сліди коліс автомобіля, трактора, сліди людини. Порівняйте глибину занурення. Зробіть висновки». А результати спостережень учнів я використовую для створення проблемної ситуації на уроці.

СЕКРЕТ 5. Матеріал навколишньої дійсності повинен бути основою для реалізації принципу наочності

Будь-яка теорія сприймається свідомо, якщо вона підтверджується конкретними прикладами. Ця давно відома істина перевірялась мною не один десяток разів.

З великим задоволенням учні спостерігають і пояснюють явища, що відбуваються в природі, на виробництві.

Уроки-екскурсії надовго залишаються в пам'яті учнів. Перед екскурсією я пропоную учням ряд запитань. А після спостережень результати подаються учнями у вигляді письмових звітів, докладів, рефератів, творчих робіт, тематика яких буває різна. Це і «Фізика навколо нас», і «Фізика в лісі», і «Фізика в дитячих іграшках» і т.д.

Досвід показує, що екскурсії і написання творів з фізики допомагають розвитку спостережливості і творчого відношення до роботи.

«...Ось на землю упали останні краплі дощу і багатоколірною дугою спалахнула красуня-веселка. І заіскрилось листя дерев, трава, дахи будинків... Бо це світловий промінь, що упав на поверхню дощової краплі, заломився і пройшов в середину ії. А потім, досягнувши внутрішньої стінки краплі, він відбився і вийшов, заломившись знову, з краплини. Таким чином світло розклалось на спектр - різнобарвні промені красуні - веселки.» - пише учениця 11 класу Світлична В. в своєму творі «Фізика після дощу». А Сосюра С., учениця 10 класу в своєму творі «Фізика води» застерігає нас, що «...сиру і кип'ячену воду змішувати не можна, бо утворюється важка вода, яка пагубно впливає на організм людини.» Коробко О., учениця 7 класу написала чудовий твір на тему: «Фізика вдома», в якому описала «корисне» і «шкідливе» тертя.

СЕКРЕТ 6. Чим сильнішою буде дія досліду на органи чуттів, тим міцніше він запам'ятовується учням

Демонстраційний дослід передає інформацію в основному за допомогою зорових образів. Тому я завжди намагаюсь забезпечити добру видимість під час демонструвань.

Я переконана, що демонстраційні досліди мають бути достатньо емоційними для збудження в учнів почуттів «здивованості», «захоплення», тобто почуттів, необхідних для виникнення проблемної ситуації.

Завжди стежу, щоб темп виконання досліду відповідав темпу сприймання учнями демонстраційного матеріалу. В процесі попередньої підготовки досліду значно економлю час на уроці. Наприклад, тривалість кипіння води при зниженому тиску (10 кл.) значно скорочується, якщо воду взяти не холодну, а підігріту.

СЕКРЕТ 7. Кожен учень повинен чітко представляти роль фізики в його майбутній професії

Для того, щоб знання, що одержують учні на уроках фізики, вони могли застосовувати на практиці, я намагаюсь підсилювати політехнічну підготовку учнів і ознайомлюю їх з різними видами трудової діяльності людей, допомагаю правильно вибрати професію.

З професією лікаря я ознайомлюю учнів 7 класу при вивчені тем: «Тиск рідин і газів», «Гідравлічні машини», з професією криміналіста - при вивченні інфрачервоного і ультрафіолетового проміння в11 класі, з професією музиканта - під час вивчення звуків в 9 класі. А вивчаючи тему «Спектри і спектральний аналіз» знайомлю учнів 11-х класів з професіями астронома, металурга, лаборантів.

СЕКРЕТ 8. Складання питань учнями є важливим методом активізації мислення

Поряд з традиційною я використовую методику перевірки знань, при якій запитання з розглядуваної теми задають самі учні. Запитання вони готують вдома. Іноді вони їх оформляють у письмовій формі і подають вчителю. На уроці вони їх задають усно своїм товаришам, що відповідають біля дошки. Зміст питань може охоплювати будь-який матеріал з фізики, вивчений раніше.

Для усної перевірки використовую дидактичну гру: «Хто перший». До дошки викликаю 2-3 учні. Вони задають один одному запитання. За правильну відповідь учень одержує два бали, за неправильну - мінус два бали. Хто перший отримає 12 балів - переможець, решта - в залежності від кількості балів.

Письмові роботи (на 10-12 хв.) організовую для перевірки домашнього завдання. Учні пишуть питання, складені по матеріалу вдома.

Досвід показав, що такий підхід краще використовувати в 7-9 кл. Також складання учнями питань розвиває їх бачення проблемних якісних задач в фізичному тексті і одночасно закріплює знання законів, формул, понять і визначень фізичних явищ. Складання питань, відповіді на які допомагають в дослідницькій роботі, заставляють аналізувати факти, висувати гіпотези, перевіряти вибраний варіант, робити висновки.

З задоволенням учні 7 класу шукали відповіді на питання Халявко С. «Навіщо на гальмові колодки автомобілів наклеюють накладки з матеріалу «феродо»? та питання Данченко Н.: «Чому сучасні механізми не уявляють без кулькових чи роликових підшипників?».

СЕКРЕТ 9. На уроках розв'язування задач кожний учень повинен бачити свій кінцевий результат

Розв'язування задач з фізики я розглядаю як розв'язування проблеми, яка ставиться перед учнями в процесі їх щоденної праці над оволодінням основами

цієї науки.

Урок розв'язування задач я починаю з повторення теорії. Потім сама читаю умову задачі, показую учням хід своїх думок, переводжу одиниці вимірювання фізичних величин, роблю малюнок, шукаю невідомі величини, виконую розв'язування до дошці. В цей час учні не пишуть, лише слухають. Таким чином я розбираю 4-5 задач (якщо клас сильний, то 1-2 задачі вибираю з конкурсних). Складні місця повторюю 2-3 рази. Задачі розв'язую в загальному вигляді, це економить час. На все це йде 15-20 хвилин. Далі 3-5 хвилин даю на консультацію. (Консультацію даю я, товариші по парті, кращий учень). Після цього всі розв'язки задач на дошці витираю і учні самі розв'язують ці ж задачі. Учень, який розв'язав задачу, піднімає руку. За правильний розв'язок ставлю – «плюс», якщо задача розв'язана не вірно - вказую на помилки.

Таким чином кожен учень рухається вперед своїм темпом, стараючись розібратись в задачах. В кінці уроку підвожу підсумок, виставляю бали.

Такий підхід дозволяє кожному учню бачити результат свої роботи на уроці.

СЕКРЕТ 10. Іноді уроки фізики повинні носити й філософський характер

В класі обов'язково знайдуться учні, які мають філософський склад розуму і бажають зрозуміти проблеми скоріше в загальних рисах, ніж детально, словом, ті, хто не збирається стати фізиком чи зв’язати своє життя з технікою, а просто хоче розширити свій кругозір, хоче зрозуміти головне в природі і багато в чому вірить науці на слово.

Так, при вивченні теми «Енергія» в 10 класі пропоную учням визначити запас працездатності людини, при вивченні закону всесвітнього тяжіння в 7класі пропоную загадково зважити Землю.

Теми для філософських уроків я підбираю з відповідної літератури.

СЕКРЕТ 11. Мотиви усної народної творчості можна використовувати і на уроках фізики

Народ, спостерігаючи за природою, помічав багато зв'язків між окремими явищами, виражав їх у прислів'ях та приказках. А це означає, що фізика як наука про природу тісно зв'язана з народознавством.

Чим більше свою мову насичую прислів'ями та приказками, тим більший емоційний вплив вона справляє на учнів. А це забезпечує міцне засвоєння навчального матеріалу, викликає інтерес до предмету.

Прислів'я та приказки до даної теми підбираю сама, а також даю завдання учням. Наприклад, при вивченні теми «Необоротність процесів» в 10 класі учні підібрали такі прислів'я та приказки: «Було та загуло», «Не буде баба дівкою», «Буде каяття та не буде вороття» та ін.; «Чужий кожух не гріє», «Товста стіна, та не гріє», «До морозів треба кожуха», «Надувся, як сич на мороз», «Виношена шуба не гріє» та ін. - при вивченні теплопровідності у 8 класі.

СЕКРЕТ 12. Перевірка знань учнів теж повинна бути цікавою

«Уроки цікаві у того вчителя, хто вчить цікаво». - сказав Альберт Ейнштейн. Я завжди це пам'ятаю. Для перевірки знань учнів використовую різні цікаві методи. Суттєво активізує учнів робота з кросвордами, які ми самі складаємо на базі основного програмового матеріалу. Бо розв'язування їх вимагає не тільки знань понять, визначень, а й розуміння фізичного змісту та практичного застосування явищ в техніці та побуті.

Під час перевірки знань кожний учень одержує «сітку» з кросвордом і напівпрозорий листок, куди вписує правильні відповіді на кросворд. Іноді даю учням кросворди «навпаки». Вони вже заповнені (в клітинках вписані відповіді), а учні самі формулюють запитання. Кросворди перевіряю сама, іноді - учні.

Також для перевірки знань використовую фізичні диктанти, різні конференції, семінари, уроки-змагання, написання творів, які сприяють розвитку фантазії і уяви, заставляють учнів подивитись іншими очима на навколишнє середовище.

СЕКРЕТ 13 (особливий).

Любити учнів треба всіх і кожного окремо

Я завжди пам'ятаю, що тільки на взаєморозумінні вчителя і учнів будується фундамент педагогічного успіху. Кожний шкільний день, кожний урок я детально продумую і хочу, щоб кожне спілкування учня зі мною вселяло в нього радість і оптимізм. Адже, як пише Руссо Ж.: «У серце увійде лише те, що йде від серця».

СЕКРЕТ 14. Налагодження міжпредметних зв’язків є актуальним в наш час

 Фізика як наука про природу, тісно пов’язана з біологією, географією, астрономією, хімією та іншими предметами. А математика є інструментом пізнання фізики. Виходячи з цього, інтерес учнів до вивчення фізики стимулюю за допомогою нестандартних уроків міжпредметного характеру. Проводжу уроки - дослідження, на яких вивчається матеріал, що зустрічається в курсі інших дисциплін і який потребує деякої пошукової роботи.

Наприклад, учні 11 класів проводили дослідження з теми: «Чорнобильська катастрофа» з метою виявлення спільного та відмінного у вивченні цієї теми на уроках історії та літератури .

 Спільна робота разом з учителем математики над аналізом контрольної роботи в 7 класі допомогла спрямувати учнів на подальшу самостійну роботу, надала можливість оцінити рівень компетентності з нового предмета на початковому етапі його вивчення. А конференція по темі: «Вода, яку ми п’ємо» допомогла учням зрозуміти, що фізика нерозривно пов’язана з хімією, літературою, з життям.

СЕКРЕТ 15. Новини з фізики – ще один крок до знань

Досить часто розпочинаю урок з запитання: «Які в нас сьогодні новини?» А учні роблять цікаві повідомлення по даній темі. ( 5 – 7 хв.)

Наприклад: «Радіодіагностика раку» ( при вивченні ядерної фізики в 11 класі), «Чому крокодили ходять по дну річки?» (при вивченні сили тяжіння в 7 класі) та інші повідомлення по темі , що вивчається.

Проведення таких уроків знімає питання про підтримання уваги учнів і дисципліни, чітко організує діяльність учнів, розвиває самостійність, підтримує інтерес до вивчення фізики.

Уроки цікавих повідомлень (45 хв.) проводжу і в кінці кожної четверті.

СЕКРЕТ 16. Робота з наочними завданнями розвиває логічне мислення і спостережливість у школярів

Використання наочних задач на уроках  фізики сприяє формуванню в учнів елементарних умінь та навичок техніки вимірювання, які необхідні в практичній діяльності. Цінність таких задач полягає в тому, що готової інформації для їх розв’язку немає, і учень повинен самостійно знайти її шляхом аналізу зображеної ситуації.

У повсякденній роботі використовую «Роздатковий матеріал з фізики» під редакцією М.А. Ушакова та К.М. Ушакова, видавництва «Просвещение» 1988р.

Картки, що містять складні завдання, сканую і доповнюю детальним планом розв’язування, а також додатковим завданням, що розширює можливості диференціації цих дидактичних матеріалів.

Особливий ефект дає робота з тими завданнями, які можна відтворити за допомогою обладнання, яке є у фізичному кабінеті.

СЕКРЕТ 17. Фізичні диктанти – одна з форм письмової перевірки знань учнів

Досвід показує, що фізичні диктанти дають можливість підготувати учнів до засвоєння нового матеріалу, до уроків розв’язування задач, допомагають провести узагальнення вивченого, є одним із способів перевірки виконання домашнього завдання і теоретичного матеріалу по даній темі.

    За допомогою фізичних диктантів я розв’язую найважливіші дидактичні проблеми:

• діагностика знань учнів;
• попередження виникнення прогалин в знаннях учнів;
• корекція процесу навчання;
• перевірка досягнень кінцевого результату навчання.

Методика проведення фізичних диктантів нескладна: питання диктую

сама або використовую магнітофонний запис; час відповіді регламентую; число варіантів один або два. Це залежить від змісту фізичного диктанту та об’єму відповіді на запитання. Один варіант у диктанті можливий в тих випадках, коли учні дають відповідь у буквеному вигляді. Наприклад:

• одиниця маси;
• одиниця об’єму;
• одиниця густини;
• формула для розрахунку густини...

У тих випадках, коли відповідь можлива у вигляді визначення, слід

передбачити два варіанти.

    Якщо питання рівноцінні, то за кожне з них виставляю 1 бал. Це полегшує виставлення  оцінок. До перевірки фізичних диктантів залучаю навіть слабких учнів. По-перше, я, довіряючи їм перевірку, піднімаю їх у власних очах і очах класу; по-друге, перевіривши 20-30 однакових робіт, учень здивований тим, що вивчив увесь матеріал, який входить у фізичний диктант. А знання матеріалу  надає учням впевненості в собі при розв’язуванні задач, індивідуальних відповідях по даній темі.

    Системне проведення фізичних диктантів допомагає учням серйозно вивчати навчальний матеріал, а мені дає інформацію про готовність класу до виконання  наступних завдань. Учні звикають до того, що знання кожного з них будуть ретельно перевірені та оцінені. А це виховує дисципліну праці, працелюбність.

СЕКРЕТ 18. Тестові завдання допомагають готувати учнів до зовнішнього незалежного оцінювання

Я вважаю, що контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. При правильній організації він сприяє розвитку мислення учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу, служить їх запобіганню.

У зв’язку з уведенням системи зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти я переглянула свої методи оцінювання рівня знань і прийшла до висновку, що найбільш ефективною на сьогоднішній день формою контролю є тест. А тому на уроках разом з традиційними я даю тестові завдання. По-перше, вони тренують пам'ять, розвивають логічне мислення.

По-друге, готують учнів до поточного, тематичного контролю знань, зовнішнього незалежного оцінювання.

СЕКРЕТ 19. Позакласна робота з фізики повинна розвивати й удосконалювати особистість учня

Я впевнена, що позакласні заходи допомагають учителю краще пізнати індивідуальні здібності учнів, виявити серед них обдарованих. Так, наприклад, проведена конференція: «Україна та Нобелівські лауреати», вечір: «Фізики  жартують» ( 9 – 11 кл.) та фізичний аукціон ( 7 – 8 кл.) запалили вогник любові учнів до вивчення фізики, виявили старанних та здібних учнів, вселили в мене та учнів радість і оптимізм.

СЕКРЕТ 20. Фізичні олімпіади – серйозне випробування для учнів і вчителів

У шкільних олімпіадах беруть участь бажаючі, а не весь клас. Але що робити, якщо не всі народились фізиками? Як бути, якщо взагалі немає бажаючих? У цьому випадку я виділяю групу учнів, які на фоні інших краще навчаються. На уроках і додому даю завдання підвищеної складності, а після уроків обговорюємо розв’язок.

Якщо учень працює самостійно без тиску і процес підготовки систематичний, то результат обов’язково буде. Так, наприклад, за останні роки наполеглива праця моїх учнів дала непогані результати. Неделюк Н., Зеньковець А., Коробко О.,Терещенко Ю., Брагинець Я., Брагинець О. одержали дипломи 1 і 2 ступенів на 2-му етапі олімпіад, Брагинець О. - на 3-му та 4-му етапах олімпіад.

 СЕКРЕТ 21. Найміцнішими знаннями є ті, які здобуті самостійно

У процесі самостійної роботи розвивається увага, мислення, пам'ять, виробляється уміння аналізувати й узагальнювати, виділяти основне з прочитаного, робити висновки, конспектувати.

Конспектування матеріалу відіграє важливу роль у розвитку самостійної пізнавальної творчості учня, бо вчить мислити, перевіряти свої знання, формує прагнення осмислювати факти, явища та закономірності. Учні завжди можуть повернутись до повторного опрацювання матеріалу.

Непогані результати дає самостійна робота з підручником, довідковою та науковою літературою.

Наприклад, під час вивчення теми « Механічна робота», враховуючи те, що учні вже ознайомлені з цим поняттям, пропоную їм вивчити матеріал самостійно за планом:

1. Що таке робота? (Визначаємо фізичний зміст роботи).
2. Формула для визначення роботи. (Позначення, одиниці).
3. Аналіз формули для визначення роботи. (З’ясовуємо, яких значень може набувати робота).
4. Задача на обчислення роботи.

Учнів ділю на групи. Деяким учням даю опрацювати додаткову літературу.

Така організація роботи на уроці дає позитивний результат, спонукає учнів до активної діяльності, розвиває творчість.

СЕКРЕТ 22. Сучасний комп’ютер і його програмне забезпечення мають надзвичайно потужні можливості щодо організації навчального процесу

Я переконана,  що використання комп’ютерних програм на багатьох уроках фізики та астрономії має низку переваг порівняно з традиційним навчанням як для вчителя, так і для учнів.

За допомогою ППЗН учні мають можливість спостерігати динаміку різних процесів, роботу і взаємодію різних механізмів, виконувати віртуальні лабораторні роботи, коли не вистачає приладів або при повторенні  навчального матеріалу. Але я цілком згодна з Давиденко П.А., що «віртуальний експеримент повинен іти поруч з реальним експериментом і ні в якому разі не витісняти його на задній план».

Найбільшої ефективності у використанні комп’ютерної техніки я домоглась при вивченні тем з астрономії. З великим задоволенням учні 11-их класів вивчали будову Сонячної системи, спостерігали за рухом планет та їх супутників, «мандрували по краю Всесвіту». Необхідну інформацію я підбираю з мережі Інтернет.

СЕКРЕТ 23. Складання задач є основним засобом подолання психологічного бар’єру, що виникає при їх розв’язуванні

«У результаті ознайомлення із методикою складання навчальних задач, зокрема, учням вдається подолати той психологічний бар’єр, який досить часто не дозволяє справлятись їм з розв’язанням навіть звичайних типових задач» - стверджує Давиденко А.А. І я згодна з тим, що «… дізнавшись про те, що навчальні задачі можна складати  штучно на основі існуючих математичних моделей відповідних явищ, станів або процесів, учні набагато легше справляються з їх розв’язанням».

«Чому дорівнює рівнодійна сил, що діють на тіло вздовж однієї прямої і дорівнюють відповідно 10Н, 20Н, 30Н? Спробуйте знайти всі можливі варіанти. Відповідь поясніть за допомогою рисунка у масштабі 1см : 10Н» - запропонував класу свою задачу Іскрижицький А. ( 8 кл.), радіючи з того, що знає розв’язок.

СЕКРЕТ 24. Ігрові прийоми роботи з текстом дають суттєві результати

Значну роль у навчанні фізики має підручник. А тому кожний учень повинен уміти самостійно працювати з текстом: складати план прочитаного, визначати головну думку тексту, ставити запитання, складати словник термінів, робити висновки.

Практика свідчить, що саме ігрові прийоми роботи з текстом підвищують інтерес до вивчення фізики, розвивають творчість і логічне мислення.

Кращими вважаю такі ігрові прийоми:

• Запитання – відповідь. (Ставлю завдання учням: швидко й уважно прочитати текст. Клас ділю на дві команди. Перша команда задає запитання, друга – відповідає на них. За кращі запитання та відповіді виставляю бали.)
• Переказ по колу. (Учні читають текст. Я обираю першого, хто почне переказ. Далі учні по черзі переказують текст параграфа: кожний учень має право висловити 1 - 2 речення. Іноді обираю «аналітика», який аналізує переказ учнів, доповнює його, робить висновки).
• Пошта. (Учні уважно читають текст і на окремому аркуші пишуть лист будь-якому учню. (Кожний учень має особистий номер). Зміст листа – запитання з теми. Отримавши листа, адресат надсилає відповідь тому учню, який прислав. Листи передаю я або обраний «листоноша». Бали виставляю тим учням, які надіслали найбільшу кількість листів і отримали найбільшу кількість відповідей).
• Кращий автор. (Після читання тексту учням пропоную скласти підручник, тобто написати текст параграфа для учнів різних категорій: сильних, слабких, дошкільнят, бабусь….Далі визначаю кращого автора, який потім знайомить клас зі своїм «підручником», а учні задають йому запитання.)

СЕКРЕТ 25. Кабінет фізики повинен забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу

Щоб досягти великого успіху учнів при вивченні фізики, потрібно щоб кабінет відповідав сучасним вимогам. У кабінеті фізики повинні бути:

-     підручники, наукова, енциклопедична, інформаційно-довідникова та  методична література;

•                  державні та нормативні документи з питань навчання фізики;
•                  періодика;
•                  роздатковий та дидактичний матеріал;
•                  наочні посібники;
•                  матеріали щодо вивчення нових тем та розділів за програмами з фізики;
•                  технічні засоби навчання;
•                  санітарний та технічний паспорти кабінету;
•                  нормативні документи з техніки безпеки в кабінеті фізики. 

          СЕКРЕТ 26. Кожна дитина повинна знати, що сучасна фізика – це найважливіше джерело знань про навколишній світ

         Фізика – наука багатогранна. Для декого вона дуже приваблива і цікава, для декого – досить складна. Але абсолютно всі розуміють, що саме їй людина має завдячувати за ті блага цивілізації, які вона має. Тому освітнє і виховне значення фізики не можна перебільшити.

         Досвід показує, що з «цікавою» фізикою учнів потрібно знайомити ще в початковій школі. Це сприяє посиленню інтересу до фізики як науки, розширенню світогляду дитини, активізації допитливості, аналітичного мислення.

         З задоволенням учні  молодших класів дивились презентацію: «Явища природи», яку підготували старшокласники. На «Ура» пройшли «цікаві досліди», які пробудили в дітей потяг до пізнання, навчання, корисного дозвілля та відпочинку. Десятикласники побували в ролі вчителів. А Брагинець Олександр (учень 4-го класу) у Всеукраїнському конкурсі «Левеня-2009» показав добрий результат (за 7 клас). В 2014 – 2015н/р отримав диплом 2 ступеня в 4-му етапі олімпіад.

          СЕКРЕТ 27. Зміст фізичних задач повинен носити і виховний характер

          Виховувати дитину потрібно кожного дня, кожної миті і навіть … під час розв’язування задач.

          На мій погляд зміст фізичних задач повинен мати не тільки пізнавальне, а й виховне значення. Емоційно сприйняті знання іноді проносяться через усе життя, стають поштовхом до праці, контролюють вчинки.

          Задача. Смертельна доза нікотину для людини: 50-75мг. Випаливши 20- 25 цигарок за день, людина дістає смертельну дозу. У м. Ніцца в 1934р гурт молоді влаштував змагання: хто випалить найбільше цигарок. Переможець мав отримати приз. Виграли двоє, але нагороди отримати не змогли. Випаливши по 60 цигарок, вони померли. Подати масу нікотину в грамах та кілограмах; визначити вагу і дати відповідь на запитання: чи варто палити?

          Подібна задача викликає в учнів певні почуття, розвиває гостроту думки, навчає цінувати життя і бережливо ставитись до свого здоров’я.

         СЕКРЕТ 28. Проблемне навчання на уроках – це захист від життєвих стресів

         Я впевнена, що на даному етапі розвитку людства проблемне навчання просто необхідне. Воно формує гармонійно розвинуту творчу особистість, здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, здатну систематизувати і накопичувати знання, здібну до високого самоаналізу і саморозвитку.

         Постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій призводить до того, що вони не «пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати. А, увійшовши до життя, учні будуть більш захищені від стресів.

         На уроках фізики для створення проблемних ситуацій я використовую три типи суперечностей:

• суперечності між життєвим досвідом учнів і науковими знаннями;
• суперечності між засвоєною системою знань і новими знаннями;
• суперечності самої об’єктивної реальності.

Наприклад: ( при вивченні маси в 7 класі)

Кладу на склянку маленьку пластинку фанери, зверху – гирю масою 5 кг і запитую учнів, що буде, якщо вдарити по гирі молотком. Діти кажуть, що склянка розіб’ється. Дослід суперечить їх очікуванням. І моє завдання полягає не в тому, щоб вказати учням на цю суперечність, а в тому, щоб учні самі її з'ясували в ході пошукової діяльності.

          Досвід показує, що з різних методів розв'язку проблеми найбільше активізують діяльність і мислення учнів такі: діалогічний, монологічний, міркувальний, дослідницький.

          Наприклад, зайшовши до класу, урок розпочинаю з подібних запитань: «Як визначити діаметр м’яча і діаметр крупинки пшона за допомогою лінійки?» ( При вивченні теми : «Вимірювання величин» (7 кл))  або «Що трапиться, якщо досить швидко смикнути за гичку буряка чи моркви?».

          У першому випадку я вирішую проблему за допомогою учнів у формі діалога. Учні аналізують факти, самостійно роблять висновки та узагальнення, з моєю допомогою формулюють певні поняття і закони.

          У другому випадку я використовую монологічний метод розв’язання даної проблеми. Сама пояснюю сутність нових понять, фактів, даю учням готові висновки науки.

          При розв’язуванні задач я досить часто використовую міркувальний метод вирішення проблемної ситуації. Сама читаю умову задачі, показую учням хід своїх думок. А далі учні самостійно  розв'язують дану задачу.

          Метод дослідницьких завдань організовую шляхом постановки перед учнями теоретичних і практичних дослідницьких завдань, які мають високий рівень  проблемних. Наприклад: при вивченні теми « Тиск твердих тіл» у 7 класі учні одержують завдання типу: « Вивчіть на сирому грунті сліди коліс автомобіля, трактора, сліди людини. Порівняйте глибину занурення». Дану проблему учні вирішують самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього  необхідні джерела інформації, прилади, матеріали, тощо.

        Отже в чистому вигляді проблемна ситуація полягає у створенні в свідомості учня протиріччя, яке він намагається розв’язати. Це підтримує увагу учнів, дисципліну, розвиває самостійність, підтримує інтерес до фізики.

        СЕКРЕТ 29. Роль емоцій у мові вчителя дуже важлива

        Шекспір сказав, що життя – театр, а люди в ньому – актори. І я ніколи про це не забуваю. Виходячи на сцену ( в клас) всі негаразди повинні бути за дверима. Під час уроку говорити потрібно емоційно, впевнено. Адже зацікавленість вчителя швидко передається учням, заставляє іх активніше і серйозніше відноситись до почутого. Впевненість у своїх знаннях, зосередженість, цілеспрямованість вчителя несе учням заряд бодрості, оптимізму, настрою до навчання.

         СЕКРЕТ 30 (узагальнюючий). Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини

         Кожний вихованець повинен відчувати радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. А щоб домогтись цього всім молодим учителям я рекомендую:

• Допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів.
• Дати зрозуміти, що без зусиль в житті нічого не дається, весь час потрібно прикладати зусилля.
• Постійно формувати віру в успіх, впевненість за допомогою різних прийомів, в основі яких є позитивний зворотній зв'язок та безмежна віра в учнів.
• Концентрувати увагу учнів на минулих успіхах, наголошувати на будь-яких поліпшеннях, повідомляти про будь-які внески, розкривати сильні сторони учнів, демонструвати віру в учнів.
• Завжди пам’ятати, що ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх.
• Надавати можливість школярам нести відповідальність за спільну діяльність.
• Створювати ситуації, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися думками, матеріалами.
• Організовувати роботу дітей в групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками.
• У кабінетах розміщувати різні матеріали, що регулюють спільну роботу дітей.
• Чітко формулювати вимоги до поведінки учнів при спільній діяльності, визначати конкретні завдання, інструкції.
• Адаптувати матеріал і навчальні прийоми для того, щоб врахувати індивідуальні запити, інтереси та особливості дітей.
• Використовувати різні методи і наочність з метою задоволення потреб школярів.

Список рекомендованих джерел:

1. Анфилов  Бегство от удавлений. – М.: Детская литература, 1984
2. Дубас З. Збірник запитань та усних задач з фізики. – Тернопіль.:

Підручники та посібники, 2001

3. Позакласні заходи з фізики. – Х.: Основа, 2005
4. Фізика у запитаннях і відповідях / Інтегрований курс. – Тернопіль,  Мандрівець, 2003
5. Татарчук Н.В. Тести 7 – 11 класи. – К.:Видавничий центр «Академія», 2008

Список використаних джерел:

1. Дубас З., Шаромова В. Нетрадиційні уроки фізики - Тернопіль, Підручники та посібники, 2003
2. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ №1423  від 14.12.2012
3. Разумовський  В.Г., Хижнякова Л.С. Сучасний урок з фізики в СШ. – М.: Освіта, 1983
4. Ройко Я. Самостійна пізнавальна діяльність учнів // Фізика. – 2008.- №32
5. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа, 2003