За умов науково-технічної революції питання взаємодії суспільства з природою набули особливої гостроти та актуальності. Екологічна катастрофа, про яку до недавнього часу говорили, як про далеке майбутнє, сьогодні набуває реальних контурів. Сучасний рівень розвитку виробництва обумовив такі зміни в стані навколишнього середовища, за яких виникла загроза існуванню живої природи. Про це свідчить усезростаючий перелік глобальних і регіональних екологічних проблем.
Формування екологічної компетенції молоді тісно пов'язане з розв'язуванням таких проблем навчання, як зміцнення зв'язку навчання з життям, підвищення якості виховання, поліпшення підготовки молоді до суспільно корисної праці, підсилення гуманізації процесу навчання та виховання.
Значне місце в екологічному вихованні учнів посідають природничі науки: фізика, хімія, біологія, географія. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини світу з єдністю та різноманітністю зв'язків між живою й неживою природою. Міжпредметні зв'язки між цими науками дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.
Провідну роль у висвітленні природничо-наукового та технічного аспектів екології відіграє фізика. Це зумовлено насамперед тим, що вона вивчає найбільш загальні та фундаментальні закони природи, створюючи базу для формування світогляду, згідно з яким природа виступає як цілісна система взаємопов'язаних природних явищ і процесів.
Будучи основою сучасної техніки, фізика дає змогу з'ясовувати причини погіршення умов існування живої природи, передбачати можливості та шляхи розв'язування багатьох природоохоронних проблем.
Зміст шкільного курсу фізики дає змогу цілеспрямовано здійснювати роботу з підготовки учнів до природоохоронної діяльності в багатьох сферах сучасного виробництва, а для цього вчитель повинен мати чітке уявлення про зміст екологічного навчання, його структуру; знати характерні особливості процесу
організації екологічного виховання на уроках фізики; вміти дібрати такі методи навчання, які б забезпечили високу ефективність цього процесу.
Науково-технічна революція поставила людство перед такими глобальними екологічними проблемами, як забруднення навколишнього середовища, повітряного басейну та океанів, виснаження природних ресурсів, зміна клімату та руйнування природних комплексів. У багатьох районах світу вплив людини на природу став настільки інтенсивним, що порушилась її динамічна рівновага.
Розв'язати екологічні проблеми, зберегти природу для нащадків під силу тільки людям з високим рівнем екологічної культури та високим почуттям відповідальності за результати своєї діяльності в природі. У зв'язку з цим виховання молоді в дусі бережливого ставлення до природи повинно стати невід'ємним компонентом навчального процесу.
За сучасним визначенням «екологічне виховання — це система виховних заходів, спрямованих на формування у членів суспільства екологічної культури, гуманності, науково обґрунтованого ставлення до природи, як до вищої національної та загальнолюдської цінності». Кінцевою метою цього процесу повинно стати попередження необоротних змін у природі та збереження всієї різноманітності рослинного й тваринного світу. Показником високого рівня екологічної культури людини є її активна діяльність з охорони природи.
Як і в кожному виді діяльності, у природоохоронній можна виділити основні структурні компоненти: інтелектуальний, операційний і мотиваційний. Характерні особливості кожного з цих компонентів визначаються специфікою цього виду діяльності.
До складу інтелектуального компоненту природоохоронної діяльності входять
екологічні знання, операційного — вміння та навички з охорони природи, мотиваційного — сукупність збуджуючих причин діяльності людини в природі.
Отже, процес екологічного навчання та виховання, кінцевою метою якого є природоохоронна діяльність людини, включає:
Важливим моментом в організації екологічного виховання учнів під час вивчення фізики є визначення його змісту.
Оскільки екологічне навчання — складний процес, що включає розвиток екологічних знань, формування екологічних умінь і навичок, а також мотиваційної сфери природоохоронної діяльності учнів, то його зміст в процесі вивчення фізики повинен відображати можливості даного навчального предмета у формуванні всіх трьох компонентів свідомої поведінки
людини в природі.
Зміст екологічних знань, що складають основу природоохоронної діяльності в процесі вивчення фізики, визначається точками зіткнення предметних областей фізики та екології. Враховуючи те, що екологія вивчає закономірності та взаємовідносини між живою й неживою природою, а фізика — це наука про форми існування матерії на неживих рівнях її організації, до змісту екологічної освіти в процесі вивчення фізики повинні ввійти всі елементи неживої природи, які визначають умови існування живих істот, та фізична суть процесів
обміну між живою та неживою природою. Згідно з екологічною термінологією, умови існування характеризуються середовищем перебування та екологічними факторами. У земних умовах існує чотири типи середовищ перебування живих організмів: водне, повітряне, ґрунтове та тіло іншої живої істоти. У процесі вивчення фізики можуть бути висвітлені фізичні властивості перших трьох середовищ як агрегатних станів речовини.
До фізичних величин, що характеризують властивості твердих, рідких і газоподібних тіл, відносять густину, здатність стискуватися, модуль пружності, тиск. Границю міцності, в'язкість, поверхневий натяг, температуру, питому
теплоємність, температури фазових переходів, питому теплоту плавлення та кристалізації, питому теплоту пароутворення та конденсації, теплопровідність, діелектричну проникність, питомий опір. Коефіцієнт відбивання та поглинання світла, показник заломлення, тощо.
Таким чином, рішення екологічних проблем залежить від постановки екологічної освіти і виховання підростаючого покоління.
У процесі вивчення фізики формування цих умінь тісно пов'язане з розвитком в учнів навчальних умінь і навичок - пізнавальних і оцінювальних. Як відомо, до пізнавальних умінь відносять роботу з різного роду літературою, на основі якої формується вміння самостійно здобувати знання й проводити спостереження; вміння формулювати висновки та будувати гіпотези; вміння самостійно ставити експерименти та на їхній основі здобувати знання, пояснювати явища тощо. Розвиток усіх цих умінь у процесі вивчення фізики має безпосереднє відношення до формування вміння оцінювати стан навколишнього середовища.
До оцінювальних умінь входять уміння давати соціально-економічну та екологічну оцінку знайденим значенням величин у результаті розв'язування обчислювальних чи експериментальних задач, достовірності результатів експериментальних робіт, технології виробництва тощо.
Взаємозв'язок екологічних умінь з навчальними, які формуються в процесі вивчення фізики, визначає ті види діяльності учнів, залучення до яких сприяє розвитку операційного компоненту природоохоронної діяльності. У випадку вміння оцінювати стан навколишнього середовища — це робота з джерелами інформації, спостереження, розв'язування різних типів задач.
Формування вміння правильно поводитися в конкретній ситуації в процесі вивчення фізики пов'язане насамперед із свідомим додержанням правил витрачання води, газу, енергії, визначенням розумних потреб їхнього споживання. З умінь, пов'язаних із культурою поведінки в навколишньому середовищі, можна виділити вміння додержуватися тиші. Процес розвитку цих умінь спирається на розвиток таких практичних умінь з фізики, як уміння користуватися побутовими приладами
та робити вимірювання за допомогою фізичних приладів, здійснювати математичну обробку здобутих результатів і розв'язувати різні типи фізичних задач, уміння спостерігати, аналізувати й робити висновки. Перелічені вміння можуть бути сформовані на уроках фізики під час розв'язування задач з екологічної
та економічної тематики, спостережень за поведінкою інших людей, складання задач на основі домашніх дослідів і спостережень.
На своїх уроках намагаюсь формувати екологічну свідомість учнів, почуття особистої відповідальності за майбутнє своєї країни, усвідомлення себе громадянином Планети. Пропоную учням задачі екологічного змісту, підготувати повідомлення на екологічну тематику в рамках тижня фізики, або до певного уроку.
Разом з учнями готуємо екологічні вікторини, проводимо рольові ігри, випускаємо стінгазети , проводимо усні журнали на екологічну тематику.
Найбільшу зацікавленість до природоохоронної роботи виявляють учні 7 – 8 класів, а тому акцентую їх увагу на питаннях раціонального природо використання, виховую в них почуття відповідальності перед природою.
До кожної теми , яка вивчається в курсі фізики розробила виховну мету уроку та зміст екологічних знань, пов’язаних з фізичним матеріалом.