Екологічне виховання на уроках фізики

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ШКОЛЯРІВ

                   ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ

     За умов науково-технічної революції питання взаємо­дії суспільства з природою набули особливої гостроти та актуальності. Екологічна  катастрофа, про яку до не­давнього часу говорили, як про далеке майбутнє, сьо­годні набуває реальних контурів. Сучасний рівень роз­витку виробництва обумовив такі зміни в стані навко­лишнього середовища, за яких виникла загроза існуван­ню живої природи. Про це свідчить усезростаючий пе­релік глобальних і регіональних екологічних проблем.

    Формування екологічної компетенції молоді тісно пов'язане з розв'язуванням таких проблем навчання, як зміцнення зв'язку навчання з життям, підвищення якості виховання, поліпшення підготовки молоді до суспільно корисної праці, підсилення гуманізації процесу навчан­ня та виховання.

   Значне місце в екологічному вихованні учнів посіда­ють природничі науки: фізика, хімія, біологія, геогра­фія. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини світу з єд­ністю та різноманітністю зв'язків між живою й нежи­вою природою. Міжпредметні зв'язки між цими наука­ми дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.

    Провідну роль у висвітленні природничо-наукового та технічного аспектів екології відіграє фізика. Це зумов­лено насамперед тим, що вона вивчає найбільш загаль­ні та фундаментальні закони природи, створюючи базу для формування світогляду, згідно з яким природа ви­ступає як цілісна система взаємопов'язаних природних явищ і процесів.

Будучи основою сучасної техніки, фізика дає змогу з'ясовувати причини погіршення умов існування живої природи, передбачати можливості та шляхи розв'язування багатьох природоохоронних проблем.

     Зміст шкільного курсу фізики дає змогу цілеспря­мовано здійснювати роботу з підготовки учнів до природоохоронної діяльності в багатьох сферах сучас­ного виробництва, а для цього вчитель повинен мати чітке уявлення про зміст екологічного навчання, його структуру; знати характерні особливості процесу

орга­нізації екологічного виховання на уроках фізики; вміти дібрати такі методи навчання, які б забезпечили високу ефективність цього процесу.

          Науково-технічна революція поставила людство перед такими глобальними екологічними проблемами, як за­бруднення навколишнього середовища, повітряного ба­сейну та океанів, виснаження природних ресурсів, зміна клімату та руйнування природних комплексів. У багатьох районах світу вплив людини на природу став настіль­ки інтенсивним, що порушилась її динамічна рівновага.

   Розв'язати екологічні проблеми, зберегти природу для нащадків під силу тільки людям з високим рівнем еколо­гічної культури та високим почуттям відповідальності за результати своєї діяльності в природі. У зв'язку з цим виховання молоді в дусі бережливого ставлення до при­роди повинно стати невід'ємним компонентом навчаль­ного процесу.

     За сучасним визначенням «екологічне виховання — це система виховних заходів, спрямованих на формування у членів суспільства екологічної культури, гуманності, науково обґрунтованого ставлення до природи, як до ви­щої національної та загальнолюдської цінності». Кінце­вою метою цього процесу повинно стати попередження необоротних змін у природі та збереження всієї різно­манітності рослинного й тваринного світу. Показником високого рівня екологічної культури людини є її актив­на діяльність з охорони природи.

     Як і в кожному виді діяльності, у природоохоронній мож­на виділити основні структурні компоненти: інтелекту­альний, операційний і мотиваційний. Характерні осо­бливості кожного з цих компонентів визначаються спе­цифікою цього виду діяльності.

  До складу інтелектуаль­ного компоненту природоохоронної діяльності входять

екологічні знання, операційного — вміння та навички з охорони природи, мотиваційного — сукупність збуджу­ючих причин діяльності людини в природі.

Отже, процес екологічного навчання та виховання, кін­цевою метою якого є природоохоронна діяльність лю­дини, включає:

• розвиток системи знань про взаємодію суспільства з природою;
• формування вмінь і навичок з вивчення та охоро­ни природи;
• розвиток мотивів природоохоронної діяльності учнів.

  Важливим моментом в організації екологічного виховання учнів під час вивчення фізики є визначення його змісту.

Оскільки екологічне навчання — складний процес, що включає розвиток екологічних знань, формування еколо­гічних умінь і навичок, а також мотиваційної сфери при­родоохоронної діяльності учнів, то його зміст в процесі вивчення фізики повинен відображати можливості да­ного навчального предмета у формуванні всіх трьох ком­понентів свідомої поведінки

 людини в природі.

    Зміст екологічних знань, що складають основу приро­доохоронної діяльності в процесі вивчення фізики, ви­значається точками зіткнення предметних областей фі­зики та екології. Враховуючи те, що екологія вивчає за­кономірності та взаємовідносини між живою й нежи­вою природою, а фізика — це наука про форми існуван­ня матерії на неживих рівнях її організації, до змісту еко­логічної освіти в процесі вивчення фізики повинні ввій­ти всі елементи неживої природи, які визначають умо­ви існування живих істот, та фізична суть процесів

 об­міну між живою та неживою природою. Згідно з еколо­гічною термінологією, умови існування характеризують­ся середовищем перебування та екологічними фактора­ми. У земних умовах існує чотири типи середовищ пе­ребування живих організмів: водне, повітряне, ґрунто­ве та тіло іншої живої істоти. У процесі вивчення фізи­ки можуть бути висвітлені фізичні властивості перших трьох середовищ як агрегатних станів речовини.

     До фізичних величин, що характеризують властивос­ті твердих, рідких і газоподібних тіл, відносять густину, здатність стискуватися, модуль пружності, тиск. Грани­цю міцності, в'язкість, поверхневий натяг, температуру, питому

                                                                                                                           теплоємність, температури фазових переходів, питому теплоту плавлення та кристалізації, питому те­плоту пароутворення та конденсації, теплопровідність, діелектричну проникність, питомий опір. Коефіцієнт відбивання та поглинання світла, показник заломлення, тощо.

   Таким чином, рішення екологічних проблем залежить від постановки екологічної освіти і виховання підростаючого покоління.

   У процесі вивчення фізики формування цих умінь тіс­но пов'язане з розвитком в учнів навчальних умінь і навичок - пізнавальних і оцінювальних. Як відомо, до піз­навальних умінь відносять роботу з різного роду літе­ратурою, на основі якої формується вміння самостійно здобувати знання й проводити спостереження; вміння формулювати висновки та будувати гіпотези; вміння са­мостійно ставити експерименти та на їхній основі здо­бувати знання, пояснювати явища тощо. Розвиток усіх цих умінь у процесі вивчення фізики має безпосереднє відношення до формування вміння оцінювати стан на­вколишнього середовища.

     До оцінювальних умінь входять уміння давати соціально-економічну та екологічну оцінку знайденим значенням величин у результаті розв'язування обчислювальних чи експериментальних задач, достовірності результатів екс­периментальних робіт, технології виробництва тощо.

  Взаємозв'язок екологічних умінь з навчальними, які фор­муються в процесі вивчення фізики, визначає ті види ді­яльності учнів, залучення до яких сприяє розвитку опе­раційного компоненту природоохоронної діяльності. У випадку вміння оцінювати стан навколишнього се­редовища — це робота з джерелами інформації, спосте­реження, розв'язування різних типів задач.

     Формування вміння правильно поводитися в конкрет­ній ситуації в процесі вивчення фізики пов'язане на­самперед із свідомим додержанням правил витрачан­ня води, газу, енергії, визначенням розумних потреб їх­нього споживання. З умінь, пов'язаних із культурою по­ведінки в навколишньому середовищі, можна виділити вміння додержуватися тиші. Процес розвитку цих умінь спирається на розвиток таких практичних умінь з фізи­ки, як уміння користуватися побутовими приладами

                                                                                                                                    та робити вимірювання за допомогою фізичних приладів, здійснювати математичну обробку здобутих результатів і розв'язувати різні типи фізичних задач, уміння спосте­рігати, аналізувати й робити висновки. Перелічені вмін­ня можуть бути сформовані на уроках фізики під час розв'язування задач з екологічної

та економічної темати­ки, спостережень за поведінкою інших людей, складання задач на основі домашніх дослідів і спостережень.

   На своїх уроках намагаюсь формувати екологічну свідомість учнів, почуття особистої відповідальності за майбутнє своєї країни, усвідомлення себе громадянином Планети. Пропоную учням задачі екологічного змісту, підготувати повідомлення на екологічну тематику в рамках тижня фізики, або до певного уроку.

       Разом з учнями готуємо екологічні вікторини, проводимо рольові ігри, випускаємо стінгазети , проводимо усні журнали на екологічну тематику.

 Найбільшу зацікавленість до природоохоронної роботи виявляють учні 7 – 8 класів, а тому акцентую їх увагу на питаннях раціонального природо використання, виховую в них почуття відповідальності перед природою.

До кожної теми , яка вивчається в  курсі фізики розробила виховну мету уроку та зміст екологічних знань, пов’язаних з фізичним матеріалом.