Досвід роботи "Організація дослідницької діяльності учнів"

Міністерство освіти і науки України

Міське управління освіти

Методичний кабінет

містаТорецьк Донецької області

 

 

 

 

 

 

  ОПИС

ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ЗА ТЕМОЮ

 

   «Організація дослідницької діяльності  учнів»

 

 

Учителя фізики

закладу загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів № 10

військово-цивільної адміністрації

міста Торецьк Донецької області

Новікової Олени Анатоліївни

 

Куратор від міськуо:

методист міськуо

Миронова Сніжана Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

Торецьк 2020

 

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ І. Опис передового педагогічного досвіду………………….3-15

 

РОЗДІЛ ІІ. Навчально-методичне забезпечення ППД……………. .... 16

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..17

 

ДОДАТКИ...................................................................................................18

 

2.1. Модель дослідницької діяльності (додаток 1).................................18

2.2. Відповідність етапів уроку етапам пізнання логіки (додаток 2)....19

2.3. План «Тиждень фізики у ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10» (додаток 3)..19

2.4. Розробка уроку фізики в 9 класі (STEM-урок) (додаток 4)...........20

2.5. Результативність роботи....................................................................31

а) участь здобувачів освіти в олімпіадах різних рівнів з фізики та астрономії (додаток 5)...............................................................................31

б) участь здобувачів освіти в науково-дослідницьких конференціях МАН різних рівнів (додаток 6)................................................................33

в) Результативність участі здобувачів освіти у конкурсах різних рівнів (додаток 7)..................................................................................................34

г) навчальні досягнення здобувачів освіти (додаток 8).......34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 

                                          Новікова Олена Анатоліївна, учитель фізики

                       закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10

військово-цивільної адміністрації

міста Торецьк Донецької області

 

 

Рецензент: учитель фізики закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10 військово-цивільної адміністрації м. Торецьк,  спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Людмила Володимирівна Гусар

 

 

РОЗДІЛ І. Опис передового педагогічного досвіду

 

                 Людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам`ятали тільки чужі спостереження і пояснення

                                Я.А. Коменський

 

Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість

 

На сучасному етапі розвитку освіти особливого значення набувають питання безперервного характеру навчання та вміння застосовувати отримані компетентності у повсякденному житті. Сьогодення вимагає нових підходів до організації навчального процесу й активізації здобувачів освіти, підготовки їх до повсякденного життя.

Основним показником перевірки активізації учнів є урок – як класична форма в системі роботи закладу загальної середньої освіти. Сучасний урок проводиться не для здобувачів освіти, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти навчаються здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.

Для сучасного уроку характерними ознаками є: варіативність й ґнучкість структури уроку, спрямованість уроку на особистість здобувача освіти й оптимізація форм роботи на уроці, формування найважливіших компетентностей дитини й співпраця вчителя і учня під час навчальної діяльності та інше.

Одним із основних показників сучасного уроку з фізики є дослідницька діяльність на ньому здобувачів освіти. Тому заклад загальної середньої освіти має бути основним «флюгером» у розвитку дослідницької діяльності здобувачів освіти.

Основними чинниками, що впливають на необхідність дослідницької роботи на уроках фізики, є Програма для загальноосвітніх закладів освіти «Фізика 7-9 класи» (Наказ МОН України № 804 від 07.06.2017 р.) та Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика і Астрономія 10-11 клас» авторський колектив Локтєва В.М. або авторський колектив Ляшенка О.І. (Наказ МОН України № 1539 від 24.11.2017 р.).

За словами вітчизняного педагога Софії Русової, основним у діяльності вчителя має стати девіз: «Допоможи мені це зробити самому».  Отже, вчителю треба зробити все, щоб не «замулити» джерела здібностей, якими обдарувала дитину природа, а й розвинути ці здібності, створити всі умови для самовдосконалення, самореалізації, самоосвіти дитини, спрямовуючи її діяльність на використання знань, умінь та навичок у повсякденному житті.

У зв’язку з цим треба відзначити, що на уроках фізики постійно приділялась увага питанням вивчення, узагальнення, впровадження дослідницької діяльності, яка є основою щодо організації навчання у природничої галузі.

 

Підґрунтям запропонованого досвіду є переконання, що організація дослідницької діяльність учнів стає на сьогоднішній день одним із основних напрямків реалізації системної роботи з підготовки здобувача освіти до подальшого життя. Упровадження дослідницької діяльності неможливе без наявності в учителя якостей творчості, який досконало володіє предметом, науковим мисленням, сформованою та усвідомленою готовністю до означеної діяльності. Це є нині  особливо  актуальним  у  зв’язку  з проведенням системної роботи з підготовки вчителя до роботи в Новій українській школі.

Організовуючи дослідницьку діяльність у здобувачів освіти на уроках фізики, що на сьогодні є обов’язковою складовою підвищення рівня компетентностей учнів, педагог керується критеріями, які знаходяться у діючих програмах з фізики та астрономії.

 

Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість

 

На сучасному етапі розвитку суспільства і закладів загальної середньої освіти, зокрема, актуальним, необхідним є використання педагогіки співпраці, педагогіки творчості. Тому основними показниками якості освіти є стійка мотивація пізнання нового, постійна здатність учнів до знань, умінь й навичок та усвідомлення ними необхідності навчатися впродовж усього життя. Допомогти здобувачу освіти адаптуватися в сучасному просторі, створити умови для самовираження та досягнути найвищого рівня дослідницької діяльності, все це  – обов`язок закладу освіти, який реалізує в більший мірі педагог-наставник.

 Реалізація рівного доступу до дослідницької діяльності передбачає інноваційних моделей навчально-психологічного супроводу здобувачів освіти, які б відповідали сучасним вимогам якісної освіти. Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликан здійснювати заклад освіти, тому що саме в цій період відбувається набуття людиною знань і пізнавальних умінь. Розвиток дослідницького творчого потенціалу учнів необхідного передбачати в навчальному процесі.

Під інноваційним розвитком дослідницької діяльності слід розуміти комплекс умов створення та використання інноваційних підходів до дослідництва у закладах освіти.

Дослідження метод – шлях дослідження, теорії, навчання.

Дослідницька технологія – сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.

Дослідницька технологія потребує використання відповідних дидактичних засобів непрямого і перспективного керування роботою дитини, щоб забезпечували напрямок їхньої діяльності на пошук пояснень і доказів закономірних зв`язків і відношень фактів і процесів, які можна експериментально спостерігати й аналізувати. Основним при цьому повинно бути самостійним використанням учнями наукових методів пізнання [8].

 

Інноваційна значимість досвіду полягає у створенні умов впровадження дослідницької діяльності на основі сучасних технологій та створення умов щодо формування компетенцій дослідження у здобувачів освіти.

 

Наукове підґрунтя досвіду

 

 Учителі багатьох поколінь прагнули здійснювати навчання за єдиними законами людської природи, коли прилучення до нових знань відбувається в тісній єдності з розвитком розумових сил, почуттєвої сфери і практичної діяльності учнів. Переконливішим ставало розуміння того, що єдиним джерелом достовірних знань є досвід. Історія свідчить, що саме формування досвіду людини зобов`язане дослідницькому ставленню її до облаштованості свого існування, до вдосконалювання трудової діяльності і багатства спілкування. Дослідницька практика людини в набутті знань і досвіду формувала її пізнавальні здібності, розумові сили й творчі вміння [9, с.128].

Проблеми організації дослідження привертали увагу ще у XV –  XVІІІ ст. Фр. Рабле й М. Монтеля, Ж.-Ж. Руссо й А. Дісверг вважали, що потребою освоєння дітьми реальних і корисних знань учить знаходити істину та дає можливість самостійно вирішувати запитання.   Ян Коменський й Софія Русова довіли, що в центрі стоїть дитина зі своїми творчими здібностями, які треба розвивати «шляхом відкриття».

Продовжують проблему дослідження і сучасні  науковці. Наприкінці ХХ ст. з`явились вагомі праці: «Про формування прийомів розумової діяльності учнів у ході експерименту з фізики» (В.А. Батєєв, В.А Кондаков), «Прийоми розумової діяльності і їх формування в школярів» (Д.Н. Богоявленський), «Використання експериментального методу дослідження у викладанні фізики» (В.Н. Биков), «Шкільні дослідницькі завдання» (В.В. Успенський), «Про методи навчання» (М.Н. Скаткін, І.Я. Лернер),  «Експериментальні роботи з фізики в 6-7 класах» (І.Г. Антипін), «Навчальний експеримент учнів як метод навчання» (А.В.Усова), «Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики» (В.Г. Разумовський) та інші [9,с.128].

Основні положення функціонування   системи   дослідницької діяльності   окреслено   в   дослідженнях  М.В. Кларіна, В.І. Андреєва, Д.Г. Левітеса, В.А. Бухвалова, А.М. Алексюка, В.Ф. Шаталова, В.М. Шеймана та інших.

Теоретико-методичні  особливості аналізу методів наукового пізнання в шкільному процесі  обґрунтовано в працях Д.В. Вількєєва, Л.Я. Зоріної  та інших.  Проблеми  застосування дослідницького методу в навчанні дослідили  В.А. Андреєв, А.М. Алексюк, М.В. Кларін та інші. 

 На основі дослідницького методу Дж. Брунер розробив метод творчого навчання «шляхом відкриття». Він довів, що саме використання цього методу здатне забезпечити активне перенесення знань у нові ситуації.

 Групою психологів під керівництвом Д. Зухмана, яка досліджувала процес навчання на основі парадоксальних ситуацій, було зроблено висновок, що пізнавальні конфлікти, які виникають при цьому, підводять учнів до необхідності збирання й аналізу данних, до висунення і перевірки гіпотез. Усебічно досліджуються особливості психології підтримки учнів у ході науково-дослідницької діяльності.

 Особливу роль дослідницької практики учнів у розвитку самостійності їхньої думкм відзначали відомі українські педагоги Я. Чепіга й А. Музиченко [9,с.129].

Останнім часом з’явилося чимало досліджень, в яких відображаються різноманітні аспекти методики дослідницької роботи (Тонконцова І.О., Шарко В.Д., Коробова І.В., Северинової А.М., Михайлової О.В. та інших). Їх праці є значним внеском у теорію і практику методичної дослідницької роботи з учнями на уроках фізики [8].

Таким чином, дослідницька діяльність здобувачів освіти  спостерігалася у навчальному процесі. Аналіз  науково-педагогічної  літератури дає підстави  стверджувати,  що на  всіх  етапах  розвитку   освіти відбувалась  потужна  робота,  спрямована  на  вивчення  і  популяризацію  дослідницької роботи; до використання дослідження у навчанні та вихованні здобувачів освіти. Таке розуміння поняття дослідження дозволяє вдало застосовувати дослідницьку діяльність у закладі освіти.

Водночас більш глибоке вивчення даної проблеми дозволяє висловити думку, що одним із суттєвих недоліків організації дослідницької діяльності є низька сучасна матеріальна база  у закладах загальної середньої освіти.

 

 Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

 

 На сучасному етапі розвитку освіти в Україні багато педагогів відзначають високу ефективність застосування дослідницької діяльності в закладах загальної середньої освіти. Застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні сприяє можливостям поглиблення інтересу здобувачів освіти до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних компетентностей і дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні оточуючого середовища [5].

 Враховуючи досвід та окремі приклади дослідження, у ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 на уроках фізики організована дослідницька діяльність.

 Робота проводиться за напрямками.

1.      Дослідницька робота на уроках та позаурочний час.

2.      Науково-дослідницька діяльність щодо участі здобувачів освіти у науково-дослідницьких конференціях МАН.

3.      Науково-дослідницька робота щодо участі здобувачів освіти в олімпіадах різних рівнів із фізики та астрономії.

4.      Дослідницька діяльність щодо участі здобувачів освіти у конкурсах різних рівнів.

Тому організація дослідницької діяльності повинна будуватися на основних принципах:

-          принцип доступності;

-          принцип самостійності;

-          принцип осмисленості;

-          принцип науковості тощо.

Організація дослідницької роботи проводиться за етапами.

1.Діагностичний – вивчення потреб здобувачів освіти. Основними завданнями є вивчення потреб учнів щодо підготовки їх до повсякденного життя. Формами роботи є тестування, анкетування,  індивідуальні бесіди на запити учнів та їх батьків.

2. Організаційний – організація дослідницької діяльності. Основними завданнями є розвиток творчого потенціалу, надання необхідної допомоги й підтримки у навчанні. Формами роботи є дослідницько-експериментальна робота на уроках фізики, індивідуальна робота щодо підготовки до олімпіад та конкурсів, науково-дослідницька робота у МАН, індивідуальні консультації при роботі над навчальними проектами тощо.

Особливого значення набуває застосування методів та прийомів продуктивних технологій (технології розвивального навчання, технології формування творчої особистості, технології критичного мислення, технології перевернутого навчання, проектної  технології, STEM-освіти).

На уроках при застосуванні дослідницької діяльності необхідно дотримуватися відповідності етапів уроку до етапів пізнавальної логіки (додаток 2).

3.Корекційно-узагальнюючий – узагальнення дослідницької діяльності  та корекційна робота зі здобувачами освіти щодо отриманих результатів. Формами роботи є індивідуальні бесіди та консультації, діагностика отриманих результатів.

 Дослідницька діяльність здобувачів освіти повинна відповідати:

1.      науковим методам пізнання;
2.      розширювати зміст їхньої освіти;
3.      удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.

Основними вимогами в організації дослідницької діяльності в навчальному процесі є:

1. Спонукання здобувачів освіти формулювати ідеї.
2. Спонукання здобувачів освіти осмислювати явища і процеси самостійно.
3. Стимулювання здобувачів освіти до висування припущень і здогадів.
4. Надавання здобувачам освіти можливості досліджувати свої припущення та в процесі дискусії обговорювати їх.
5. Створювання здобувачам освіти умови дослідницької діяльності при вивченні явищ, законів та об`єктів.

Застосовуючи дослідницьку діяльність, надає можливість  вчителю вирішувати такі завдання:

-          використання здобувачами освіти дослідницьких методів при вивченні фізики;

-          застосування дослідження під час ознайомлення здобувачів освіти з явищами, процесами, фактами;

-          прищеплювати здобувачам освіти інтерес до навчальних та наукових досліджень;

-          розвивати у здобувачів освіти творчі можливості на основі формування у них дослідницького досвіду [11].

 

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

 

Заклади освіти не можуть не зазнавати змін, які диктує сучасність. Вони мусять готувати молодих людей до нових ролей – творчих інженерів, економістів, менеджерів, програмістів, педагогів, лідерів, здатних осмислити минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає вміння у великому потоці інформації віднайти потрібне, уміти з ним працювати, а не лише накопичувати суму енциклопедичних знань.

Найважливішим завданням сучасного закладу освіти є навчити дитину мислити. Адже більшість проблем, що виникають у науці, виробництві, техніці, культурі, носять відкритий характер і тому не мають однозначного і простого вирішення. Тим більше не мають такого вирішення проблеми, які виникають у реальному житті, до якого і мав би готувати дитину заклад освіти.

Якщо ми хочемо, щоб нашим предметом цікавились та на наших уроках було цікаво, здобувачі освіти не нудьгували і відчували, що не витрачають час даремно, дамо їм можливість приймати рішення і критикувати, висловлювати свої думки та робити власний вибір. Існує багато технологій організації навчання, які дають  таку можливість.

Але реальний світ вимагає співпраці, колективного розв`язання проблем. Тому у роботі на уроках фізики застосовую дослідницьку діяльність й активізуючи методики навчання.

Фізика – наука, де виявляється взаємозв`язок мислення дитини та продуктивності виконання дослідницьких завдань та експериментів. Експериментально-дослідницькі завдання – це такі завдання, в яких на основі теоретичного аналізу можна отримати результати дослідження. Мета експерименту – створення умов для розвитку дослідницького мислення і формування навичок виконувати експеримент самостійно. Експеримент дозволяє перейти здобувачам освіти на більш високий рівень розвитку пізнавального інтересу.

На уроках фізики є різноманітні форми організації навчальних занять, які спрямовані на дослідницьку діяльність. Такими формами дослідницької роботи є фізичний практикум, експериментальні роботи, індивідуальні дослідження, домашні експериментальні завдання та інші. Ці форми організації навчального матеріалу реалізуються через проблемно-пошукові, експериментально-дослідницькі та дослідницькі методи навчання [15].

У ході дослідницької роботи здобувачі освіти створюють навчальні проекти. Проектно-дослідницька діяльність є одним із основних показників щодо формування ключових компетентностей у здобувачів освіти. Ця діяльність припускає: постановку проблеми, мети та завдань, виділення об`єкта дослідження, визначення та обробку джерел інформації щодо дослідження, планування роботи, проведення дослідження, отримання та оцінку очікуваних результатів, аналіз та висновок отриманих результатів, оформлення роботи та презентацію (захист) своєї дослідницької діяльності. Модель дослідницької діяльності надається (додаток 1).

На уроках фізики намагаюся організувати дослідницьку діяльність із застосуванням різних методів та прийомів, які дозволяють активізувати пізнавальний процес.

Враховуючи досвід дослідницької діяльності, у ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 ВЦА міста Торецьк Донецької області під керівництвом заступника директора з навчально-методичної роботи О.В. Воскобойникової організована й діє науково-дослідницька робота серед здобувачів освіти. У закладі освіти організована науково-дослідницька робота з багатьох предметів, у тому числі, з фізики та астрономії.

Щоб упроваджувати дослідницьку роботу необхідно мотивувати та активізувати здобувачів освіти. Коли дитині розповідаєш про екологічну ситуацію планети, то не завжди виникає питання, чи  стосується ця проблема особисто його. А коли ми обговорюємо екологічну ситуацію місця проживання, то проблема становиться більш актуальнішою. Дитина замислюється, обговорює питання та у її виникає бажання покращити ситуацію.

Тому на уроках фізики, хімії, природознавства, географії, біології та інших предметів виникають питання щодо формування екологічної компетентності. До уроків захисту навчальних проектів пропоную здобувачам освіти наступні теми:

- кислотні дощі та їх вплив на довкілля міста Торецька;

-екологічна проблема Чорного та Азовського морів (м. Одеса,

 м. Маріуполь, м. Бердянськ);

-забруднення екосистеми районів Диліївки та Клебан Бику тощо.

Для формування у здобувачів освіти навичок логічного мислення корисним є використання методик «ґронування» та сенкану.

«Ґронування» є методикою навчання, яка спонукає здобувачів освіти думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення у зв`язку з поєднанням окремих понять. «Ґронування» може бути використано як на етапі актуалізації, так і на стадії усвідомлення.

Підтвердити можливості щодо розвитку логічного мислення можна, розглянувши його етапи:

         1) написати центральне слово (словосполучення чи фразу посередині аркуша, на слайді, на дошці);

2) записати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми; записати стільки ідей, скільки дозволить час, або писати доти, доки вони не будуть вичерпані;

3) коли всі ідеї записані, встановити там, де це можливо, зв`язки між поняттями.

Застосовую методику «ґронування» при вивченні фізичних понять,  наприклад, трансформатора, електричного двигуна, генератора, механічних та електромагнітних коливань тощо. Здобувачі освіти осмислюють зовнішній вигляд приладу та принцип його дії. При використанні цієї методики здобувачі освіти усвідомлюють, що котушки трансформатора, нанизані на залізну основу, та принцип дії  базується на явищі електромагнітної індукції.

А здатність узагальнювати, систематизувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами – це важливі навички, які формую за допомогою сенкану. Сенкан – це вірш, який складається з п`яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, відзеркалює тему. Робота над сенканом вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей.

Форма сенкану:

1-й рядок – тема;

2-й рядок – опис;

3-й рядок – дія, яка пов`язана з темою;

4-й рядок – ставлення, почуття з приводу обговорюваного;

5-й рядок – перефразування сутності (узагальнення, підсумок).

Наприклад, тема «Механічні коливання»: 

1) маятник;

2) математичний, фізичний; 

         3) рух; 

         4) час, годинник;

         5) застосування маятника при приведенні у дію годинника.

Упровадження на уроках фізики сучасних технологій – STEM-урок (додаток 4) та STEM-проект, перевернуте навчання, розвивальне навчання тощо.

Завдяки таким стратегіям вдалося залучити до роботи навіть пасивних дітей. Саме під час роботи в групах здобувачі освіти більш охоче починали думати, аналізувати, спостерігати, порівнювати, виконувати дослідження, робити висновки, висловлювати думки й проявляти творчість.

 

 Аналіз результатів професійної діяльності

 

Г.Ващенко звернув увагу, що «...застосування принципу активності в навчанні особливо потребує українська школа, бо якраз тепер нам треба перебороти ту пасивність, що віками вироблялась у нашого народу, і розвинути ініціативу та творчі здібності нашої молоді». Тому повноцінне впровадження дослідницької діяльності в навчальний процес при виконанні описаних методів, прийомів та форм організації дозволяє поєднувати традиційні методи викладання фізики з новими, використовуючи сучасні інформаційні технології.

Організація дослідницької діяльності – один із способів розвинути мислення та розкрити творчі здібності здобувачів освіти.  

Результати такої роботи є:

-участь в олімпіадах – постійні результати на міському та обласному рівнях (додаток 5) ;

-участь в різноманітних творчих конкурсах;

-участь в інтелектуальних конкурсах: Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня», Міжнародному інтерактивному природознавчому конкурсі «Колосок», Всеукраїнському конкурсі «Олімпус» у  номінації «Фізика» тощо (додаток 7);

-участь в науково-дослідницьких конференціях МАН (додаток 6),

-якість навчання здобувачів освіти з фізики (додаток 8),

-проведення тиждня фізики у ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 (додаток 3).

Очікувані результати щодо організації дослідницької діяльності:  підвищення пізнавальної мотивації до фізики та астрономії, що приводить, у свою чергу, до підвищення успішності; дозволяє здобувачам освіти проявляти себе повною мірою; сприяє ситуації психологічного комфорту; отримання результатів участі здобувачів освіти в олімпіадах; популяризація конкурсів різних рівнів тощо.

Отже, є певні досягнення дослідницької діяльності з фізики та астрономії, але ще залишаються певні проблеми. Ця сфера діяльності потребує постійний пошук більш ефективних підходів, виявлення та діагностування напрямів обдарованості, нових підходів до матеріального забезпечення закладів освіти, зацікавленість батьків, підвищення творчості вчителя тощо.

Таким чином, застосовуючи технологію дослідницької діяльності для вивчення фізики та астрономії, звернули увагу, що ця технологія більше розвиває у дітей самостійність, розумові здібності та логічне мислення.

 

 

Практична значущість досвіду та можливість розповсюдження 

 

 Використання дослідницької діяльності для вивчення фізики та астрономії  сприяє підвищенню пізнавальної мотивації здобувачів освіти, що приводить до підвищення успішності;  сприяє психологічному комфорту на уроках; дозволяє здобувачам освіти проявити себе повною мірою; сприяє популяризації участі учнів у природничих конкурсах; отримання певних досягнень в олімпіадах та науково-дослідницьких конференціях МАН тощо.

Отже, методи та прийоми дослідницької діяльності, як ніколи, актуальні, оскільки спрямовані на підготовку громадян, здатних на високому інтелектуальному рівні брати участь у розв`язанні проблем, що постають перед суспільством, формують у них здатність самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці, тобто формують творчу особистість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ   ППД  (ДОДАТКИ)

 

Різноманітність знань, які пропонують школяреві сучасна освіта, нагадують візерунки калейдоскопу або кружляння каруселі. Учень дивиться з боку, вчитель коментує те, чи інше бачення. А може, найкраще ризикнути і заскочити на цю карусель, поринути у світ справжніх відкриттів, нехай повторити їх, але на іншому вже рівні, по-своєму? Підходи до розробки дослідницької діяльності, які пропонуємо, пов`язані не тільки з методикою навчання фізики та астрономії, а й зі створенням інтелектуально збагаченого середовища, атмосфери пошуку, де можна відчути себе справжнім дослідником.

Навчально-методичним забезпеченням передового педагогічного досвіду є:

- модель дослідницької діяльності (додаток 1);

- таблиця «Відповідність етапів уроку етапам пізнання логіки» (додаток 2);

- план проведення Тижня фізики у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10 м. Торецьк (додаток 3);

- STEM-урок (додаток 4).

Упровадження дослідницької діяльності в закладі загальної середньої освіти  можливо прослідкувати за результативністю здобувачів освіти у наданих додатках (додатки 5,6,7,8).

Отже, на сучасному етапі застосування дослідницької діяльності в закладах освіти актуально та спрямовано на підготовку розвиненої особистості, яка буде задовольняти потребам суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.  Білоус С.Я. Як розвинути в учня якості дослідника, або методика дослідницьких ланцюжків. - Х.:Вид.група «Основа», 2004. – 160 с.

2.   Галатюк Ю.М. Дослідницька робота учнів з фізики / Ю.М.Галатюк, В.І.Тищук.– Х.:Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007.–192 с.–(Б-ка журн. “Фізика в школах України” Вип. 11 (47)).

3. Задніпрянець І. Сучасні технології у викладанні фізики/ Задніпрянець І.;упоряд. Л.Хольвінська.– К.:Шкільний світ, 2011.–128 с.

4.  Калошин В.Ф.Як навчитися вчитися/В.Ф.Калошин.-Х.:Вид.група «Основа», 2014.- 224с.

5.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/автор-укладач Н.В. Новолокова. Х.:Вид.група «Основа», - 2010.-176с.

6. Луценко В.В. Організація самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтованого навчання /Луценко В.В.–Харків, 2002.–24 с.

7.  Освітні технології. Навч.-метод. посіб./О.М. Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг.ред.О.М. Пєхоти.– К.:А.С.К., 2002.- 255с.

 8. Педагогічні технології у викладанні фізики.- Х.:Вид.група «Основа», 2006.- 96с.

9. Пометун О.І. Сучасний урок.Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./О.І.Пометун, Л.В.Пироженко.- К.: Вид-во А.С.К., 2004.– 192 с.

10. Скворецька О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5-9 класів.-Х.:Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2007.–192 с.–(Школа класного керівника).

11. Фізика 7, 8, 9 клас: [метод. пос.] / Під ред. Гоголя В.В. – Рівне: ПП «Контур плюс», 2009. – 34 с.

12. Цодікова С.О. Сучасні технології навчання на уроках фізики/ Цодікова С.О. – Х.: Ранок, 2006. – 46 с.

13. Учитель року-2005. Позакласна робота з фізики/Укладач В.А.Дорошенко.- Х.:Вид.група «Основа», 2006.-96 с.

14. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект :посібн. для вчителів та студентів/В.Д. Шарко.–Херсон:Олді-Плюс,2004.–190 с.

15.  Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Під.- 2-ге вид.,пер.-К.: Знання-Прес, 2002.

16.  https://prozorova1969.wixsite.com/my-inspiration/recenziya-na-dosvid

 

ДОДАТКИ

 

 

2.1. Модель дослідницької діяльності (додаток 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Відповідність етапів уроку етапам пізнання логіки (додаток 2)

 

 

Етапи пізнання логіки	Етапи уроку
Факти	Актуалізація       Мотивація Постановка мети та завдань
	Засвоєння навчального матеріалу на початковому рівні
Модель	Усвідомлення навчальної інформації
Слідства	Закріплення навчального матеріалу
Експеримент	Застосування матеріалу
	Перевірка засвоєння навчального матеріалу
	Рефлексія

 

2.3. План «Тижня фізики в ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 м. Торецьк» (вчитель фізики Новікова О.А.)  (додаток 3)

 

Понеділок Лінійка «Фізика – це цікаво» Конкурс малюнків «Світ очима фізики» Вікторина «Юні знавці фізики» 7 кл. Ранок «Природа – це фізика» 5-6кл.

Вівторок Конкурс казок «Казка без фізики – не казка» Година цікавих дослідів 7-9 кл. Конференція «Українські імена в світовій науці» 9-11 кл.

Середа Конкурс фізичних газет та бюлетенів Дослідження «Фізика і медицина» 8-9 кл. Захист проекту «Фізика в живій природі» 9-11 кл.

Четвер Конкурс віршів, оповідань на фізичну тематику Дослідження «Світлові явища і література» 7 кл. Конкурс кросвордів і ребусів Вікторина «Твій зоряний час» 7-11 кл.

П’ятниця Підбиття підсумків тижня фізики. Лінійка «Фізика навколо нас». Нагородження переможців.

 

 

 

2.4. Розробка уроку фізики у 9 класі (STEM-урок) (додаток 4)

  

      ...застосування   принципу   активності   в   навчанні   особливо   потрібне   в   українській   школі, бо   якраз  нам   треба   перебороти   ту   пасивність,  що  віками   вироблялась   у   нашого   народу,  і   розвинути   ініціативу   та   творчі   здібності   нашої   молоді                                          / Г. Ващенко /

 

Методичні рекомендації: за   тиждень  до  уроку  здобувачам освіти  пропонується  завдання  щодо  підготовки  повідомлень з теми: Фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії. Альтернативні джерела енергії.

 

Предмет: фізика.

Клас: 9 клас.

 

Тема: Фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії. Альтернативні джерела енергії.

Мета: Формування основних  компетентностей у природничих науках і технологіях (вивчення основних проблем пошуку бережливого природокористування, збереження і використання нових, екологічно чистих джерел енергії; збереження енергії  в Україні; формування  наукового  світогляду).

Розвиток уміння вчитися впродовж життя та інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти  (забезпечення здобувачів освіти мінімумом фізичних знань, необхідних для життя і діяльності у будь-якій галузі, і достатніх для продовження фізичної освіти й самоосвіти).

Формування ініціативності і підприємливість й екологічної грамотності (уміння логічно мислити, встановлювати причинно – слідчі зв'язки). 

Виховання соціальної та громадянської компетентності й вміння спілкуватися іноземними мовами (культури усного та письмового мовлення, навичок спілкування, роботи у групі).

 

Форма проведення: комбінований  урок (STEM-урок).

 

Джерела інформації:

 

  http://okiua.blogspot.com/2016/03/22.html

  http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/ aynezvichnishi-dzherela-vidnovluvanoi-energii

та інші.

Програмне забезпечення: компьютер, інтерактивна  дошка, Microsoft Word 10.

Обладнання: підручник, малюнки, індивідуальні повідомлення учнів, таблиці, презентації, відеофрагменти, експериментальне обладнання (лимон, лампа, проводники для з`єднання).

Очікувані  результати:

-закріпити  знання  з використання  видів  енергії;

-ознайомитися  з  різними видами альтернативної  енергії  у світі;

-використовувати знання щодо основ бережливого природокористування, збереження енергії;

-використовувати знання щодо нових, екологічно чистих джерел енергії, енергозбереження у  побуті;

-визначити  функції  енергії.;

-отримати кінцеві продукти уроку (презентації, лейпбук, плакат, макет приладу, експериментальний дослід);

-продовжувати роботу за темою на уроках з інших предметів для отримання цілісної інформації з цієї проблеми.

Синхронізація програм уроків:

 

Предмет	Тема	Завдання  за предметами	Очікуваний результат з предмету
Біологія	Біосфера як цілісна система. Захист і збереження біосфери. Основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.	Опрацювати матеріал, підготувати проект, оформити презентацію	презентація
Біологія	Захист проекту: виявлення антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості.	Оформити презентацію матеріала	навчальний проект
Російська мова	«Замітка в газету: «Захисники природи».	Опрацювати матеріал	замітка в газету
Українська мова	РМ конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту з теми «Енергія у житті людини».	Опрацювати матеріал	конспект
Англійсь- -ка мова	«Природа навколишнього середовища»	Опрацювати текст, вивчити слова з теми	презентація
Хімія	«Значення природних і синтетичних органічних сполук»	Опрацювати матеріал	презентація
Техноло-гія	«Технологічний процес виготовлення виробу»	Опрацювати матеріал, виготовлення макету	макет вітряного двигуна
Інформа- тика	«Розв`язування компетентнісних задач»	Скласти задачі з теми «Енергія у житті людини»	задачі
Основи здоров`я	«Безпека як потреба людини.Види й рівні загроз».	Опрацювати матеріал	конспект
Географія	«Електростанції в Україні»	Опрацювати матеріал	презентація

 

Регламент уроку

І.Вступ.Організаційний  момент.                                                           2 хв.

   - відеофрагмент: «Бушує океан»               (1 хв.)

   - організаційний момент                             (1 хв.)

ІІ.Актуалізація знань.                                                                            3 хв.

- ґра «Хто більше знайде слів у слові «Енергозбереження»            (1 хв)

   - фронтальна бесіда                                      (1 хв)

   - ґра «Розшифруй термін»                           (1 хв)

IIІ. Презентація нового матеріалу                                                        3 хв.

     - перегляд відеофрагменту                        (1 хв)

     - кросворд: «Квітка»                                 (0,5 хв)

     - обговорення матеріалу                           (1,5 хв)

ІV. Проблемна ситуація, артефакт, виклик                                        2 хв

V. Робота з вирішення проблеми. Організація роботи в групах      1 хв                      

VІ. Осмислення                                                                                   17 хв

VІІ. Тестування кінцевого результату. (по 2 хв. на кожну групу) 12 хв

    Рефлексія                                                                                  2 хв

VІІ. Контроль, оцінка                                                                           1 хв 

VIІІ. Організаційно – зв'язуючий етап. Домашнє завдання             2 хв

 

Хід уроку

 

І. Вступ. Організаційний момент        2 хв.

(Організаційна та мотиваційно–цільова експозиція уроку: повідомлення учням теми, мети уроку. Мотивація.).

Вмикається відеофрагмент: «Бушує океан»                (1 хв.).

Учитель: Людський розум могутній, він здатен зрозуміти будь-які «таємниці» оточуючого світу, а що дійсно чудово, так це творіння рук людських; вони гідні здивування й захоплення.

В. Шефнер писав: „Я ще не втомився дивуватися диву, що є на Землі.”

Але без енергії неможливо розвивати техніку, тому  у нашій країні  багато часу  приділяється основам бережливого природокористування, збереження енергії та розвитку нових енергетичних ресурсів.  Ще у 1999 р. вийшов наказ Міністерства економіки України № 305/73 від 21.08.99 р. «Економічне і раціональне використання енергетичних ресурсів». Чому ж ще у 90-і роки минулого століття в Україні вирішувалося питання про енергозбереження ресурсів? Світу потрібне усе більше й більше енергії, а запаси вугілля, нафти та природного газу не безмежні.

За роботу на уроці ви будете отримувати бали, які необхідно виставляти у контрольних листах:

 

Вид роботи	бали макс
ґра «Хто більше знайде слів у слові „Енергозбереження (ресурсів)”?».	(1 б)
ґра «Розшифруй термін».	(1 б)
кросворд: «Квітка»	(1 б)
метод асоціативний кущ.	(1 б)
робота  у групі       - пошук інформації,                        - оформлення інформації	(2 б) (2 б)
створення  кінцевого продукту	(2 б)
презентація  кінцевого продукту	(2 б)

 

ІІ. Актуалізація знань                               3 хв.

 (організаційна робота на співпрацю з теми уроку).

Учитель пропонує ґру (1 хв.) «Хто більше знайде слів у слові „Енергозбереження (ресурсів)”?». Наприклад: (енергія, збереження, зберігання, гора, хрін, роса, сон, ясно, рано).

Учитель  пропонує  здобувачам освіти  відповісти на питання (фронтальна бесіда 1 хв.): „Чому  Ваші  батьки  економлять  електроенергію?” (діти мотивовані, що  батьки зберігають,  таким  чином,  гроші).

Учитель пропонує ґру (1 хв.) «Розшифруй термін». Слова даються з переставленими літерами. Завдання: правильно скласти слова. 

Енергія – гіяенер (наприклад)

 

IIІ. Презентація нового матеріалу 3 хв. (подається новий матеріал, створення умов для самостійного пошуку інформації).

«Одне із чудес   світу – це енергія, яка береже багато таємниць».

 Учитель: Рівень розвитку виробничих сил суспільства, здатність виробляти блага і створювати кращі умови для життя визначається рівнем виробництва і споживання енергії, у першу чергу електричної. Електрична енергія має дві властивості: її можна передавати на великі відстані з порівняно невеликими втратами; вона легко перетворюється на інші види енергії.

Перегляд відеофрагменту (1 хв, тільки початок відео).

Як  може перетворюватися електрична енергія?

Кросворд: «Квітка» (види енергії):

1.Обертання двигунів (механічна)

2.Робота електронагрівальних приладів (внутрішня)

3.Горить лампочка розжарювання (світлова)

4.Зарядка акумуляторів (хімічна)

5.Тяжіння між небесними тілами (гравітаційна

6.Взаємодія ядер урану (ядерна)

 

Учитель: Виробництво, передача, розподіл та використання електричної енергії має величезне значення. У цьому кросворді ми пригадали про різноманітність видів енергії. У будь-якій державі енергія виробляється  на електростанціях.

Учитель: (ставить питання учням, метод „Мікрофон”) (Повторення  вивченого матеріалу 1,5 хв.).  Які  види електростанцій  ви  вивчали  на уроках географії?

(Якщо  учні не  відповідають, то  використовується технологія „Ажурна пилка” для  створення  на  уроці ситуації, яка  допоможе  учням  працювати разом  для  засвоєння  матеріалу  за  короткий  проміжок  часу).

Україна  виробляє електроенергію на  наступних електростанціях:

ТЕС (теплові) – 50 % електроенергії (Запорізька, Буштінськая і інші);

АЕС (атомні) – 42 % електроенергії (Запорізька, Південно – Українська, Хмельницька, Ровненськая);

ГЕС (гідравлічні) – 8 % електроенергії (Кременчужська, Каховськая, Днепрогес).

Учитель: Але нашій державі недостатньо цієї електроенергії. Енергетична  проблема - одна із найважливіших, які сьогодні доводиться вирішувати людству. Стали  звичні досягнення науки і техніки, як засоби миттєвого зв'язку, швидкий транспорт, освоєння космічного простору. Але все це вимагає величезних витрат енергії. Різке зростання виробництва та споживання енергії висунуло нову гостру проблему забруднення навколишнього середовища, яке представляє серйозну небезпеку для людства. Найперспективнішими залишаються вугільна, ядерна і сонячна енергетика. Які  перспективи та  проблеми енергетики  в  Україні.

 

ІV. Проблемна ситуація, артефакт, виклик 2 хв.                    (осмислення проблеми).

Учитель: Розглянемо артефакт – гальванічні елементи (батарейки). Цей артификат пов`язан з електричною енергією. У повсякденному житті для кожного з вас необхідні гальванічні елементи.

 

Метод асоціативний кущ (1 хв.). Питання: Де ми можемо застосовувати гальванічні елементи?

Фронтальне обговорення проблемної ситуації (1 хв.).

Коли б на Землі зникли усі гальванічні елементи. Як людство б вирішувало ситуацію? Як будуть  рухатися машини, літаки, поїзди? Не будуть працювати телефони, компьютери?

 

V. Робота з вирішення проблеми. Організація роботи в групах                           1 хв.       

(організація роботи в групах).

Здобувачі освіти об`єднуються у  групи (на початку уроку діти отримали кольорові паперці-наліпки різних кольорів на партах).

Учитель: Сьогодні на уроці будемо працювати у групах, які отримають інструкцію щодо роботи та завдання. Кожна група протягом певного часу повинна не тільки знайти, обробити, а й оформити інформацію. Прошу вас працювати організовано та допомагати один одному.

Отже, наступні групи (діти об`єднуються за кольором на запропоновані місця та опрацьовують інструкцію та завдання  групі):

науковці (червона команда). Завдання: знайти матеріал про альтернативні джерела енергії;

біологи (зелена команда). Завдання: застосування енергії у біологічних процесах;

хіміки (фіолетова команда). Завдання: отримання енергії хімічними процесами;

електрики (жовта команда). Завдання: отримання електроенергії у надзвичайних ситуаціях;

інфоматики (синя команда). Завдання: знайти цікаву інформацію об енергетичних ресурсах нового типу;

літератори (помаранчева команда). Завдання: знайти інформацію на іноземній мові щодо енергії.

Інструкції групам

Інструкція групі науковців:

1.Знайти у Інтернеті матеріал про альтернативні види енергії.

2.Опрацювати інформацію.

3.Створити кінцевий продукт - презентацію про альтернативні види енергії.

Інструкція групі біологів:

1.Знайти у Інтернеті матеріал щодо застосування енергії у біологічних процесах.

2.Опрацювати інформацію.

3.Створити кінцевий продукт – плакат або лепбук.

Інструкція групі хіміків:

1.Знайти у Інтернеті матеріал щодо отримання енергії у хімічних процесах.

2.Опрацювати інформацію.

3.Створити кінцевий продукт – плакат або лепбук, презентацію.

Інструкція групі електриків:

1.Знайти у Інтернеті матеріал щодо отримання електроенергії у надзвичайних ситуаціях.

2.Опрацювати інформацію й матеріал.

3.Виконати експериментальний дослід щодо отримання електроенергії у надзвичайних ситуаціях (електричний струм з лимону).

4.Створити кінцевий продукт – провести презентацію експерименту.

Інструкція групі інформатиків:

1.Знайти у Інтернеті матеріал щодо цікавої інформації об енергетичних ресурсах нового типу.

2.Опрацювати інформацію.

3.Створити кінцевий продукт – плакат або лепбук, презентацію.

Інструкція групі літераторів:

1.Знайти у Інтернеті матеріал щодо енергії на іноземній мові.

2.Опрацювати інформацію.

3.Створити кінцевий продукт – лепбук або презентацію.

 

VІ. Осмислення.                                    17 хв.

(уміння  здобувачів освіти осмислити отримане завдання, знайти  необхідну інформацію, її обробити та створити кінцевий продукт).

Здобувачі освіти працюють у групах, знаходять інформацію в інтернеті, пропонують на свій погляд реалізацію проблем  на плакатах, у  тезах, маленьких конспектах  із  їх  життєвого досвіду  та   обробляють й оформлюють матеріал. Діти створюють кінцевий продукт уроку.

 

VІІ. Тестування кінцевого результату.     12 хв.

(презентування роботи, яку виконали у групах).

Рефлексія                                                   2 хв.

На уроці протягом 2 хв. кожна група надає кінцевий продукт роботи та  на стіках пише свої емоції щодо уроку.

 

V. Контроль, оцінка                                1 хв.

(самоаналіз, самоконтроль. Підведення підсумків уроку у  плані самоорганізації навчальної діяльності).

Здобувачам освіти пропонують підрахувати бали, отримані   протягом  уроку, та  виставити оцінку за урок.

 

VIІІ. Організаційно – зв'язуючий етап. Домашнє завдання.                                          2 хв.

(домашнє завдання, створення мотивації для подальшої роботи на уроках фізики та на уроках інших предметів).

Учитель: Розповідь про  невичерпні альтернативні види енергію та їх використання може бути нескінченна, тому матеріал, який застосовували групи та кінцевий продукт (презентації, інформацію у електронному вигляді) буде надано вам у електронному варіанті. З додатковою інформацією можливо ознайомитися за необхідністю.

 

Домашнє завдання

(прийом активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти є  використання творчого домашнього завдання. Використання народної мудрості сприяє повторенню навчального матеріалу, активізує діяльність дітей, зацікавлює їх та дає зрозуміти, що фізика – частка нашого життя.).

Наприклад, знайти прислів'я та приказки з явищами природи, енергії та її джерелами.

Опрацювати матеріал підручника, дооформити презентації та лепбуки, які виконували на уроці.

 

 

 

 

2.5. Результативність роботи:

 

а) участь здобувачів освіти в олімпіадах різних рівнів з фізики та астрономії (додаток 5);

 

Участь в олімпіадах	Міський  рівень			Обласний рівень
	Рік	Рез-т	Прізвище, ім’я учня	Рік	Рез-т	Прізвище,  ім’я учня
олімпіада                             фізика                                                           астрономія	2014-15         2015-16       2016-17       2017-18       2018-19         2019-20         2014-15     2015-16   2016-17   2017-18   2018-19     2019-20	І м ІІІ м І м ІІ м ІІ м   ІІІ м ІV м ІІІ м ІІІ м   Ім уч. ІІІ м рейт   рейт І м ІІІ м рейт   І м І м І м рейтрейт   уч. рейт ІІІ м ІІІ м рейт   І м ІV м І м   І м ІІІ м   І м І м   І м ІІІ м   ІІІ м І м І м   уч. ІІ м ІІ м	Тіунова А.     7 Рибін О.,        8 Ткачук С.      9 Осипов О.    10 Огородник   11   Тіунова А.     8 Рибін О.         9 Ткачук С.     10 Осипов О.    11   Жерновий В. 7 Манджгаладзе  Тіунова А.     9 Ткачук С. 11   Жерновий В. 8 Іванцова С.    9 Тіунова А.    10 Денисов С.   11   Огородник Р. 7 Щетинін М.   8 Жерновий В.  9 Іванцова С.  10 Тіунова А.    11   ПанасенковО.7 Касьянов Д.   8 Щетинін М.   9 Жерновий В.10 Іванцова С.  11   Ткачук С.      9 Осипов О.    10 Огородник   11   Ткачук С.    10 Осипов О.    11   Тіунова А.    9 Охотнікова  11   Іванцова С.   9 Єрошенко Т.11   Жерновий В. 9 Іванцова С.  10 Тіунова А.   11   Щетинін М.   9 Жерновий В.10 Іванцова С.  11	2014-15     2015-16       2016-17       2017-18                   2019-20         2014-15     2015-16   2016-17   2017-18   2018-19     2019-20	уч. уч.     уч. уч.       уч.         уч. уч.                   уч. уч.         уч уч.     уч.     уч.     уч. уч.   ІІІ м ІІІ м     уч. ІІІ м	Ткачук С.    9 Осипов О. 10     Тіунова А.  8 Осипов О. 11       Тіунова А. 9         Іванцова С. 9 Тіунова А. 10                   Щетинін М.  9 Жерновий  10         Ткачук С. 9 Огородник 11     Осипов О. 11     Охотнікова11   Іванцова С. 9 Єрошенко 11   Іванцова С. 10 Тіунова А.  11     Жерновий   10 Іванцова С. 11

 

 

 

 

 

 

б) участь здобувачів освіти в науково-дослідницьких конференціях МАН різних рівнів (додаток 6);

 

 

 

Участь конференціях МАН	Міський  рівень			Обласний рівень
	Рік	Рез-т	Прізвище, ім’я учня	Рік	Рез-т	Прізвище,  ім’я учня
конференція МАН                       окружна конференція МАН           міська МАН	2014-15         2015-16           2016-17       2018-19     2019-20	Ім  Ім          Ім  Ім           уч   уч     уч   уч   ІІІ	Осипов О  10  Замай К.   10         Осипов О.11 Мироненко 8           Бондаренко Б.10 кл МироненкоК 9 кл   Юрчишин Б 8 кл Щетинін М 8   Щетинін М 9	2015           2016	уч ІІІ   ІІІ     уч    ІІ  ІІ   ІІІ	Осипов О 10  Осипов О 10  (ДДМА) Замай К 10 (ДДМА)   Осипов О 11 Осипов О 11 (ДДМА) Замай К  11 (ДДМА) Мироненко К 8 (ДДМА)

 

 

 

в) Результативність участі здобувачів освіти у конкурсах різних рівнів (додаток 7)

 

рік	досягнення	конкурс
2017	ІІІ м - 1	«ГЕЛІАНТУС»
2017	І м –11, ІІ м - 2	«ЛЕВЕНЯ»
2018	І м – 2, ІІ м - 3	«ЛЕВЕНЯ»
2019	І м – 2, ІІ м - 3	«ЛЕВЕНЯ»
2020	10 учасників	«ЛЕВЕНЯ»
2014	І м -19, ІІ м-22, уч-6	«КОЛОСОК»
2015	І м -43, ІІ м-20, уч-7	«КОЛОСОК осінь»
2015	І м -24, ІІ м-26, уч-11	«КОЛОСОК весна»
2016	І м -25, ІІ м-16, уч-4	«КОЛОСОК осінь»
2016	І м -26, ІІ м-12, уч-7	«КОЛОСОК весна»
2017	І м -26, ІІ м-16, уч-3	«КОЛОСОК осінь»
2017	І м -22, ІІ м-5, уч-0	«КОЛОСОК весна»
2018	І м -15, ІІ м-22, уч-1	«КОЛОСОК весна»
2017	13 учасників	«ОЛІМПУС» (фізика)
2018	20 учасників	«ОЛІМПУС» (фізика)
2019	10 учасників	«ОЛІМПУС» (фізика)

  

г) навчальні досягнення досягнень здобувачів освіти, % якості (додаток 8)

 

2014-15	2015-16	2016-17	2017-18	2018-19
7-А 51 %	7-А 58 %	7-А 59 %	7-А 65 %	7-А 66 %
7-Б 68 %	7-Б  70 %	7-Б 75 %	7-Б  68 %	7-Б  75 %
8-А 66 %	8-А 57 %	8-А 60 %	8-А 64 %	8-А 68 %
8-Б 72 %	8-Б  69 %	8-Б 65 %	8-Б 67 %	8-Б  74 %
9-А 78 %	9-А 57 %	9-А 60 %	9-А 63 %	9-А 76 %
9-Б 65 %	9-Б  66 %	9-Б 78 %	9-Б 78 %	9-Б  81 %
10  75 %	10    75 %	10   68 %	10  80 %	10   78 %
11   67%	11    79 %	11   75 %	11  72 %	11   82 %
с.б  7,2	с.б   7,4	с.б  7,55	с.б.  7,6	с. б  7,8