Досвід роботи вчителя початкових класів.

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ

У МІСТІ РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

КРИВОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ № 34 КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МАТЕРІАЛИ

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Вчителя початкових класів

Криворізької гімназії № 34

Криворізької міської ради

ЛИТВИНЕНКО АНАСТАСІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ

КРИВИЙ РІГ

2024

Анкета

1.               Прізвище, ім’я, по батькові: Литвиненко Анастасія Володимирівна.
2.               Дата народження: 3 травня 1996 року.
3.               Стаж роботи:
4.               Стаж роботи на посаді вчителя:
5.               Відомості про освіту (який навчальний заклад закінчила, у якому році, спеціальність за дипломом): Криворізький державний педагогічний університет,  2013 рік, «Початкові класи та фізична культура»
6.               Кваліфікаційна категорія: спеціаліст
7.               Класи в яких викладаєте: 1-4 класи.
8.               Проблема (тема), над якою працюєте: «Формування ключових компетентностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій».
9.               Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються: проєктна робота, групова робота, досліди, вікторини, вправи «Ромашка», «Мозковий штурм», «Футбол», «Кластер», «Асоціації», «Дискусії», «Факт чи фейк», інтерактивні додатки LearningApps, Woordwall.
10.          Ваше педагогічне кредо: «Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе».

Опис досвіду

з теми:

«Формування ключових компетентностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій»

Ми- це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних

Учитель, який обирає компетентнісний підхід, більше не є звичайним «ретранслятором» знань та навчального матеріалу. Він креативний, освічений, творчий, доброзичливий, успішний, відповідальний ентузіаст, новатор, лідер, фахівець, коуч, модератор освітньої діяльності з безліччю можливостей. Неабияк змінюється й роль учня: пасивне сприйняття й відтворення знань трансформується в дослідницьку та самоосвітню діяльність. Дитина починає розуміти, що запорукою успішності є сумлінність, прагнення до саморозвитку й позитивна мотивація.

Кожен навчальний предмет має великий потенціал для розвитку ключових компетентностей дітей. Потрібно лише спробувати побачити нові способи роботи, вийти за традиційні межі сприйняття предмету, частіше задіювати інноваційні технології для формування ключових компетентностей.

Тож як реалізувати компетентнісний підхід під час уроку? Готуючись до уроку, підбираю та використовую 2-3, а то й більше інноваційних технологій, які допомагають формувати ключові компетентності у школярів.

1.1 Технологія інтегрованого навчання

Нова українська школа рекомендує використовувати предметну інтеграцію, або технологію інтегрованого навчання. Саме інтеграція у вивченні навчальних дисциплін, на думку фахівців, найбільше сприятиме ефективності освіти в початковій школі.

Інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більшої кількості систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, що набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході та за сутністю є реалізацією міжпредметної інтеграції змісту навчання.

Інтеграція в шкільному навчанні реалізується як у межах окремого навчального предмета, так і між різними навчальними дисциплінами. Учитель встановлює зв’язки між блоками навчальної інформації в межах кожного навчального предмета,тобто реалізує внутрішньопредметну інтеграцію. А якщо вчитель установлює зв’язки між окремими навчальними дисциплінами, він реалізує міжпредметну інтеграцію. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень – це рух від внутрішньопредметної до міжпредметної інтеграції.

Предметні межі зникають, коли я заохочую учнів робити зв’язок між дисциплінами й спиратися на знання й навички з декількох предметних областей. Так на уроці Я досліджую світ, який є інтегрованим курсом, інтегруються математична – мовно-літературна – природнича галузі, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна галузі.

Чітко простежується інтеграція під час проведення підсумкових уроків. Наприклад, тема «Жива і нежива природа»:

– мовно-літературна галузь: використовую криптограми «Птахи»; зачитую загадки, а відгадки діти читають з криптограм.

1. У вирій він не відлітає,

Бо роботу й взимку має.

Чути в лісі його стук,

Дзьобом по корі: тук-тук!

(Дятел)

2. Лісовий рябенький птах

Безліч знищує комах!

Він свого гнізда не має,

Пісеньку просту співає.

(Зозуля)

3. До нас на літо прилітає,

Яскраво-жовте пір’я має,

Гніздо на дереві будує,

Діток комахами годує.

(Іволга)

З відгадок діти в групах складають «Сенкан».

Сенкан – це форма вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовую як інструмент, щоб спонукати учнів до розмірковування над темою.

Сенкан – це п’ятирядковий неримований вірш із 11-12 слів, який складається за такими правилами:

1-ий рядок – тема (іменник, який є темою сенкану);

2-ий рядок – записується два слова, прикметники, які є означеннями теми;

3-ий рядок – дія (3 дієслова), пов’язані з темою;

4-ий рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми, висловлюється розуміння теми;

5-ий рядок – записується одне слово, іменник – синонім (висновок) до теми.

– математична галузь: підбираю задачі, у змісті яких міститься цікава інформація про живу та неживу природу.

Формую вирази, результати яких відповідають певній букві чи слову. Потім із них діти складають слова або прислів’я.

– природнича галузь: діти виконують тестові завдання по темі або створюють проект чи лепбук відповідно теми;

– громадянська та історична галузь:за допомогою QR-коду готую цікаві відеофакти про живу й неживу природу; застосовуючи метод сторітеллінгу зачитую або даю прослухати аудиозапис зворушливих чи повчальних історій, які допомагають ефективно донести інформацію до учнів, яка у свою чергу мотивує їх на певні вчинки. А я отримую максимально високі результати;

– соціальна та здоров’язбережувальна галузь: підбираю рольову гру, групову роботу за допомогою якої діти аналізують позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки в лісі; готую кроссенс (сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і створено за аналогією зі словом «кросворд»).

1.2 Технологія критичного мислення

Дуже близькою по своїй сутності до інтегрованого навчання є технологія формування критичного мислення в початкових класах (насамперед на уроках рідної мови та читання). Вона зобов’язує до:

•   ведення дискусій та участі в них усіх учнів класу;
•   виявлення власної думки учня;
•   пов’язування нової інформації з уже вивченою;
•   навчання учнів критично розмірковувати на основі вже вивченого;
•   уміння поєднувати колективну та індивідуальну роботу.

У своїй практиці технологію критичного мислення перш за все пов’язую з двома відмінними інтерактивними вправами:

«Мозковий штурм» (мета – зібрати якомога більшу кількість ідей).

Під час «Мозкового штурму» діти називають найбільшу кількість ідей щодо вирішення проблеми, означеної мною. Я, у свою чергу, їх фіксую на дошці. Ні в якому разі не сперечаюся й не ставлю питань. Усі дитячі відповіді сприймаю як потрібні. Наприкінці уроку під час рефлексії повертаємося до запису вправи «Мозковий штурм» й аналізуємо його зміст.

«Асоціативний кущ»

Виконуючи вправу «Асоціативний кущ», діти називають образи, емоції, почуття щодо предмета обговорення.

Записую ключове слово на дошці (наприклад, «літо»), а діти висловлюють свої асоціації стосовно цього – птахи, сонечко, жара, квіти, весело, море, річка, пляж, відпочинок тощо. Коли всі слова, запропоновані дітьми, записано, пропоную встановити зв’язки між ними, наголосивши, що немає правильних чи неправильних асоціацій – усі вони індивідуальні. Так відбувається перехід до вивчення нової теми, написання твору тощо.

У своїй практиці використовую ефективні методи й прийоми критичного мислення:

1.               Метод «Кубування»

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд теми з різних сторін. При аналізі, висловлюванні своїх думок щодо будь-якого слова,терміна, визначення або назви предмета, явища, події допомагає «Кубик Блума». Важливо застосовувати його до добре відомих понять учням. У своїй роботі кубик використовую на етапах актуалізації чи усвідомлення змісту, рефлексії. Наприклад, у 1 класі при знайомстві використовую кубик «Знайомства», а при вивченні казок – кубик «Казка».

2.               Метод «Читаємо та запитуємо»

Запитання – це форма мислення, у якій виражена потреба в інформації. Саме з метою розвитку критичного мислення вчу дітей ставити питання. Уміння запитувати – це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку, це інструмент, за допомогою якого учень пізнає світ. Для ефективного формування вміння запитувати підбираю вправи на відгадування за допомогою запитань задуманого мною предмета. Наприклад, «Відгадайте предмет, який я задумала. Для цього поставте мені декілька запитань, які допоможуть вам його відгадати». Під час роботи вчу дітей запитувати про суттєві ознаки предмета, стежу за тим, щоб кожне наступне запитання звужувало рамки пошуку. Привертаю  увагу дітей до тих запитань, які мають пізнавальне значення.

3.     Метод «Діаграма (кола) Вена»

Діаграма Вена будується на двох або більше великих колах, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Інформація, що стосується кожної проблеми, заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Даний метод використовую на етапі усвідомлення змісту навчального предмета чи теми й закріплення знань. Після двохвилинної самостійної роботи груп надаю кожній із них слово для коментарів або ж роблю в класній кімнаті «галерею», прикріпивши створені діаграми на стінах з їх подальшим обговоренням. Застосування цього виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття, а мені відстежувати, що саме діти знають і як вони це розуміють.

4.               Метод «Кероване читання з передбаченням»

Після ознайомлення з назвою тексту, його автором перед читанням ставлю учням питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи в парах чи групах). Текст розділяю на частини, які учні читатимуть по черзі. Зупинки роблю на найбільш цікавих місцях, цим створюю таємничу ситуацію очікування. Після читання діти аналізують свої передбачення.

Під час роботи з текстом учні вчаться розуміти прочитане, робити припущення, міркувати над змістом, порівнювати та оцінювати його. У ході читання дітьми тексту записую кожне їхнє припущення в таблицю. Пізніше разом обговорюємо, які припущення були правильними (якщо треба, то діти зачитують докази з тексту).

5.     Метод «Розійдіться – Замріть – Об’єднайтеся в пари»

Даний метод використовую для обміну думками, обговорення питання, теми, які розглядаю на уроці. Цей метод дає можливість кожному учневі висловлювати власну думку, ділитися знаннями зі своїми однокласниками, вчити один одного.

Наприклад, даю команду «Розійдіться», учні вільно ходять по класу, наступна команда «Замріть», вони зупиняються, тиснуть руку тому, хто стоїть найближче до них, наступна – «Об’єднайтеся в пари»,об’єднуються й обговорюють разом проблему, яку я оголошую: «Що для вас значить здорове харчування?». Через 30 секунд знову подаю сигнал, діти проводять обговорення в нових парах. Це дає можливість дітям з вищим рівнем досягнень ділитися своїми знаннями, а учням з нижчим рівнем після висловлювання власної думки збагачувати свої знання вислухавши інших. Наприклад, за цією стратегією діти обговорювали та складали план розв’язання задачі на уроці математики.

Технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Практичне використання вправ з розвитку критичного мислення в початковій школі забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

•                 підвищується інтерес до навчання, учні проявляють активність на уроках;
•                 виникає прагнення краще осмислити отриману інформацію, замість звичайного задоволення поверхневим поясненням;
•                 відбуваються позитивні зміни в критичному ставленні до своєї діяльності;
•                 розвивається пошукова спрямованість мислення;
•                 зникає хвилювання зробити помилку;
•                 посилюється бажання уважно прислухатися до однокласників, спільно шукати шляхи вирішення навчальних проблем.

У зв’язку з упровадженням нових критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в основу системи навчання був покладений рівневий підхід і технологія рівневої диференціації як сукупність форм і методів навчання, що враховують індивідуальні особливості учня, його потреби та інтереси. Рівнева диференціація навчання є запорукою розвитку дітей з різними здібностями й інтересами. Думку про необхідність диференційного підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В. О. Сухомлинський: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання».

Використання рівневої диференціації дає можливість:

•    гуманізувати освітній простір;
•    формувати в учнів пізнавальні потреби, навички самооцінки, самоконтролю, планування й регулювання своєї діяльності; 
•    розвивати навички групової, парної, індивідуальної роботи;
•    максимально враховувати індивідуальні особливості, інтереси й здібності школярів;
•    кожному учню працювати на будь-якому рівні навчальних досягнень і досягти відповідних результатів;
•    досягнути високого рівня освіти всім учням.

Серед позитивних результатів рівневої диференціації помітила такі:

•    зменшення навантаження на дітей, які інколи не тільки з соціальних, а й з фізіологічних причин не можуть опанувати високий рівень навчальних досягнень;
•    усвідомлення кожним учнем потрібного саме йому змісту навчання з предметів;
•    зникнення страху учня перед оцінюванням.

Рівнева диференціація навчання — це проблема досить складна. Тому для ефективного її використання дотримуюся таких педагогічних вимог:

1.     Враховую загальну готовність учнів до наступної діяльності.
2.     Обов’язково створюю ситуацію успіху для кожного учня.
3.     Для поетапної роботи добираю завдання по рівнях з можливістю передачі завдань від сильніших дітей до учнів із нижчим рівнем знань. (Це полегшує не тільки мою роботу в підготовці до уроку, а й роботу учнів, які можуть виконати посильне для кожного завдання).
4.     Підбираю завдання з поступовим ускладненням для сильних учнів і зменшенням міри допомоги для слабших. (Однотипні завдання не сприяють розвитку мислення учнів).
5.     Розподіляю свою увагу й тримаю в полі зору виконання завдання кожним учнем.
6.     Добираю спосіб дозування часу. Завдання пропоную такі, щоб приблизно одночасно закінчували всі групи учнів. 
7.     Час від часу готую естафету вправ, щоб сильніші учні вели за собою слабших.
8.     При поетапній роботі (якщо 3-4 етапи) не оцінюю учнів на кожному етапі, а тільки після виконання спільного завдання.
9.     Роботу на уроці проводжу так, щоб вона була не ефектною, а ефективною.
10. Проводжу перспективний аналіз власної та учнівської діяльності.

Рівневу диференціацію використовую на різних етапах уроку. Необов’язково диференціювати навчальні завдання від початку до кінця уроку, а можна лише десять-п'ятнадцять хвилин, враховуючи мету. Це дає можливість систематично використовувати внутрішньокласну диференціацію з найбільшою користю для учнів.

Ураховуючи рівень пізнавальних можливостей дітей, застосовую різні прийоми диференціації навчальної діяльності: за ступенем складності, за ступенем самостійності, за обсягом.

1.3 Диференціація за ступенем складності

У своїй роботі при застосуванні диференціації за ступенем складності добираю завдання з нарощуванням ступеня складності й позначаю їх відповідними кольорами («Н» (найпростіші) – червоним, «С» (прості) – блакитним, «Д» (складні) – жовтим, «В» (творчого характеру) – зеленим). Такі завдання вимагають від учнів узагальнення, виведення висновків, творчості, креативності. Під час роботи діти з найнижчим рівнем досягнень розвивають мислення, позитивне ставлення до виконання посильних завдань, у них стимулюється бажання працювати, підвищується самооцінка. Діти самі вибирають посильні завдання відповідного рівня. Це дає їм змогу оцінити свої можливості.

Наприклад, українська мова (2 клас), тема: «Узагальнення знань з теми «Прикметник»

І ступінь складності

Дібрати прикметники до іменників.

Дуб (який?) …, береза (яка?) …, тополі (які?) … .

ІІ ступінь складності

Утворити словосполучення прикметників з іменниками.

Прохолодний (осінь, ранок, повітря). Класний (дошка, приміщення, журнал).

ІІІ ступінь складності

З поданих груп слів скласти речення. Підкреслити прикметники.

Роса, травнева, вівса, від, краща. Рік, день, квітневий, годує.

IV ступінь складності

Від слів у дужках утворити прикметники. Записати утворені словосполучення.

Праця (чесність), пісня (народ), місце (небезпека).

Українська мова (1 клас), тема: «Слово. Звуко-буквений аналіз слова».

Головне завдання сучасної системи освіти - створення умов для якісної освіти, а впровадження компетентнісного підходу - це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.

Переконана, що учитель, який обирає компетентнісний підхід, більше не є звичайним «ретранслятором» знань і навчального матеріалу. Він креативний, освічений, творчий, доброзичливий, успішний, відповідальний ентузіаст, новатор, лідер, фахівець, коуч, модератор освітньої діяльності з безліччю можливостей. Нині, коли обсяг інформації стрімко збільшується, дидактична функція вчителя полягає не в тому, щоб передати знання, а у формуванні компетентності здобувати їх.

Використання інноваційних технологій навчання дозволяє мені застосовувати в освітньому процесі арсенал методів і прийомів навчання, що у свою чергу дає можливість створювати комфортні умови й ситуацію успіху в навчанні дітей. Вони розвивають творчі здібності школярів, стимулюють активність у навчанні, формують ключові й предметні компетентності, уміння здобувати знання, працюючи в групах й індивідуально, аналізувати та оцінювати свою діяльність.

Отже, становлення нової системи освіти потребує суттєвих змін інноваційного спрямування в навчанні молодших школярів. Істотною особливістю цієї тенденції є пошук нових технологій навчання на основі компетентнісного підходу, серед яких останнім часом виокремлюються технології інтегрованого навчання, критичного мислення й рівневої диференціації.

  Тема: Розпізнавання іменників, які означають один предмет і багато предметів.

  Мета: учити учнів розпізнавати іменники, які означають один предмет і багато предметів; змінювати іменники за зразком «один –багато»; розвивати інтерес до мовних явищ, розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення,  формувати компетентність спілкування рідною мовою, соціальну, громадянську компетентності; виховувати взаємоповагу, доброзичливість, почуття відповідальності за результат колективної роботи.

 Обладнання: предметні картки, фізична карта світу, м’ячик, лего.

 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 Освітні галузі: мовно – літературна, соціальна і здоров’я збережувальна.

Хід уроку:

 І. Вступна частина

1. Організація класу.

 Сьогодні в нас урок звичайний,

 Та вчить багато нас чому.

 Хай буде він для нас повчальний !

 За це подякуєм йому!

2. Вправа «Так - ні»

     Учитель демонструє на дошці словосполучення. При правильно написаному словосполученні діти піднімають зелений кубик, при помилці – червоний кубик LEGO.

Дідусь Тарас, хлопчик миколка, сестричка маринка, Сергій володимирович,

петро Кузьменко, пантера багіра, місто львів, Озеро Світязь.

3. Пальчикова розминка «В полі ромашка цвіла»

- Чудово, пропоную сьогодні розглянути ще деякі властивості слів, які означають назви предметів.

4. Каліграфічна хвилинка

Шириною- широко,

глибиною -глибоко,

вдень і вночі об берег б'ється,

з нього вода не п'ється,

так як дуже несмачна, і гірка, і солона (Океан)

 Записуємо сьогоднішнє число:

20 грудня

Класна робота

буквосполучення: Ок, ке , еа, ан.

Записуємо слово “океан”

5. Хвилинка цікавинка

 Більша частина поверхні Землі покрита світовим океаном, він займає майже три чверті її поверхні. Вчені поділяють світовій водний басейн на великі океани: Атлантичний, Індійський, Тихий і Північний Льодовитий. Вивченням океанів займається океанологія. (Розглядаємо карту, знаходимо океани).

-                     Ви молодці.

 ІІ. Основна частина

1. Проблемна ситуація.

•                 Згадайте, скільки океанів на Земній кулі?
•                 Назвіть їх.

Пограймо в гру «Один – багато»

Вчитель показує дві колонки слів

Океан  - океани;

ручка - ручки

пташка -пташки

цукерка - цукерки

•                 Скільки предметів означають слова з першого стовпчика?
•                 З другого стовпчика?
•                 На які питання відповідають?
•                 Як називаються ці слова?
•                 Скільки предметів можуть позначати?

2. Робота з підручником.( с. 69-70)

 Вправа 1,2

При колективних іграх ви часто вибираєте ведучого. Яким чином ви це робите?

(Лічилкою).

•                 Прочитайте, яку лічилку знає Родзинка?
•                 Прочитайте виділені слова.
•                 Скільки предметів ці слова позначають?

 ІІІ. Фізкультхвилинка «Пінгвіни»

 Вправа 3

Гра «Футбол»

 Змінити слово дане вчителем так, щоб воно означало багато предметів.(повернути вчителю). Вчитель кидає м’ячик учневі – той ставить слово в множині і кидає м’яч назад вчителю.

 Пушинка -пушинки;

 Перо – Пера;

 Трамвай – трамваї

 Місто – міста;

 Село – села;

 Квітка – квітки;

 Стебло – стебла

 Весна – весни

 Зима- зими

Запишіть парами.

 Вправа 4 «Ялинка»

Читаємо лічилку, називаємо виділені слова. Вчитель паралельно з прочитанням лічилки дітьми прикрашає ялинку. Читаємо по-черзі виділені слова та змінюємо и...

 Вправа 5.

Діти записують слова у дві колонки: ОДИН-БАГАТО

 Вправа 6( колективна робота)

 Згадайте,як позначаються: голосні, тверді та м’які приголосні.

Звуковий аналіз слова ялинка.

•                 Ділимо на склади. Як ще можна визначити склади ? ( по кількості голосних)
•                 Визначаємо наголошений.
•                 Визначаємо кількість букв і кількість звуків.

 Вправа 8.

Читалочка запропонувала свою лічилку. Прочитай її. ( робота в групах)

 -Які домашні тварини є у вас вдома? Розкажіть товаришам.

 Вправа 9

 Робота в групах.

 Працюємо по колу. Перший учень читає виділене слово . .Наступний - - ставить запитання, третій - визначає скільки предметів воно позначає (один чи багато).

 Вправа 10

Творча робота із взаємоперевіркою.

Зміни виділені слова так, щоб вони називали одну тварину. Запиши лічилку зі зміненими словами.

 ІV. Заключна частина

1.               Групова робота

Вчитель проводить розподіл учнів на групи шляхом жеребкування. Потім учні виконують роботу на ватмані з написом «Один» та «Багато». Учням надається однаковий набір картинок та слів, їх завданням є приклеїти на власні ватмани ті картинки, які позначають або один предмет або багато.

В кінці підводиться підсумок роботи учнів та узагальнюється вивчене на уроці.

2. Заключна бесіда.

 - Скільки предметів можуть означати іменники?

 - Коли змінюється кількість предметів з одного і до багато, що змінюється в слові? (кінцівка слова)

 - Які відкриття зробили для себе?

 - Що здивувало?

  - Що було б , коли іменники позначали лише один предмет?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Братанич О. Г. Диференціація навчання на уроці як головний засіб гуманізації, оптимизації, реалізації розвивальної функції навчального процесу// Соціалізація особистості// Зб. наук. праць.- К.: "Логос". НПУ, 200. – Випуск 3. – С. 212-230.
2. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування/ Н.М. Бібік// Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К.: К.І.С., 2004. – С. 47-52.
3. Бондар С. Термінологічний аналіз понять "компетенція" і "компетентність" у педагогіці: сутність та структура/ С. Бондар// Освіта і управління. – 2007. – № 2. – С. 93-99.
4. Вакуленко О. Формуємо ключові компетенції учнів / О. Вакуленко // Школа (Шкільний світ). – 2007. – № 11. – С. 11-15.
5. Державний стандарт загальної початкової освіти // Початкова школа. – 2006. - № 2. – С .12-42.
6. Дубінчук О. С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми // Початкова школа. – 2007. - №12. – С. 10-14.
7. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал освіти: проектні засади / І.Єрмаков// Рідна школа. – 2006. – № 12. – С. 49-51.
8. Зінов'єва Т. Формування ключових компетентностей учнів/ Т. Зінов'єва // Директор школи (Шкільний світ). – 2005. – № 42. – С. 19-21.
9. Клепко С. Різні структури ключових компетенцій / С. Клепко // Управління освітою. – 2005. – №12. – С. 2-3.
10. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук.   К.: К. І. С., 2004.   С.112.
11. Концепція «Нової української школи». – 2016. – С. 40.
12. Мисюра Л. Формування життєвих компетентностей учнів початкових класів шляхом організації пошукової діяльності/ Л. Мисюра// Початкова освіта. – 2009. – № 5. – С. 70-73.
13. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – С.208.
14. Новікова Т. Розвивальне навчання та формування ключових компетентностей // Початкова освіта. – 2008. – № 41. – С. 9-11.
15. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 65-69.
16. Савченко О. Уміння вчитися – ключова компетентність шкільної освіти / О. Савченко // Освіта України. – 2006. –№ 62-63. – С. 4.
17. Святченко О. В. Диференціація – умова успішного навчання // Поч. освіта. – № 12 (берез.) – 2007. – С. 3.