Досвід роботи вчителя початкових класів" Методичні основи формування навички читання у молодших школярів НУШ"

“ Читання - це віконце в світ,

найважливіший  інструмент  навчання,

воно має бути вільним, швидким –

 лише тоді цей інструмент буде готовий до дії “

В. О. Сухомлинський

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві. Вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не завжди знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої людини є одним із головних завдань системи освіти.

Духовне відродження українського народу неможливе без впливу літератури на формування національної свідомості. Однак, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людини вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.

Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В.Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкуватися з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Тому пріоритетною метою навчання читання у початковій школі є формування читацької компетентності школяра. У Державному стандарті початкової загальної освіти читацька діяльність розглядається як “комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття, осмислення і відтворення прочитаного”.

Це вимагає від вчителя особливої уваги до своїх учнів: вивчення їх індивідуальних особливостей, навчальних можливостей, індивідуальних інтересів, передбачення і подолання труднощів у навчанні. Тому потрібно педагогам забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.

Мета досвіду в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача, що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання, способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою (тобто читацькими, мовними, навчальними вміннями).

Завдання досвіду:

- формувати мовленнєві вміння;

- розвивати інтерес до читання;

- розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність;

- розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним,розвивальним;

- забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних текстів в їх специфіці;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

        Сутність досвіду полягає у тому, що формування навички читання здійснюється у поєднанні навчального процесу, виховної роботи, роботи з батьками.

Ефективний процес читання неможливий без вироблення в учнів навичок правильного, свідомого, швидкого та виразного читання, які формуються на уроках класного та позакласного читання. Процес формування навички швидкого та правильного читання в початковій школі буде ефективнішим тоді, коли він грунтується на системі спеціально підібраних вправ, що сприяють усвідомленому сприйняттю тексту, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання, в позакласній роботі. Свою діяльність спрямовую на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо формування навички швидкого читання молодших школярів. Вона охоплює роботу на уроках читання, самоосвіту учнів та залучення батьків до навчально-виховного процесу. Об’єктом мого дослідження є процес формування навичок читання, а предметом дослідження – процес удосконалення навички швидкочитання.

Новизна досвіду  полягає в оригінальному використанні педагогічних інновацій, вдалому відборі та систематизації методичних засобів, удосконалення навички швидкого та виразного читання.

        Наукова основа досвіду

Опрацювавши літературу з означеної проблеми, я прийшла висновку, що ідея сформованості навички читання молодших школярів завжди хвилювала науковців і педагогів.

Так, однією з найважливіших педагогічних проблем для В.О.Сухомлинського була проблема читання. Про яку б сферу діяльності школяра не йшлося (розумову чи естетичну, моральну чи трудову), В.О.Сухомлинський завжди апелював до книжки, яку вважав найвпливовішим засобом виховання гармонійної особистості дитини.

І.Т.Федоренко розробив систему вправ для вдосконалення навички читання школярів, використовуючи яку вчитель зможе навчити дітей швидко читати.

За технологією Б.В.Динги  діти навчаються читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових техніки читання.

Підвищення якості навчання учнів, формування у школярів прийомів і способів самоосвіти, самостійного здобуття знань – найважливіші завдання сучасної школи. На виконання саме цих завдань націлюють педагогічних працівників нормативні документи про перебудову шкільної освіти в Україні: закон України "Про освіту", Державна Національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Національна Доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Державний стандарт початкової загальної освіти 2018р. Концепція НУШ.

Актуальність досвіду

Зміни в суспільстві ставлять нові вимоги до людини. Соціально успішною є особистість, яка хоче і прагне вчитися протягом всього життя, вміє знаходити інформацію, працювати з нею. Сприймати, осмислювати, аналізувати, класифікувати,  власні думки, творити, різнобічно розвиватись. А це можливо за необхідної умови – здатності працювати, навчатися самостійно.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення.

По закінченню школи людина продовжує здобувати знання самостійно. На перше місце уже виходить якість сформованості комунікативних вмінь, серед яких не останнє місце посідає вміння працювати з книгою, узагальнювати, систематизувати, аналізувати певну інформацію. Читання є основою освіти і самоосвіти, навичкою «уміння вчитися» протягом усього життя.

Читання - невичерпне джерело знань духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи.

У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що у процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Даний досвід є цілком актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів читанню в початковій школі, зокрема формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці.

Вирішення цієї проблеми неможливе без майстерності, якою має володіти педагог, щоб не тільки підтримувати інтерес дитини до читання, але й розвивати його на кожному уроці.

          Інноваційна значущість педагогічного досвіду полягає у вдосконаленні й розвитку читацької компетентності учнів через використання ефективних способів швидкості читання. Питання, як навчити читати дітей швидко і правильно, виразно і свідомо, як зробити так, щоб сам процес читання був приємним, а не приносив розчарування, цікавило мене з перших днів моєї педагогічної діяльності

         Практична значущість досвіду полягає у тому, що завдяки ефективному удосконаленню навички швидкочитання можливе не лише усвідомлене сприйняття змісту тексту, але й те, що учні добре володіють навичкою швидкочитання, в подальшому успішно навчатимуться в школі.

         Реалізація провідної  ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме вихованню потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

 

Опис досвіду

Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга - це ланка, яка зв’язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.

Удосконалюючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено -дуже важливо, адже читання є основою всіх наук.

Важливою умовою  удосконалення  навичок читання є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні,  та якісний  рівень навичок  читання.  Тому  я  приділяю  цьому належну  увагу на всіх  етапах  своїх уроків  та в позакласній роботі.

Робота над удосконаленням навичок читання :

1.Напівголосне читання. (Саме воно було основним елементом навчання читання вголос у школі В.О.Сухомлинського. Учні класу читають упівголоса, але кожен - зі своєю швидкістю).

2.Частота тренувальних вправ. (Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, а не постійно перед очима. Тобто тренуватися читати краще часто, ніж читати 1-2 години без відпочинку).

3.Проведення самозамірів читання.

Свою роботу з формування навички швидкочитання починаю з удосконалення звуковимови. За О.Хорошковською працюю за такими напрямками:

•          засвоєння учнями основних норм української літературної вимови;
•          постійне збагачення й активізація словникового запасу учнів;
•          формування граматичних умінь (на практичних вправах);
•          розвиток діалогічного і монологічного мовлення.

На першому етапі, коли словниковий запас дітей незначний, пропоную їм для слухання народні казки, невеликі оповідання, сюжетні вірші. Задаю декілька питань за змістом, розглядаю малюнки до прочитаного, звертаю увагу на вимову тих чи інших звуків.

Активізую слова у мовленні на основі малюнків та запитань до них. Пояснюю граматичну форму слова, виконую з учнями вправи на дії з предметами.

Для засвоєння вимови того чи іншого звука вдаюсь до кількаразового вимовляння самого звука і складів з ним, використовую слухові вправи на розпізнавання. Вони формують мовне чуття, сприяють чіткій міжмовній диференціації.

Вміння будувати зв’язну розповідь формую на основі складання розповідей за аналогією, переказування того чи іншого уривка та малюнків-ілюстрацій до текстів.

Наступний крок – знайомство з буквами. Тут автоматизується дія ідентифікації звука і букви. Вправа проводиться у вигляді гри "Впізнай букву". Наприклад, на картці дається тільки верхня або нижня частина букви. Таким чином учні краще запам’ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.

Весь буквений матеріал надаю дітям через кубики з алфавітом, ігри з буквами, пізнання букв, знаходження звуків у назвах предметів, складання слів із букв тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі переходжу до злиття букв і складів. Але тут одночасне пред'явлення графічного і фонетичного матеріалу грає більш значущу роль у зв'язку з його ускладненням. Єдиною довільною дією учнів у процесі роботи є ідентифікація графічного і фонетичного матеріалу, котрий я пред'являю одночасно в доступному темпі. Супроводжуючи рух вказівки за текстом

 

 

 

власним голосним читанням, поступово підводжу дітей до того, що вони спроможні супроводжувати моє читання пальчиком по рядочку самостійно.

За технологією Б.В.Динги вчу дітей читати за допомогою таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових техніки читання. За основним положенням цієї методики першокласники не називають літер – « бе», « ве», «ге», - а тільки звуки. Завдяки цьому їм значно легше зливати букви в склади та слова. Особливістю цієї роботи є те, що спочатку діти засвоюють голосні, що дає змогу читати з першим же вивченим приголосним всі існуючі у мові склади. Техніка навички відпрацьовується за таблицями доти, поки дитина не навчиться автоматичнозливати голосні та приголосні звуки.

Гра  супроводжує  людину  протягом  всього  життя. А  для  дитини  1 класу  -  це  основний  вид  діяльності,  за  допомогою  якого  вона  пізнає  навколишній  світ. Використання   ігор  на  уроці  активізує  психічні  процеси  діяльності  учнів  це : сприймання,  мислення,  уяву,  увагу  та  пам’ять. Використання    ігор  робить  урок  цікавим, сприяє  вдосконаленню навички читання, створює  у  дітей  бадьорий  настрій,  полегшує  засвоєння  навчального  матеріалу,  створює  ситуацію  успіху,активізує увагу, образне мислення, привчає дітей до пошукової розумової діяльності, розвиває  зосередженість. Працюючи  над  даною проблемою застосовую в своїй роботі різноманітні ігри.

Ігри, спрямовані на удосконалення  навички читання:

1. «Склади слово з двох, трьох, чотирьох літер»( ми, рік, миша, тиша) або складів ( ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли).

2.« Хто перший?» - змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.

3. Гра „Назви ознаку”.  Вчитель називає слово – назву предмета, а учні повинні назвати його ознаки.   (Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле і т.д)

4. Гра „Назви точно і швидко”

Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно виконує.

             Кухар – варить, двірник –….

5.Гра „Назви слово”

Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають один склад ( два склади, три склади...). Гра проходить „ланцюжком”. Перемагає той, хто назве останнє слово.

6. Гра „Веселі рими”

Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього.Напр., гілка – бджілка...

Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, а це допомагає формувати позитивне ставлення до уроків читання.

Робота по вдосконаленню навичок читання продовжується в 2-4 класах. Важливуроль тут відіграє вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Тому на кожному уроці пропоную учням вправи дихальної гімнастики («Погаси свічку», «Здуй сніжинку з долоні», «Дмухни на кульбабку»), вправи з імітаційними рухами на розвиток артикуляційного апарату («Цокіт копит», «Рись», «Непереможний»), вправи на розвиток фонетичного сприймання («Заміни звук у словах» : мак-рак, лук-бук, сили-пила), «Назви спільний звук» (шина, машина, душ, ішов, шуба, душа, шапка – [ ш ]).

Для вироблення швидкості читання учнів використовую таблиці:

- таблиця «Читаємо самі»- основна. Вона вводить у техніку читання. Літери  розташовані в алфавітній послідовності: голосні-горизонтально, приголосні - вертикально. На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий і закритий.

-  таблиця Лезера,

-  таблиці Шульте;

-  таблиця «Назви букви в алфавітному порядку», «Прочитай загадку», «Прочитай прислів’я», «Прочитай загадку» .

Для розширення кута зору використовую в своїй роботі буквені та числові таблиці, променеві схеми, які розширюють кутовий зір. В основі таких вправ – завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри тощо) .

У ході читання відпрацювати інформацію допомагають три блоки. Перший - зоровий аналізатор (сприймання тексту рухом очей), другий – мовний (Інформація промовляється – артикулюється) і третій – слуховий. Щоб розвинути ці аналізатори, використовую цілий ряд ігор та вправ .

У процесі опанування техніки читання постає проблема розвитку в учнів навичок свідомого розуміння тексту. Спочатку цю роботу повністю здійснюю сама, а згодом виробляю в учнів навички контролю і самоконтролю і застосовую їх в різних ситуаціях під час ознайомлення з текстом. Цю роботу проводжу планомірно і систематично.Для удосконалення навичок свідомого читання застосовую його різновиди: читання-слухання з послідовним аналізом, читання-передбачення, читання слідкуючи, читання-аналіз, читання-порівняння, пошукове читання.

Догадка є однією з основних умов швидкого читання. Вона активізує мислення читаючого, дозволяє значно швидше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим. Для цього використовую передбачення (антиципацію). Практикую читання слів, текстів з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами .

Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.

Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учнями прочитаний неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.

Діяльність учнів організовую таким чином, щоб діти завжди із зацікавленістю чекали наступний урок, на якому б вони знайомилися з новими видами роботи зі швидкочитання. Для розвитку навички читання,  пропоную три групи вправ.

Перша група вправ спрямована на вдосконалення правильного читання.

1. Читання рядків навпаки словами.

2. Читання рядків навпаки буквами.

3. Читання лише другої половини слів.

Друга група вправ розвиває в учнів швидкість читання.

1. Читання з підрахуванням слів(рядків).

2. Пошук у тексті заданих слів.

3. Читання із смужками(над і під рядком).

4. Читання рядків із закритою нижньою або верхньою половиною букв(пропоную проводити такі вправи в парах: один учень читає – інший перевіряє).

Третя група вправ спрямована на формування вміння свідомого, чіткого, безпомилкового читання.

1. Читання тексу, закриваючи останні три букви всіх рядків аркушем паперу, а згодом і початкові три букви;

2. Читання тексту з додаванням складу слова, якого не вистачає.

Основні шляхи удосконалення техніки читання :

- збільшення кута зору;

- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);

- ліквідація регресії при читанні;

- збагачення словникового запасу учнів;

- розвиток артикуляційного апарату дитини.

Таким чином, запроваджена технологія реалізації ідеї формування читацької компетентності молодших школярів, дозволила мені реалізувати завдання. Ці види робіт з удосконалення техніки читання я активно впроваджую на своїх уроках.

          В.О. Сухомлинський наголошував: ,,Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й, думаючи, читати’’.

 Для досягнення поставленої мети крім традиційних методів і прийомів роботи застосовую такі технології та методики:

•      інтерактивні технології: робота в парах, в малих  міні - групах;
•      інтерактивні технології групового навчання: мікрофон, мозковий штурм, асоціативний кущ, незакінчені речення;
•      технології ігрового навчання: сюжетні ігри, розігрування ролей;
•      проектна технологія;
•      технології критичного мислення (дискусія,  займи позицію);
•      нестандартні форми уроку: урок-дослідження, урок-подорож, урок-казка, урок -гра, урок-конкурс, урок-екскурсія та інші.

Дітям  подобаються  різноманітні   вправи,  вони  із  задоволенням  їх  виконують  і  продовжують  цю  роботу  вдома .

Висновок

Отже, на уроках читання вирішується багато проблем естетичного, морального і етичного розвитку -дитини. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованого уроку, який був і залишається основною формою навчально-виховної роботи.

Читання - це головне уміння людини в житті, без якого він не може повноцінно пізнати навколишній світ. І тому цьому настільки необхідному умінню дитину учить вчитель початкової школи.

Як зробити щоб це вчення не перетворилося на гіркі тортури? Що придумати, щоб урок читання став найулюбленішим? Як учити читанню, щоб діти полюбили книгу, адже книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя і впливає на подальший їх розвиток?

Ці питання завжди хвилювали мене, примушували шукати, пробувати і накопичувати нове в своєму досвіді.У цій роботі я хотіла поділитися своїми знахідками, прийомами в цій непростій справі - учити малюків читати і прививати їм любов до книги.

Хочу підкреслити: всі методи хороші, якщо вони приносять добрий результат і виправдовують мету. І кожен вчитель повинен вибрати свій, враховуючи при цьому і досвід інших вчителів.

Робота вчителя в будь-якому напрямі повинна бути систематичною і регулярною, тільки тоді вона може  дати якийсь результат.

Я протягом всіх чотирьох років початкової школи прагну привити інтерес до читання, всіма силами намагаюся їм показати, що ці знання одержують з книг, привчаю дітей користуватися довідковою літературою.

"Психологи стверджують, що на успішність учня впливає більше 200 чинників. Природно, що всі їх врахувати просто неможливо. Але навіть якщо з 200 взяти тільки 40 і досліджувати їх дію на успішність учня, то опиниться, що чинником № 1 є все-таки уміння швидко і правильно читати.

Читання повинне стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального і естетичного виховання. Тому, інтерес до нього виховую не тільки для того, щоб діти стали грамотними людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, уміли розуміти іншу людину, співчувати йому, допомагати.