Опис досвіду

 

Серед першочергових завдань, що вирішує сучасна європейська школа, чільне місце посідає завдання всебічного розвитку особистості школяра. Воно підпорядковує у своїй сутності розгляд ряду філософських, наукових, практичних та естетичних площин освіти, проекція вирішення яких вбачається у реалізації навчальних дисциплін  на сучасному рівні.

Традиційна система освіти головним чином спрямована на підготовку виконавця, життєдіяльність якого повинна відбуватися у відносно стабільних умовах. Теперішній час має інші ознаки, а саме: інформаційну насиченість, постійні зміни соціальних і політичних умов, конкурентність.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність і шляхи її розв’язання.

Сучасний урок потребує вводити принципово нові нетрадиційні методики. Серед них важливе місце посідають ігрові підходи, інтерактивні, групові технології навчання, звернення до освітніх програм.

 Сьогодні від середньої загальної освіти суспільство чекає формування не тільки високоосвіченої особистості, а випускника, здатного до самореалізації, саморозвитку, реалізації власних здібностей і потенціалу, здатного жити та працювати в умовах нестабільності, адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх умов.

Важливе значення для здійснення такої мети має курс образотворчого  мистецтва, під час вивчення якого відбувається знайомство з вітчизняною та світовою художньою культурою; розвивається почуття гармонії та естетичного смаку; формується особистісно-ціннісна оцінка світу; відпрацьовуються вміння висловлювати власні почуття та думки засобами образотворчого мистецтва та розуміння художньо-образних творів, розвиваються творчі здібності, нестандартне мислення.

Якостями творчої людини є нелінійне  (мислення в кількох напрямках) та нестереотипне ( не за звичним штампом) мислення, сприйняття навколишньої дійсності, вміння фантазувати. Фантазія уявлення – це здатність людини створювати раніше побачене. Але для цього потрібно  мати запас знань, спостережень, переживань.

 Завдання вчителя – створити умови для засвоєння нових знань та вмінь, розвитку та саморозвитку творчих задатків учнів. Для виховання творця вчитель має сам бути творчою особистістю з високим рівнем професійності та педагогічної майстерності.

Для реалізації навчального процесу вчителю недостатньо тільки добре знати свій предмет й освітню галузь, до якої він належить, бути творчою особистістю і мати високий рівень загальної ерудиції. Вчителю ще й треба йти в ногу з часом, орієнтуватися у сучасних концепціях та напрямках розвитку освіти, збагачувати свій досвід новими технологіями та методиками, що з’являються в теорії та практиці навчання.

Композитор творить музику, художник – живописні полотна, драматург – шедеври для театру. Вчитель створює урок як твір педагогічної майстерності, творить його для дітей і разом з ними. Хороший урок має своє “обличчя” особливість, які забезпечується індивідуальним стилем вчителя, особистісною своєрідністю учнів та багатьма іншими чинниками.

Велике значення в розвитку цих якостей відіграє використання між- предметних зв’язків на уроках образотворчого мистецтва.

У молодшому шкільному віці посилюється взаємовплив мислення та уяви, цих необхідних компонентів творчості. Розум і почуття взаємоповязані. Певні почуття підсилюють активність пізнавальних процесів, деякі можуть їх гальмувати. Тому необхідно дбати про позитивні емоції, такі як здивування, зацікавленість, захоплення, радість від розв’язання складного та від знаходження раціонального способу. Позитивні емоції і почуття можна розкрити перед дітьми реалізацією на уроці міжпредметних зв’язків.

Над проблемою “Міжпредметні зв’язки на уроках образотворчого мистецтва” я працюю п'ятий рік, але протягом багатьох років, що працюю вчителем образотворчого мистецтва, обов’язково використовую ці зв’язки.

В останні десятиліття значно актуалізувалися інтегративні тенденції не тільки в науці, культурі, мистецтві, а й в освіті. Інтеграція як процес створення цілісної і багатомірної картини світу сьогодні набуває статусу одного з провідних методологічних і дидактичних принципів, адже вона ізоморфно відображає тотальну якість постмодерністського інформаційного суспільства.

В умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, становлення у них цілісної та багатомірної картини світу, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення

.Інтегровані (міжпредметні) уроки проводяться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках та відповідних навчальних предметах .Це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів. Інтеграція предметів і видів діяльності допомагає дітям сприйняти з різних боків явища, поняття, що вивчаються, досягти цілісності знань.

Такі уроки дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишнє, взаємозв’язки і явища. Основний акцент ставиться не стільки на засвоєння певних знань, скільки на розвиток освітнього мислення. Структура таких уроків відрізняється чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великою інформованістю, об’ємністю матеріалу. Інтегровані уроки передбачають обов’язковий розвиток творчої активності учнів, перевантаження за рахунок переключення на різноманітні види діяльності; підвищують пізнавальний інтерес, сприяють розвитку у школярів мислення, уваги, пам’яті, мовлення, уяви.

 

Інтегровані уроки сприяють:

•                   більш повному осмисленню учнями навчального матеріалу, різні аспекти якого не можуть бути розкриті засобами якогось одного навчального предмета;
•                   формуванню умінь переносити знання з однієї галузі науки чи мистецтва в іншу;
•                   стимулюванню аналітико-синтетичної діяльності учнів, розвитку потреби в системному підході до об’єкта пізнання, аналізі та порівнянні процесів та явищ;
•                   розвитку творчих здібностей учнів, уяви, фантазії, образного мислення, інтелекту та емоційної сфери.

Жоден предмет не потребує так міжпредметних зв’язків, як образотворче мистецтво. Не можна почати знайомство з батальним жанром чи історичним, знайомство з картинами, де зображені батальні та історичні сцени, не відтворивши в класі ту історичну атмосферу, під час якої створювався цей сюжет картини. І в цьому мені допомагає музика, історія, література, географія.

Майже кожен урок образотворчого мистецтва – це інтегрований урок, на якому використовуються матеріали таких предметів, як музичне мистецтво (музичні твори композиторів), українське читання , українська і зарубіжна літератури (вірші, легенди, оповідання, казки) , природознавство, біологія, зоологія, географія (зображення тварин, дерев, кущів, зображення тварин, птахів, природні зони), історія (відтворення історичних подій, баталій) , трудове навчання (робота з ножицями, папером, вишивка, гончарство), математика, геометрія (зображення геометричних фігур, вивчення законів перспективи), Я і Україна (мол. кл.).

Існують методичні умови реалізації міжпредметних зв’язків і перше це – підготовка вчителя до роботи, що включає : ознайомлення з програмами інших навчальних предметів. Адже необхідно знати, з чим учні вже познайомилися, який програмовий матеріал вивчили, щоб цю інформацію використати на уроці образотворчого мистецтва.

Друга важлива умова реалізації міжпредметних зв’язків це – використання системи дій, які стимулюють учнів використовувати знання набуті на інших предметах. Необхідно систематично використовувати міжпредметні зв’язки, які побуджають учнів шукати відповіді в інших предметах; створювати проблемні міжпредметні ситуації, які потребують переносу і узагальненню знань, які засвоїли на інших предметах; заохочення і похвала за використання цих знань. Це дає змогу учневі добре засвоїти знання здобуті на інших предметах.

Наприклад, підбираючи музичний твір до уроку, я знайомлюся з якими творами учні вже знайомилися на уроці музики і використовую вже знайомий твір, згадавши лише назву і автора твору, спираючись уже на набуті учнями на уроці музики знання.

Другий приклад. Вивчаючи в  4   класі тему: “Зимові розваги дітей”

необхідно обов’язково розглянути скелет людини, щоб правильно визначити пропорції постаті людини. І знову я звертаюся до уроку “Я і природа” ( 4 ). на якому учні вивчали скелет людини.

Як відомо, людина по-різному сприймає мистецтво: графіку, живопис, скульптуру та інші візуальні мистецтва – зором, а музику – через слух. Проте інколи вплив музики може викликати певні зорові відчуття, які збагачують слухове сприймання, і навпаки – картина інколи “звучить”, як музика.

Майже жоден урок образотворчого мистецтва не проходить без прослуховування музичних творів. Це твори відомих композиторів П. Чайковського “Пори року” ( при вивченні пейзажів), “Вальс”, “Лебедине озеро” ( знайомство із засобами виразності графіки – лінією, плямою, силуетом); А.Вівальді “Пори року”; М.Римський-Корсаков фрагмент опери “Снігуронька”, “Садко”, “Золотий півник” (знайомство з книжковою графікою, зображення ілюстрацій до казок, казкових героїв); українські народні пісні, щедрівки, колядки (знайомство з декоративно-прикладним мистецтвом); записи органної музики (знайомство з архітектурними творами);українські народні казки, С.Маршака “Пудель”, “Федорине горе”, “Мийдодір”; В.Подваля “Гидке каченя”, “Слон” (книжкова графіка).

Наприклад, вивчаючи в 3 класі тему “Пейзаж” перед тим, як розглянути твори мистецтва я пропоную послухати п'єсу П.Чайковського “Пори року”, А.Вівальді “Зима” .Після прослуховування запитую, які картини діти уявили, а потім розглядаємо репродукції картин художників і відшукуємо те, що почули в музиці.

Таким чином, прослуховування музичних творів дає змогу викликати у дітей зацікавленість, інтерес до того ,  що вивчаємо, розвивається уява, мислення, фантазія, пам’ять, а також закріплюється метеріал уроків музики.

На деяких уроках навпаки, спочатку розглядаємо репродукції картин художників, а потім пропоную згадати музичний твір, в якому відображено побачене на картині. Так як на уроках музичного мистецтва діти теж змальовують почуте в музиці, то такі завдання вони виконують з великим бажанням і інтересом.

Мистецтво з його унікальними можливостями впливу на емоційну та інтелектуальну сферу, свідомість і підсвідомість – це не тільки джерело естетичного виховання, а й універсальний засіб формування знань, художньо-образного мислення. Викликані мистецтвом естетичні почуття мають цілющу перетворювальну силу, бо вони постають у результаті вільної творчої фантазії.

На уроках образотворчого мистецтва діти не тільки ознайомлюються з різними техніками виконання роботи, застосуванням знань у практичніц діяльності, а й розвивають асоціативне мислення, творчість, фантазію.

Великого значення в образотворчому мистецтві набуває художнє слово, адже воно дає змогу зацікавити дітей, краще і красиво змалювати те, що буде вивчатися на уроці.

Жоден урок образотворчого мистецтва не проводжу без використання художнього слова . Це і вірші , і загадки, прислів’я, приказки, повір’я, легенди, міфи, казки, оповідання.

Наприклад, малюючи композицію “Рибки в акваріумі” (4 кл.), щоб зацікавити дітей і підвести до теми уроку, пропоную відгадати загадку:

Крила має, та не літає,

Очі має, та не моргає,

Ніг не має, та не наздоженеш.

У воді вона живе,

Не має дзьоба, а клює. (Риба)

На цьому ж уроці проводжу дидактичну гру “Впіймай рибку”. В ході якої теж використовую загадки. Учні “ловлять” рибок на кожній з яких записано загадку. Учні відгадують її і дізнаються, в яких водоймах мешкає дана рибка.

Загадки.

У ставку з’явилось лихо.

Що таке? Чому не тихо?

Тут за гарної погоди

Рибки грали хороводи.

Винна тут зубаста злюка.

Що ж, на те вона і......(щука).

 

Ось вона яка –

Розбійниця морська!

Усіх би проковтнула

Зажерлива....(акула).

 

Живе вона у річці синій,

Та не щука це, отож

Я підкажу вам: це рибина.

Ну, а звуть цю рибу...(йорж).

На цьому ж уроці прослуховуємо фрагмент з опери М.Рильського-Корсакова “Садко”.

При малюванні на тему: “Теплі і холодні кольори” (3 кл.), пригадуємо твір К.Чуковського “Лікар Айболить”, прослуховуємо дитячу пісеньку “Чунга-чанга” і на основі своїх вражень діти зображують спекотну Африку. Така робота дуже подобається дітям.

Намагаюся не лише сама зачитувати загадки, вірші, твори, а й пропоную згадати дітям, який вірш, чи твір вони знають, знайомилися на уроках читання (мол. кл.), української чи зарубіжної літератури (ст. класи).

Наприклад, вивчаючи тему “Книжкова графіка”, а зокрема малювання ілюстрації до казки , пропоную дітям згадати цю казку, дійових осіб, сюжет казки. Діти із задоволенням це роблять.  Іноді на уроці розігруємо маленький епізод з казки, яку будемо ілюструвати. Це дає змогу викликати зацікавленість, інтерес, бажання до зображувальної діяльності, а також вчаться відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати зло, жадібність. І засобом образотворчого мистецтва передати це в малюнку.

В старших класах під час вивчення теми “Архітектура середньовіччя”

(7 кл.),  даю дітям завдання підготувати легенди і міфи про архітектуру середньовіччя. Для цього їм необхідно відновити матеріал історії, а також літератури.

Художнє слово дає змогу у цікавій формі закріпити вивчений матеріал.

Так, при закріпленні жанрів образотворчого мистецтва пропоную гру “Відгадай”. Зачитую вірші, а учні відгадують, яким із запропонованих  малюнків вони відповідають.

Вірші.

Якщо бачиш на картині

Склянку чаю на столі,

Чи компот в склянім графині,

Чи троянду в кришталі,

Може, й керамічну вазу,

Або грушку, або торт,

Навіть все оце відразу,

Знай, що це –натюрморт.

 

Якщо бачиш , що з картини

Жінка дивиться на вас,

Чи мужчина у комзолі,

чи моряк, чи верхолаз,

Може, учень-першокласник,

Що трима в руках букет,

Знайте, діти, ця картина

Називається – портрет.

 

Якщо графік зобразив

Лицарів, що у поході,

Або війни, чи стихію,

Що колись була в природі,

Чи принцес, чи королів,

Чи васал з мечем незвичним,

Жанр цей зветься – історичним.

 

Якщо бачиш -  на картині

Намальована ріка,

Чи ялинка в білій шубці,

Чи на полі два бика,

Може, навіть, на узліссі

Побудований шалаш,

звісно ж, ця картина зветься

Не інакше як – пейзаж.

 

Ось ти бачиш на картині:

Вовк з вовчицею сидить,

Лев, цар звірів, у саванні

З левенятами лежить.

Бачиш іншого ти звіра,

Що зовсім нам є незвичний,

Як назвати жанр робіт цих?

Жанр цей – анімалістичний.

 

Смуток, радість і любов –

Графік все відображає,

І красу людей у праці

Він чудово розкриває,

Все, що діється навкіл,

Відтворить завжди готовий.

Ці роботи попадають в жанр,

Що зветься – побутовий.

 

Зв’язок образотворчого мистецтва і предметів “Природознавство”, “Зоологія” простежується при зображенні чи ліпленні тварин, птахів, дерев.

Наприклад, перш ніж намалювати, чи зліпити тваринку, пропоную дітям дати характеристику тваринам. Які вони в природі? Чим живляться? Чи доводилося дітям їх зустрічати? Де? Коли? Описати цих тварин. І для цього пропоную використати знання із предмета “Я і природа” (якщо це молодша ланка), або “Зоологія” (старша ланка).

При описі дітьми тварин, використовую зоологічні таблиці із зображенні цих тварин.

Другий приклад. Під час вивчення теми “Пейзаж” (зокрема гірський пейзаж) ми згадуємо про особливості рельєфу, природи, рослинного і тваринного світу. Вивчаємо, що знаходиться у підніжжя гір, на горі. Всі ці знання учні переносять з уроків “Природознавства”, на яких вивчалися природні зони, рельєф України, рослинний і тваринний світ.

Важливе місце в образотворчому мистецтві займає предмет “Математика”, знання з якого переносяться і на урок образотворчого мистецтва. Жоден урок по темі “Натюрморт” не проходить без порівняння предметів з геометричними фігурами. Створюючи натюрморт, необхідно проаналізувати форму предметів, з’ясувати з яких геометричних фігур складається той чи інший предмет і лише потім починати будувати лінійний малюнок теж у вигляді геометричних фігур.

У 4 класі створюємо натюрморти з геометричних фігур, тому початок уроку – це урок математики, на якому згадуємо і аналізуємо геометричні фігури.

Уроки трудового навчання теж переплітаються з уроками образотворчого мистецтва, адже уроки образотворчого мистецтва включають в себе такі види як скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, такі види діяльності, як аплікація, паперопластика, робота з тканиною. Тобто ті види діяльності, які зустрічаються і на уроках трудового навчання.

На кожному уроці де є робота з ножицями, я пропоную згадати правила роботи з ними, які детально вивчалися на уроках трудового навчання. При вивченні теми: “Аплікація з тканини” (4 кл.), пропоную дітям відтворити знання про особливості тканин і перенести ці знання на урок образотворчого мистецтва. Згадавши ці особливості (сипучість, плотність) дітям легше виконувати аплікацію.

Одним із видів образотворчого мистецтва є декоративно-прикладне мистецтво, яке веде дітей у чарівний світ народних промислів: ковальство, вишивка, гончарство, лозоплетіння, килимарство, писанкарство. В кожній місцевості, в кожному регіоні свої промисли, свої, характерні лише для цього регіону, візерунки, кольори. Тому дітей необхідно познайомити не лише з різними видами декоративно-прикладного мистецтва, а й з регіонами, де виготовляються ті чи інші вироби. І тому на таких уроках обов’язково звертаюся до предметів: “Природознавство”, “Я і Україна” (мол. ланка), “Географія” і переношу знання, набуті на цих предметах , на урок образотворчого мистецтва.

Так, вивчаючи тему: “Петриківський розпис” , “Народна іграшка”, “Чарівний світ писанки” знайомлю учнів і показую на карті, де знаходяться село Петриківка (Дніпропетровщина), село Опішня (Полтавщина), місто Косів (Івано-Франківщина). Або даю завдання учням підготовити реферат на дану тему.

Вивчаючи теми: ”Національний одяг людей різних народів”(5 кл.) , “Традиційні заняття різних народів” (5 кл.) , діти знайомляться з національним одягом і традиціями країн Середньої Азії, Росії. Тому на цих уроках пропоную згадати із уроків історії про ці країни, або даю завдання групі експертів із числа учнів класу підготувати розповідь про ці країни.

Такий зв’язок між предметами дає можливість дітям не тільки творчо працювати, а й закріпити матеріал уроків історії, географії.

Вивчаючи тему: ”Архітектура” проводжу екскурсію до пам’ятників селища і перш ніж познайомити з видами архітектурних споруд, згадуємо, що це за пам’ятники, якій події приурочені, коли відбулися ці події (ВВв, афганська війна).Тобто спираюся на знання матеріалу історії.

Знання і вміння з образотворчого мистецтва діти використовують і на інших предметах (ілюстрації казок, літературних творів, музичних творів, історичних подій і т.д.), при підготовці до предметних тижнів, свят (виготовлення стіннівок).

Також доцільно проводити бінарні уроки, особливо уроки образотворчого мистецтва і музичного мистецтва, трудового навчання, тому, що ці предмети дуже тісно пов’язані між собою. Бінарний урок об’єднує діяльність викладачів різноманітних дисциплін та учнів, що дозволяє значною мірою активізувати навчальний процес та встановити наочні між предметні зв’язки.

Основна мете такого уроку – встановлення основних та супутніх закономірностей у конкретному об’єкті.

Бінарний урок дозволяє досягнути наступних результатів:

•                   забезпечити наочність між предметних зв’язків;
•                   активізувати самостійну діяльність учнів;
•                   забезпечити глибоке обгрунтування теоретичного матеріалу;
•                   підвищити інтерес учнів до предмету, що вивчається;
•                   найбільш повно використати психологічні особливості учнів даного віку.

Бінарні уроки проводжу під час проведення тижня образотворчого мистецтва, музичного мистецтва, трудового навчання, тоді такі уроки доцільні, дають змогу раціонально використовувати час.

Наприклад, в 7 класі разом з вчителем трудового навчання провели урок на тему: “  Історія виникнення гончарного мистецтва. Виконання та розпис українського ужиткового розпису”, де познайомили з гончарним промислом, його історією, навчилися виготовляти посуд.

Також проводимо уроки з вчителем біології, а в молодшій ланці з класоводом чи вчителем музичного мистецтва. Так у 2 класі проводився інтегрований урок “Основні і допоміжні кольори” та “Різнокольорові вірші” з читання. Діти читали, аналізували дані поетичні рядки, повторили гаму кольорів, а потім спробували передати свої враження від прочитаного за допомогою пензлика і фарб, використовуючи палітру кольорів.

Такі уроки зацікавлюють дітей, дають можливість більш об’ємніше розглянути тему уроку, вчать дітей відшукувати подібній матеріал в інших предметах, переносити свої знання з одного предмета в інший.

Мета кожного вчителя – будувати свої уроки таким чином, щоб вони максимально сприяли розвитку всебічно розвиненої особистості. При цьому велику увагу потрібно приділяти розвитку таких якостей, як спостережливість, увага, пам’ять, уява, фантазія, здатність самостійно аналізувати, синтезувати, мислити. Усі ці та багато інших якостей змалку формують особистість, яка здатна до самостійної творчої діяльності, завдяки якій формуються усі найкращі якості людини та розкриваються її таланти, вміння та здібності, які часто приховані.

Для дітей творчість є життям. Дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття. Природа наділяє маленьку людину багатими можливостями розвитку. Чим раніше пробуджуються творчі здібності, тим більше шансів їх розкрити, і чим пізніше – тим важче їх розвивати.

Використання міжпредметних зв’язків сприяє результативності формування в школярів знань, умінь, навичок. Важливим фактором є розвиток в учнів емоційного сприйняття навколишнього світу за допомогою малюнка, музики, ліплення, читання,  формування позитивного ставлення до навчання