15 квітня о 15:00Вебінар: Особливості дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами

Досвід роботи «Модель виховної роботи»

Про матеріал

Сучасне суспільство потребує людини, здатної до самореалізації в соціальному середовищі, самостійного вирішення проблем, ефективної взаємодії з різними соціальними групами та інститутами. Постає необхідність підготовки свідомої особистос¬ті,здатної співвідносити власні устремління з інтересами інших людей, продуктивно взаємодіяти з членами групи (команди), що вирішує спільне завдання, виявляти соціальні почуття (симпатія, довіра, повага); здатної до міжкультурної взаємодії на основі принципів толерантності й взаєморозуміння.

Перегляд файлу

Зміст

 

1.Актуальність проблеми.

2.Опис виховної системи.

3.Опис досвіду роботи.

4. Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  І.Актуальність проблеми

Сучасне суспільство потре­бує людини, здатної до само­реалізації в соціальному серед­овищі, самостійного вирішення проблем, ефективної взаємодії з різними соціальними групами та інститутами. Постає необхідність підготовки свідомої особистос­ті,здатної співвідносити власні устремління з інтересами інших людей, продуктивно взаємодіяти з членами групи (команди), що ви­рішує спільне завдання, виявляти соціальні почуття (симпатія, довіра, повага); здатної до міжкультурної взаємодії на основі принципів то­лерантності й взаєморозуміння.

Відповідно перед системою освіти постає завдання ,яким чином можливо підвищити ефективність навчально-виховного процесу, оптимізувати процеси становлення гармонійної особистості Проблема розробки освітніх стратегій щодо соціалізації особистості громадянського суспільства викликана соціально-економічними умовами, які переживає Україна зараз та необхідністю вирішення важливих завдань реформування змісту вітчизняної освіти. Зокрема мова йдеться про нові освітні стандарти, нові педагогічні технології, які кардинально змінюють зміст освіти. Адже інтеграція у світовий та європейський освітній простір вимагає від України трансформаційних зрушень не тільки у технологічному аспекті, а й у вихованні соціально компетентної особистості.

Окрім того концепція переходу України до сталого розвитку потребує виховання відповідальної, толерантної духовно-зрілої особистості, яка здатна самостверджуватися на засадах цінностей демократичного громадянського суспільства, формування системи цінностей, готовності до самореалізації в нових соціально-економічних умовах і готової до міжкультурного діалогу.

Тенденції суспільного розвитку зумовлюють нові вимоги до моло­дої людини — випускника навчаль­ного закладу. Результативність освіти характеризується не так рів­нем засвоєння знань, як готовністю молодої людини до свідомої актив­ності й самостійної діяльності в різних сферах життя суспільства на основі прийняття й інтеріоризації соціальних цінностей.

Відповідно одним з перспек­тивних підходів у педагогічній науці й практиці сьогодні є компетентнісний підхід, який перед­бачає спрямованість освітнього процесу на формування й розви­ток основних компетентностей особистості, тобто здатності вирі­шувати завдання в різних сферах діяльності на базі теоретичних знань. Поняття «соціально компетентна особистість», яке вітчизняні вчені трактують як придбану здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно змінних мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем. Поняття «соціальна компетентність» співвідносне з поняттям «соціальна зрілість». Тому ці два поняття є для нас ключовими. Вітчизняний вчений В. В. Радул, трактує соціальну зрілість як той стан, що розкриває стан сформованості особистості через призму певного соціального середовища. В її зміст включено активну життєву позицію та досягнення єдності виховання та самовиховання і прагнення самої особистості до якомога скорішого досягнення соціальної зрілості. Сохань Л.В. та Єрмаков І.Г. визначають соціальну компетентність як багатогранну характеристику особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонування особистості в соціумі. Оскільки особистість – істота соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із соціальним середовищем, так і самопочуття та само сприйняття особистості в мінливому соціумі. При цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень вміння будувати партнерські стосунки, так і здатність до кооперації на рівноправній основі. Окрім того, поняття «соціальна компетентність» розглядається сучасними вченими і як здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях .

Соціальна компетентність -- якісна характеристика особистості; здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі наявних знань про неї, що дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації; уміння знаходити інформацію в невизначеній ситуації та будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, сенсом життя і вимогами соціальної дійсності; уміння задовольняти бажання, спираючись на норми тощо.

Виховання соціально компетентної особистості спрямована на виконання таких завдань:

  • виховання соціальної зрілості учня як визначального фактора життєвого успіху людини;
  • формування активної життєвої позиції особистості як важливої умови громадянської зрілості;
  • розвиток життєтворчих навичок як основи життєвої компетентності людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Опис виховної системи

                                                            Виховувати треба  дитину так, щоб їй,

                                                            як одиниці, було добре на світі, щоб

                                                            її світ не потоптав, не кривдив, не

                                                            знищив, але,з іншого боку, щоб вона

                                                            вміла серед суспільності жити …

                                                                                                       Ю. Дзерович

  Моя система виховної  роботи  з класом ґрунтується на : гуманістичній спрямованості виховного процесу; організації життя класу на засадах демократизму , самоврядування; залученні учнів до різноманітної творчої та соціально значимої діяльності; психолого педагогічному супроводі  виховання та розвитку дітей.

  Відповідно до особистісно орієнтованої спрямованості виховання, в ценрі виховного процесу ставлю особистість. На її виховання впливає соціальний простір, а також включення її у різні види діяльності, що сприяє формуванню у неї ціннісного ставлення до самої себе та навколишнього світу.

  У роботі вихователя керуюсь кредом: не вести дітей за собою, а навчити їх вести себе по життю. Тому працюю над проблемою «Виховання сучасної соціально компетентної особистості».

  Місія виховної системи: формування компетентної осбистості, орієнтованої на досягнення успіху в різних сферах діяльності.

  Голова мета виховної системи: створення сприятливих умов для повноцінного морального, психічного,  духовного, фізичного розвитку дітей, становлення творчої особистості, свідомого громадянина України.

  Основними завданнями виховної системи є:

 -збереження морального, фізичного і психічного здоровя   вихованців;

 - формування здорового способу життя вихованців;

  - формування національної свідомості,розвиток почуття національної гідності, самоповаги;

  - сприяння становленню активної життєвої позиції громадян щодо реалізації цінностей демократії в Україні;

   - створення умов для набуття вихованцями досвіду громадянських ідей;

    - посилення ролі сімї  у вихованні духовної, життєво компетентної особистості.

  Концепція виховної системи:

  • забезпечення комфортних умов для розвитку творчих здібностей,реалізація їхніх природних здібностей;
  • безперервність розвитку особистості;
  • виховання національної свідомості та патріотизму;
  • формування основ культури спілкування та побудови міжособистісних стосунків;
  • створення оптимальних умов для виховання;
  • інтеграція виховного впливу,орієнтація на загальнолюдські цінності як основу виховного процесу.

 

Роль вихователя у виховній системі класу

 

 

  Шляхи реалізації. Уроки Мужності, патриотичні флешмоби, зустрічі з учасниками АТО,екскурсії, походи місцями бойової слави, музеїв.

   4.Ціннісне ставлення до мистецтва. Мета.Виховання пізнавального інтересу до мистецтва, потреби у спілкуванні з мистецтвом.Розвивати здатність цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво.

H:\Images\Папка-0001\Фото-0169.jpgH:\Папка-0001\Фото-0104.jpg  Шляхи реалізації. Презентації «Диво українських храмів»,  «Архітектурні перлини рідного краю», «Сім чудес України».Виховні години «Що є краса», екскурсії на виставки місцевих художників та народних майстрів.

  5.Ціннісне ставлення до природи. Мета.Виховувати необхідність гармонійного співіснування людини  та природи, відповідального ставлення до навколишнього середовища. Розвивати пізнавальний інтерес до природи.

  Шляхи реалізації. Презентації «Перлини природи України», «Екологічні катастрофи», проекти «Що робити зпобутових відходів», акції «Джерельце», «Зробимо місто чистим», екскурсії в прирду, години милування природою.

E:\PB010447.JPG  6 Ціннісне ставлення до праці. Мета.Формувати в учнів розуміння значення правильного вибору професії для особистості та суспільства, уявлення про  сучасний ринок праці. Виховувати ста .влення до праці, як джерела життя і розвитку.

  Шляхи реалізації. Виховні години «Обери професію», презентації «Знайомтесь. Нові професії», «Професія моїх батьків», твори-роздуми «Що я знаю про мою майбутню професію».

Формування позитивного ставлення до безпечного інформаційного простору

E:\PB010439.JPG  Мета. Вчити безпечно, розважливо поводити себе в сучасному інформаційно комунікативному просторі.

  Шляхи реалізації. Виховні години «Беєпечний інтернет», «Мобільний етикет», презентація «Безпечний  інформаційний простір».

 

Самоврядування

  Мета. Формування та розвиток особистості з високим рівнем національної свідомості,  організаторських умінь і навичок шляхом розширення діапазону  громадських доручень, під час виконання яких учні виступають у ролі організатора .

Самоврядування класу

 

Результативність та дієвість виховної системи:

Сформована особистість впевнена у власних можливостях, що усвідомлює себе, як члена суспільства, уміє вирішувати свої проблеми.

 

Модель виховної системи(додаток 1)

 

Модель випускника (додаток 2)

зразок схеми виховної системи класу2

 

Схема співпраці вихователя з батьками (додаток 3 )