Візитка вчителя

1.Прізвище, ім’я, по батькові:                   Мазурик Алла Іванівна

2.Дата народження: 

28 червня 1977 року

3. Дата початку педагогічної діяльності: 27.08. 2000р.

4. Який навчальний заклад закінчила: Житомирський державний педагогічний університет ім.. І.Франка, 1999рік, за спеціальністю українська мова, література та зарубіжна література

5.Освітні етапи педагогічної діяльності:  З 2000р. по даний час –учитель української мови та  літератури    Красненьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів 

6. Посада і місце роботи: учитель української мови та літератури ; заступник директора з навчально-виховної роботи з вересня 2013 р.

7.Підвищення кваліфікації: курси підвищення кваліфікації учителів української мови та літератури вересень-жовтень 2009;листопад 2014

8. Сутність педагогічного досвіду:

Сучасний урок та використання ІКТ на уроках  української мови та літератури в умовах сільської школи

 

Візитка вчителя------------------------------------------------------------------------------------------2

І. Вступ----------------------------------------------------------------------------------------------7

ІІ. Основна частина----------------------------------------------------------------------------9

1. Сучасний урок української мови---------------------------------------------------------------------12
2. Сучасний урок української літератури--------------------------------------------------------------20
3. Інформаційно-комунікаційні технології------------------------------------------------------------24
4. Мінуси впровадження інформаційних технологій-----------------------------------------------28

ІІІ. Висновки

Дива творять не комп’ютери, а творчі вчителі---------------------------------------------------------29

ІV. Література------------------------------------------------------------------------------30

V. Розробки уроків української мови-----------------------------------------------31

1. Урок у  5 класі «Вживання апострофа та м’якого знака»-----------------------------------------32

2. Урок  у 5 класі «Осінній натюрморт. Групи слів за їх походженням. Власне українські слова»------------------------------------------------------------------------------------------------------------39

3.Урок у 6 класі «Іменники –назви істот і неістот, загальні і власні назви»---------------------53

4. Урок у 6 класі  «Словосполучення і речення»------------------------------------------------------61

VІ. Розробки уроків розвитку зв’язного мовлення ------------------------------69

1. Урок у 5 класі  «Докладний переказ тексту –розповіді з елементами опису (усно)------70

2.  Урок  у 5 класі   «Поняття про текст. Текст , його ознаки. Тема і основна думка. Поділ тексту на мікротеми й абзаци-----------------------------------------------------------------------------76

3. Урок 10 клас «Контрольний  твір на морально-етичну тему»----------------------------------85

VІІ. Розробки уроків української літератури------------------------------------90

1. Урок у 10 класі Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини в    «Легенді про вічне життя» І.Франка. Взаємне кохання як критерій щастя--------------91
2.   Урок  у 10 класі «Усний журнал. Як добре , що піснями розквітає обрій.А.Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. «Пісня про рушник»- образ матері, образ рушника як символ нерозривного зв’язку матері і дітей».---------------101

VІІІ. Уроки позакласного читання--------------------------------------------------108

1. Ольга Бусенко «Паперовий янгол»-----------------------------------------------------------109 

2. тонкий ніжний аромат бабусиних квітів у творі Лариси Даренської «Бабусин букет, або квіткові казки для Ганнусі»  ------------------------------------------------------------------------113

ІХ. Сценарії  виховних заходів------------------------------------------------------122

1. Літературно-музична композиція «Ціна війни»--------------------------------------------123
2.  Родинне свято-конкурс  «Вишиванка у моїй родині»------------------------------------135

Х. Додаток-----------------------------------------------------------------------------------------146

В умовах інноваційних змін розвитку сучасної освіти з’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних і конкурентоспроможних громадянах, здатних до життєвого самовизначення. Навчально-виховна діяльність школи ХХІ століття покликана не просто дати особистості суму знань, умінь і навичок. Сучасний випускник, вступаючи у самостійне життя, відчуває на собі труднощі чітко визначених життєвих орієнтирів та суттєву розбіжність між змістом життя і змістом того, чого навчали в школі.

Нова реальність потребує людину з новим мисленням і новим світовідчуттям. Нині від людей вимагається не лише належно виконувати свої обов’язки, а й творчо підходити до їх виконання.

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з добрими творчими навичками.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що навчаючи дітей, працює переважно вчитель»-цю думку В.Сухомлинського можна застосовувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.

Праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя людини від успіхів у праці.

Завдання ж учителя – створити умови, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Це і є вершиною педагогічної майстерності.

Стати вільними, толерантними, оптимістично налаштованими, готовими до подолання труднощів навчання та життя, стійкішими до стресів  допоможе сучасний урок  з використанням ІКТ

 

 

Учитель готується до найкращого

уроку все життя.

…щоб дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати

ціле море світла.

В.Сухомлинський

 

 

   Гарні слова В.Сухомлинського про те, що учитель готується до найкращого уроку все життя. Він наголошує на тому, що праця учителя важка , що йому потрібно горіти , щоб запалити у душах дітей іскорку до навчання.

З кожним роком розвиток суспільства вносить свої корективи у життя учителя і його роботу. Ми пристосовуємося, постійно вчимо , вивчаємо і доносимо це до дітей  у тих формах , у яких вимагає сучасність.

Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти на сучасному  етапі є розробка й упровадження ІКТ у навчальний процесс.

 Яким же ми бачимо сучасний урок в сільській школі за вимогами сьогодення?   Тоді, коли Інтернет для сільських шкіл не завжди доступний, комп’ютери не підтримують оновлення , а замінити  на нові моделі -немає коштів, інтерактивні дошки –це взагалі невідомі для нас предмети, та й відоепроектор теж не під силу закупити школі,  а знання учні отримують і надалі, і нічим не нижчі , як з усіма цими технологіями. Та сільська школа хоч і не має цього всього, але учителі намагаються   звичайний урок зробити якнайкращим, щоб з нього діти взяли якнайбільше знань. Для цього  використовують власні ноутбуки, на яких створюють    презентації,  прослуховують музичні файли, переглядають  кінофільми та невеликі ролики, які можна підготувати , заглянувши на сторінки Інтернету або ж створити власноруч.  Це важка підготовка до уроку , але вона того варта. Адже те, що один раз побачив, на довше запам’ятається, ніж те, що десять раз почув. Тому сучасний урок у сільській школі –це не одноманітна , єдина структурно-змістова схема, а логічно закінчений, цілісний , обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процессу, який вимагає творчої праці учителя та активної роботи учня. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури  викладача, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції. І наскільки цікаво учитель проведе урок , настільки більше буде бажання дітей вчити цей предмет.

Упродовж попередніх років змінилося багато педагогічних цінностей.  З’явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні  урок  розглядають не тільки як діяльність викладача чи як форму навчання , а й як діяльність учня.

Завдання  педагога в тому, щоб довести до дверей, дати ключа і навчити учня ним користуватися. Та ніхто, крім самого учня не зможе увійти у світ знання. Н.Масло.

І це дійсно так. Нові технології покликані на те, щоб учня лише направити, підштовхнути у правильному напрямку, а рішення він має знайти сам.

Важливим є підхід , який надав би можливість школярам працювати самостійно і стимулював би до подальшого навчання.  Із цього випливають загальні вимоги до сучасного уроку. Давайте їх коротко сформулюємо.

Отже,

• озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;
• формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;
• підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;
• здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їх загальні та спеціальні особливості;
•                     формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, які зустрічаються в житті;
•                     виробляти вміння самостійно вчитися, набувати і поглиблювати або поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати навичками і вміннями і творчо застосовувати їх на практиці;
•                     формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потреба в розширенні і придбанні знань, позитивне ставлення до навчання.

Ніби з вимогами все зрозуміло, беремо тему уроку і задумуємося над метою уроку і цілі , яких нам треба досягнути.

 Загальноприйнято в науці, що мета - це передбачуваний, заздалегідь запланований (подумки або вербально) результат діяльності з перетворення якого-небудь об'єкту. У педагогічній діяльності об'єктом перетворення є діяльність учня, а результатом - є рівень навченості, розвиненості та вихованості учня.  

Структура уроку і форми організації навчальної роботи   мають принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки в значній мірі визначають ефективність навчання, його результативність.

Але ми знову зіткнемося з питанням про те, що учитель-це людина творча, тому урок може побудувати за власною структурою і отримати не менший результат, ніж нам пропонують науковці. Адже учитель-практик він ще й дослідник та випробовувач. 

Єдиної думки з цього питання на сьогоднішній день в педагогічній науці немає. Одні схильні виділяти в якості елементів уроку ті, які найбільш часто зустрічаються в практиці, а саме: 1) вивчення нового матеріалу, 2) закріплення пройденого, 3) контроль і оцінка знань учнів, 4) домашнє завдання,                        5) узагальнення та систематизація знань.

 Інші - мету уроку, зміст навчального матеріалу, методи і прийоми навчання, способи організації навчальної діяльності.

В урок включені зміст матеріалу, методи і форми навчання, методи управління і контролю за навчальною діяльністю, технічні засоби, навчальні засоби, дидактичні матеріали для самостійної роботи, форми організації навчальної діяльності учнів, особистість вчителя, але чи є вони компонентами уроку? Звичайно, ні! Так, як не є компонентом уроку і мета уроку. Не можна погодитися і з твердженням про те, що не існує об'єктивно постійної структури уроку.

Разом з тим вчені-педагоги єдині в тому, що структура уроку не може бути   безликою, випадковою, що вона повинна відображати  закономірності процесу навчання як явища дійсності, логіку процесу навчання; закономірності процесу засвоєння, логіку засвоєння нових знань як внутрішнього психологічного явища ; закономірності самостійної розумової діяльності учня як способів його індивідуального пізнання, що відображають логіку пізнавальної діяльності людини, логіку викладання; види діяльності вчителя та учнів як зовнішні форми прояву сутності педагогічного процесу.

Елементами уроку, які при своєму взаємопов'язаному функціонуванні відображають ці закономірності, є актуалізація, формування нових понять і способів дій та застосування засвоєного. У реальному педагогічному процесі вони виступають і як етапи процесу навчання, і як основні, незмінні, обов'язково присутні на кожному уроці узагальнені дидактичні завдання, і як компоненти дидактичної структури уроку. Саме ці компоненти забезпечують на уроці необхідні і достатні умови для засвоєння учнями  програмного матеріалу, формування у них знань, навичок, умінь, активізації розумової діяльності учнів при виконанні самостійних робіт, розвиток їх інтелектуальних здібностей - всього того, чим повинна забезпечувати школа повнокровну підготовку учнів до життя і праці.

  Однак процес навчання ефективний лише тоді, коли вчитель правильно розуміє єдність функцій кожного компонента окремо і його структурних взаємодій з іншими компонентами уроку, коли він усвідомлює, що кожен з компонентів дидактичної структури уроку пов'язаний з попередніми. Формування нових знань може бути успішним тільки з опорою на наявні знання, а відпрацювання навичок і вмінь успішно здійснюється після засвоєння нового.

Методична підструктура уроку, що розробляється учителем на основі дидактичної структури, характеризується великою варіативністю.

• Так на одному уроці вона може передбачати розповідь вчителя, постановку питань на відтворення учнями повідомлених ним знань, виконання вправ за зразком, вирішення різноманітних завдань та ін;
•  на іншому - показ способів діяльності, його відтворення учнями, виконання вправ  із застосуванням цього ж способу в нових, нестандартних ситуаціях та ін;
•  третьому - рішення пошукових завдань , з допомогою яких набуваються нові знання, узагальнення вчителя, відтворення знань . Все це свідчить про те, що практично неможливо дати єдину схему для всіх уроків.

 Структуру   уроку української мови  можна зобразити так:

Разом з тим  не кожен урок може містити усі структурні елементи. Наприклад , другий урок по тій же темі уже не буде містити елементу  «Вивчення нового матеріалу», а буде мати назву «Застосування набутих знань на закріплення вивченого матеріалу». Також деякі уроки можуть не містити постановки проблемного питання чи завдання.

Кожен етап уроку має свої підструктурні елементи, а саме:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такі елементи використовую на своїх уроках української мови.

 

У підсумку уроку підводжу  червону лінію під сказаним і зробленим, де учні висловлюють власні думки щодо уроку, щодо засвоєного матеріалу, заповнюють таблицю  настрою, графік розуміння , вміння і виконання, дуже рідко проводжу тестування на виявлення  розуміння вивченої теми.

 Оцінюю відповіді учнів та роботу на уроці активних дітей. Частенько використовую самооцінку та взаємооцінювання. Це позитивно впливає на учнів, у яких завищена самооцінка. Ще для заохочування використовую наліпки(подаровані  видавництвом «Основа» у журналі «Вивчаємо українську мову та літературу»), адже учні насправді дуже різні: є серед них старанні, є не дуже сумлінні, але творчі; є тихі, сором’язливі; є , ніде правди діти, й ліниві, та й вони можуть постаратися. У цих наліпках є три номінації: «За творчість!», «За зусилля!»,«Найкращий на уроці!»

 і кожна дитина очікує , що хоча б одна з наліпок буде у нього в зошиті, тому на уроці всі працюють завзято, але це для учнів 5-7 класів, старші учні ці наліпки не сприймають ,як показник роботи на уроці.

Також є цікавими сигнальні картки, які систематизують роботу на уроці.

 

Останнім часом стала використовувати ще наліпки з написами «Так тримати», «Молодець», «Відмінно», «Добре».

 

 

 

 

 

 

Домашнє завдання можливе у кількох варіантах, де учень має можливість  вибору того, яке йому найбільше подобається. Наприклад, 1)вправа з підручника, 2)робота на картках, 3) написання твору-мініатюри. Таким чином можна уникнути одноманітності в домашньому завданні, сприяти розвитку творчих здібностей дитини, виконання вправ за зразком та створення вправ для своїх однолітків.

 

 

 

 

Сучасний урок української літератури

На уроках української літератури потрібно використовувати іншу структуру уроку, адже там є вивчення біографії письменника, поета; опрацювання художнього твору; вивчення теорії літератури, літературні напрямки, зв'язок із сучасністю.

Структуру цих уроків можна показати так.

Ознайомлення з біографією письменника чи поета можна використовуючи слайди з такою інформацією

Також можна використати малюнки, які мають відношення до життя письменника чи поета. Наприклад, при вивченні життєвого шляху А.Малишка можна використати малюнки, які характеризують його життя і навести приклади відповідей , але в хаотичному порядку.

Мати- найпершим учителем і найдорожчим була його мати – Ївга Остапівна, по-вуличному Базилиха. Жінка м’якої вдачі і великого серця, яка вкладала в його чутливу душу все своє сокровенне духовне багатство. Його мати не вчилась у школі, але міцно засвоїла закони народної педагогіки. А ще знала безліч українських пісень.

Мене навчила мати ще колись:

Як виростеш , моя дитино,

То мудрим будь і мужнім будь у житті,-

Скупі два слова, нелегкі ці слова.

Ці слова стали девізом у житті А.Малишка.

Гармошка-вже із семи років грав на гармошці. Бувало в суботу чи у святкові літні вечори виходив А.Малишко з гармошкою на пагорбок до воріт, сідав на землю і тихенько награвав.

При вивченні біографії І.Франка можна використати зашифровані слова.

При вивченні творчої спадщини звернути увагу на рік і твори

 

А потім цю ж діаграму використовуємо для висловлення думки дітей. На кожний кружечок з іменем діти мають прикріпити свій «голос» у вигляду маленького кружечка і потім як підсумок терезами показати перевагу тієї чи іншої героїні.

 

Інформаційно-комунікаційні технології

 

Упродовж попередніх років змінилося багато педагогічних цінностей. З’явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядають не тільки як діяльність учителя чи як форму навчання, а й як діяльність учня.

Кожен урок має триєдину мету, яку в ході уроку потрібно реалізувати. І чи не основна частина всіх помилок у навчанні і вихованні спричинена нечітким уявленням мети діяльності, прорахунками в її формулюванні. Згадаємо: «Ніщо так гарно не запам’ятовують учні, як помилки своїх учителів». Тому тут треба проявити свій  талант. А талант-це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив. Щоб завоювати любов учня для цього треба використовувати хоч якусь «родзинку», «місток» до серця дитини на кожному уроці. І однією із таких родзинок є ІКТ:мультимедіа й комп’ютери.

Недоліків у комп’ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп’ютера не можна, але й не можна зловживати комп’ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп’ютерів на уроці для кожної вікової групи з окремих тем, критерії оцінювання програмових засобів.

Урок із використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними.

Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій складається з анімаційної графіки, відеофільмів, звуку, інтерактивних можливостей, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах уроку:

• під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
• під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації;
• під час закріплення й узагальнення знань;
• для контролю знань.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж  цілого уроку. На уроці з метою максимальної візуалізації навчального процесу краще використовувати один комп’ютер і мультимедійний проектор. Це розв’язує багато проблем, пов’язаних із використанням комп’ютерної техніки:

• використання проектора дає змогу ефективніше керувати навчальним процесом. Коли вчитель  повертається до дошки, він мимоволі втрачає контакт із аудиторією, інколи навіть чує шум за спиною. У режимі мультимедійного супроводу вчитель може постійно бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється;
• проблему збереження здоров’я учнів(великий екран знімає проблему обмеження роботи учня перед екраном монітора).

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічної новизни, яка за змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час великий за  обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.

І ця діяльність, результати якої приносять задоволення, стимулюють бажання  працювати, набувати нових знань, природно, приваблює учнів. Та, на жаль, сільські школи не забезпечені усім комп’ютерним приладдям, щоб ефективно використовувати інформаційні технології. Якщо є в наявності комп’ютер, то немає проектора, якщо й можна було б обійтися без проектора, то комп’ютери такі старенькі, що не підтримують певних форматів і після загрузки даної програми починають зависати, що не дає можливості переглянути ту чи іншу презентацію або відеоролик. Тому , учитель –людина творча і мусить знайти вихід з будь-якої ситуації, щоб урок був найефективніший і приніс насолоду не лише вчителеві, а й учням. 

В нагоді стають роздруковані презентації, вкладені у файли, які між собою з’єднані поетапно скотчом  і вивішені на дошці. Але це ж не екран розміром хоча б 1х1?

Так, я погоджусь з думкою про те, що роздруківка форматом А4 не замінить великого екрану, та це не є помилкою урізноманітнити урок і саме таким чином переключити увагу учнів з однієї роботи на іншу.

Ось так сільський учитель вводить ІКТ у навчальний процес. Також можливий варіант використання власного ноутбука, де можна продемонструвати певні етапи роботи чи якусь презентацію. Але є теж мінуси-малий екран і не всім дітям буде видно.

 

Звісно, підготовка вчителя до такого уроку-це трудомісткий процес, який потребує навичок володіння комп’ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у вчителя-предметника більш обмежений, ніж у вчителя-інформатики. Тому виникає запитання: як часто можна використовувати комп’ютер на уроках з інших предметів, крім інформатики, адже урок із використанням інформаційних технологій відрізняється від традиційного? Однозначно відповісти на це запитання дуже складно. По-перше, усе залежить від можливостей конкретного вчителя, тобто від кількості уроків, які він зможе підготувати і провести з використанням інформаційних технологій. По-друге, це залежить від необхідності проведення такого уроку. Можливо, проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі, тому не слід його перевантажувати технічними засобами.  Аргументами для проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів(картин, рукописів, відеоматеріалів тощо). Отже, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен чітко уявляти, що він має на меті, якої саме навчальної мети хоче досягти. Та як би ретельно не було розроблено мультимедійний урок, багато чого залежить від підготовки учителя.

Крім того, методично правильне використання інтерактивних методів дозволяє словесникові створити умови навчання, за яких учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним урок.

 

 

Висновки

 

Дива творять не  комп'ютери, а вчителі. ”

Очевидно, що найважливішою складовою процесу навчання є не комп’ютери, а вчителі, озброєні методиками застосування інформаційних технологій. Таку тезу підтверджують і самі вчителі, наголошуючи, що сучасному вчителю для ефективного застосування комп’ютерних технологій на уроках потрібна не лише теоретична, а насамперед практична підготовка.

Незадовільний стан шкільної освіти зумовив необхідність її реформування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи замінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади/ Л.Варзацька, Л.Красатюк//Дивослово.-2005.-№2.-с.5-6
2. Вивчаємо українську мову та літературу(журнал).-Х.: Вид.група «Основа».-2010.-№9.-с.6-12
3. Горошкіна О.М., Попова Л.О. Сучасний урок української мови: від планування до проведення.-Х.: Вд.група «Основа», 2010. -111с. .-(Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.5(78))
4. Intel Навчання для майбутнього.-к.: Видавництво «Нора-прінт», 2006.-
5. Кулінська Л.Екранна і звукова  наочність на уроках української мови: посібник для вчителів/ Л.Кулінська.-К.-:Радянська школа, 1986.-120с.
6. Педагогічна майстерня(журнал)2011.-№1.- Х.: Вид.група «Основа».-с.15-20
7. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року/уклад.Є.І.Науменко, О.М.Чхайло.-Х.:Вид.група «Основа», 2008.-122с.-(Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.2(51))
8. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:наук.-метод. Посібник/ О.Пометун, Л.Пироженко.-К.:А.С.К.., 2006.-192с.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова інформація про учителя.

Життєве кредо «Справжній учитель повинен полюбити чужих дітей як своїх власних»

Грамоти відділу освіти Іллінецької районної державної адміністрації та ради профспілки  жовтень 2008,2011;

Почесні грамоти управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації 1 жовтня 2010р, 2010( наказ №112-к від 13.05.2010);

Грамота виконавчого комітету Красненьківської сільської ради 8 березня 2013;

Подяка учаснику Всеукраїнського конкурсу «Найкращий конспект уроку з позакласного читання у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2013 навчальному році»   -видавництво «Грані-Т»

Подяка учасникуХІ Всеукраїнського огляду-конкурсу «Панорама творчих уроків» 11 квітня 2012р;

Диплом  учаснику Х Всеукраїнського огляду-конкурсу «Панорама творчих уроків» 11 квітня 2011р;(дипломант)

Диплом за організацію позапрограмної всеукраїнської предметної олімпіади Олімпус  зимова та весняна сесія  лютий-квітень 2013р.;

Диплом учасника конкурсу «Мій проект», автор проекту «Життя – це гра, життя – історія» 2009р(І місце);

Сертифікат учасника ІІ конкурсу для вчителів –україністів «Соняшник-учитель» 2011р,

Сертифікат про публікацію матеріалу на сайті  «Методичний портал» 2012

 

 

Мазурик Алла Іванівна у 2009 році стала переможцем конкурсу «Мій проект», який проводило видавництво «Основа». Після перемоги були виконані завдання проекту «Життя-це гра, життя-історія», тобто створено шкільний театр, в якому ставилися вистави І.Нечуя –Левицького, М.Старицького та власної творчості, а також сцена театру використовувалася для проведення різноманітних виховних заходів. Також є нагороди за участь у конкурсі «Соняшник-учитель», «Найкращий конспект уроку з позакласного читання» та «Панорама творчих уроків».

Є друковані роботи у журналах «Вивчаємо українську мову та літературу» за серпень 2010 відкриття шкільного театру  «Перші гулі» та за серпень 2012 виховний захід  «Ти пробач мені, мамо, я не хотів помирати .Юність з присмаком полину.»; підтримує зв'язок з Інтернет- сайтами і відсилає роботи на «metodportal»   та «naurok».

 Протягом 2011-2012 навчального року була керівником драматичного гуртка, а в 2012-2013 навчальному році –керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Фантазія». Гуртківцям дуже подобалися заняття випалювання по тканині та дереву, ліплення з солоного тіста, паперопластика та робота з бісером. Для  роботи гуртка була написана  авторська програма презентована на конкурсі одному з Інтернет- сайтів