Дрібнобуржуазна критика економічних основ капіталізму.

Дрібнобуржуазна критика економічних основ капіталізму. Підготувала студентка 1 курсу. ЕД-20 ФСЕУНосич Катерина

Труднощі дрібного виробництва. Прудон, як дрібнобуржуазний ідеолог, пов’язував причини труднощів дрібного виробництва з недоліками обміну, з проблемою збуту. Основною причиною зубожіння й несправедливості він оголошує обмін і гроші. І саме з цих позицій опрацьовує економічну програму реформування капіталізму через реформування обміну.

“Народний банк”Прудон хоче зберегти товарне виробництво, в якому бачить вершину людської свободи й особистої незалежності. Він обстоює дрібну власність і передання великих підприємств у власність їхніх колективів. Панування дрібних товаровиробників, на його думку, зумовить обмін продуктами праці за трудовим еквівалентом. Для сприяння дрібним виробникам у реалізації продукції Прудон пропонував і зробив спробу створити обмінний банк – “Народний банк”, який приймав би від виробників товари і видавав би їм трудові талони – “робочі гроші”, які засвідчували б кількість праці, витраченої на виготовлення товару. За ці “робочі гроші” товаровиробник і одержував би в банку потрібні йому інші товари. Так Прудон сподівався встановити в суспільстві рівність і справедливість, позбутися експлуатації, оскільки кожен одержував би стільки, скільки виробив сам, залишити “добрі” сторони товарного виробництва й ліквідувати “погані”.

Гроші, товар, прибуток, капітал Ці дрібнобуржуазні ілюзії було породжено недостатнім розумінням Прудоном таких категорій, як гроші, товар, прибуток, капітал та й самої суті капіталістичного виробництва. Капiтал Прудон переважно трактує як гроші, вважаючи провідною його формою тільки капітал позичковий. Процент, на думку Прудона, – це та єдина форма, в якій втілено неоплачену працю робітника. Прибуток він розглядає як різновид заробітної плати.

«Даровий кредит»Оскільки економічною основою експлуатації у Прудона є процент, то зниження ставки процента “примусовими законами” і зведення її до нуля – це шлях до одержання робітниками повного продукту своєї праці. Керуючись такою логікою, він розвиває ідею “дарового кредиту”, за допомогою якого ліквідується експлуатація, оскільки усувається можливість позичати гроші під проценти. Унаслідок таких кроків здійсниться “злиття класів”, уряд стане непотрібним, оскільки буде гарантовано справедливість у процесі обміну, усі будуть рівними і зникнуть джерела ринків.

Прудон є противником як буржуазної демократії та монархії, так і комунізму. Рушійною силою суспільства він вважає клас дрібних виробників. Прудон взагалі виступав проти держави. Така його позиція характеризує Прудона як дрібнобуржуазного соціаліста.

Використані джерела. Підручник «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТЕОРІЙ» За загальною редакцією доц. В. О. Сивоконя, д.держ.упр., проф. Статівки Н. В., 2019 р.

Дякую за увагу!