Друга світова війна в європейській поезії 7 клас

Підготувала

Шило Оксана Вадимівна,

учитель української мови та літератури,

зарубіжної літератури,

ЗЗСО гімназії №17

м.Дружківка Донецької області

Урок зарубіжної літератури в 7 класі

Тема. Друга світова війна в європейській поезії.

(К. І. Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте», А. Марґул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд»)

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість К. Ґалчинського та А. Марґул-Шпербера; формувати навички аналізу віршів; розвивати навички виразного читання поетичних творів, аргументувати відповідь з використанням цитат; розвивати асоціативне й образне мислення учнів; виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати волелюбність, шляхетність, людську гідність, відвагу, неприйняття насилля та війни.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Обладнання: підручники, презентація, мультимедіапроектор, роздатковий матеріал.

Війна, війна!

І знов криваві ріки!

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки

І сум покинутих руїн.

Олександр Олесь

Хід і структура уроку

І. Організаційний момент.

ІI. Оголошення теми. Очікувані результати навчальної діяльності.

Друга світова війна в європейській поезії

Сьогодні на уроці ми поглибимо ваші знання про життя і творчість Константи Ґалчинського та Альфреда Марґула-Шпербера;

будемо виразно читати та аналізувати вірші «Пісня про солдатів з Вестерплятте» і «Про назву концтабору Бухенвальд»;

дамо відповідь на проблемне питання нашого уроку: «Чому війна може навчити людину?»

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Асоціативна розминка.

Епіграфом нашого уроку я обрала слова відомого українського письменника Олександра Олеся.

Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «війна»?

Чи розкриває суть значення слова «війна» епіграф до уроку – фрагмент поезії українського поета О.Олеся?

2. Гра «Так чи ні» за домашнім завданням (вивчення біографії поетів самостійно за допомогою інтернет-джерел та підручника).

На минулому уроці ви отримали випереджувальне завдання самостійно ознайомитись з біографією поетів К.Галчинського та А.Маргула-Шпербера. І зараз ми перевіримо, які ви уважні за допомогою гри «Так чи ні». У кожного з вас на парті є дві картки: зелена і червона. Зелена картка означає відповідь так, червона – ні. Я буду читати вам інформацію про поетів, а ви повинні подумати і дати відповідь так чи ні, піднімаючи зелену або червону картку. Почнемо. (Можна зробити для онлайн-уроку без карток.)

1. Константи Галчинський закінчив Варшавський університет відділення англійської філології. (Так)

2. К.Галчинський закінчив службу в армії капітаном. (Ні, рядовим)

3. У 1939 р. К.Галчинського було мобілізовано до армії . (Так)

4. Підгрунтям для розвитку воєнної теми у творчості Галчинського став власний життєвий досвід. (Так)

5. Під час Другої світової війни К.Галчинський провів в концтаборах 3 роки. (Ні, 5 років.)

6. Вірш К. Галчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» присвячений захисникам Гданської бухти. (Так)

7. А. Маргул-Шпербер народився в єврейській сім'ї на Буковині. (Так)

8. Потягом 1920-1924 рр. А.Маргул-Шпербер здійснив подорожі до Італії та Польщі. (Ні, до Франції та Америки)

9. Художня творчість не приносила статків, тож А. Маргул-Шпербер мусив працювати вуличним торговцем, робітником-металістом, мийником посуду, клерком тощо. (Так)

10. Заступництво друзів врятувало Шпербера від нацистських таборів. (Так)

ІV. Засвоєння нових знань, формування вмінь, навичок.

1. Слово вчителя. Друга світова війна –найбільша трагедія ХХ ст.

1 вересня 1939 р. - 2 вересня 1945 р.

Тривала 2 194 дні – 6 довгих років.

Брала участь 61 країна (80% населення Землі).

Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн.

До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі.

Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб,

з них загинуло на фронтах 27 млн.

Мільйони пропали без вісти, вивезені на примусові роботи до Німеччини , закатовані у концтаборах.

Чималих утрат зазнала й Україна: під час війни загинув кожен п’ятий українець.

У 2015 р. до 70-ї річниці завершення Другої світової війни Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня у європейському дусі пам’яті та примирення. І наш сьогоднішній урок з вивчення європейської поезії про Другу світову війну буде уроком пам’яті й примирення, символом якого стане червоний мак. Бо з 2014 року квітка маку стала  символом пам'яті про жертви Другої світової війни в Україні.

Пам’ять про трагічні сторінки Другої світової війни та незламний людський дух закарбувалися в численних літературних творах. І особливе місце в них посідають вірші, написані свідками та учасниками подій, які відбувалися в різних куточках світу, охопленого війною.

Цей письменник писав німецькою мовою, хоч і ненавидів нацизм всіма клітинами свого тіла. Це – Альфред Маргул-Шпербер. Вважається він румунським письменником і, що цікаво: життя його тісно пов’язане з Україною, бо народився він на Буковині (м.Сторожинець) у єврейській родині, навчався у Чернівецькій гімназії. Учасник Першої світової війни. Доля близьких йому людей, які зазнали мук і страждань, перебуваючи в концтаборах, увійшла в плоть і кров його поезій. Одна з них – «Про назву концтабору Бухенвальд».

Словникова робота

Що таке концтабір?

Концентраційний табір (концтабір) — спеціально обладнаний центр масового примусового ув'язнення та утримання наступних категорій громадян різних країн:

• військовополонених та інтернованих під час війни;

• політичних ув'язнених за деяких диктаторських режимів, у позасудовому порядку;

• осіб, позбавлених волі за національною, релігійною, расовою, ідеологічною чи іншою ознакою;

• заручників, зазвичай під час громадянських воєн чи окупації;

• призначених до ліквідації у таборах смерті у нацистській Німеччині під час Другої Світової війни.

Спочатку термін використовувався переважно щодо таборів для військовополонених та інтернованих осіб, але в даний час він, як правило, співвідноситься в першу чергу з концентраційними таборами нацистської Німеччини і тому став розумітися як позначення місця масового ув'язнення з вкрай жорстокими умовами утримання.

2. Повідомлення учнів про концтабір «Бухенвальд».

3. Виразне читання вірша «Про назву концтабору Бухенвальд» (с. 93).

4. Бесіда. Перевірка сприйняття

1. Давайте уявимо себе художниками. Які дві картини постають перед вами?

2. Як ви гадаєте, чому саме про Бухенвальд розповідає румунський поет у своєму вірші?

3. Чому в перших рядках Маргул-Шпербер говорить про Веймар?

4. Яким було дитинство героя до «лютого» часу, тобто до війни? Зачитайте рядки із вірша, де поет згадує про своє щасливе дитинство.

5. Чому ліричний герой не може згадувати своє дитинство та юність після «лютого» часу? Знайдіть у тексті метаформу, яка свідчить про це.

6. Отже, яка тема вірша «Про назву концтабору Бухенвальд»? Так, Бухенвальд – це пам’ятник тим, хто пішов з життя через димарі печей, хто постав проти фашизму.

5. Слово вчителя.

Другий письменник, творчість якого ми сьогодні розглядаємо, - Константи Ільдефонс Гальчинський. Цей поет вважається любов’ю всієї Польщі. Не дуже визнаний за життя, після смерті стає світочем для всіх поляків.

Візитною карткою поета стала поезія «Пісня про солдатів з Вестерплятте».

6. Повідомлення учнів про оборону Вестерплятте.

8. Виразне читання вірша «Пісня про солдатів з Вестерплятте» (с. 95).

9. Бесіда.

1. Від чийого імені ведеться розповідь? Поміркуйте, чому автор обирає саме таку форму свого твору.

2. Прочитайте перший рядок поезії «Коли вже дні спинили плин». Поміркуйте, чому саме так починає автор свій твір. Для кого «дні спинили плин»?

3. Чому солдати пішли у небо лавами?

4. Як ви розумієте значення рядків у дужках: («А літо було гарне того року» А на землі того року було стільки вересу?)

5. Чому путь до загробного світу «весела»?

6. Що солдати розповіли про останні дні свого життя? Знайдіть ці рядки. Чому так важливо було донести до живих, що вони «стояли, як мур»?

7. Знайдіть у тексті епітети, які підкреслюють емоційний настрій вірша?

8. Як ви вважаєте, символом чого є в Польщі Вестерплятте?

9. Чого вчить нас ця поезія?

10. Яка його основна ідея вірша?

9. Стилістичний практикум.

Кожна група отримала аркуш з колами Вена. Вам потрібно визначити, що спільного та відмінного у віршах «Про назву концтабору Бухенвальд» та «Пісні про солдатів з Вестерплятте».

У вас на столі лежать підказки, вам треба їх правильно розподілити: знайти спільне і відмінне.

Учні презентують виконану роботу (І та ІІ групи).

Звіряємо їх зі слайдом.

Що означають хмари в поезії? (хмари приховують шлях до раю)

V. Підсумки.

Підведемо підсумки нашого уроку за допомогою вправи «Незакінчене речення»

• Європейські поети писали свої твори про війну для того, щоб…

• Я вважаю, що ніхто не повинен забувати про…

• Ми маємо пам’ятати…

На ваших партах лежать пелюстки маку. Я пропоную кожному з вас написати на них відповідь на проблемне питання нашого уроку: «Чому війна може навчити людину?»

Озвучити свої відповіді та прикріпити їх на дошку (квітка маку).

А на згадку я б хотіла кожному з вас подарувати емблеми нашого уроку – паперові червоні маки – символ пам’яті жертв Другої світової війни (на зворотному боці – вірш про урок).

Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,

Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!

На згадку про урок

«Друга світова війна

в європейській поезії»

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати запитання і завдання до прочитаного 1–5 (с.93), 1–4 (с.95) підручника.

2. Вивчити один з віршів («Про назву концтабору Бухенвальд», «Пісня про солдатів з Вестерплятте») напам’ять.

VІІ. Оцінювання.

Миру вам, терпіння, віри, любові!

Дякую за співпрацю та увагу!

На цьому урок закінчено.