1
Дата 11. 11.2014 Клас 8-А
Урок № _____
Тема : Другорядні члени речення. Види обставин за значенням
Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення і
визначити її синтаксичну роль у реченні, формувати навички
визначення в реченнях обставин та їх видів, уміння використовувати в
мовленні різні види обставин;
розвивати вміння творчо, логічно мислити, навички роботи з мовним
матеріалом; сприяти підвищенню мовленнєвої культури учнів,
виховувати естетичний смак учнів, шанобливе до звичаїв і традицій
українського народу, культуру усного та писемного мовлення на основі
народознавчого матеріалу, турботливе ставлення до свого здоров’я.
Очікувані результати: учні вміють визначати в реченні обставини;
розрізняють їх види та способи вираження; використовують різні види
обставин в усному й писемному мовленні.
Тип уроку: удосконалення вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Види обставин за
значенням», комп’ютер, мультимедійний проектор, слайдова презентація.
Методи і прийоми: фронтальна бесіда, робота у групах, колективна робота,
інтерактивні методи: чарівна скринька, метод «Прес», «Майстер-шеф»,
інтерактивна гра «Мікрофон».
Міжпредметні зв'язки: українська література, світова література, предмет
«Основи здоров’я», музичне мистецтво.
Епіграфи до уроку:
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
А. Малишко
Ой сплету віночок та й сплету шовковий,
На щастя, на долю, на чорнії брови.
Відпущу віночок на бистру воду,
На щастя, на долю, на милого вроду.
(Народна пісня)
Хід уроку
Ось вже дзвоник пролунав.
Весь наш клас за парти став.
Станьте рівно, як годиться,
Чи все на парті – подивіться.
Стали, діти, всі рівненько,
Усміхнулися гарненько,
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім восьмім класі
Учні просто молодці.
2. Психологічна рефлексія «Наш настрій».
Перед вами розкладено кольорові смужки. Прошу вибрати собі той колір, який вам найбільше сподобається, з яким хочеться подружитися, побути довше.
Ви підсвідомо вибрали собі в «друзі» ті кольори, що відповідають вашому настрою:
Сподіваюсь, що наш урок не зіпсує настрою тим, у кого він хороший, і значно покращить тим, хто вибрав темні кольори, адже працювати будемо зі словом, а мова наша така ж різнобарвна, як смужки, що перед вами.
Самоперевірка правильного сидіння за партами
Вступне слово вчителя.
- Сьогодні ми продовжимо вивчення теми «Головні і другорядні члени речення» і поглибимо знання про другорядні члени речення - обставину.
(Слайд 1)
У сучасній літературній мові досить частим є функціонування речень з обставинами різного виду. Глибоке та свідоме вивчення цього матеріалу допоможе вам безпомилково відрізняти обставини від інших членів речення, що особливо важливо, наприклад, при синтаксичному розборі речень, а вживання обставин у мовленні сприятиме збагаченню вашого словникового запасу.
Але, перш ніж перейти до вивчення нової теми, хочу представити вам сюрприз. Перед вами – чарівна скринька, щоб відкрити її, необхідно відгадати загадку(прийом «Чарівна скринька»):
Дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків. Що це? (вінок).
Сьогодні на уроці ми дізнаємося багато нового й цікавого про обов’язковий елемент українського дівочого вбрання – вінок. Кожна дівчина знала властивості квітів і трав, які з любов’ю вплітала до вінка, бо вони символізували різні моральні якості, оберігали її від хвороб, зла, негараздів. І хочу зачитати перший епіграф до уроку.(Зачитую 1 епіграф.) (Слайд 2)
Завдання учням. Знайдіть в даному реченні граматичну основу і визначте обставину.
Продовження слова вчителя.
Дівочий вінок – символ краси, життя, розквітлої душі. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. Він захищає від лихого ока. Квіти у вінку не мовчать: багато волошок – то кохання; маків менше – то скорбота; безсмертник – символ сонця. Ромашки – чистота.
А яке розмаїття стрічок!
Саме про стрічки ми будемо говорити, дізнаємося про їх символічну роль. Виконуючи завдання, будемо в’язати у наш віночок кольорові стрічки. Повертаючись до завдань уроку, визначимо, що ж ми повинні цінувати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань:
1) Вправа «Незакінчене речення».
1. Наука, яка вивчає будову та значення словосполучень і речень, називається...
(синтаксис)
2. Сукупність правил про вживання розділових знаків називається…
(пунктуацією)
3. Речення це…
(речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як закінчена цілісність.)
4. Підмет і присудок це…
(Головні члени речення)
5. До другорядних членів речення ми відносимо…
(додаток, означення, обставину)
Виконуємо перше завдання і в’яжемо до вінка світло-коричневу стрічку. Світло-коричнева стрічка – це символ землі-годувальниці.
2) Метод “ПРЕС”.
А) Прочитати 2 епіграф до уроку, пояснити його значенн.(Слайд 3) Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи :
чому полягає ваша точка зору.
поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.
факти, дані, що підтверджують вашу позицію.
свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти, щоб не припустити помилки.
Далі з обох боків в’яжемо жовту та жовтогарячу стрічки. Як ви думаєте, що символізують ці стрічки. Правильно, сонце та колоски.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
План пояснення нового матеріалу
1) Обставина як другорядний член речення.
Будь-яку дію можна характеризувати з точки зору місця, часу, причини, мети, наслідку, якості, ступеня інтенсивності. (Слайд 4)
Обставина — це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб дії, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? тощо.
2) Що пояснюють обставини?
Обставини найчастіше пояснюють присудок, але можуть пояснювати й інші члени речення. Залежать від прикметника, дієприкметника, прислівника.
2. Спостереження над мовним матеріалом.
1) Запишіть дієслово їду, поставте від нього всі можливі питання.
Зразок.
Їду |
|
куди? звідки? коли? з якою метою? як? |
до Києва з Києва завтра на екскурсію терміново |
2) Прочитайте спроектовані на дошці речення без виділених слів.
(Слайд 5)
Берізка вибігла з гайка, спинилась при дорозі. (М. Гірник) За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз. (М. Коцюбинський) У поле вийшла жниця в надвечір’я, нажала перший сніп на свіжий хліб. (Д. Ткач)
— Чому без виділених слів речення неконкретні? (Слайд 6)
— Від присудків до виділених слів поставте питання.
— На що ці слова вказують?
— Прочитайте речення повністю.
Висновок. Отже, ці члени речення — обставини, що характеризують дію, стан, рідше — ознаку, називаючи їхній спосіб, міру, місце, час, причину, мету, умову.
Пов’язуємо зелену стрічка. Зелена стрічка – символ молодості.
3. Продовження слова вчителя.
3) Види обставин за значенням. (Слайд 7)
Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають:
— обставини місця (де? куди? звідки?): Тече вода з-під явора, яром на долину. (Т. Шевченко);
— обставини часу (Слайд 8) (коли? відколи? доки? як довго? з яких пір і до яких пір? до якого часу): В понеділок вранці щось дуже рано засвітилось у Хомишиній хаті. (І. Нечуй-Левицький);
— обставини мети (Слайд 9) (для чого? з якою метою?): Виходить з дому Гриць Комар гуляти після школи. (М. Пригара) На води Волги чи Дніпра своїх майстрів усі народи шлють для загального добра. (М. Нагнібіда);
— обставини причини (Слайд 10) (чому? з якої причини?): Листя з суму жовтіє, а деяке з туги кривиться. (Остап Вишня);
— обставини умови (Слайд 11) (за якої умови?): Весело проходить свято при щасті, при достатках, а коли горе на душу налягло, коли туга за серце кусає — тоді свято не в свято. (Панас Мирний);
— обставини допусту (Слайд 12) (незважаючи на що?): Було, незважаючи на таку рань, душно. (М. Коцюбинський) Усупереч хворобі хлопець продовжував навчання;
— обставини способу дії (Слайд 13) (як? у який спосіб?): Маю я святе синівське право з матір’ю побуть насамоті. (В. Симоненко)
— обставини міри і ступеня (Слайд 14) (наскільки? якою мірою?): Заспівував брат, і єднались в приспіві … до краю прозорі, до краю щасливі, гнучкі і дзвінкі молоді голоси. (Л. Первомайський)
4.Дослідження-відновлення
Відновити прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки.
(записано на дошці)
1. Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам’ятається.
4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить.
6. ... не вмирають (Нар. творчість).
Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.
Пов’язуємо блакитну і синю стрічки. Це символи неба і води, що дають силу і здоров’я.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА №1 (Слайд 15)
(Валеопауза для тренування зору)
1. Міцно закрити очі на 3-5 сек., відкрити і повторити ще 6-8 разів.
2. Швидко блимати очима протягом 1-2 хв.
3. Дивитися далеко вперед 2-3 сек.
4. Голову тримати нерухомо. Очі підняти вверх, опустити вниз,
Повернути вправо, вліво. Повторити це 3-4 рази.
5.Опрацювання таблиці підручника «Види обставин за значенням».
(Слайд 16)
Види обставин за значенням
Вид обставини |
Відповідає |
Приклади |
Місця |
де? куди? звідки? |
Ідуть дівчата в поле жати (Т. Шевченко) |
Часу |
коли? відколи? доки? |
Сьогодні пішов сніг. |
Мети |
для чого? з якою метою? |
Нам слово треба для життя, для дії. |
Причини |
чому? через що? |
Очі в дівчини од страху розширились. |
Умови |
за якої умови? |
При вологій весні озимина буде доброю. |
Допустові |
незважаючи на що? |
Незважаючи на дощ, група вирушила в похід. |
Способу дії |
як? у який спосіб? |
Часто блимаючи горіла лампадка. |
Міри і ступеня |
якою мірою? як багато? |
Кожний рівчачок чи ямку сповнювала по вінця вода (О. Донченко) |
5. Продовження слова вчителя.
4) Якими частинами мови можуть виражатися обставини? (Слайд 17)
Обставини виражаються:
— прислівником: Опівночі падатиму рясною росою. (Т. Шевченко) Спросоння він голосно закричав. (І. Нечуй-Левицький);
— іменником у непрямому відмінку з прийменником або, рідше, без нього: Шумить весна у силі й цвіті. (М. Рильський);
— дієприслівником, дієприслівниковим зворотом (Слайд 18): У казані дозріває, булькочучи, каша. (А. Малишко);
— неозначеною формою дієслова: Люди сходяться до приймачів новини послухати. (М. Рильський)
Як й інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологічними зворотами (Слайд 19): Жив собі як вареник у маслі. (Ю. Збанацький)
IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Тренувальна вправа.
Запишіть афоризми, підкресліть у них обставини, визначте їх вид.
Жити — значить безперервно рухатися вперед. (С. Джонсон) Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш назви людини. (Сааді) Усе минає, але любов після всього зостається. (Г. Сковорода) По-справжньому великі ті, чиє серце б’ється для всіх. (Р. Ролан)
Пов’язуємо фіолетову стрічку. Цей колір символізує мудрість .
Поширити речення обставинами відповідно до їх виду, зазначеного в дужках. Указати на спосіб вираження обставин.
Зразок
Глибоко і міцно (обставина способу)
Правила етикету з дитинства (обставина часу)
необхідно засвоювати для підвищення культури спілкування (обставина мети)
1. Людям потрібно знати своє минуле ... (часу; способу дії; мети).
2. Ми захищаємо наш духовний спадок ... (часу; способу дії; допустовості).
3. Кожна людина вважає себе інтелігентною ... (допусту; часу).
Пов’язуємо рожеву стрічку. Ця стрічка символізує достаток.
3. Гра «Синтаксична ритміка» (Слайд 21)
На екрані з’являтимуться рядки вірша про Україну. Кожен рядок – це окреме речення. Якщо ви бачите в ньому додаток, виконуєте нахили вправо (вліво), піднявши руку вгору. Якщо означення – робите хвильку. Якщо обставина, підняти руки вгору і хлопнути в долоні:
Я вклонюся Батьківщині! (Слайд 22)
Україна – край казковий. (Слайд 23)
Любо жити в Україні! (Слайд 24)
Тут зміцнів народ чудовий!( Слайд 25), (Слайд 26)
Пов’язуємо малинову стрічку. Це символ душевності і щирості.
4.«Майстер-шеф»: робота в парах. Учні отримують набори слів у конвертах. Працюючи в парах, із поданих слів складіть і запишіть три поширені речення, підкресливши обставини.
1. Я думкою полину в рідну Україну (Б. Лепкий).
2. Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном (В. Сосюра).
3. Любіть Україну всім серцем своїм! (В. Сосюра)
Пов’язуємо білу стрічку. Біла стрічка символізує чистоту душі.
4. Редагування тексту. (Слайд 27).
Нещодавно мені до рук потрапив твір одного п’ятикласника. Він склав кілька речень про Батьківщину, але неправильно визначив члени речення. Прошу вас відредагувати його речення.
Пов’язуємо червону стрічку. Цей колір символізує кохання.
оцінювання
V. Підсумок уроку. Рефлексія.
Інтерактивна гра «Мікрофон».
1) Вивчити теоретичний матеріал підручник §12
2) Виконати вправу № 103
3) Творче завдання, підготувати усний твір на тему «Хочу сказати про …»
2. Заключне слово вчителя
Сьогодні урок розпочався з визначення нашого настрою за допомогою кольорів. Як ви думаєте, це було випадково? Чому? Подивіться на палітру і ще раз визначте свій настрій. Він у когось змінився? (Слайд 28)
Погляньте, який різнокольоровий вінок ми з вами зробили. Справжнє розуміння української культури неможливе без знання народних традицій та обрядів, без знайомства з національними символами і оберегами. Одним із таких символів-оберегів є український вінок.
Ми починаємось від наших батьків, від землі. Усвідомлення себе в єдності з родом і природою спонукає людину уважно ставитися до всього, що її оточує, перейматись життям, замислюватись над його суттю.