ДУХОВНІ  ЦІННОСТІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

(ГЕНЕРУВАННЯ ЗДОРОВЯ, СТИЛЬ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, ПОВЕДІНКОВІ ЧИННИКИ ЗДОРОВЯ)

Щерба А.І.

Донбаський державний педагогічний університет

м. Слов’янськ

Україна

Анотація: У статті розглядаються основні елементи духовних цінностей у фізичної культури і спорту, звертається увага на формування стилю здорового способу життя, поведінки та генерування здоров’я. У статті розглядаються духовні проблеми спорту, його соціокультурні підстави. Основний акцент робиться на виявлення  моральних детермінант досліджуваного феномена. Спортивна діяльність орієнтована спочатку гуманістично, і  тому головне завдання сучасної системи фізичного виховання і освіти полягає в збереженні і розвитку цього гуманістичного початку. Формування здорового способу життя повинно відбуватися згідно основним принципам педагогічної науки та бути невід’ємним компонентом особистої фізичної культури студентської молоді. В особистісному аспекті фізична культура повинна стати частиною загальної культури студентської молоді.

Ключові слова: духовні цінності, фізична культура особистості, здоров' я, спорт. духовність, моральність, гуманізм, особистість, фізична культура.

The article discusses the basic components of spiritual values in the structure of physical culture and sports person, the style of healthy lifestyle, behaviour and formation of health. In clause philosophical problems of sports, it social and cultural bases are considered. The basic accent is done revealing spiritually-moral a determinant of an investigated phenomenon. Sports activity initially human oriented and the main task of modern system of physical training and formation consists in preservation and development of the given humanistic beginning. Healthy way of the life is the inalienable component of the personal physical culture of modern student. Forming of healthy method of life must be carried out in obedience to principles of pedagogical science and be the inalienable component of the personal physical culture of student young people. In personal aspect the physical training should become a part of common crop of student’s youth.

Key words: spiritual values, physical culture of personality, health, sports.  spirituality, morality, humanism, personality, physical training.

Вступ.  Спорт як соціокультурний феномен являє собою не тільки фізичну

активність, а й додає до неї сукупність духовних якостей та інтелектуальних здібностей людини, завдяки яким на практиці втілюються ідеали гуманізму. Духовно-моральної складова життя людини дуже різноманітна і формується  залежно від безлічі факторів. Основоположним з яких є здоров'я. Здоров'я - це складний, багатовимірний феномен, що відображає модуси людської реальності: тілесне існування і духовне буття. Здоров'я - це одночасно стан і складний динамічний процес, що включає дозрівання і зростання фізіологічних структур і роботу організму, розвиток і функціонування психіки, становлення, самовизначення і позиціонування особистості. Здоров'я доцільно розглядати як баланс чотирьох основних складових: фізичного, психічного, соціального і морального компонентів.

Багатий внутрішній світ сприяє інтелектуальному і емоційному розвитку людини. Духовно розвинена особистість здатна з набагато більшою ефективністю управляти своєю життєдіяльністю, гармонійно формувати свої розумові та фізичні якості. Формування особистості відбувається не тільки в результаті біологічного дозрівання, але і в процесі накопичення духовного багажу, за допомогою соціалізації, прилучення до культури,фізичної культури,  мистецтва, засвоєння досвіду попередніх поколінь, навчання і т.д. Саме в цьому процесі відбувається становлення людини, його сутності. Саме в цей період і закладається усвідомлене ставлення до фізичної культури, вибір здорового способу життя.

На думку Верхорубовой О.В. завданнями розвитку здоров'я та здорового

способу життя є: формування духовної сфери особистості; зміцнення здоров'я, засвоєння правил і норм здорового способу життя; фізичне утворення, що включає формування спеціальних знань в галузі фізичної культури; вдосконалення координаційних здібностей і розширення рухового досвіду; вдосконалення тих функціональних властивостей або можливостей, які визначають успіх рухової діяльності; фізичний розвиток .

Актуальність дослідження. Актуальність даної проблеми полягає вже в тому, що сьогодні спорт отримує все більш широкий розвиток, залучає в свою сферу і приковує увагу мільйонів людей. В роботі звертається увага на завжди актуальну проблему здоров'я, становлення, розвитку людини - особистості. Рівень освіти багатьох розвинених країн світу підтверджує, що одним із важливих факторів, який значно впливає на показники здоров’я є фізична культура і спорт.

Саме гармонійна модель здоров'я заснована на розумінні здоров'я як стану гармонії між світом і людиною, людини з самим собою і гармонії всіх сфер життєдіяльності людини (фізичної, психологічної, соціальної, духовної). Ця модель набуває все більшого поширення в сучасній медичній культурі, причому не тільки в масовій, а й професійній. Всілякі духовні практики і психотехніки пропонують способи досягнення такого гармонійного стану здоров'я людини, яке проявляється в позитивному мисленні, впевненості в собі, спрямованості на успішність досягнення цілей і т.д. І в цьому цілі цієї моделі  здоров’я та духовного напрямку фізичної культури єдині. [2]

Метою даної роботи є дослідження, формування ціннісного відношення суспільства та людини як індивіда  до духовних категорій фізичної культури, спорту як одного з аспектів повноцінного життя особистості та суспільства. В  пошуку шляхів оптимізації формування здорового способу життя як одного з елементів духовної культури людини.

Для досягнення мети були сформульовані наступні завдання:

- створення умов для оволодіння духовними цінностями людини на основі задоволення її потреб;

- обґрунтування методологічних підходів формування цінностей у структурі фізичної культури і спорту людини;

- формування і обґрунтування генерування здоров’я;

- розкриття змісту стилю здорового способу життя.

Методи і організація дослідження:

МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ:

Результати дослідження та обговорення.

Якісно нова стадія осмислення сутності фізичної культури зв'язується з її впливом на духовну сферу людини як дієвий засіб інтелектуального, морально - духовного, естетичного, виховання. І якщо немає особливої ​​потреби доводити величезний вплив занять фізичними вправами на біологічну сутність людини: на його здоров'я, фізичний розвиток, морфофункціональні структури, то її вплив на розвиток духовності вимагає особливих пояснень і доказів. Важливим аргументом на користь важливості фізичної культури для всебічного розвитку людини може стати осмислення ціннісного потенціалу цього феномена. Цінність - це поняття, яке отримало широке поширення в соціології при вивченні особистості і соціального поведінки. У цінностях втілена значимість предметів і явищ соціальної середовища для людини і суспільства. Цінності є соціально придбаними елементами структури особистості, виступають як фіксовані, стійкі уявлення про бажане. Вони існують незалежно від конкретної особистості як елемент культури і стають елементами духовної культури особистості, важливими регуляторами поведінки в тій мірі, наскільки освоюються цінності даної культури. Кожен тип культури, кожна епоха, нація, етнос, група мають свою специфічну систему цінностей. [3]

Відомо, що спорт і фізична культура, за своїм внутрішнім змістом, виступають засобом задоволення різноманітних потреб людини. Надаючи широкий вплив на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства, спорт зміцнює міжнаціональні відносини, впливає на ділове життя, формує моду, змінює спосіб життя людей. Володіючи величезним гуманістичним потенціалом, спорт може виявляти потужний вплив, як на фізичний вигляд людини, так і на його духовний світ, морально-етичні норми і людські цінності. У багатьох літературних джерелахах вказується на те, що історично в спорті виступала на перший план ідея його «корисності», за допомогою чого вироблялася стійкість і витривалість організму людини. Спорт сприяв підготовці до подолання труднощів, до боротьби зі стихіями, до реалізації своїх фізичних і духовних можливостей . Фізична культура - невід'ємний компонент загальної культури особистості. Вона є областю задоволення життєво необхідних потреб у руховій діяльності, забезпечує методи і засоби реалізації стратегічного завдання становлення гармонійної особистості - її фізичного і духовно-моральної досконалості . [1]

Спорт вищих досягнень має високі виховні цінності. Ставлячи людину  в екстремальні ситуації, що вимагають максимального прояву як фізичних, так і духовних сил, дозволяє формувати такі якості як воля, терпіння, наполегливість, сприяє прояву творчих здібностей, виховує моральність і культуру. Спорт вищих досягнень в сучасному світі повинен виступати як одна з важливих специфічних форм самоактуалізації і самоствердження особистості.

В даний час фізичну культуру визначають як перетворювальну діяльність по формуванню системи відповідних потреб і розвитку спеціальних способностей.Основнимі завданнями фізичної культури слід вважати: створення систем матеріальних і духовних цінностей та створення умов для оволодіння ними людини на основі задоволення його потреб. Тому, однією з основних проблем є формування ціннісного ставлення суспільства і особистості до фізичної культури і спортивного стилю життя. В ієрархії особістісніх  утворень фізична культура є інтегратівнім и найбільш складним елементом. Формування культури людини, яка дозволяє їй розвіватіся у суспільстві, досягаті гармонії знань и дії, розуму та почуттів, фізічного та духовно-морального. [5]

Духовна сфера визнавалася в якості основної в багатолановом стані здоров'я людини на протязі багатьох століть. Провідні світові релігії, ряд філософських вчень визнають в якості ведучої сфери життєдіяльності людини духовну, а фізичний стан організму розглядається як прояв переваг або дефектів духовної сфери. Бездуховність проявляється в замиканні людини на діяльності з підтримки свого фізичного тіла в найкращому працездатному стані. Здоровий спосіб життя набуває оціночне і нормативне поняття.

Здоровий образ життя залежить від ціннісних орієнтацій індивіда, світогляду, соціального і морального досвіду. Громадські норми, цінності здорового способу життя приймаються їм як особистісно значущі, але не завжди збігаються з цінностями, виробленими суспільною свідомістю. Так, в процесі накопичення особистістю соціального досвіду можлива дисгармонія пізнавальних, психологічних, соціально-психологічних, функціональних процесів. Подібна дисгармонія може стати причиною формування асоціальних якостей особистості. Тому в житті необхідно забезпечити свідомий вибір особистістю суспільних цінностей здорового способу життя і формувати на їх основі стійку, індивідуальну систему ціннісних орієнтацій, здатних забезпечити саморегуляцію особистості, мотивацію її поведінки та діяльності.

Для людини з високим рівнем розвитку особистості характерно не тільки прагнення пізнати себе, але бажання і вміння змінювати себе, мікросередовище, в якій він знаходиться. Шляхом активної самозміни і формується особистістю її спосіб життя. Самосвідомість, вбираючи в себе досвід досягнень особистості в різних видах діяльності, перевіряючи фізичні і психічні якості через зовнішні види діяльності, спілкування, формує повне уявлення його про себе. Духовна культура формує не тільки світогляд, психологію, але весь лад життя, саму фізіологію життя людини і суспільства.

Оздоровчі ефекти занять фізичними вправами проявляються не в одній загально стимулюючій дії, а в різних специфічних змінах функцій організму, котрі зміцнюють здоров’я та підвищують життєздатність людини. Вони формують велику кількість різних станів організму, а зміни суб’єктивно-емоційних станів разом із життєздатністю формують здоров’я – адже воно являє собою життєздатність в її суб’єктивному сприйманні.

Останнє, в свою чергу, завжди емоційне і визначає пріоритетність мотивів поведінки, прагнення до фізичного й душевного комфорту , відчуття задоволення. Перехід від малорухливого способу життя до активного – одне з найбільш корисних досягнень, на яке здатна людина, але проблеми, з якими стикаються молоді люди при спробі розпочати активне життя, виникають тому, що дуже часто знаходяться вагомі, на перший погляд, пояснення для збереження існуючого стану речей. Подолання тенденції до пошуку виправдань та інших перешкод на шляху змін у житті молоді, на наш погляд, залежить від факторів:

• бажання змінити спосіб життя на кращий;

• віри у можливості таких змін;

• розуміння того, яку користь принесуть такі зміни;

• знання про те, що треба змінити і як це зробити. [4]

Культура інтегрується в сутність самої людини, яка живе  в культурному просторі  як індивідуальний носій культурних цінностей, поєднуючи в собі загальне, властиве культурі в цілому і особисте, привнесене в культуру на основі  свого життєвого досвіду, рівня знань, світогляду тощо. Тому включення фізичної культури до концепції загального виховання особистості повинно бути обов’язковим так само як стиль здорового способу життя.

Концепція державної фізкультурно - спортивної політики полягає у переході від формальної погоні за масовістю – до рекреаційно-оздоровчого та профілактичного ефекту, утвердженню здорового способу життя. На відміну існуючих підходів, в основу системи фізичного виховання необхідно покласти не стільки прагнення досягти певних характеристик фізичного розвитку та фізичної підготовленості молодої людини, скільки переорієнтацію на профілактику захворювань і реабілітацію після них, подовження життя та активне довголіття.[1]

Усвідомлення того, що повнота життя безпосередньо залежить від рівня здоров’я,  який в значній мірі визначається його способом та стилем, дає можливість стверджувати, що фізичне виховання та загальнодоступний спорт мають посісти особливе місце в житті кожної молодої людини та стати обов’язковим атрибутом на засадах здорового способу життя.

Висновки.  Духовність передбачає моральність, віру, гуманізм, проте вона неможлива без знання, усвідомленості, здоров'я і фізичної гармонії. В результаті духовно-морального розвитку людина стає самодостатнім, він здатний жити своїм внутрішнім життям, направляючи свою енергію на творення, розвиток як себе, так і навколишнього середовища. Зв'язок між здоров'ям, фізичною культурою і духовно-моральною сферою носить взаємодоповнюючий характер. [4]

Найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури є виховання готовності взяти відповідальність за свій фізичний стан та здоров’я. Фізичне виховання та загальнодоступний спорт мають посісти особливе місце в житті     людини та стати важливим атрибутом  розвитку на засадах здорового способу життя. Таким чином, саме духовна, моральна складова феномена здоров'я стає тим   чинником, що зумовлює  використання особистістю життєзберігаючих форм поведінки і діяльності. Здорове, сповнене енергією життя сучасної молоді повинно бути заповнене можливостями до самореалізації, самовдосконалення та розвитку особистості. Здоровою може вважатися людина, котра має гармонійний фізичний та інтелектуальний розвиток,добре адаптована до навколишнього середовища. Лише при гармонійному розвитку моральних і фізичних якостей людина стає морально зрілої і повноцінною особистістю. [2]

Активне довге життя, здоров’я – це  найважливіші потреби людини, що визначають її здатність до праці та забезпечують гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя, заснований на принципах моралі, раціонально організований, активний, захищає  нас від несприятливих дій навколишнього середовища, дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне та фізичне здоров’я.

Список літератури

1. Заплішний І.І., Сипченко Ф.С., Бойко М.П. Шляхи оптимізації формування у студентів здорового способу життя засобами фізичного виховання //Вісник ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка. – Вип.44. Серія: пед. науки. –Чернігів, 2007. – С.180-183.
2. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. – 3-е изд., доп., перераб. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 64с.
3. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта. М., 1982.
4. Земцов Й.Ф., Ландарь В.В. Здоровий спосіб життя та рухова активність в ієрархії потреб та цінностей студентської молоді //Матер. наук.-практ.конф. – К.: Нац. університет “Києво-Могилянська академія”,2007. – С.150–152.
5. Куценко Г.И. Книга о здоровом образе жини / Г.И.Куценко, Ю.В. Новиков. – СПб., 1997.– 256с.