Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків

ТЕМА: Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків

МЕТА: показати історичні передумови для зародження дум та історич­них пісень; прослідкувати цей процес із часів Київської Русі; по­казати роль кобзарів як охоронців народної пам'яті, совісті наро­ду; підготувати учнів до уважного сприймання церковного співу, розвивати уміння уважно слухати історичні пісні та думи; розрізняти їх за формою; віддавати шану народним співакам — кобзарям; цінувати високе мистецтво церковного співу, виховувати  моральні і духовні якості особистості шляхом прилучення до культурної спадщини українського народу

                                                                      ХІД  УРОКУ

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель повідомляє тему і мету уроку.

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання до учнів

•   Ким був Бонн? На якому інструменті він грав? Коли жив?

•   Які види народних пісень сформувалися до XVI ст.?

•   Хто такий кобзар? Чому Т. Г. Шевченко дав таку назву збірці своїх творів?

II.    ПОДАННЯ МОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Період XVII—XVIII ст. в історії України водночас і важкий, і славний. Важ­кий тому, що весь час точилися війни. Воювали між собою гетьмани, підійма­лися народні повстання, нападали вороги з-за кордону. Земля України щедро поливалася чужою і козацькою кров'ю. А славний тому, що в цей час живуть і плідно працюють видатні політичні діячі: Петро Сагайдачний, Дмитро Байда Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа; хоробрі й волелюбні ватажки народних повстань відстоюють не­залежність батьківщини та права бідного козацтва: Северин Наливайко, Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш. Будуються нові міста, відкриваються

навчальні заклади. Поступово формується національна культура українського народу. У кінці XVIII ст. відбулося воз'єднання українських земель. Але про­довжувалося дальше класове розшарування суспільства: розподіл вільних зе­мель поміщикам, козацькій старшині, монастирям, з одного боку, і покріпачення селян, з іншого боку.

Ми вже з'ясували, які жанри народних пісень сформувалися до XVI ст., а думи це явище, яке поширилося в музичній культурі XVII—XVIII ст.

Словничок-довідничок

Думи — це жанр українського музично-поетичного фольклору, спів-роз-повідь у супроводі кобзи чи бандури, їхній зміст - реальні історичні події, ос­півування патріотизму, мужності, волелюбності.

Завдання для учнів

•   Запишіть до таблиці необхідні визначення.

Історична пісня          Форма куплетна: заспів — приспів

Дума                            Немає куплетної форми: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету), 

                                     кінцівка (славослов'я)

  Кобзарі підіймали дух козаків, кликали їх до перемоги у боротьбі з воро­гами свого народу. Героїчний епос українського народу був водночас і трагіч­ним. Війна з турками і татарами, сумна доля невільників, українських бранців та бранок — ось теми багатьох дум та історичних пісень. Кобзарі по всій Україні оспівували образи Богдана Хмельницького, його сподвижників Івана Богуна, полковника Морозенка та інших народних героїв. Багато пісень складено кобза­рями і про тяжку, нужденну долю українського народу. Бідний козак — козак-не-тяга, козак-голота — це один із найулюбленіших персонажів у кобзарських піс­нях та думах: хоробрий, чесний, відданий Батьківщині.

Завдання для учнів

•   Випишіть із різних джерел теми дум.

•   Наступний текст прочитайте по черзі вголос.

Мистецтво кобзарів і лірників

«Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували співці, які вико­нували твори на історичні теми. У «Слові о полку Ігоревім» зображується ле­гендарний Боян, що «співав славу» воїнам-князям. У Київському літописі під 1137 р. згадується співець Мануйло, а у Волинському літописі від 1241 р.— Митусса. Отже, це наші пракобзарі. А кобзарі часів Козаччини — їхні прямі спад­коємці»

Учитель читає уривок із «Перебенді»  Т. Г. Шевченка.

Запитання до учнів

•   Про які можливості народного музиканта розповідається в цьому вірші?

«Охоронцями бойової слави України вважав кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не тільки охоронцями, але і творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так вже й багато про народних спів­ців — запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки, брали участь у морських і сухопутних походах, займалися промислами. У вільний час кобзарі співали для своїх побратимів пісні, розповідаючи про тяжкий і водночас героїчний шлях народу. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров'я, найчасті­ше, втративши зір під час військових походів» (Ю. Мицик, Є. Плохій, І. Стороженко «Як козаки воювали»).

Завдання для учнів

•   Уважно послухайте цей твір, визначте його форму. Які почуття викликав він у вас?

За байраком байрак

За байраком байрак, за байраком байрак,

А там степ і могила.

Із могили козак, із могили козак

Встає сивий похилий.

Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи,

Співа сумно, співає:

«Наносили землі та й додому пішли

І ніхто не згадає.

Нас тут триста, як скло, товариства лягло!

І земля не приймає.

Як запродав гетьман у ярмо християн,

Нас послав поганяти.

По своїй по землі свою кров пролили

І зарізали брата.

Кров'ю брата впились і отут полягли

У могилі заклятій».

Та й замовк, зажуривсь і на спис похиливсь.

Став на старій могилі,

На Дніпро позирав, тяжко плакав, ридав,

Сині хвилі голосили.

Від села до села руна гаєм пішла

Треті півні співали.

Провалився козак, стрепенувся байрак,

А могила застогнала.

Т. Г. Шевченко, 1847р., С.-Петербург

Завдання для учнів

•   Прочитайте текст підручника самостійно і випишіть визначення поняття .    «партесний концерт» і назву виду церковного співу, який поширився в Ук­раїні.

Дуже велику роль у формуванні і розвитку церковного співу відіграли брат­ські школи і колегіуми. Братства почали виникати ще в XVI ст. і збирали най­більш свідомих та освічених представників інтелігенції. Вони розуміли, що про­тистояти покатоличенню можна багатьма засобами. Одним із них був красивий багатоголосний хоровий спів. Навчати співу починали з дитинства у школах. У вищих школах учні проходили хорову практику та основи композиції. Добре поставлене музичне виховання у братських школах першої половини XVII ст. сприяло дальшому розвитку професійної музики. У цей час виникає новий жанр — партесний концерт.

Словничок-довідничок

Партесний концерт — одночасний масштабний твір, назва якого походить від італійського — змагання. Партесним його називали тому, що спі­ваки виконували свої хорові партії.

Партесний хоровий спів утвердився в українській церковній музиці того ча­су. Під назвою «київський» він поширився до Москви та інших міст Росії.

IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Учні прослуховують один із творів, зразок партесного співу.

Запитання до учнів

•  Які почуття викликала у вас ця музика? Як ви оцінюєте складність хорової партитури?

V.     ОЦІНЮВАННЯ

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

               Послухати живе виконання дум та історичних пісень під час фольклорних свят. Відвідати православну церкву з професійним хором і послухати церковний багатоголосний спів.