3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

"Два полюси світобудови «Інь» та «Ян» у творі Валерія Шевчука «Дім на горі» ."(Факультативне заняття)

Про матеріал
Організація проектів - цікавий і затребуваний напрямок у процесі навчання. Це активна творча діяльність учнів, яка заснована на оригінальній ідеї. Пропонована розробка допоможе відійти від шаблонів, урізноманітнити навчальну діяльність учнів, сприятиме формуванню розвитку творчого потенціалу учнів.
Перегляд файлу

Два полюси світобудови  «Інь» та «Ян»    у творі                                  Валерія Шевчука «Дім на горі»

(факультативне заняття)

Мета: через ґрунтовне опрацювання тексту твору визначити роль та значення художніх деталей для розкриття характерів персонажів та ідейної направленості твору; удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів; розвивати творчу уяву, пам'ять, логічне мислення; виховувати гуманістичне і оптимістичне світобачення.

Завдання проекту :

виявляти суперечності;

висувати гіпотези, оригінальні ідеї ;

аналізувати, інтегрувати та систематизувати інформацію;

здійснювати пошук,

дослідницьку діяльність

Хід проекту

І. Організаційний момент. 

На сьогоднішньому занятті ми відкриємо особливу атмосферу таємничого прадавнього  «Дому на горі» В.Шевчука,  пізнаємо  живильну силу любові, віри та щастя.  Ми поговоримо про людей, в долю яких вплетена велика любов, жертовність та відданість, про силу жінок, які вміють кохати, які не ламаються під тягарем випробовувань. 

Можливо, сьогоднішній ви  прислухаєтеся  до  свого внутрішнього голосу, як це роблять герої Шевчука та збагнете  просту істину, придуману  Іваном Шевчуком, чи вичитану ним з  якоїсь книжки: "Любов світ цей ушляхетнює".

ІІ. Сприйняття й первинне усвідомлення матеріалу.

Сьогодні ми  піднімемося тією стежиною, якою йдуть герої Валерія Шевчука і спробуємо розгадати усі таємниці будиночка , що знаходиться на вершечку гори. Піднімаючися крутою стежкою до будинку ми можемо  знайти спокій і душевну гармонію. Бо  дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори, стежка до цього дому — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви.

IIІ. Актуалізація опорних знань.

«Хвилина теорії». Продовжіть речення:

  • Валерій Шевчук належить до покоління… ( шістдесятників)
  • Жанр твору «Дім на горі»    (роман-балада)
  • Літературний рід   (лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом)
  • Балада – це…  (ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом)
  • Роман-балада «Дім на горі» складається з …. (двох частин. У першій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі. Друга частина роману має назву «Голос трави», складається з 13 новел.)

Альтернатива.

Важливою для  художньго твору є його  назва. Саме в ній, як правило, міститься стисло сфомульована тема та ідея, саме вона, назва, покликана привертати увагу читача.

(Учні висловлюють свої думки щодо теми проекту. Один учень узагальнює висловлене і дає відповідь на поставлене питання)

 Символ "інь - ян" найчастіше зображують у вигляді кола, розділеного хвилястою лінії на дві частини: світлу і темну. Симетричні точки всередині кола - світла на темній і темна на світлій - заявляють про те, що кожна з двох сил Всесвіту несе в собі зародок протилежної  енергії. Самі слова інь і ян, на думку вітчизняного дослідника Олександра Назаренка, походять від українських тінь і ясно.

Висновок до етапу актуалізації.

Є щось особливе в цьому домі, якась заворожуюча енергія, оповита  цілковитою таємницею, яка відома лише їм – жінкам, бо вони є оберегом домашнього міфу.  Історія їх повторюється з покоління в покоління, бо ж  хтось так нахабно  схоче увірватися  в їхнє життя і забажає напитися не  життєдайної води з їхніх рук,  а саме енергії, яка струменить в їхньому жіночому  серці, енергії, яка надихає.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Він не блукає сірим захаращеними манівцями, а відразу веде свого читача в зачарований, дивовижно зладжений    світ: наповнений   міфами,    тривожними порухами першого кохання,насичений пахощами                                                                                                                                            трав,   зазирає у серцевину природного життя, розкриває таємниці навколишнього світу, основним принципом у якому є  любов.

 

 

V. Алгоритм – дослідження проекту.

1.  Химерні  та трепетні пучуття жіночого начала  або  Рушійна сила сірого птаха.

2. Ідеальні пропорції «Інь» та «Ян»   або Вічний  пошук  гармонії двох протилежностей.

3.Філософія спорідненості душ

  • Івана  та Марії Шевчуків
  • Олександри та Миколи Ващуків

4. Висновок експерт –групи.

  • Виявлення результатів проекту

№1.   Химерні  та трепетні пучуття жіночого начала  або  Рушійна сила сірого птаха.

Як стверджують ведичні писання, весь світ побудований на гармонії двох енергій і двох  начал.  Їх символами стали "інь" і "ян", зображені в парі, як знак гармонії двох протилежностей. Перша — чоловіча. Це сміливість, ризик, агресивність, лідерство. Але чоловіча енергія досить слабка і потребує регулярного живлення. Звісно , що від жіночої енергії: м'якої, умиротвореної і ніжної. Без неї чоловік не здатний на творення! Через те з'являються  чоловіки «бозна-звідки», які відзначаються незвичайною красою і позначають гарячу енергію, що виривається зсередини і прагне до неба. Саме тому  вони володіють магічним даром перевтілення і з'являються увечері, бо відчувають, що саме тоді їхня жіноча енергія черпає силу.  «Вночі до обійстя прилетів великий сірий птах. Черкнувся підошвами лискучих туфель стежки і звільна пішов по ній до самітнього будинку на горі… Птах ішов по стежці й помалу втрачав пташину подобу: пір’я на його голові стало кучугурою кучерявого волосся, крила — руками, і поклався йому на плечі той-таки неодмінно сірий костюм…» Ціль «дженджурика»   - підживитись життєвою енергією жінок ,які живуть на горі Бо ж ці жінки живуть  з відкритим серцем, значить сповна відчувають весь спектр почуттів.

Більшість фахівців, що вивчають жіночу енергію, схиляються до того, що світилом жіночої сили, що уособлює глибину і загадковість жінки є Місяць. «Вони вийшли за хвіртку, але не пройшли багато. Анатоль притис її до паркану й побачив, що в неї в одному і в другому оці горить по малому запаленому місяцеві. Був і справді спраглий і хотів якнайшвидше напитися, а що вона не сподівалася такого нагального нападу, то зів'яла, як квітка…»

Бабця відчувала, ту незбагненну силу почуттів, яка накривала жінок цього дому, колись вона змогла протистояти цій силі, що  вабила увійти в прірву. Вона  хоче   вчасно попередити онуку :"Зачини своє серце, моя ласочко, — шепотіла вона, коли онука вже спала, — не пускай у нього гостей непрошених, тобі ще не пора!"   В  ній прокидалася якась внутрішня глибинна мудрість, древня, як цей світ. Бо ж вона сама була жінкою і розуміла ,що «жіноче серце – як преливна вода».

Жінки, які не зможуть побороти  химерних та трепетних почуттів , які в них запалить рушійна сила сірого птаха,  який заплямує душу та забере спокій ,від тих  прибульців-птахів народиться хлопчик.  Він також прагнутиме літати, буде непосидючим і загадковим , бо ж буде «крові блудячої, а не справжньої». Шукатиме щастя по країнах,  а воно скрізь і завжди буде поруч з   ним . Воно схоже до сонячного сяйва —  йому залишиться відхилити  лише вхід у свою душу і наповнити  її животворчою силою світла. «Хлопець сидів, обійнятий м'якою радістю: широкий світ клався йому перед очі. Здалося йому, що вийшло з-за хмари сонце, і він побачив себе загорненим у хмару вогненного світла . Тоді він зрозумів, що світло горить у ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка — чудове сяйво увійшло в його душу, запліднивши навіки його життя. В серце впала іскра блаженства, залишивши в ньому назавжди відчуття неба.»

№2. Ідеальні пропорції «Інь» та «Ян»   або Вічний  пошук  гармонії двох протилежностей.

Одного світлого ранку   зміниться калейдоскоп подій дому на горі : бабця перестане бубоніти, « встане ,забувши про свою нерухомість,і зайде до своєї кімнати без сторонньої допомоги», бо відчує, що йде він, той хто утвердить  священне право її онуки  бути щасливою на цій землі ,перетворить її почуття  на романтичне кохання. Звідси й особливий характер цього почуття. Це поєднання фантастичного й реального , душі й тіла, піднесеної духовності і несамовитої пристрасті. На цю гору прийде Володимир і нап'ється води з її рук. І тим самим  реалізує її  жіночу природу — бути дружиною, матір'ю, створювати гармонію і красу навколо.

Нарешті вона вирвалася з клітки та  внутрішня жінка, яка  її обмежувала, яка  інколи проривалася на зовні ,то спалахувала блиском в очах, то сиділа тихенько в куточку, коли Галя приміряли своїх найкращі наряди або ж світилася   сяйвом навіть закритих  її очей. Бо її серце було наповнене любов'ю.

      Центр  жіночої сили допоможе повернути   їй природну магічну красу, яскравість, інтуїтивність, чуттєвість, на яку так полюють  ті незвідані й нетутешні чоловіки «бозна-звідки». Адже « матір'ю вона ставала, творителькою життя і його охоронницею» це і допоможе  відновити їй  втрачену життєву енергію.  «Здобула раптом особливу силу бачити: велике, розумне і шляхетне обличчя постало перед нею. Було трохи несусвітне, але вона полюбила в той вечір і його — бувають такі високі й дивні моменти, коли починаєш любити цілий світ.»

 

Галя буде  щасливою, коханою, бо тільки жінка, наповнена щастям і любов'ю, випромінює світло на всіх оточуючих. « Здавалося їй тоді — впливала до неї через вікно повітряна богиня. Була складена з голубих площин, а вдягнена в сонячне проміння, входила в неї через очі, тоді й очі її голубіли; вони зливалися в одне й жили отак: богиня й вона — їй аж подих забивало від такої зухвалості.» Тоді й схоче вирватися з клітки  королева блакитного кольору , внутрішня жінка з величезним серцем, наповненим любов'ю, яка  відкриває в ній світло,  магнетизм .

Якщо представниця прекрасної половини людства подружилася з "жінкою" всередині себе, то вона стає мудрішою.  Так сталося з Галею, вона залишилася з Володимиром, дотрималася традицій будинку, до неї повернувся син ,народилася донька.

Запорука гармонійних відносин, вічної любові і прихильності, відбувається тоді, коли жіноче начало і чоловіче  міняються місцями,  бо ми починаємо  краще розуміти протилежну стать.

 

3.Філософія спорідненості душ

  • Олександри та Миколи Ващуків

Ніщо у Всесвіті не існує без енергії любові. І тільки людина завжди шукає енергію любові в інших.  Як приклад тому,  є ще один з героїв твору – Микола Ващук «його почало нестримно вабити до осіб жіночої статі. Не міг навіть розважно зняти мірку з елегантних ніжок, що довірливо щодня простягалися до нього. …той струм, що мимовільно випромінювали ті ніжки, несамохіть зроджував струм і на відповідь. Елегантні ніжки відходили геть, несучи на собі сліди його пальців, і чим далі вони відходили, тим чіткіше проявлялися гарячі й тремтливі плямки на шкірі.»

Величезна сила уже зародилася в серці Миколи, але йому потрібно було зустріти  саме ту жінку , обмінявшись з якою енергетичним потоком , можна було б  створити досконалий союз чоловічого і жіночого начала. «Микола не думав і не зважував. Він встав і підійшов до Олександри, і це був ключовий момент у їхніх стосунках. Ота не дуже гарна на інші очі дівчина стала для нього найближчою й найвродливішою — вимкнуто було те, що безпохибно діє в усі часи й епохи. Ніхто з них нічого не робив, щоб викликати до себе інтерес: він не хотів і не міг стати згероїженим півнем, а вона не захотіла вчитися звичайного дівочого кривляння. Все відбулося просто і швидко, і, коли він сів біля неї і сказав перше слово, — це було потрібне слово, яке стало вузлом, що зав'язується за хльостом і назавжди.

Природою чоловіки і жінки задумані по-різному, і тому, можливо, ніколи не навчаться розуміти один одного. Але головне  в тому, наскільки вони гармонійно взаємодіють між собою. Кохання Ващуків стане недосяжною мрією, бо його зруйнує смерть.  Так, Миколи вже немає, але є ті почуття, які колись  злилися воєдине стрімким енергетичним потоком у їхні серця, ці почуття ніколи не покинуть їх. Вони стали заручниками життя та смерті, але сила енергетичного потоку цих двох здатна пробити полон долі, бо вони стали частиною один одного,  вони відчувають серцем і здатні бачити крізь дощ, що ллється так щедро за вікном,крізь непроникну темряву ночі, крізь час, який так невпинно йде і хоче стерти з пам яті те, що закарбувало навіки серце. «…тоді зустрінуться вони очима й пізнають одне одного: де б то їм не пізнати, коли так довго були одним тілом, та й діти ці — плід їхньої з'єднаності. «… він пізнає дивне світло в материних очах і знайде назву для нього. "Любов", — подумає він, і усмішку, яка розквітне на його вустах, коли сидітиме він на веранді, не побачить у цьому зеленому сутінку ніхто.»

Потім перед  очима в Олександри Панасівни  буде завжди стояти їх перша зустріч, море обіймів, поцілунків, теплих слів.  Але їц уже непотрібно  збиратись з думками,  вона вже не чекатиме  листа, не чекатиме  дзвінка, не дочекається  зустрічі. Вона зуміє все перебороти ,бо вона вже неслабка жінка . «Тоді заблищала в неї на оці сльоза, і була вона настільки незвична на лиці цієї високої й худої, в цього Вітра, що поселився в жіночому тілі, що він знову засумнівався: чи та це людина?» Бо ж почуття цих двох  поза часом і простором, поза нашим розумінням.

  • Івана  та Марії Шевчуків.

У коханні найважливіше можна побачити та відчути тільки серцем…

Саме цим постулатом й керується старше покоління «Дому на горі» Іван та Марія   Шевчуки.  «… Іван тоді зрозуміє, що любов, про яку він стільки міркував і яку добачав у кожній живій істоті, звела найкоштовніше гніздо перш за все в його подвір'ї.»

Їхні почуття справжні, бо ці двоє  вміють бачити  душу один одного. Бо ж  є те, що не помітно очима, те, що варто побачити зсередини. « Вона бачила на тій дорозі перш за все високу постать спершу чорнявого, а тоді зовсім сивого чоловіка: мимоволі йшла за ним, достосовуючись до його ходи, і знову вони ставали плече в плече. Ішли так, тримаючись за руки, і мали на серцях непорочний мир, що його може зродити тільки справжня любов...»

Свою любов вони побудували на принципах терпеливості ,теплоти, чуйності, розуміння. Немає любові  без жертви. Віддати себе коханій людині,прагнути бути необхідним , відзеркалюватися поглядом в її очах,  розуміти її думки і бажання, підтримувати один одного -  лише тоді можна говорити про любов.   І це не прояв слабкості, не вдаваний прояв благородства чи героїзму,  а  величний подвиг в ім’я Кохання. «Їй доведеться опікати його під такі хвилі, як дитину, тож і ставитиметься вона до нього, як до дитини. Першого разу вона продасть свої коштовності, щоб можна було прожити, навчиться простої роботи і зароблятиме на хліб учителюванням. Він допомагатиме їй тим, що ловитиме рибу, приноситиме гриби й оброблятиме город та сад. Пізніше він заведе кіз, і вона научиться тих кіз доїти. Жодне слово докору не зірветься з її уст.»

Теплом і ніжністю осяяне життя цих немолодих вже людей. Їхня любов ніколи не перестане існувати, бо вона безцінна для їх обох, бо дає можливість по – іншому побачити світ і себе в цьому світі. « Бачила в тих очах щось не зовсім збагненне для себе, якусь ще не виявлену силу; Бувши наладнована на нього, щоб постійно відбивати поклики його душі, вона несподівано й сама починала жити яскравіше і красивіше…»

Звичайно ж,  у кожного  своя філософія, яку він вибирає для , щоб будувати стосунки, але  головне керуватися принципами  добра,розуміння, жертовності як це роблять герої Шевчука. Можливо, хтось скаже, що життєва  філософія цієї родини   не завжди актуальна й не адаптована під сучасний світ, але  збагнувши її ти  будеш по-справжньому щасливий.

 

4.Висновок експерт –групи.

Зворушливо й незвичайно описує автор старого козопаса Івана Шевчука та його жінку Марію, пильно спостерігає за  історією життя  Миколи й Олександри Ващуків.

Показує нереальний світ снів Галини, у яких до неї приходить Джиґун у сірому костюмі  і спокушає  своїми розмовами, а потім  зникає; у реальному житті народжується син, а сни-фантазії перетворюються на сувору життєву прозу. Пройде час, і такий же сірий птах буде снитися Оксані, доньці Галини Іванівни.

Отже,в творі В.Шевчука яскраво  переплітаються два начала : чоловіче та жіноче.

 

 Материнський початок, мабуть, головне призначення жінки на Землі. Чоловікові відводиться  роль голови у сім'ї, тому що він несе загальну відповідальність за її.

Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність. Тому Галя не залишає ні свою бабусю, яка вперто не спускається до низу саме по тій же причині , але неможе залишити  й свого чоловіка ,для якого вона є цілим світом і для якого підніматися кожен   раз дорівнює  те саме, що котити Сізіфу камінь на  гору.

 

 Із мотивом дороги пов’язана й різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала. Жіноча доля — чекати й терпіти, чоловіча — шукати свою Дорогу та повертатися.

VII.     Підсумок заняття

 

Ця  книга манить до себе. Вона нашіптує мелодії, котрі підхоплює стрімкий вітерець і розносить, ген далеко, аж на вершечок   гори, де побудований фантастичний будинок. До сонця там  рукою подати,  там значно раніше світанок, там у вікно ночами дивляться сотні зірок, і від них нічого неможливо приховати, і дорога неначе нитка спускається в долину.

 

Всі герої роману-балади рухливі, живі, озвучені, бо вони є частиною  творчого світу Валерія Шевчука, світу  наповненого внутрішньою чистотою та гармонією.

VIIІ. Домашнє завдання

Заповнити  таблицю.

 

Знали

Хотіли дізнатися

Дізналися

 

 

 

 

docx
Додано
25 лютого
Переглядів
60
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку