Джанні Родарі народився 23 жовтня 1920 року в містечку Оменья. Батько його був пекарем, мати з дитинства працювала на паперовій, а потім на шовково-ткацькій фабриці, пізніше була служницею в багатому домі. Майже все дитинство провів Джанні біля плити, мішків з мукою та вугіллям, допомагаючи батькові в пекарні. В дитинстві він мріяв бути музикантом, художником, майстром іграшок. Але його віддали навчатись в духовну семінарію. Саме там Джанні захопився читанням книг.
З 1948 року Джанні Родарі працює літературним співробітником італійської газети «Уніта»(«Єдність»). За його ініціативою в газеті створюється відділ «Для дітей», тут і були надруковані його перші вірші. У дитячу літературу Джанні Родарі прийшов через газету «Книга». У рубриці «Куточок для дітей» стали з’являтися веселі вірші про життя дітей та їхні мрії. Їх поет друкував під псевдонімом Ліно Пікко. Перша книжка Родарі вийшла у світ 1950р. і мала назву «Книга філастроке» («філастроке» - колискові). За нею пішли: «Потяг віршів»(1952р.), «Поїзди і міста»(1955р.), «Малим і старим про Італію й Рим»(1956р.), «Здрастуйте, діти!»(1957р.), «Вірші про небо і землю»(1961р.), «Всесвітній хоровод»(1962р.), «У небі і на землі»(1966р.)
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Листівки з видами міст…»Поштові листівки з видами міст. Купує в Італії кожен турист. Ось Рим — Колізей, Капітолій і Форум... Мілан із славетним готичним собором. Ось Піза з своєю похилою вежею. Венеція краля з каналів мережею. Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,Неаполь — затока, Везувій димучий... Чудово! Прекрасно! Розкішні тут види!А глянь за картинки — чи так воно вийде?Чи справді в Венеції тільки й роботи —Гондоли ганять і співать без турботи?Чи справді безжурні неаполітанціТільки те й знають, що гулі і танці?Не вірю чужим я речам,А вірю своїм я очам. Дозвольте, сеньйори, самому розглянуться. На всі ті міста — у натурі, без глянцю. Хай сам подивлюся,Хай сам я побачу,Кому як живеться,Хто скаче, хто плаче. Хай сам я дізнаюсь,Хто як міркує,Хто діло робить,Хто байдикує,Хто на роботу йде не поснідавши,Хто спати лягає не пообідавши,Та ще й на камені на голому,Бо ніде прихилити голову... Погляньте і ви за картинки, сеньйори: Картинки веселі, життя — суворе.
Щоб перерахувати лише головні пам'ятки Італії не вистачить, напевно, і кількох днів, настільки багато ця країна зберігає в собі історичні, архітектурні та культурні цінності. Колізей — визначна пам'ятка Італії, яка не потребує особливого опису. Стародавній амфітеатр, одна з найграндіозніших споруд Старого світу, яка збереглося донині. Безумовний символ не лише Риму, але й усієї країни.
Визначимо тему та ідею поезії. У яких рядках вірша висловлено його головну думку? Тема – розповідь про красу Італії та життя її простих людей, про листівки як символ широти сприйняття світу.Ідея – автор закликає «дивитися за картинку», не тільки насолоджуватися гарними краєвидами та чудовою архітектурою, а й перейматися долями інших людей.