Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Довкілля у зв’язках з головним героєм

Тема 1: Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Довкілля у зв’язках з головним героєм (6 клас)

Тема 2: він уже не боровся, як борються люди. Це саме життя в ньому не хотіло гинути і гнало його вперед. Джек Лондон «Жага до життя»

Мета навчальна: донести учням короткі відомості про життєвий і творчий шлях американського письменника Джека Лондона;  дослідити особливості творчої манери письменника на прикладі оповідання «Жага до життя»; розкрити значення довкілля у зв’язках з головним героєм; визначити проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

Мета розвивальна: розвивати навички вдумливого та виразного читання, елементів аналізу епічного твору, зв'язного мовлення; сприяти розвитку асоціативного та логічного мислення, творчої уяви.

Мета виховна: виховувати зацікавлення творчою спадщиною письменника, гуманізм, допитливість.

Компетентності:

ключові:

• учні розуміють залежність людини від навколишнього середовища;
• усвідомлюють цінності життя;
• розуміють небезпеку потрапляння в критичні ситуації;

предметні:

• учні характеризують ставлення персонажу до світу, природи, людей;
• пояснюють вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;
• розкривають внутрішні порухи, поривання й прагнення персонажа;
• пояснюють символічний зміст назви твору;
• коментують окремі факти життєвої і творчої біографії митця.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору

Обладнання: портрет письменника, таблиця «Герой і природа», картки для інтелектуального завдання «Віднови послідовність подій».

Епіграф:

Джек Лондон - співець сильних та благородних  почуттів, яскравих вражень.

В. Биков, білоруський письменник

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. Бесіда на основі життєвого досвіду.

- Які твори ви вивчали на минулих уроках? («Хамелеон», «Товстий і тонкий» Антона Чєхова)

- Які ідеї прослідковуються у творах Антона Чєхова? (Ідея «Товстий і тонкий»: не поспішай хвалитися перед тим, хто домігся більшого, але і не слід принижуватися перед ним. Ідея «Хамелеон» — висміяти пристосуванство, чиношанування й лукавість чиновників, які навіть не замислюються над справедливістю.)

- Як ви розумієте поняття «сильна людина»? (Це людина яка має гарну фізичну силу, може піднімати важкі речі.)

- Чи однакові поняття «фізично сильна людина» і «духовно сильна людина»? (Ні) Чому? (Тому що людина може бути фізично сильною та витривалою, а при життєвих труднощах одразу «опускає руки», або навпаки – слабка фізично людина з легкістю може впоратися з будь-якими життєвими негараздами.)

- Чи зустрічали ви у своєму житті «духовно сильних людей»? У чому виявлялася їх сила?

- Чи вважаєте ви себе «сильними особистостями»? У чому це проявляється?

 

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2.1. Вступне слово вчителя.

- У зарубіжній літературі є письменники яких ми можемо назвати «духовно сильними», тому що вони пережили різноманітних важких життєвих обставини, щоб стати тими, ким вони стали. Одним із таких «духовно сильних» особистостей є Джек Лондон. На сьогоднішньому уроці ми розпочнемо ознайомлення з життєвим і творчим шляхом відомого  американського письменника, громадського діяча, соціаліста Джека Лондона. Його ім’я пов'язане із захоплюючими оповіданнями про сильних та мужніх людей, що кидали виклики долі, боролися із суворою природою Півночі, виявляючи силу духу й неабияку мужність. Розпочнемо ознайомлення з найвідомішим оповіданням Джека Лондона – «Жага до життя». Розглянемо довкілля у зв’язках з головним героєм. Дослідимо особливості творчої манери письменника на прикладі оповідання «Жага до життя». Визначимо проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

Отже, тема нашого уроку: «Джек Лондон «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Довкілля у зв’язках з головним героєм».

 

2.2. Робота з епіграфом.

- Епіграфом нашого уроку є слова білоруського письменника Василя Бикова: «Джек Лондон - співець сильних та благородних  почуттів, яскравих вражень».

- На вашу думку, які головні риси творчості Джека Лондона виділяє Василь Биков? (Василь Биков дає зрозуміти, що Джек Лондон писав про «сильних особистостей», людей наділених позитивними та благородними якостями.)

- Почувши даний вислів, які перші враження виникають у вас про митця? (Що це благородна людина, яка наділена позитивними якостями, сильна духом, оскільки тільки про таку людину можна так сказати)

- Василь Биков наголошує на тому, що Джек Лондон є «співцем благородних почуттів». На вашу думку, які можуть бути благородні почуття у людини? (справедливість, взаємодопомога, почуття власної гідності)

- В кінці уроку ми з вами повернемося до нашого епіграфу.

 

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу.

1.       Робота за портретом письменника.

•                   Зверніть увагу на портрет. Як ви могли здогадатися цей чоловік - Джек Лондон.
•                   Що найперше вам кидається в очі, дивлячись на портрет? (Його добрий, мудрий вид обличчя.)
•                   Яким зображений на портреті письменник? (Задумливим, серйозним, з приємною посмішкою.)
•                   Про що говорить погляд письменника? (Про те, що він мрійлива, міркуюча особистість.)
•                   Що ви можете сказати про зачіску, одяг Джека Лондона? (Зачіска згідно моди того часу, але досить збігається із зачіскою у сучасних чоловіків. Вдягнений серйозно, має краватку, яка має цікавий вигляд для нашого часу.)
•                   Як ви вважаєте, ким би могла стати людина з такою зовнішністю? (Письменником, музикантом, художником) Чому? (Тому що він має мрійливе обличчя, як будь-яка людина творчої професії.)
•                   Тепер давайте порівняємо наше уявлення про зовнішність письменника зі словесним портретом Джека Лондона з книги його дружини Чарміан Лондон: «Перше, що кинулося в очі й запам'яталося на довгі роки - це широко розкриті великі, прямі сірі очі, скромна, спокійна манера триматись і головне - достатньо великі красиві губи з особливими, глибокими, загнутими доверху куточками. І на усьому цьому якийсь відбиток чистоти й порядності».
•                   Чи погоджуєтеся ви з таким описом? Відповідь аргументуйте. (Так, тому що на портреті він саме так і виглядає, данні риси неможливо оминути, вони самі кидаються в очі.)

 

3.2. Розповідь вчителя про життєвий і творчий шлях Джека Лондона.

- Йому судилася рання слава одного з найвидатніших письменників Сполучених Штатів Америки. Джек Лондон (справжнє ім'я – Джон Гріффіт Чейні) народився 12 січня 1876 р. у Сан-Франциско в сім'ї фермера, який замінив йому батька. Рідний батько письменника, дивакуватий професор Чейні, був мандрівним астрологом, виступав з публічними лекціями, займався дослідженнями, давав приватні уроки. Звісно, Чейні не мав безпосереднього впливу на сина (він розлучився з дружиною до його народження), але, певне, саме від нього Джек Лондон успадкував творчу вдачу й любов до навчання.

3 дитинства майбутньому письменнику доводилося боротися за місце під сонцем. Родина його здебільшого бідувала, а спроби вітчима виправити становище були марними.

У дванадцять років Джек Лондон почав працювати. Однак заробіток був копійчаний, тож невдовзі хлопець вирішив стати устричним піратом. Позичивши триста доларів, він придбав шлюп і швидко навчився цьому ризикованому ремеслу, що й справді виявилося прибутковим.

Набуті в той час навички керування шлюпкою допомогли майбутньому письменнику найнятися матросом на корабель, що відпливав на лови морських котиків. Завдяки працьовитості, наполегливості, сміливості й щирості він завоював симпатію бувалих моряків. Однак зароблених грошей вистачило ненадовго. Повернувшись додому, він узявся до чорної роботи. Працювати доводилося шість днів на  тиждень, по тринадцять годин на добу, тимчасом зарплатня була такою мізерною, що родина ледь зводила кінці з кінцями.

У ті роки єдиною розрадою для Лондона стали книжки. Вони відкривали йому світ, сповнений сильних почуттів і глибоких думок, давали відповіді на запитання, що бентежили юну душу. Поступово розширюючи своє уявлення про життя, хлопець дедалі більше переконувався, що повинен багато чого навчитися, аби надолужити згаяне за роки мандрівок і пригод.

Самостійно засвоївши програму підготовчих курсів університету, Лондон став студентом. А незабаром трапилася подія, що змінила його життя: у Клондайку було знайдено золото. Країну охопила «золота лихоманка», і молодий Лондон, покинувши університет, приєднався до численної армії золотошукачів.

Перебувши в Клондайку довгу полярну зиму, він так і не знайшов золота, натомість здобув інший скарб - теми й сюжети для своїх майбутніх творів.

 

3.3. Бесіда за прослуханим матеріалом.

- Які факти біографії митця вас зацікавили? (Те що він з дванадцяти років вже працював, був мореплавцем та золотошукачем.)

- Яке справжнє ім’я Джека Лондона? (Джон Гріффіт Чейні.)

- Яку освіту отримав митець? (Займався самоосвітою, вступив в університет але не закінчив його.)

- Які риси характеру, на ваш погляд, допомогли Джеку Лондону стати письменником? (Трудолюбивість, наполеглевість, сила духу, творче сприйняття світу.)

- Що спонукало Джека Лондона звернутися до теми «золотої лихоманки» в Північній Америці? (Те, що Джек Лондон перебував у Північній Америці в цей час і так само як і інші брав участь у пошуках золота.)

- Чим можна пояснити письменницький інтерес Джека Лондона до сильних особистостей? Обгрунтуйте свою думку. (Тим, що, безумовно, він і сам був таким. Лондон знав, що тільки такі люди досягнуть успіху у житті.)

 

3.4. Постановка проблемного питання.

- В історії багато випадків, коли людина опинялася серед дикої природи і її головним завданням було виживання. Поміркуйте, якби ви опинилися на безлюдному острові або серед дикої природи, які б були ваші дії? А що у такій ситуації робив головний герой оповідання «Жага до життя» ви дізнаєтеся після ознайомлення з текстом.

 

3.5. Робота з теоретико-літературними поняттями.

В оповіданні Дж. Лондона є багато описів картин природи Аляски. Який термін має значення «опис природи»? Пейзаж може використовуватися в різних видах мистецтва. Запишіть визначення у зошити:

Пейзаж (фр. країна, місцевість) – зображення природи в різних видах мистецтва (література, живопис, музика, фотографія, декоративно-ужиткове мистецтво).

Пейзаж у літературі  –  опис природи в художньому творі.

 

3.6. Виразне читання ланцюжком першої частини оповідання Джека Лондона «Жага до життя», від слів «Вони ступали, кульгаючи…» до слів «Пакуючи клумак, він довго дивився на торбинку…», с. 142-147.

Волощук Є. В. Світова література : підручн. для 6-го класу загальноосвітн. навч. закл. К. : Генеза, 2014. 256 с.

 

3.7. Словникова робота.

- Які слова в тексті були для вас незрозумілі?

Кульгаючи – ідучи шкандибаючи.

Клунок – наповнена чимось дорожня торба, яку носять за плечима.

Валун – обточений дією води або льодовиків камінь великих розмірів, уламок гірської породи.

Шумовиння – білувата пухирчата маса, піна.

Каное – човен північноамериканських індіанців.

Факторія – торговельна контора і поселення європейських або північноамериканських купців у колоніальних країнах.

Дюйм – одиниця довжини, яка дорівнює 2,54 см.

Кисет – маленький мішечок для тютюну, який затягується шнурком.

Памороки - нездатність правильно судити про що-небудь.

Конвульсивно – з сильними корчами всього тіла, мимовільними скороченнями мускулатури тіла внаслідок ураження кори головного мозку.

Кварта – міра рідких та сипких тіл у деяких країнах, переважно трохи більша за літр.

 

3.8. Бесіда за змістом прочитаного.

- Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені оповідача.)

- З чого починається оповідання «Жага до життя»? (З того, що оповідач демонструє нам двох чоловіків які скоріше за все вже давно перебувають у поході.)

- Що трапилося з одним із чоловіків? (Переходячи річку він підвернув ногу.)

- Як звали другого чоловіка і які були його дії, коли товариш потрапив у халепу? (Чоловіка звали Біл, він не озираючись пішов далі, покинувши приятеля.)

- Знайдіть у тексті, що оточувало головного героя у скрутну хвилину? («З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки – нічого, крім безкрайньої страшної пустки…».)

- Які були перші дії головного героя? (Він взяв себе в руки, повільно пішов слідами Біла, знайшов їхню схованку де було невелике начиння для здобування їжі і також невелика кількість борошна.)

- Чи одразу зрозумів головний герой, що друг його кинув? (Ні, він був впевнений, що вони зустрінуться з Білом біля їхньої схованки.)

- Яке було харчування головного героя? Зачитайте з тексту. («Два дні в нього не було й ріски в роті, і вже хтозна-відколи він не наїдався досхочу. Раз у раз він нахилявся, зривав бліді болотяні ягоди, клав їх у рот, розжовував і ковтав. Пожива з тієї ягоди кепська - сама водичка та сім'я. Ягода одразу танула в роті, лишалося тільки гірке тверде сім'я. Чоловік знав, що з ягід нема ніякого наїдку, проте жував і жував, сподіваючись наїстися всупереч власному досвідові».)

- Скільки сірників було у головного героя і що він з ними зробив? (67, він розклав іх на три рівні пучечки.)

- Що довело головного героя до сліз? (Він був дуже голодним і побачив у калюжі рибку. Він довго мучався, щоб її дістати, але так цього і не зміг зробити.)

3.9. Робота в парах. Заповнення таблиці «Герой і природа».

- У вас на партах лежать таблиці «Герой і природа». Ваше завдання у парах заповнити цю таблицю. Питання наступні:

•                   Коли герой відчував біль, відчай і страх, був зраджений другом, яка природа його оточувала? («Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю без чітких обрисів, наче гуща.»;

«Він знову озирнув те коло світу, в якому залишився. Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в його очах нараз проблиснув страх»).

•                   Коли герой втратив орієнтири і був розгубленим, якою була природа? («Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар»; «Він видерся на пагорок і розглянувся довкола. Ніде ані деревця, ні кущика — саме тільки сіре море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі струмки. Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть проблиску сонця. Він не знав, де північ, і забув, якою дорогою прийшов сюди минулого вечора.»; «Спершу він плакав тихенько, далі вголос, і його ридання розлягалися над байдужою пустелею довкола»).
•                   Коли герой думав тільки про їжу і був у відчаї, що відбувалося з природою? («На ранок він змерз і прокинувся зовсім хворий. Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні. Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів. Поки він розпалив вогонь і нагрів води, повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху. Це вже був знак, що треба брати клумак на плечі і плентатися далі, він і сам не знав куди.»).

 

Подія, стан героя	Стан природи
Зрада друга (страх)	«Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю без чітких обрисів, наче гуща».
Втратив орієнтири, заблукав  (розгубленість); втеча риби в шпарину, лиса з куріпкою (безсилля)	«Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар».
Думки тільки про їжу (відчай)	«На ранок він змерз і прокинувся зовсім хворий. Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні. Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів. Поки він розпалив вогонь і нагрів води, повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху. Це вже був знак, що треба брати клумак на плечі і плентатися далі, він і сам не знав куди».

 

 

ІV. Узагальнення і систематизація здобутих знань.

4.1. Складання учнями «Сенкану».

- А зараз, складіть сенкан на тему: «Головний герой твору «Жага до життя»». Давайте пригадаємо правила складання сенкану:

Перший рядок неримованого вірша – всього одне слово, його тема, що позначається іменником.

Другий – складається з двох слів-прикметників або прислівників, що розкривають зміст теми, описуючи її.

Третій рядок утворюється трьома дієсловами або дієприслівниками, що описують дію, яка має безпосереднє відношення до теми сенкану.

Четвертий рядок – фраза, за допомогою якої творець висловлює своє ставлення до теми, при цьому це може бути як речення, складене учнем, або ж використання прислів'я, крилатого виразу та інше.

П'ятий рядок – утворюється всього одним словом, яке є певним підсумком. Найчастіше це просто синонім до теми вірша.

 

4.2. Інтелектуальне завдання «Віднови послідовність подій».

- Тепер попрацюйте самостійно. Вам необхідно відновити послідовність подій частини оповідання.

1) Уже тижнів зо два він не лічив днів…

2) Він зазирав у кожну калюжку і зрештою помітив у одній такій калюжі рибку з пічкура завбільшки.

3) Два дні в нього не було й ріски в роті……

4) Він ішов слідами товариша від болітця до болітця

5) Вони ступали, кульгаючи, до річки…

6) Той, що йшов позаду, посковзнувся на гладенькому валуні й ледве не впав…

7) О дев’ятій годині він боляче забив об каменюку пальця на нозі…

Відповіді: 5, 6, 1, 4, 3, 7, 2.

 

4.3. Інтерактивний прийом «Лови помилку».

- Я вам зачитую речення, якщо ви чуєте помилку – плескаєте в долоні. Потім необхідно буде виправити помилку.

- Джек Лондон народився в Англії (США, Сан – Франциско).

- Джек Лондон видатний англійський (американський) письменник.

- Справжнє прізвище Дж. Лондона – Семюел Клеменс (Джон Гріффіт).

- Джек Лондон отримав гарну освіту (в 12 років почав працювати).

- Д. Лондон ніколи не відвідував Клондайк (був золотошукачем на Клондайку)

- «Жага до життя» - це пригодницький роман (оповідання).

- Події оповідання відбуваються в Африці (на Півночі).

 

V. Підведення підсумків. Оцінювання.

5.1. Заключне слово вчителя.

- Отже, Джек Лондон був людиною наполегливою, працьовитою. Його твори відкрили американцям Північ. Джека Лондона як письменника цікавили яскраві  особистості, а суворі умови дикої Півночі давали можливість розкрити їх у своїй повноті.

Ознайомившись лише з частиною оповідання, можемо зробити висновок, що "Жага до життя" - це розповідь про мужню людину, яка вистоює  у таких страшних випробуваннях, як самотність, зрада друга та боротьба із суворою північною природою. А от чи вистоїть, чи виживе наш головний герой у цих жахливих умовах ви дізнаєтеся самостійно, дочитавши оповідання до кінця вдома.

 

5.2. Робота над епіграфом.

•                   Давайте повернемося до епіграфу нашого уроку. Давайте разом його прочитаємо. Епіграф нашого уроку: «Джек Лондон - співець сильних та благородних  почуттів, яскравих вражень»
•                   Наразі ви погоджуєтеся з цим висловом?
•                   Що б ви додали про митця від себе?

 

5.3. Оцінювання.

 

VІІ. Домашнє завдання.

1. Дочитати оповідання «Жага до життя» (с. 147-151).
2. Усно дати відповіді на питання на сторінці 152.
3. Виписати цитати до образу головного героя.