Джеймс Баррі - шотландський письменник. Життєвий шлях . "Пітер Пен". Презентація

Джеймс Баррі

Джеймс Баррі – шотландський драматург, письменник і журналіст, автор всесвітньовідомої дитячої казки «Пітер Пен».

Народився 9 травня 1860 року на околиці шотландського містечка Кіррімьюре, неподалік від міста Данді. Він був дев’ятою дитиною з десяти в родині простого ткача.

Після школи Джеймс прослухав підготовчий курс в академії Дамфріс, після чого був зарахований до Единбурзького університету, який закінчив у 1882 році. Після закінчення навчання він у 1883–1884 роках працював як музичний критик у редакції газети «Ноттінгем Джорнел» і співпрацював з багатьма лондонськими газетами до переїзду в Лондон в 1885, де він і прожив решту життя.

Визнання як журналіста прийшло до Баррі після опублікування серії нарисів, у яких зображалось життя маленького містечка в першій половині ХІХ ст. У 1888 році на основі цих нарисів виходить його книга «Ідилії Старих Вогнів» («Auld Licht Idylls»), проте життя, описане у цій книзі, було далеко не ідилічним.

Упродовж 15 років (1885–1900) Баррі займався літературною діяльністю. Він написав: невдалу мелодраму «Краще померти» («Better Dead» (1888)), біографічну книгу про матір «Маргарет Огілві» («Margaret Ogilvy» (1896)), кумедна книга про шкоду і задоволення від паління «Аркадія, моя любов».

Першим сценічним успіхом Баррі стала постановка драматургічної версії його «Маленького священика» (1897). Однак лише «Кволіті-стрит» («Quality Street» (1901)), блискуча комедія про життя Англії початку ХІХ ст., ввела його в коло видатних драматургів того часу.

Успіх закріпили такі п’єси: «Чудовий Крайтон» («Admirable Crichton» (1902)), «Пітер Пен» (1904), «Що знає кожна жінка» («What Every Woman Knows» (1908))

Баррі помер 19 червня 1937 року, не залишивши прямих спадкоємців. Перед смертю він передав всі права і доходи від Пітера Пена — дитячій лікарні на Грейт-Ормонд-стрит у Лондоні.

П'єса «Пітер Пен» вперше побачила світ 27 грудня 1904 року на сцені Театру Герцога Йоркського. А в 1911 році вийшла книжкою як повість-феєрія під назвою «Пітер Пен і Венді».

Джеймс Баррі придумав Пітера Пена для осиротілих хлопчиків своєї лондонської подруги Сильвії Левелін Дейвіс, яка рано овдовіла, а через кілька років після смерті чоловіка і сама померла. Діти Сильвії Левелін Дейвіс лишилися сиротами, і Джеймс Баррі взяв їх під свою опіку. Розповідаючи хлопчакам на ніч казки Джеймс Баррі вигадав історію про хлопчика, який не хотів ставати дорослим.

1906 року вийшла друком книжка «Пітер Пен у Кенсінгтонських Садах» — передісторія «Пітера Пена і Венді», де описуються події, що відбувалися з Пітером до того, як він опинився в країні Небувалії.

Про незгасний інтерес до творів Баррі свідчить велика кількість книг, написаних і виданих останнім часом, героями яких стали: Пітер Пен (J. E. Somma «After the Rain: A New Adventure for Peter Pan», "Peter David «Tigerheart»), Венді (Karen Wallace «Wendy»), Капітан Гак (J. V. Hart «Capt. Hook: the Adventures of a Notorious Youth») фея Дінь-Дінь (Gail Carson Levine «Fairy Dust and the Quest for the Egg»).

Найбільш відомими фільмами є мультиплікаційний фільм Уолта Діснея «Пітер Пен» (1953) і художній фільм Стівена Спілберга «Капітан Гак» (1991).

У 1912 р. у Кенсингтонському саду встановлений пам'ятник Пітеру Пену, пізніше такий самий пам'ятник з'явився у Ліверпулі і в Кіррімьюре — на батьківщині письменника. Небагато літературних героїв удостоювались такої честі.