Джон Бойн. «Хлопчик у смугастій піжамі» Зображення Другої світової війни крізь долі дітей і дорослих. Теми нацизму та Голокосту в повісті.
Інтегрований урок (зарубіжна література та історія) 7 клас
Мета уроку: дослідити тему протиставлення людяності світу насильства через характеристику головних героїв, розвивати навички аналізу художнього тесту, характеристики персонажів; навчати учнів висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються у творі, удосконалювати вміння творчого переказу та виразного читання прозового твору; сприяти вихованню кращих людських рис - вірності, мужності, толерантного ставлення до представників різних національностей; формувати духовно-емоційний світ школярів.
Очікувані результати: учні розуміють вплив війни на долю дітей та дорослих, характеризують персонажів, розвивають усне зв’язне мовлення, аналітичне та критичне мислення, творчу уяву; навички аналізу художнього тексту, навички виразного читання, коментування; висловлюють власні враження та думки
Основні терміни та поняття: націонал-соціалізм (нацизм), геноцид, Голокост, гетто
Обладнання: портрет Джона Бойна, тексти твору, фото, Образи Бруно і Шмуля»
Тип уроку: комбінований урок
Хід уроку
Усе це сталося дуже давно й ніщо подібне більше не станеться.
Не в наші дні й не в нашу історичну добу.
Дж. Бойн
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель зарубіжної літератури
Чи є майбутнє у нації, яка, завдячуючи байдужості, потроху забуває своє минуле, свідомо відрікається від історії свого народу? Звичайно, ні. Адже, щоб по-справжньому любити свій рідний край, треба досконало знати його історію, пам’ятати сторінки життя своїх предків. А якщо врахувати те, що наша багатостраждальна прадавня українська земля особливо багата на визначні події, що відіграли вагому роль і у світовій історії, то виникає нагальна необхідність зберегти і донести ці глибинні спогади до свідомості якомога більшої кількості людей. Саме такі знання є своєрідним місточком, що єднає батьків з дітьми, бабусь і дідусів з онуками. В історії народів світу є події, які залишили глибокий слід у пам’яті людській. До таких подій, безумовно, треба віднести Другу світову війну
. На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо говорити саме про ці події.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
(Запис в зашити)
Недаремно я вибрала цей твір, бо ми зараз також є тими, хто переживає війну
Хвилина мовчання
Слово вчителя. В історії народів світу є події, які залишили глибокий слід у пам’яті людей. Саме до таких подій відноситься Друга світова війна. Про неї та про жахи фашистського режиму написано чимало книг та знято кінофільмів. Роман ірландського письменника Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» присвячений саме цій темі.
ІІІ. Робота над темою уроку
1. Назвіть членів родини Бруно. Як вони ставилися до батькової нової роботи? Чи змінювалися їхні погляди протягом розвитку сюжету твору?
Члени родини Бруно:
- Що ми дізнаємося про Бруно?
- Якими були стосунки Бруно з батьками та сестрою на початку твору?
- Що стало першим переломним моментом у житті Бруно?
- Що найдужче лякає хлопчика?
- Як складаються стосунки героя з родиною після переїзду?
- Що саме зацікавило Бруно за вікном?
- Що він робить, щоб розкрити таємницю?
- Чи можлива дружба між Бруно та Шмулем?
- Чому, на вашу думку, такі різні хлопчики стали друзями?
Саме це спонукало Бруно пробратися на територію концтабору
3. Учитель історії про: - перші концентраційні табори, створені фашистами; - історія Голокосту; - визначення терміну «гетто». Ключовою темою - є тема Голокосту, масового знищення євреїв нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.
голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, Друга світова війна -- глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори. Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Загальні людські втрати коливаються між 50 й 80 мільйонами осіб.
Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом. Голокост — геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв.
Нацизм – ідеологія фашистської Німеччини, яка вважає німців «вищою расою», що дає їм право захоплювати чужі землі і проводити політику геноциду.
Геноцид – Знищення народів за національними, расовими або релігійними мотивами. Гетто – частина міста, виокремлена для проживання євреїв (далі створення концентраційного табору) Антисемітизм – це вороже ставлення до євреїв. Концтабір -- це табір-в’язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.
Фаши́зм -- політична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти ворогів, ідея постійної війни і панування.
Повідомлення про концтабори Другої світової війни. Концтабори Освенціма – це місце мученицької смерті мільйонів людей у період Другої Світової війни. Найбільший гітлерівський концтабір на окупованій території Європи, в якому здійснювалися плани знищення інших націй, головним чином євреїв, яких звозили сюди з різних країн, і поляків. Саме тут, у Освенцімі, проводилися найстрашніші експерименти над людьми. Число жертв складно визначити – мова йде про понад півтора мільйони жертв. На території Третього рейху було понад 10 тис. концтаборів. Освенцім (нім. Auschwitz, пол. Oświęcim) — один із найбільших нацистських концтаборів існував з кінця травня 1940 до січня 1945 у польському місті Освенцімі. Це був цілий комплекс, який складали: Аушвіц І (нім. Auschwitz I), адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) (нім. Auschwitz II (Birkenau)), "табір смерті"; Аушвіц III (нім. Auschwitz III (Monowitz)), табір праці. Першим, 1940 року, був побудований концтабір Auschwitz I в межах міста Освенцім. Перші групи в'язнів привезли туди на початку червня 1940 року. Від колишнього концтабору збереглися блокгаузи і ворота з написом «Arbeit macht frei” (Робота дає свободу). У частині блокгаузів розташувалася експозиція державного музею Auschwitz-Birkenau, де представлені приголомшливі, жахливі свідчення геноциду, фотографії та документи, а також предмети особистого користування, відібрані у жертв. 1942 року на околиці Освенціма з метою розвантаження перенасиченого основного табору був побудований другий концтабір – Auschwitz-II-Birkenau. Біркенау був набагато більшим за Аушвіц І, крізь його ворота пройшло набагато більше людей. Вмісткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20 тисяч жертв кожного дня. До сьогодні збереглося лише декілька блокгаузів і руїни крематоріїв, де масового знищували людей у газових камерах. Заручниками концтабору стало і понад 14,5 тисяч вихідців із території України.
Учитель зарубіжної літератури
Роман ірландського письменника Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» присвячений саме цій темі, але він вирізняється незвичною подачею матеріалу. Тут про голокост – найстрашніший геноцид в історії людства – розповідається з уст дитини. Усі жахіття, що відбувалися в Німеччині у ті часи, автор показує через сприйняття дев’ятирічного німецького хлопчика Бруно. В подальшому ми знайомимось з єврейською дитиною - Шмулем. Їхня дружба була незвичайною, а доля містичною та трагічною.
Проектна робота.
Порівняльна характеристика Бруно та Шмуля
Клас ділиться на 2 групи, діти отримують ватман із зображенням хлопчиків та набір слів для характеристики героїв. Учні вибирають слова і приклеюють на ватман. Представник із групи, на дошку, поміщає свою частину проекту, коментує і мотивує вибір своєї групи. До першої частини проекту, діти із другої групи, прикріплюють свій проект та коментують свій вибір. Спільно вирішують, та доповнюють проектну роботу, що ж поєднувало цих хлопчиків.
Що у творі символізує смугаста «піжама» ?
У творі смугаста «піжама» символізує невинність і беззахисність жертв нацистського режиму. Це вбрання носять ув’язнені концтабору, включаючи Шмуля, друга Бруно. Цей одяг позначає їхню ідентичність як ув’язнених, які позбавлені своїх прав і людської гідності. Смугаста «піжама» символізує страх, страждання та дегуманізацію, що випробовували люди в таборах смерті.
Що у творі символізує паркан, огорожа?
Паркан розділяє світ Бруно- безпечний, дитячонаївний – і світ Шмуеля – жорстоке, нелюдське життя в концтаборі. Це символ кордону між тими хто має владу, і тими , кого її позбавили. Це символ розділення у творі, нелюдскість спричинену ненавистю та ідеологією, але водночас показує, що ці поділи штучні перед очима дітей.
Ідея твору. Кожна людина має однакову цінність.
Робота з епіграфом до уроку.
Слово вчителя.
Звернімось до епіграфу нашого уроку
«Усе це сталося дуже давно й ніщо подібне більше не станеться. Не в наші дні й не в нашу історичну добу.»
Дж.Бойн
Саме такими словами автор закінчується твір. І у фінал твору автор вкладає головну ідею ‒ ніколи знову не повторювати тих жахіть, через які пройшло людство у першій половині XX століття.
А чи можемо ми сказати, що ті страшні події залишилися в минулому?
Перегляньте світлини і скажіть, коли відбуваються ці події?
На дошці 3 фото, які допоможуть вам дати правильну відповідь.
- Фото бійців ЗСУ - Фото табору в Оленівці - Фото військових дій
Так дійсно це реалії нашого сьогодення. І ми з вами є свідками страшного злочину знищення української нації.
Паралелі між подіями Другої світової війни і російсько-української війни можна провести в контексті агресії, порушення міжнародного права і гуманітарних катастроф. Обидві війни характеризуються вторгненням на територію суверенної держави, масовими вбивствами, депортаціями і руйнуванням інфраструктури. Як і під час Другої світової війни, у російсько-українській війні страждають мирні жителі, зокрема діти, жінки і старі люди. Обидві війни залишають глибокі рани на суспільстві і вимагають міжнародного втручання для відновлення миру і справедливості.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
Підсумкове слово вчителя.
Сьогодні ми знову доторкнулися до сторінок роману Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі». Це не просто чергова книга в нашому житті, вона нас наводить на роздуми, навчає і повчає, перш за все, бути людьми, цінувати життя, рідних та людей які нас оточують, незважаючи на національність та віру. Щоб людство не забувало про страшні наслідки війни, і робило все можливе щоб ніхто, ніколи не переживав того, що випало на долю цих маленьких людей. Але, як бачимо, дійсність зовсім інша…
Трагічний фінал роману "Хлопчик у смугастій піжамі" є яскравим і болючим відображенням злочинів фашизму. Головний герой, Бруно, потрапляє до концтабору разом зі своїм другом Шмулем, навіть не усвідомлюючи, що відбувається навколо. Він вважає табір якимось місцем для життя, а смугастий одяг – просто формою, яку носять люди по інший бік паркану. Його смерть у газовій камері символізує абсурдність і жорстокість нацистського режиму, який не щадив нікого – навіть дітей. Парадоксально, що син нацистського коменданта стає жертвою тієї ж системи, яку створив його батько. Це підкреслює сліпоту дорослих, які виправдовували нелюдські злочини, не замислюючись над їхніми наслідками. Через історію Бруно автор показує трагедію всіх безневинних жертв Голокосту. Дитяча наївність і віра в добро стикаються з реальністю геноциду, де людське життя нічого не варте. Цей фінал змушує читача замислитися над тим, до чого може призвести фанатизм, ненависть та війна.
Інтерактив «Дерево миру»
Учні отримали паперові листочки і записують слова, які є для них протилежністю війни (мир, дружба, добро, родина, дитинство), прикріплюють їх до «дерева миру»
V. Повідомлення домашнього завдання
Моделювання ситуації. Чи можна було запобігти трагічному фіналу історії? Якщо так, то як?
Учитель історії та літератури (разом)
Мирного усім дня!