Розробка уроку з української літератури у 6 класі на тему "Емма Андієвська. Життєпис письменниці. «Казка про яян»".
Мета уроку: ознайомити шестикласників із життєписом Емми Андієвської; навчити вдумливо читати твір «Казка про яян»; розвивати критичне мислення та увагу; виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги і підтримки.
Тема. Емма Андієвська. Життєпис письменниці. «Казка про яян».
Мета: ознайомити шестикласників із життєписом Емми Андієвської; навчити вдумливо читати твір «Казка про яян»; розвивати критичне мислення та увагу; виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги і підтримки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами критичного читання та мислення.
Обладнання: підручники, портрет Е. Андієвської, запитання для літературного диктанту, «Карта персонажів».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
1. Організаційний момент.
Вступне слово вчителя
Дорогі діти, чи відоме вам ім’я та прізвище Емми Андієвської, чи чули ви щось про цю письменницю раніше, чи, може, читали її твори? (Відповіді учнів: «ні», «я читала її казку про яян, вміщену в нашому підручнику», «я бачила це прізвище, гортаючи сторінки підручника»…)
Добре, що хоч дехто читає твори наперед. Отже, усім вам, діти, слід працювати над своєю увагою і пам’яттю та більше читати.
А зараз давайте уважно прочитаємо статтю, вміщену у вашому підручнику, у якій розповідається про цю чудову жінку – Емму Андієвську, яка написала багато повчальних творів для дітей.
Робота з підручником
Учні читають мовчки статтю про Емму Андієвську (с. 163).
Літературний диктант
1. Ким вважається Емма Андієвська? ( письменницею, художницею)
2. Де народилася письменниця? ( м. Сталіно, нині Донецьк)
3. Куди згодом переїхала родина Е. Андієвської? ( м. Вишгород під Києвом )
4. Що полюбила письменниця, живучи в центральній частині України? (український народ, його мову та культуру)
5. Куди довелося переїхати Еммі Андієвській у 1943 році? (у Західну Європу, у Німеччину)
6. У яких країнах довелося побувати письменниці, живучи за кордоном? (у Франції та США)
(Кожна правильна відповідь оцінюється 2 балами)
- Що іще слід додати до відтвореного у літературному диктанті?
(Відповіді учнів: «Андієвська – незвичайна жінка, як і її творчість: малюнки, художні твори», «її твори казкові, незвичайні», «вона пише вірші і великі прозові твори», «а ще вона займається перекладом творів античної літератури», «Андієвська і зараз живе у Німеччині»)
- А які твори створює Емма Андієвська останнім часом? (Казки)
- Я гадаю, що казки – це улюблені твори усіх дітей, і сьогодні ми познайомимося з однією казкою, створеною для вас Еммою Андієвською.
2. Актуалізація знань учнів.
- Отже, ми будемо читати твір Емми Андієвської «Казка про яян». У ній розповідається про пастушка та його пригоди у великому казковому місті. Я гадаю, ви всі знаєте, кого називають пастушками. Але перед початком читання я б хотіла перевірити, чи вмієте ви фантазувати. Скажіть мені, яким ви уявляєте казкове місто, хто його мешканці, які вони тощо, а я буду записувати все на своєрідній карті, яка має назву «Семантична».
Метод «Семантична карта»
- Це незвичайне місто, у ньому якісь дивні будинки.
- І люди у ньому теж живуть дивні.
- Як я повинна розуміти слово «дивні»?
- Будинки мають незвичайну форму, це можуть бути старовинні палаци чи споруди різної форми, наприклад, круглі чи конусовидні.
- У тих будинках немає ні вікон, ні дверей.
- А люди ж які?
- Німі, глухі, сліпі.
- Вони схожі на інопланетян.
- Їхня мова схожа на якісь дивні звуки чи на спів пташок.
- Тобто ви гадаєте, що вони не схожі на нас із вами тільки зовні і мовою? А які їхні вчинки?
- Дивні, як і вони.
- Добре, погляньте, що ж за карта у мене утворилася.
СЕМАНТИЧНА КАРТА
Німі, сліпі, глухі |
Не мають ні вікон, ні дверей |
- А тепер я хочу, щоб ви подумали про такі слова: «місто», «люди», «будинки», «вчинки». Яку історію ви можете придумати з такими словами?
Метод «Припущення на основі запропонованих слів»
- Об’єднайтесь у пари та складіть історію, яку потім озвучить один із вас. Даю вам 5 хвилин.
- Хто хоче зачитати свою історію?
Учень 1. У невеликому казковому місті жили незвичайні люди, які були схожі на інопланетян. Вони весь час будували будинки без вікон і дверей.
Учень 2. У казковому місті жили люди з різними фізичними вадами: одні не чули і не вміли розмовляти, інші нічого не бачили, тому вони ніколи не спілкувалися. А вчинки їхні були дуже дивними, як і будинки, у яких вони жили, бо люди їх часто руйнували, а потім будували інші – ще дивніші і незвичайніші.
- Добре, дякую, але дехто запозичив дещо у Емми Андієвської, бо, мабуть, прочитав її казку, і ми нарешті теж почнемо читати.
3. Побудова знань учнів.
- Отже, зараз ми почнемо читати казку, у якій, як я уже казала, розповідається про пастушка, який потрапив у незвичайне місто і познайомився там із дивними людьми, пізнав їхню мову і вчинки. Ви будете читати мовчки та робитимете зупинки там, де я говоритиму. Перед кожною частиною я ставитиму вам запитання, а ви читатимете і знаходитимете на нього відповідь. Таке читання називається «спрямованим».
Метод «Спрямоване читання»
- Будь ласка, прочитайте перший абзац оповідання-казки та знайдіть відповідь на запитання: як пастушок потрапив у місто.
Учні мовчки читають і зупиняються. Учитель повторює запитання: як пастушок потрапив у місто.
Учень. Біжучи за козою, пастушок послизнувся на камені і упав у глибоке провалля. Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста.
- А як ви гадаєте, чому так трапилося, що упав у провалля, а опинився у місті?
Учениця. Можливо, він дуже забився, втратив свідомість і пам’ять, і тому високі скелі йому видалися схожими на будинки – вежі.
Учень. Або пастушок був фантазером і, побачивши навколо себе високі скелі, почав уявляти, що потрапив у велике місто з високими будівлями.
- А зараз читайте наступні 8 абзаців і дізнавайтеся, які люди населяли те місто.
Учні продовжують читати, потім зупиняються, учитель повторює запитання: які люди населяли те місто.
Учень. Ті люди були яянами. Кожен із них будував свою вежу, і ніхто нікого не чув, бо вважав себе найрозумнішим, бо вміє і знає все найкраще.
Учениця. Харчувалися ті люди власним «я», коли ж воно вичерпувалося, яянин помирав.
- А хто ж розповів про все те пастушкові?
Учень. Старенький дідусь, який не був справжнім яянином, бо потрапив у місто теж випадково: він випав за борт корабля під час сварки.
Учень. Дідусь іще дав зрозуміти пастушкові, що йому теж потрібно починати будувати свою вежу і поступово перетворюватися на яянина, бо вийти з цього міста він не зможе.
- Продовжуйте читати наступні 9 абзаців, а потім дасте відповідь на запитання: чи можна все-таки вийти з міста. І будьте готові зачитати вголос те речення, що могло допомогти пастушкові.
Учні продовжують читати, зупиняються, вчитель повторює запитання: чи можна вийти з міста.
Учень. Так, можна. Потрібно лише біля однієї із семи брам, які зачиняють місто, сказати коротеньке слово «ти».
Учениця. Але яяни не можуть його вимовити, бо у їхніх вустах воно завжди обертається на «я».
- Зачитайте, будь ласка, речення, яке промовив пастушок, сподіваючись, що воно йому допоможе.
Учениця. «Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити».
- Дякую. Давайте дочитаємо казку і дізнаємося, чи вийшов пастушок із дивного міста.
Учні читають останні 2 абзаци, учитель повторює запитання: чи вийшов пастушок із дивного міста.
Учень. Так, вийшов. Після його слів сталося диво: брама навстіж відчинилася, бо ніхто раніше не звертався до неї так чемно.
Учениця. А ще він виніс на плечах замість старого дідуся, який йому розповів про те, як можна вийти, мішок із самоцвітами.
4. Консолідація знань.
- А тепер, діти, давайте поміркуємо про персонажів цього твору. Будь ласка, об’єднайтеся знову в пари, оберіть двох персонажів – пастушка і яянів, адже вони є збірним образом, і заповніть своєрідну карту.
Метод «Карта персонажів»
- Впишіть імена персонажів у відповідні комірки – прямокутники, а далі у кола чи овали напишіть характеристику кожного персонажа, нижче у прямокутниках чи квадратах наведіть цитати із тексту, що підтверджують ту характеристику. По завершенні роботи хтось із вас зачитає «карту».
Один учень зачитує карту, складену в парі.
- А зараз я хочу, щоб ви уявили себе пастушком. Чи так само вчинив би кожен із вас?
(Учні відповідають коротко, що вчинили б так само, бо ніхто не хоче жити так, як яяни, не спілкуючись з іншими. Адже спілкування – це насолода. А ще тому, що бути добрим значно краще, ніж байдужим і самозакоханим)
- Отже, давайте визначимо тему та ідею «Казки про яян».
Учень. Тема твору – розповідь про пастушка, який потрапив у казкове місто.
Учениця. Ідея – заклик бути добрими, ввічливими, тактовними, вміти не тільки говорити, а і слухати, дослухатися до думки інших.
- Молодці! А зараз давайте складемо сенкан про пастушка.
5. Підсумок уроку.
Метод «Сенкан»
Пастушок.
Добрий, ввічливий.
Цікавиться, діє, допомагає.
Він – справжня Людина.
Герой!
6. Оцінювання роботи учнів на уроці.
7. Домашнє завдання.
Опрацюйте статтю про притчу та запитання, подані після неї (с. 167). Дайте письмову відповідь на одне із запитань (3 або 4), поданих на с.166 після «Казки про яян». Складіть власну притчу про людські стосунки.
Додаток до уроку
КАРТА ПЕРСОНАЖІВ
Пастушок