Урок "Конкурс на кращого декламатора поезії Т.Г.Шевченка"

Про матеріал

1.Розповідь учителя з елементами бесіди.

2.Розминка органів мовлення.

3.Прослуховування запису вірша Т.Шевченка «Чи то недоля, чи неволя…»

4.Конкурс декламаторів.

Перегляд файлу

Урок№

ТЕМА: « Урок виразного читання.Конкурс на кращого декламатора поезії Т.Г.Шевченка»

МЕТА: удосконалювати вміння виразного читання, повторити особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи тощо); навчити учнів виразного читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії; розвивати усне мовлення школярів, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку декламаторських здібностей; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки, любов до слова, рідної мови, народу, країни; прищеплювати інтерес до результатів власної праці.

Теорія літератури: повторити особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т. Шевченка,  виставка «Кобзарів», крилаті вислови з творів поета,відеофільм «Шляхами Великого Кобзаря», запис виступу Б.Ступки.

                     ХІД УРОКУ

І.Етап орієнтації

Вступне слово вчителя. Звучить музика.+ презентація про Т.Г.Шевченка

Слово вчителя

Дорогі діти! Рада вітати Вас.

 Напевно, в Україні немає людини, яка б була байдужою до поетичного слова Шевченка – великого сина нашої землі, геніального поета, творчість якого ніколи не перестане хвилювати і вчити, вчити любити свій край, свій народ, вчити бути чесним, вірним, мужнім. У цьому ми переконались, вивчаючи біографію митця, його поетичні твори. Цей урок присвячується пам'яті безсмертного Кобзаря.

  «Хвилинка мудрості» (вибрати із запропонованих висловлювань мудрих

людей ту, що стосується Шевченка)

·        «Він осягнув глибину людської душі і висоту Всесвіту» (зап.у зош.)

·        «Його поема – самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх

троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського

козацтва 18 ст…»

·        «Він «вічний революціонер», український Мойсей, співець свободи, невтомний Каменяр»

ІІ.Етап ціле покладання.

Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

 -Сьогодні на уроці ми вирушимо у подорож під назвою «Світ виразного поетичного слова». Ми зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови.

  • А які ж Ваші очікування від сьогоднішнього незвичайного уроку? Звучать відповіді учнів.

Автором безсмертних поетичних рядків, які будуть звучати на нашому уроці,  є Т. Г. Шевченко, наш Великий Кобзар,Його ім'я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок. І з роками Шевченкове слово стає все ближчим, все дорожчим.

«Кобзар» є в кожному домі, він друкується мільйонними тиражами, десятками мов, але все одно в книгарнях не залежується. Люблять, шанують у нас геніального поета, художника, мислителя.

  • А що ви знаєте про великого поета? Звучать відповіді учнів.

Священним обов'язком для кожного митця є особисте слово про Кобзаря. Тож і маємо сьогодні величезну мистецьку Шевченкіану: у поезії й прозі, у бронзі й дереві, у листівках і на великих полотнах...

ІІІ.Етап проектування.

1.Розповідь учителя з елементами бесіди. 

2.Розминка органів мовлення.

3.Прослуховування  запису  вірша Т.Шевченка «Чи то недоля, чи неволя…»

4.Конкурс декламаторів.

 ІV.Етап організації виконання плану .

1.Розповідь вчителя з елементами бесіди. 

Учитель: Завдання поезії — розтривожити душу, примусити лю­дину відгукнутися. Справжня поезія — неповторна. Це не завжди означає виняткову оригінальність чи сміливий експеримент. Поезія може розповідати і про цілком знайомі, буденні речі звичай­ними словами, але розкривати їх по-новому, давати нам но­вий погляд. Поезію та звичайне мовлення можна порівняти з алмазом та графітом. І дорогоцінний камінь, і темно-сірий мінерал складаються з однієї і тієї ж речовини — вуглецю, але атоми в їхній структурі поєднані по-різному. Так само і поезія може складатися з цілком звичайних слів, які ми чуємо щодня, але поєднувати їх по-новому, створюючи досі небачені словесні коштовності. Творчість поета саме і поля­гає у тому, щоб знайти цей новий, неповторний, ніким ще не випробуваний спосіб поєднання слів, який може вразити читача, знайти шлях до його душі і залишити у ній слід. Змі­нити щось у людині назавжди.

Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості. Однак згадаймо слова героя великого роману: «Рукописи не горять». І навіть че­рез тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна.

Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору.

-А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?

  • Що ми розуміємо під виразністю читання? (Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору )
  • Які засоби виразного читання ви знаєте? ( Це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси)
  • Чим повинен володіти читець під час виразного декламування твору перед аудиторією? (Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами)
  • Для чого необхідно знати специфіку техніки виразного читання? (В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання)
  • Яка роль надається розділовим знакам під час виразного читання? (Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст )
  • Чому в процесі читання потрібно дотримуватись пауз? (Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість )
  • Як на вашу думку, для чого читцеві під час виконання того чи іншого твору необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його героїв? (Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів )
  • Яке значення приділяється інтонації під час виразного читання? (Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фрази)

Дякую! Дуже приємно вчити таких розумних дітей!

2.Підготовка до виступу перед слухачами «Розминка органів мовлення»

Вправа 1. На рахунок „раз” – розтягніть губи в усмішку, не оголюючи зубів; на „два” – витягніть губи щільною трубочкою уперед („хоботок”); на „три”. „чотири”, „п’ять”, „шість ”– рухайте „хоботком” почергово вправо, вліво, вверх, вниз; на „сім” – знову усмішка; на „вісім” – висхідне положення. Можна також зробити кілька кругових рухів „хоботком” за годинниковою стрілкою, а потім проти неї. Повторіть вправу 3-4 рази.

3.Прослуховування  запису  вірша Т.Шевченка «Чи то недоля, чи неволя…» у виконанні незабутнього нашого артиста Богдана Ступки.

4.Конкурс декламаторів.

Учитель :А зараз переходимо безпосередньо до конкурсу. У кожного Шевченко – свій,  тому і вірші ви обрали самі, керуючись власними уподобаннями та міркуваннями. Перед виступом не забудьте нам їх озвучити.  Також у вас є пам’ятки « Як навчитися виразно читати віршовані твори» та «Пам’ятки декламатора». Звертайтеся до них у разі потреби.

А я представляю вашій увазі журі, яке і виявить  кращого декламатора поезії.

Отже, вкладіть у своє читання усю душу, передайте суть написаного колись Великим Кобзарем.

  • Звучать виступи учнів.
  • Дякуємо Вам за виступи, журі підведе підсумки і ми почуємо результат

ІV.Контрольно – оціночний етап

Рецензування відповідей. Слово журі. Нагородження кращого читця.

Всі ви, я думаю, прекрасно пам’ятає рядки Т. Шевченка: «Ну, що б, здавалося, слова.. Слова та голос – більш нічого.. А серце б'ється-ожива, як почує.. Знать, од Бога, і голос той, і ті слова ідуть між люди…» Чарівну силу слова, я думаю, ви ще раз відчули сьогодні…. Тож не втрачайте і не забувайте цього відчуття якомога довше.

 

 

 

1

 

doc
Додано
10 травня 2018
Переглядів
1179
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку