Едгар По ─ засновник жанру детективу у світовій літературі. Сюжет і композиція оповідання «Золотий жук»

Едгар По ─ засновник жанру детективу у світовій літературі. Сюжет і композиція оповідання «Золотий жук»

Мета:

-навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю американського письменника Едгара По, показати багатогранність його особистості; дати теоретичні поняття про детектив і охарактеризувати особливості детективів письменника; допомогти зрозуміти поняття «точка зору» та значення прийому «розповідь у розповіді»;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

─ Кажуть, що романтики несуть у життя мрії про прекрасне, які не дають світові загинути в мороці протиріч і труднощів. У своїй уяві вони живуть у дивовижній країні чудес, де панує гармонія, і прагнуть подарувати їх звичайним людям. Деякі люди їх розуміють, сприймають, а інші, навпаки, сміються й вважають божевільними. Та невже політ душі — це божевілля? Мабуть, що ні.

Одним із таких, хто сприймав світ більше душею, аніж розумом, був американський поет, критик, новеліст Едгар Аллан По. Людина, що все життя шукала прекрасне й з тривогою запитувала себе й інших: «Де той край, край золотий Ельдорадо?» Як ви знаєте, Ельдорадо — це не просто країна казкових багатств, а й чудесних мрій, де панують добро, щастя, справедливість. А саме цього й бракує іноді нашому життю сьогодні.

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа та завдань уроку

1. Слово вчителя

─ Епіграфом уроку слугують слова відомо французького поета Шарля Бодлера, який займався вивченням творчості американського письменника й присвятив йому декілька статей. «Мій краю запашний, о, як далеко ти!» Саме ці слова, на нашу думку, виражають основні тенденції творчості Е. По — пошуки прекрасного в житті.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

─ Доля великих поетів завжди овіяна легендами. Серед легенд, пов'язаних із історією життя Е. По, є декілька, які вигадав він сам. Оскільки письменник захоплювався життям Дж. Байрона, то дуже хотів, щоб сучасники бачили і в ньому романтичного поета. Він, напевне, не мав надії стати поряд з Дж. Байроном, але підсвідомо прагнув наблизитися до нього. І тому Е. По вигадував себе і власну біографію. Головними авторами легенд, до речі, були недруги Е. По, а переважна більшість нападок була спрямована не проти віршів, новел, журнальних статей, а проти нього. Так, Руфус Грізволд, баптистський священик, укладач різних антологій і літературний душоприказник Едгара По, в руках якого по смерті письменника опинився його архів, знищив одні документи, вигадав інші та підробив треті.

2.Портрет письменника

Учитель. Біограф писав про трирічного Е. По: «Це був вродливий м кий хлопчик з великими темно-сірими очима на усміхненому личку, обрамованому кучерявим темно-каштановим волоссям...»

Е. По прожив 40 років. Фото з архіву біографа Бетмана зроблено у 1848 р. Письменнику залишилося жити лише рік. Життя минуло. На фото ми бачимо великі очі, кучеряве волосся, але немає безтурботної посмішки. В очах — печаль, яка віддзеркалює тяжке, трагічне життя письменника.

3.Виразне читання учнем балади Е. По «Ельдорадо»

Молодий та стрункий

Вершник мчав навпрошки,

В дощ і в спеку прямуючи радо;

їхав поночі й вдень,

Ще й співав він пісень,—

Прагнув землю знайти Ельдорадо.

Стільки років блукав,

Що вже й сивий він став,

Вже утратив і силу, й принаду,

Скрізь об’їздити встиг,

Та в блуканнях отих

Не знайшов він землі Ельдорадо.

На котрімсь із шляхів

Раз він привида стрів,

Може, в нього він знайде пораду:

«Чи не знаєш хоч ти,

Де я можу знайти

Землю ту на ім’я Ельдорадо?»

Каже привид: «Поглянь,—

Там, де обрію грань,

Видко гір нерухому громаду;

Отуди твоя путь,

Щоб аж їх перетнуть,

Якщо хочеш знайти Ельдорадо!»

4. Постановка проблемного питання

Учитель. Баладу «Ельдорадо» Е. По написав незадовго до смерті. Цей твір є ніби узагальненням усього життєвого шляху письменника, його творчим образом. Що ж це за країна Ельдорадо, яку шукав митець? І чи знайшов він її? Перекладач Г. П. Кочур дав таку примітку до твору: «Ельдорадо — легендарна країна золота й дорогоцінного каміння, яку розшукували в Америці іспанські завойовники». Та чи тільки золото, матеріальні цінності шукав герой Е. По?..

5.Бесіда на сприйняття вірша Е. По «Ельдорадо»

- Як ви гадаєте, що ж розумів поет під словом Ельдорадо? (В Америці початку XIX ст. розпочалася справжня золота лихоманка. Багато людей вирушали на пошуки золота. Однак ліричний герой Е. По шукає не матеріальні, а духовні цінності: край свободи, мрії, щастя, високих ідеалів. Цей край існує лише в його уяві.)

- Що свідчить про нематеріальну природу Ельдорадо Е. По? (Переплетіння реального і фантастичного у вірші — зустріч героя з привидом; образи руху — мандрівка лицаря, привид теж «мандрівний».)

- Чи досяг ліричний герой своєї мрії? Чи відмовився від неї? (Ліричний герой усе життя шукав свою мрію, але він так і не досяг її, проте пошук незнаного становив сенс його буття.)

6.Узагальнення відповідей учнів учителем

— Справді, Едгар По усе своє життя шукав чарівне Ельдорадо — не золото, не багатство, а світ краси, думки, мрії, що міг існувати лише в мистецтві. Тому у своїй творчості він відкривав небачені простори фантазії, нові береги людського розуму й уяви. Ми переконаємося у цьому, читаючи оповідання «Золотий жук». Однак спочатку ми ближче познайомимося із самим письменником.

7. Розповіді заздалегідь підготовлених учнів-бібліографів про життєвий і творчий шлях Едгара По.

1-й учень.Едгар Аллан По народився 19 січні 1809 року в Бостоні у сім’ї акторів. Його батько, Девід По, ірландець за походженням, залишив сім’ю. Мати, англійка Елізабет Арнольд По, була талановитою та популярною актрисою. Але в кінці 1811 року вона захворіла й померла зовсім молодою. Трьох дітей розібрали добрі люди. Едгара взяв до себе місцевий торговець тютюном бездітний Джон Аллан.

Він добре піклувався про хлопчика, дав йому гарну освіту. Та з роками палка натура Едгара не завжди знаходила розуміння поміркованого Джона Аллана. Не рідко це призводило до суперечок. До того ж батька дратувала необхідність сплачувати «борги честі» прийомного сина. Не сприймав він також і захоплення Едгара поезією. На деякий час батько і син посварилися й навіть розірвали стосунки. Але чвари чергувалися з примиренням.Два роки Едгар пробув в армії, хоча військова кар’єра його не вабила. Великим було бажання писати. По спромігся надрукувати декілька невеликих поетичних збірок, в яких автор відходив від буденності й поринав у прекрасну вигадану реальність, в якій йому дихалося легше.

2-й учень.Літературне визнання прийшло до письменника-початківця у 1834 році, коли було надруковане оповідання «Рукопис, знайдений у пляшці».

Навесні 1834 року помер містер Аллан, навіть не згадавши Едгара у заповіті. «Оскільки я не був навчений ніякій професії й виховувався в очікуванні ба -гатого спадку, то це був жорстокий удар, що майже зламав мене»,— з сумом сповіщав По одному з родичів. І тепер він повністю поринув у працю. По пише і надсилає свої оповідання в журнали, які із задоволенням їх друкують. У грудні 1835 року По стає редактором журналу «Сетердівізітер». Того ж року забирає до себе тітку рідного батька міссКлемм з донькою Віргінією. Наступної весни Едгар з Віргінією побралися. Кажуть, що вона була чарівною молодою жінкою, відданою своєму чоловікові, втілювала в собі кращі моральні й фізичні риси улюблених героїнь По. Здавалося, що письменник став нарешті щасливим. Втім, це тільки на перший погляд. Робота, сім’я, напружені стосунки з видавцями журналів — усе це вимагало великих душевних сил. До того ж По надзвичайно боляче реагував на кон’юнктурні замовлення. Він з усієї сили намагався примирити справжнє літературне служіння зі смаками масової публіки.

3-й учень.У своїй творчості письменник виявив глибокі знання мистецтва і більшості галузей сучасної йому науки. Він був обізнаний у математиці, хімії, біології, психології, фізиці, філософії, знався на теорії ігор, повітроплаванні, мореплавстві тощо. Цікавився По й парапсихологією, містикою. Це знайшло відображення не тільки у вчинках його складної натури, а й на сторінках творів. Його цікавлять порухи людської душі в різних ситуаціях. Саме тому він переносить своїх героїв у виняткові зовнішні або психологічні обставини. Письменника приваблює метод логічних роздумів над вчинками людей. За словами російського письменника Ф. Достоєвського, «У Е. По є одна риса, яка зовсім відрізняє його від усіх інших письменників і є однією із визначальних його особливостей — це сила уяви». Саме уява й переносила По в інший світ, кращий від реального.

4-й учень.У той час, коли видавці одержували величезні прибутки за оповідання По, сам автор потерпав від матеріальної скрути. До того ж захворіла дружина. У січні 1847 року Віргінія померла, а Едгар до кінця днів сумував за нею.

Останні роки життя письменника — це роки відчаю, душевних страждань, постійних переїздів. По почав пити, намагався навіть покінчити життя самогубством.

3 жовтня його знайшли у Балтіморі напівроздягненого, без ознак свідомості. А через чотири дні Едгар Аллан По помер у Балтіморському шпиталі. На цвинтар його проводжали лише дев’ять осіб.

5-й учень.Бажаного раю на цій землі По не знайшов. Та спокою не мав небіжчик і після смерті. Один із його знайомих надрукував по смерті письменника статтю-некролог, в якій було багато брудних і образливих натяків на його життя та творчість. І лише через одинадцять років із виходом книги С.Уїтмена «По та його критики» творчий спадок письменника був належно оцінений.

8. Бесіда

― Що найбільше вразило вас у житті письменника?

― Які оповідання Е.По ви читали, а за якими бачили фільми?

― Яке ваше враження від цих творів?

9. Слово вчителя. Едгар По був засновником детективної літератури. А чи є у нього послідовники? Так, звичайно. Це, насамперед, відомі автори детективів: А. Конан Дойль, Агата Крісті, Жорж Сименон.

А. Конан Дойль писав, що Е.По розкидав насіння, з якого проросли сучасні твори. Письменники вимушені йти вузькою стежкою, постійно розпізнаючи сліди Е.По, який пройшов перед ними. Основне ядро в прозаїчній спадщині Е. По становить новелістика. Саме в ній він досяг вершин художнього вдосконалення.

Природно, що не менший інтерес для Едгара По представляла інтелектуальна діяльність людини. Інтерес цей пронизує всю новелістичну спадщину письменника. У найбільш концентрованому вигляді він виявлений в так званих детективних розповідях.

10. Теорія літератури.

Детектив(англ. todetect — розкривати, знаходити) — це один із різновидів пригодницької літератури, в якому описуються події, пов’язані з процесом розслідування і розкриття якогось злочину.

Детектив має свою композицію:

— зав’язка — інформація про злочин;

— розвиток дії — процес розслідування;

— розв’язка — простежуються дії детектива після того, як особа злочинця встановлена;

— реконструкція злочину.

Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.

Оповіда́ння— невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.Оповідання дуже близьке до новели. Іноді новелу вважають різновидом оповідання. Відрізняється оповідання від новели виразнішою композицією, наявністю описів, роздумів, відступів. Конфлікт в оповіданні, якщо й є, то не такий гострий, як у новелі. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.

Оповідач ─ образ, який може бути в епічних і ліро-епічних творах. Він спостерігає і оцінює події збоку, як чуже життя. Це свого роду посередник між автором і героями. Його позиція може збігатися з авторською або не збігатися. Він має можливість порівнювати різні оцінки і погляди. Оповідач виступає у формі першої особи.

Розповідач ─ образ, який може бути в епічному творі. Як правило, розповідач і є автором, і персонажем твору. Розповідач може бути далеким від автора або виразником авторських ідей. Він може бути спостерігачем, співучасником подій, суддею. Автор може не називати розповідача, але, читаючи твір, можна уявити стать, вік, соціальне становище розповідача.

Поняття «точка зору». Використання особи розповідача дає можливість представити таку точку зору, яка відрізняється від авторської. Оповідач є особою, яка знає про всіх, а розповідач знайомить нас із тим, що він бачить, або з тим, що з ним відбувалося.

11. Робота з таблицею

Різновиди та особливості оповідань Е. По

12. Бесіда на первісне сприйняття оповідання «Золотий жук»

- Яке враження справило на вас оповідання?

- Які почуття виникли у вас з початку твору? Як вони змінювалися протягом читання оповідання?

-Ваше ставлення до героїв твору? Хто з них вам найбільше сподобався?

- Чи дотримується Едгар По детективної формули в оповіданні «Золотий жук»? Доведіть.

13. Визначення елементів композиції

Експозиція — Легран на острові Салівен (знайомство з місцем дії, героями).

Зав'язка — розповідь про жука.

Розвиток дії— «хвороба» Леграна, роздуми Леграна, пошуки скарбу.

Кульмінація — експедиція в гори, знахідка скарбу.

Розв'язка — хід думок Леграна, розповідь Леграна про власні спостереження, міркування, пошуки.

14. Слово вчителя про роль деталі в детективних творах

— Щоб розгадати таємницю, потрібно не випускати з уваги жодної, навіть найдрібнішої деталі. У детективних творах досить часто деталь, яка на перший погляд може здатися незначною, стає вирішальною у встановленні істини.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Узагальнювальна бесіда

• До якої тематичної групи належить новела «Золотий жук»?

• Який настрій відчувається у творі?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон» (Учням пропонується закінчити одне з речень)

 Для мене було новим …

 Особливо цікавим для мене було…

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати переказ розповіді Леграна про знахідку, не опускаючи жодної важливої деталі.Охарактеризувати героїв оповідання (оповідача, Юпітера, Леграна).Намалювати ілюстрації до оповідання (за бажанням).